Вивчення стану проблеми у сучасній шкільній практиці

б) Ні.

6. Прививаєте своє бачення учням. 
а) Так. 
б) Ні.

7. Притримуєтесь одних і тих же поглядів протягом довгого часу, не сприймаючи нових. 
а) Так. 
б) Ні.

8. Вас не лякає нестандартна поведінка учнів.

а) Так.

б) Ні.

9. Заохочуєте проявлення творчості та фантазії.

а) Так. 
б) Ні.

10. Схвалюєте прагнення учнів до успіху. 
а) Так. 
б) Ні.

Опираючись на отриманні  результати можемо відзначити, що з десяти опитаних вчителів більшість сприймають гру як виховний метод і використовують його але не систематично, а тільки щоб розважити дітей. Усі опитувані відповіли, що не проводять позакласних заходів які були б направленні на розвиток креативних здібностей учнів. Також можна відзначити, що з десяти - сім вчителів загальноосвітньої школи доволі консервативні, не використовують нові методики виховання тощо. Більшість опитуваних вчителів, які вже мають великий досвід зазначили, що їх не лякає нестандартна поведінка учнів.

Проблемою загальноосвітніх шкіл являється не серйозне ставлення  до образотворчого мистецтва, дуже часто години які призначені на розвиток дитячої творчості використовують для вивчення інших предметів. Також, зазвичай у початковій школі образотворче мистецтво веде класний керівник, який не має здібностей та знань необхідних для даного предмету.

Звичайно у художніх школах з п`яти опитуваних вчителів усі відповіли позитивно на питання які стосуються заохочення до творчості, також вони стверджують що використовують гру як виховний метод. Вчителя з художньої школи направляють усі зусилля на розвиток креативних здібностей учнів. Вони створюють не закінчені ситуації, щоб учні самостійно завершували використовуючи свої творчі здібності, акцентують дитячу увагу на спостереженнях та самостійності їх діяльності, підтримують творчі ідеї та допомагають їм здійснитися. Також, троє  вчителя відповіли, що проводять позакласні заходи, а саме організовують екскурсії з метою ознайомлення учнів з наявними прикладами мистецтва.

Звичайно художні та загальноосвітні школи дуже відрізняються  системою, метою, завданням. Отже, ми можемо зробити висновок, що звичайно саме художні школи цілеспрямовано займаються розвитком креативних здібностей учнів. Загальноосвітні школи мають дуже багато завдань, і тому не зважають на творчу діяльності учнів.

 

2.2. Дослідницька  робота з розвитку креативних здібностей учнів засобом інтелектуальних ігор на уроках образотворчого мистецтва молодших класів

 

Ми наводимо приклад  розробку уроку образотворчого мистецтва  з використанням інтелектуальної  гри. Ця гра допоможе дітям опрацювати новий матеріал залучаючи уяву.

Тема уроку: "В гостях у фарб"

Мета уроку: На цьому  уроці починається подорож в  Чарівну Країну Кольору. Діти дізнаються, яка роль кольору в житті людей. Знайомляться з основними кольорами (червоний, жовтий, синій і зелений,).

Матеріали: папір, фарби, пензлі.

Обладнання уроку: Два  малюнка із зображенням красивого  казкового міста: один - яскравий, барвистий, інший - намальований олівцем.

План уроку:

1.Організаційний момент.

Проводиться бесіда з  дітьми:

- Здрастуйте, хлопці. Ви любите слухати казки?

- Так! Любимо!

- Правильно, всі люблять  казки. А історію про фарби  ви чули коли-небудь?

- Ні!

- Сідайте зручніше, і я розповім вам незвичайну історію про фарби.

2.Розповідь казкової історії.

- Отже, історія починається. Багато-багато років тому було на світі одне місто. Дуже велике, красиве, але дуже сумне. Там було багато будинків, палаців, росли великих дерев. І мешканці в цьому місті були добрі і сумні     (показую дітям малюнок міста, намальований лінійно, не розфарбований фарбами). Немає на світі нічого сумніше цього загадкового міста. Одного разу пролетів над містом пустотливий вітерець. Він був легкий, прозорий і його ніхто не помітив. Побачивши таке незвичайне місто і його жителів, дуже здивувався вітерець:

- Я ніколи не бачив такого похмурого і сумного міста .

