Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2014 в 22:20, курсовая работа
Сучасне інформаційне суспільство розвивається швидкими темпами. Не встигає закріпитись нова соціальна цінність, як на зміну приходить інша. Зазвичай, більшості старшого покоління, яке виховувалось при авторитарному режимі, притаманні риси непоступливості та впевненості в тому, що «вони завжди праві». На їхній погляд, молодше покоління має лише виконувати їхні вимоги, не сперечаючись з рішеннями старших. Все це, звичайно, залишило відбиток на сучасній культурі нашої країни. Нова генерація зі своїми амбіціями, схильністю до максималізму, намагається зруйнувати стереотипи та отримати більше свободи, що об’єктивно притаманне молоді завжди і суб’єктивно характерно для інформаційної культури, оскільки її головним джерелом розвитку є сама унікальність людини. Тому, формуючи своє ставлення до життя, починаючи з періоду ранньої юності, власні цінності та норми, які, звичайно, відрізняються від пріоритетів старшого покоління, молодь шукає своє унікальне місце в соціумі, поле для реалізації.
ВСТУП……………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО МОЛОДІЖНІ НЕФОРМАЛЬНІ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОГО «Я В ПЕРІОДРАННЬО ЇЮНОСТІ»…………………………………………………………8
1.1Характеристика найпоширеніших молодіжних об’єднань………………….8
1.2 Вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності…………………………………………………………….13
1.3 Вплив молодіжних об’єднань на міжособистісні стосунки……………….16
РОЗДІЛ2.АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ МОЛОДІЖНИХ НЕФОРМАЛЬНИХ ОБ’ЄДНАНЬ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ………………………………………………………………………..20
2.1 Результати дослідження впливу молодіжних неформальних об’єднань на становлення та розвиток особистості…………………………………………………..20
2.2 Дослідження впливу молодіжного об’єднання на формування індивідуальності в період ранньої юності на базі Тернопільської комунальної загальноосвітньої школи №11……………………………………………………….....23
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..........39
Відповіді на друге питання анкети: «Які молодіжні об’єднання є у вашому місті?» були наступними. Найпоширенішими (за кількістю членів, прихильників) є емо – 100% опитаних, панки – 97,5%, металісти – 43,9%, репери – 41,4%. Менш поширеними у місті є такі субкультури як готи – 75,6%, скінхеди – 29,2%, , гопники - 4,8%, та сатаністи – 9,7%.
На третє питання анкети «Які молодіжні об’єднання тобі подобаються?» опитувані відповіли так: панки – 31,7%, ніякі не подобаються – 29,2%, репери – 12,1%, емо – 12,1%, готи – 12,1%; металісти – 9,7%, скінхеди – 2,4%. Подобаються молодіжні об’єднання через їхню музику, погляди на життя, стиль одягу, поведінку; були і такі відповіді, як «тому, що вони всі індивідуальності» та «через те, що там панує культ сильної особистості» (у об’єднанні металістів). Більшість учнів вважають об’єднання беззмістовним захопленням, на яке не варто гаяти часу, а дехто вважає, що люди, які є учасниками неформальних об’єднань не знайшли собі в житті кращого заняття, не знають, куди діти свій вільний час, або ж, живучи у світі субкультури, відмовляються від оточуючого світу, суспільства.
На четверте питання «Чи відносиш ти себе до якогось молодіжної неформального об’єднання?» 82,9% (34 учні) відповіли негативно. Деякі з них уточнили свої відповіді чи пояснили, чому вони не належать до жодного із неформальних об’єднань, такими фразами: «я нормальна людина», «мені не вистачає часу на дурниці», «я не займаюсь дурницями», «я взагалі цього не поважаю» тощо. Багато хто написав, що захоплюється лише музикою чи стилем, але до об’єднань не входить. Лише 7 учнів є учасниками молодіжних неформальних об’єднань: 9,7% (4 учні) – панки; 4,8% (2 учні) – металісти; 2,4% (1 учень) – емо. Це також вказує на своєрідний рейтинг субкультур та їхнє поширення серед молоді.
