Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2014 в 08:45, курсовая работа
Здійснюючи цілеспрямовані дії, людина зустрічається з різноманітними перешкодами. Одні з них пов’язані з умовами життя, це об’єктивні перешкоди – протидія інших людей, природні перешкоди, інші – з власними перешкодами. Не бажання робити те, що потрібно, пасивність, лінь поганий настрій, почуття страху, звичка діяти необдумано, почуття хворобливого самолюбства тощо. Щоб досягти поставленої мети, людині необхідно мобілізувати свої розумові і фізичні сили на подолання перешкод, тобто проявити вольові зусилля. Воля людини і виражається в тому, на скільки людина здатна переборювати перешкоди та труднощі на шляху до мети, на скільки вона здатна керувати своєю поведінкою, підпорядковувати свою діяльність певним здогадам.
Вступ 3
Розділ І. Воля, як феномен людської психіки 5
Воля, функції волі та її теорії 5
Особливості вольових дій 9
Вольовий акт та його структура 12
Розділ ІІ. Розвиток та виховання волі у школярів 15
2.1. Позитивні вольові якості людини 15
2.2. Слабовілля та шляхи його подолання 19
2.3. Особливості розвитку волі в процесі навчання 22
2.4. Завдання виховання і самовиховання волі 25
Висновки 28
Список літератури 30
Розвиток волі в дітей співвідноситься зі збагаченням їх мотиваційної і моральної сфери. Включення в регуляцію діяльності більш високих мотивів і цінностей, підвищення їхнього статусу в загальній ієрархії стимулів, керуючих діяльністю, здатність виділяти й оцінювати моральну сторону здійснених вчинків — усе це важливі моменти у вихованні волі в дітей. Мотивація вчинку, у яку включається вольова регуляція, стає свідомою, а сам вчинок довільним. Така дія завжди відбувається на базі довільно побудованої ієрархії мотивів, де верхню ступінь займає високоморальне спонукання, що дає моральне задоволення дитини у випадку успіху діяльності. Гарним прикладом такої діяльності може служити наднормативна діяльність, пов'язана з вищими моральними цінностями, чинена на добровільній основі і спрямована на користь іншим.
Удосконалювання вольової регуляції поведінки дітей пов'язано з їх загальним інтелектуальним розвитком, з появою мотиваційної й особистісної рефлексії. Тому виховувати волю в дитини у відриві від її загального психологічного розвитку практично неможливо. У противному випадку замість волі і наполегливості як безсумнівно позитивних і цінних особистісних якостей можуть виникнути і закріпитися їхні антиподи: упертість і ригідність.
Особливу роль у розвитку волі в дітей виконують ігри, причому кожен вид ігрової діяльності вносить свій, специфічний внесок в удосконалювання вольового процесу. Конструктивні предметні ігри, що з'являються першими у віковому розвитку дитини, сприяють прискореному формуванню довільної регуляції дій. Сюжетно-рольові ігри ведуть до закріплення в дитини необхідних вольових якостей особистості. Колективні ігри з правилами крім цієї задачі вирішують ще одну – зміцнення саморегуляції вчинків. Навчання перетворюється в керівну діяльність у школі, здійснює найбільший внесок у розвиток довільної саморегуляції пізнавальних процесів.
Список літератури:
Д о д а т к и
К. Платонов виділяє наступні етапи вольової дії
Функція волі: свідома регуляція психічної активності особистості.
Механізм волі: зумовленість свідомою метою регулювати рухи, дії, вчинки і діяльність.
Різновиди вольових дій Вольові якості
мимовільні
довільні
ініціативність
витримка
здатність опанувати себе
наполегливість
рішучість
Структура складної вольової дії
потяг (неусвідомлене бажання)
бажання (усвідомлене прагнення до предмета)
воління (усвідомлене прагнення до предмета, коли того
вимагає мета і засоби її досягнення)
боротьба мотивів (зіткнення суперечливих спонук при
добиранні мети і способів дії)
прийняття рішення дія (реалізація рішення, подолання
об'єктивних і суб'єктивних труднощів)
1 [2] Загальна психологія: Навчальний посібник /О. Скрипченко, Я. Долинська, З. Огороднійчук та ін. – К.: "А.П.Н.", 2001. – С. 56
2 [14] Рогов Е.И. Эмоции и воля. – М.; 1999.
3 [5] Котырло В.К. Развитие волевого поведения дошкольников. – К.: Рад. школа, 1971. – С. 69
4 [17] Селиванов В.И. Воля и ее воспитание. – М.: Знание, 1976. – С. 93
5 [3] Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. – М., 1998. – С. 116
6 [15] Рувинский Л.И., Хохлов С.И. Как воспитать волю и характер. – М.: Просвещение, 1986. – С. 76
7 [16] Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології. У 2 т. – Т.ІІ-М., 1989. – С. 156
8 [17] Селиванов В.И. Воля и ее воспитание. – М.: Знание, 1976. – С. 89
9 [4] Ильин Е.П. Психология воли. – СПб., 2000. – С. 93