Пожалів вітерець жителів  міста і помчав швидше до Братів-Чарівники. Брати були веселі, добрі, дружні. Вони завжди всім допомагали, приносили людям щастя і радість. Дізналися Брати-Чарівники про таке велике нещастя і відразу ж кинулися на допомогу місту і його жителям, виспівуючи свою веселу пісеньку:

«Ми - веселі друзі. Жити без нас ніяк не можна, 
Ходимо, блукаємо ми по світу,ждужніше нас на світі немає». 
Один Брат відразу ж розфарбував небо і річку, - інший - сонечко. І місто освітився під теплими променями, - третій трудився над листям і травою, - і останній, четвертий Брат розфарбував будинки, квіти. Потім до нього приєдналися й інші Брати. В мить місто з сірого, бляклого перетворився на яскравий, веселий і барвистий. (показую малюнок міста, але вже яскравий, красивий)

Питаю дітей:

- Хто ж ці Брати - Чарівники?

- Звичайно, ці Брати  - Фарби. Червона, синя, жовта і  зелена. Без цих фарб людям  ніколи не обійтися, вони завжди  з нами.

Пропоную дітям знайти ці фарби.

- Давайте подивимося навколо себе. Який гарний наш клас! Які ви гарні! Як одягнені? А тепер уважно подивимося на свої фарби. Може і у вас живуть ці Чарівні Брати?

Дивимося з дітьми, знаходимо в їх коробках, вибираємо  їх. 
3.Пояснення завдання.

- Щоб Брати-Фарби були завжди з нами, їх потрібно намалювати,

- З якими братами  ми познайомилися? 

- З червоним, синім,  жовтим і зеленим. 

- У кожного Брата  був свій улюблений колір. Червоний  любив все червоне, синій - все  синє, жовте - жовте, а зелений  - зелене 

-Давайте намалюємо їх!

Дітям видаються аркуші паперу, де намальований трикутник. Це символічне тулуб казкового чоловічка. Дітям потрібно домалювати голову, руки, ноги, гарний одяг одного з Братів - Чарівників. Якщо вони вибирають Червоного брата - малюють червоними барвами, синього - синіми тощо. 
4.Самостійна робота.

Діти виконують цю роботу швидкості захопленням, тому потрібно заздалегідь заготовити запас  таких шаблонів. Дитина може виконати кілька малюнків. 
5. Аналіз робіт.

В кінці уроку всі  разом розглядаємо готові роботи. Вибираємо найкращого і красивого Брата.

6. Домашнє завдання.

         - Самостійно розмалювати сумне місто (червоний, синій, жовтий, зелений).

 

Висновки до розділу 2

 

Розвиток креативних здібностей учнів, це невід’ємна і  необхідна частина нормального  розвитку учня, а особливо ці здібності потрібні у образотворчому мистецтві. Учню необхідно самовиражатися, отримувати підтримку і ухвалення своїх ідей. Вчитель повинен  заохочувати, підтримувати, створювати необхідні умови та завдання для зацікавленості учнів. Він повинен використовувати ігри, як метод вивчення, запам’ятовування чи повторювання матеріалу, і звичайно, як засіб відкриття нових здібностей учнів.

Проблемою загальноосвітніх шкіл являється не серйозне ставлення  до образотворчого мистецтва, дуже часто  години які призначені на розвиток дитячої творчості використовують для вивчення інших предметів. Також, зазвичай у початковій школі образотворче мистецтво веде класний керівник, який не має здібностей та знань необхідних для даного предмету.

Вчителя з художньої  школи направляють усі зусилля на розвиток креативних здібностей учнів. Вони створюють не закінчені ситуації, щоб учні самостійно завершували використовуючи свої творчі здібності, акцентують дитячу увагу на спостереженнях та самостійності їх діяльності, підтримують творчі ідеї та допомагають їм здійснитися.

Провівши дослідження  ми можемо бачити наскільки важлива  ігрова методика для молодших класів. Ми дізналися наскільки вона ефективна та який відсоток використовує її. Також дізналися наскільки вчителі займаються розвитком креативних здібностей учнів.

Отже, ми можемо зробити  висновок, що саме художні школи  цілеспрямовано займаються розвитком  креативних здібностей учнів.

 

ВИСНОВКИ

 

Креативність - творчі можливості людини, які можуть проявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість в цілому або її окремі сторони.

Високі показники креативності у дітей зовсім не гарантують їх творчі досягнення в майбутньому, а лише збільшують імовірність їх появи при наявності високої мотивації до творчості та оволодінні необхідними творчими вміннями.

Суть гри полягає в не продуктивно умовній діяльності, мотив якої лежить не в її результатах, а в самому процесі, спрямованому на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, і в якій складається й удосконалюється управління поведінкою.

Гра - одна з форм прояву активності особистості. Суть полягає в не продуктивно умовній діяльності, мотив якої лежить не в її результатах, а в самому процесі, спрямованому на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, і в якій складається й удосконалюється управління поведінкою. Гра дитяча - форма включення дитини у світ людських дій і відносин.