На питання «Чому ви стали членом молодіжного об’єднання?», відповідно, 7 учнів дали такі відповіді: «подобається музика цього молодіжного об’єднання» - 2 учні, «через надію знайти друзів», «тому, що це круто», «бажання віднайти самого себе», «друзі порадили», «розумію і підтримую ідеї цього об’єднання». Як видно з відповідей учнів, мотиви до вступу в молодіжні об’єднання в кожного різні. Найпоширеніший – це захоплення музикою, з якої починається зацікавлення самим об’єднанням, його ідеями і так далі. Є такі, що прагнуть краще пізнати себе, або ж, просто розуміють та підтримують ідеї чи погляди об’єднання.
Шосте питання «Який вплив має молодіжне об’єднання на тебе?» визначило наступні відповіді учнів. Більшість учнів стверджує, що молодіжне об’єднання не має на них ніякого впливу - 68,2%. На деяких учнів, впливає негативно - 7,3%, чи майже не впливає - 4,8%, дехто розцінює такий вплив як великий - 4,8%, чи помірний – 2,4%. Є також учні, які не можуть визначити силу чи ступінь впливу молодіжних об’єднань – 4,8%, а деякі старшокласники визначають, у чому саме проявляється цей вплив, наприклад: вплив друзів – 2,4%, молодіжні об’єднання чомусь навчають - 2,4%, або ж навіть визначають життєву позицію – 2,4%.
Вплив молодіжних об’єднань на суспільні відносини учні визначили в наступних відповідях: 39% учнів вважають, що молодіжні об’єднання негативно впливають на суспільні відносини; 12,1% не можуть визначити, як впливають об’єднання на відносини в соціумі, тому не дали жодної відповіді. Окремі учні розцінюють цей вплив як великий - 12,1%, складний - 2,4%, позитивний - 2,4%, агресивний - 2,4%; вважають, що молодіжні об’єднання не мають ніякого впливу - 7,3%, або ж мають вплив лише деякі об’єднання- 4,8%; «провокують сутички між молодіжними об’єднаннями» - 9,7%, «нав’язують свої ідеї» - 2,4%, «погіршують відносини батьків та дітей» - 2,4%, «неповага до оточуючих» - 2,4%. З відповідей старшокласників видно, що не всі вони можуть об’єктивно судити про вплив молодіжних об’єднань, визначаючи лише їх найсильніші сторони.
З відповідей на питання «Яке молодіжне неформальне об’єднання ти заборонив би?» видно, що більшість учнів негативно ставляться до молодіжного неформального об’єднання емо – 41,4%. Це пояснюється тим, що підліткам та молоді не імпонують хлопці та дівчата, які відкрито виражають свої емоції, можуть плакати, а ще, як вважають опитувані, вони схильні до самогубства. Заборонили б об’єднання скінхедів – 21,9%. Це говорить про те, що сучасна молодь більш сприйнятлива до насилля, ніж до відкритого вияву емоцій. 31,7% учнів заборонили б всі неформальні молодіжні об’єднання, оскільки вони не розуміють їхнього значення, або вважають їх зайвими в суспільстві. 9,7% не заборонили б нічого, мотивуючи це словами «вони мені не заважають». Окремі учні не хочуть бачити в числі діючих об’єднань сатанистів – 7,3%, пояснюючи це їхніми протиправними діями, наприклад жертвоприношення; а також об’єднання готів - 7,3%, реперів – 7,3% та гопників – 2,4%. З цих відповідей видно, як ставляться підлітки до своїх однолітків-неформалів, та як їхнє ставлення впливає на формування особистості останніх.
Серед тих молодіжних, які учні створили б, є такі: «Glamour», «Fashion» – відповіли декілька опитуваних-дівчат, орієнтуючись на те, що їм цікаво. Дехто зі старшокласників проекспериментував з об’єднаннями різних, подекуди несумісних об’єднань в одне ціле, наприклад: емо-готи, емо-скінхеди, фолк-металісти, метал націоналісти – беручи від кожного молодіжногооб’єднання тільки найкращі його сторони. Деякі учні створили б об’єднання спортсменів, патріотів, оптимістів, тобто, корисні та цікаві суспільству. 24% опитаних дали відповідь: «не створював би ніяких молодіжних об’єднань», мотивуючи тим, що це нецікаве заняття, або ж власними, вже існуючими вподобаннями, інтересами, ціллю життя. 9,7% старшокласників не дали жодної відповіді. 7,3% відповіли: «те, що мені потрібно – вже створено; 4,8% - «всі можливі молодіжні об’єднання вже створені ». Однак, майже всі учасники опитування хотіли б бачити новостворені молодіжні об’єднання цікавими, позитивними, без насилля, жорстокості та корисними для суспільства.