Основною метою проведення ігор є розвиток у дітей творчих  здібностей, розкриття інтелектуального потенціалу та виявлення нових талантів. Участь у різного виду змаганнях дозволить учням розширити свій кругозір, застосувати власні знання, ерудицію та логічне мислення, проявити вміння приймати рішення в нестандартній ситуації в умовах обмеженого часу.

Використовування гри – це особливий підхід, він вимагає зацікавленості як учнів так і учителя але в той же час являє собою ідеальний, не нав`язуючий спосіб отримання нових знань та розвитку учнів.

Опираючись на отриманні  результати можемо відзначити, що  з  десяти опитаних вчителів більшість сприймають гру як виховний метод і використовують його але не систематично, а тільки щоб розважити дітей. Усі опитувані відповіли, що не проводять позакласних заходів які були б направленні на розвиток креативних здібностей  учнів.

Звичайно у художніх школах з п`яти опитуваних вчителів усі відповіли позитивно на питання які стосуються заохочення до творчості, також вони стверджують що використовують гру як виховний метод.

Отже, в даній роботі ми виявили проблеми розвитку креативних здібностей та проблеми використання ігор, як пізнавальний засіб. Також, ми підтвердили наскільки важливим є розвиток дитячої творчості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Большой психологический словарь / [за ред. Мещерякова Б.Г., Зинченко         В.П.]. М.: Прайм-Еврознак, 2003 - 672 с. 
2. Винокурова Н.К. Развиваем способности детей. 1 класс. – М.: Росмэн, 2002 – 79с.
3. Воробьёва В.И., С.К. Тивикова. Сочинения по картинкам. - Тула: ООО Издательство "Родничок" 2003. - 222с.
4. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. - М., 1997. – 455 с.
5. Дружинин В.Н. Психология общих способностей 3-е изд. - СПб.: Питер, 2007. - 368 с.
6. Заика Е.В. Комплекс интеллектуальных игр для развития мышления учащихся. // Вопросы психологии, 1990 № 6. – 220 с.
7. Иванова Л.И. Развитие творческих способностей школьников. // Начальная школа, 1994 № 11. – 340 с.
8. Левин В.А. Воспитание творчества. - Томск: Пеленг, 1992. - 192с.
9. Н.И. Конюхов Прикладные аспекты современной психологии: термины, законы, концепции, методы/ Справочное издание, 1992 г. – 560 с.
10. Омельченко Л. Особистісно орієнтована система навчання і виховання через диференціацію та індивідуалізацію навчального процесу // Рідна школа. - 2007. - № 11-12. - С. 54-55
11. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / [Пєхота О.М., Кіктенко А.З., Любарська О.М. та ін.]; под. ред. О.М. Пєхоти. - К.: Видавництво А.С.К., 2003.- 255 с.
12. Полонский В. Словарь по образованию и педагогике. / Владимер Полонский. - М. : Высшая школа, 2004. – 512 с.
13. Психологічна енциклопедія : Академвидав / відп. ред. Степанов О. М. – К.:НПУ, 2006.- 424 с.
14. Пфляумер Э.Д. Творчество как способ положительной мотивации учения младших школьников. // Начальная школа, 1992 № 11-12. – 190 с.
15. Речицкая Е.Г. Развитие творческого воображения младших школьников. / Речицкая Е.Г., Сошина Е.А.- М.: Владос,2000. – 128 с.
16. Рубинштейн С. Л. Принципы и пути развития психологии / Сергей Леонидович Рубинштейн.- М., 1959. – 536 с.
17. Симановский А.Э. Развитие творческого мышления детей. Популярное пособие для родителей и педагогов. / Андрей Эдгарович Симановский- Ярославль: Гринго, 1996. – 192 с.
18. Советский энциклопедический словарь / [за ред. А. М. Прохоров]. – М. : Сов. энциклопедия, 1991. – 1123 с.
19. Станислав Райх Психодиагностика креативности (обзорная статья) Киев. 2011 – 65 с.
20. Теплов Б. М. Способности и одаренность / Борис Михайлович Теплов. - М., 1960. – 567 с.
21. Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий / Борис Михайлович Теплов. - М., 1961. – 250 с.
22. Торшина К.А. Современные исследования проблемы креативности в зарубежной психологии / Ксения Александровна Торшина. - М. 1997. – 805 с.
23. Философская энциклопедия / [за ред. О. В. Киричука]. – М. : Советская энциклопедия, 1970. – 740 с.
24. Філософський енциклопедичний словник / [за ред. Г. С. Нікіфорова]. – К. : Абрис, 2002. – 742 с.
25. Фіцула М. М. Педагогіка. Посібник / [за ред. Ярмаченка М. Д.]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 300 с.
26. Холодова О.А. Юным умникам и умницам / Ольга Алексеева    Холодова. - М.: Росткнига, 2002. - 224 с.