Серед відомих людей, які відносять себе до певного неформального молодіжного об’єднання, старшокласники назвали музичні гурти: «Tokio Hotel» (емо) – 14,6%; «Арія» - 12,1%, «Король и Шут» - 7,3%, «Rammstein», «Amatory» , «30 секунд до Марсу» - 4,8%, «Slayer», «Korn», «Slipknot», «Металіка», «ДДТ», «Blog 27» - 2,4% та співаків: Мерлін Менсон, Юра Хой – 17%, Віктор Цой, В.Кіпєлов – 14,6%, Авріл Лавін, Шевчук, А.Князєв – 12,1%, ГоршОк – 9,7%, А.Беркут, Павло Яцин – 7,3%, Курт Кобейн, Наташа Щеглова, Аня Рудньова – 2,4%. Не дали жодної відповіді – 24,3% опитаних. Досить багато учнів не можуть назвати жодного з відомих людей-неформалів, та й інші назвали лише музикантів – співаків чи музичні гурти, які є популярними в середовищі окремих молодіжних неформальних об’єднаннях. Це говорить про недостатню обізнаність учнів у цьому питанні і пояснюється тим, що учасники певних неформальних об’єднань мають своїх кумирів, фанатів серед тих, хто доносить до них їхню улюблену музику і просто не цікавляться іншими, як і їхні звичайні однолітки, - їм це просто не цікаво.
Отже, результати цього анкетування говорять про те, що більшість старшокласників вважають молодіжні неформальні об’єднання захопленням, яке погано впливає на людину, проте серед них є такі, що захоплюються музикою чи стилем одягу деяких об’єднань. Частина учнів відноситься до учасників подібних угрупувань нейтрально, або ж мають друзів-неформалів. І лише малий відсоток учнів є членами молодіжних неформальних об’єднань. Для них неформальне об’єднання – це «те, що найбільше допомагає в житті», «спосіб життя», «круто», вони живуть за ідеями своєї групи та відносяться до свого захоплення цілком серйозно. Тож на формування особистісного «Я» цих молодих людей молодіжне неформальне об’єднання впливає по різному. Для учасників неформальних об’єднань є дві сторони впливу, одна – у середовищі самого об’єднання, друга – в колі однокласників, суспільства. Що ж до молоді, яка не відносить себе до жодного з неформальних об’єднань, то на них неформальні об’єднання впливають за допомогою таких засобів, як спілкування з однолітками-неформалами, музикою певних об’єднань, та і просто наявністю різноманітних молодіжних неформальних об’єднань суспільстві.
Ще одне анкетування на тему «Ціннісні орієнтації у житті старшокласника» було проведене серед учнів 11-Б класу. В анкетуванні приймали участь 22 учні. Метою дослідження було визначення факторів, які найбільше впливають на формування особистісного «Я» та індивідуальності у даному віці. Анкета складалась із 16 тверджень, що потребували доповнення:
На перше питання «Життя – це...» учні відповіли так: «існування людини від народження до смерті» – 50%, «дане для добра, допомоги оточуючим» – 9%, «для самореалізації, сім’ї» – 9%, «зміна поколінь» – 9%, не дали жодної відповіді – 9%, «те, що розвивається» – 4,5%, «життєдіяльність людини» – 4,5%, «нескінчений вир захоплюючих подій» – 4,5%, «музика» – 4,5%. З цих відповідей видно, як учні відносяться до життя, чи цінують його, що воно для них значить та як вони використовують те ж саме життя.
Що є головним у житті, старшокласники визначили наступним чином: здоров’я, духовні та моральні цінності – 40,9%, сім’я – 27,2%, друзі, кар’єра – 18,1%, щастя – 13,6%, спілкування, радість, життя, добробут – 9%, кохання, музика, розваги – 4,5%. Отже, головною цінністю, безумовно, є здоров’я, і дуже добре те, що учні це розуміють. Також одними з головних цінностей для них є духовні та моральні цінності. Проте всі вони, звичайно, орієнтувались на ці цінності, які є головними для них сьогодні, зараз, в теперішній період їхнього життя.
За відповідями на третє твердження можна дізнатися, на що в житті сподіваються учні, тобто, яким чином вони планують своє життя в майбутньому. Отож, 27,2% учнів відповіли, що в житті можна сподіватися на все, тобто, іншими словами, життя для них непередбачуване. Ще 27,2% відповіли, що сподіватися можна тільки на себе. 13,6% учнів сподіваються в житті на диво, а ще 13,6% – на удачу Лише 9% учнів розраховує на батьків, родичів, близьких, від яких, напевно, чекають вирішення своїх проблем чи допомоги. Всього 4,5% опитаних розраховує на друзів. Отже, учні розуміють важливу роль друзів для спілкування, спільного проведення вільного часу, але разом з тим, знають, що розраховувати повністю вони на них не можуть. Ще 4,5% учнів в житті сподівається на пригоди. Отже, ці відповіді вказують на те, яким чином учні будуть вирішувати свої проблеми та до кого звернуться чи не звернуться за допомогою, в чому шукатимуть розраду.
Досить непередбачуваними були відповіді учнів на питання, яке визначало, що їх лякає в житті. 36,3% відповіли, що це – відповідальність за свої вчинки чи за інших людей. 22,7% старшокласників лякає відсутність грошей; 13,6% – самотність; 9% – самостійність, що вказує на те, що вони ще не готові до дорослого самостійного життя. Ще 9% учнів лякає криза в країні, інших 9% – подальше навчання, пошук роботи. Також 9% учнів відповіли, що їх нічого не лякає. Були також і такі відповіді, як «лякає те, що не зможу досягти мети» – 4,5%; «нові люди» – 4,5%; «відсутність підтримки» – 4,5%; «ставлення оточуючих» – 4,5% опитаних. Отож, старшокласники не зовсім готові відповідати за свої вчинки, а тим більше, нести відповідальність за інших людей.
У відповідь на п’яте питання, учні визначили мету свого життя наступним чином. Для 50% опитаних мета життя полягає в тому, щоб освоїти добру професію та знайти гарну роботу. 18,1% метою життя вважають добробут, гроші. 13,6% старшокласників за мету життя мають створення сім’ї; знайти своє призначення – це мета 4,5% опитаних; здобути незалежність – 4,5%; принести користь суспільству – 4,5; грати на гітарі – мета життя 4,5% учнів, та ще 4,5% мета – досягнути всесвітньої слави, стати героєм. Ці відповіді прямо вказують на ціннісні орієнтації учнів, на основі яких формується їхнє особистісне «Я». Переважно, це – матеріальні цінності.
На питання «В чому полягає сенс життя людини?» старшокласники відповіли так: «залишити по собі слід та хороші спогади» – 27,2%; «досягнути цілі та прожити життя не марно» – 22,7%; «продовжити рід, створити сім’ю» – 13,6%; не змогли визначити, а тому і не дали жодної відповіді – також 13,6%; «насолоджуватись кожною хвилиною життя» – 9%, «у кожного сенс життя різний» – 4,5%; «допомагати іншим» – 4,5% опитаних. Дане питання було спрямоване на те, щоб визначити, чи розуміють старшокласники сенс життя людини та визначити на які цінності вони орієнтують своє життя.
Наступне питання визначало, чого бояться старшокласники. Відповіді були дуже різноманітними. Наприклад, 22,7% учнів бояться в житті втратити батьків, близьких; 13,6% бояться самотності; 9% – не досягнути успіху в житті, ще 9% не дали відповіді на питання; 9% - смерті; 9% - тварин; інші 9% дали відповідь – «боюсь багато чого»; 4,5% бояться зради; 4,5% - кризи; 4,5 – смертельних хвороб; 4,5 – покарань від Бога.
У відповідь на питання «Що тобі допомагає в скрутні хвилини?» учні визначили по декілька факторів. Так, 68,1% відповіли, що це – друзі. Цим пояснюється велике значення дружби в такому віці. Проте, у відповідь на третє питання, на друзів може сподівається в житті лише 4,5% опитаних. Це говорить про те, що учні розуміють, що з віком значення дружби зменшується. 36,3% старшокласників в скрутні хвилини розраховують на батьків. Ще 36,3% опитаних допомагає музика. 18,1% старшокласникам в скрутні хвилини допомагає кохана людина. 9% в критичних ситуаціях розраховують лише на себе. 4,5% допомагає телевізор, 4,5% - школа, 4,5% - впевненість, 4,5% - комп’ютерні ігри, 4,5% - Інтернет, 4,5% - оптимізм.