Виховні можливості авторських шкіл України

     Таблиця I.1 Типи сучасних авторських шкіл в Україні

     Як  бачимо, в цих школах виражені як пошуковий характер діяльності та здійснення експерименту так і виконання  авторської концепції; неможливо не помітити і більш творчий характер життєдіяльності учнів та вчителів порівняно з основною масою шкіл. Ці заклади були  основані на базах звичайних загальноосвітніх шкіл та на даний момент, без сумнів, стали авторськими школами, які пішли по своєму власному шляху. Ми побачили, що використання авторських програм поширюється та набирає обертів в нашій країні. Відкриття таких закладів є перспективним та успішним явищем так, як деякі з цих закладів добре відомі за кордоном, наприклад Київська гімназія східних №1 є Асоційованою школою ЮНЕСКО.

     РОЗДІЛ  I.2 Важливість урахування середовищного підходу в загальноосвітньому закладі.

     Сьогодні  багато освітніх закладів нового типу, які працюють в інноваційному  режимі, але перебувають на різних етапах. Одні школи мають чітку  концепцію розвитку свого закладу, програму дослідження й певні  результати експериментальної роботи, зокрема, педагогічні технології, авторські навчальні програми з окремих предметів та спецкурсів тощо, інші перебувають у пошуках стратегії оновлення навчально-виховного процесу [9, с. 24]. Найбільш розвиненими у цьому питанні в Україні є школа О. Захаренка  та Велико-Сорочинська школа-інтернат. Кожен з цих закладів має свої цілі, шлях розвитку та досягнення. Порівнявши їх, ми побачимо практичне значення, яке вони несуть для нашої держави та світової педагогіки у цілому. На меті обидві школи мають виховання особистості, здатної швидко  орієнтуватися та пристосовуватись до змін особистості, в умовах сучасної соціо-культурної ситуації.  Однак ця єдина мета реалізується в різних умовах.

     Сахнівська  школа О. А. Захаренка. О. Захаренко заслужений вчитель України, народний вчитель СРСР, нагороджений орденом “Знак Пошани”. Дійсний член АПН України, народний депутат України двох скликань [18, с. 27].

     Місце знаходження: с. Сахнівка, Черкаська область.

     Реалізовані ознаки:

• наявність автора-лідера, вплив особистості якого позначається на всьому укладі школи;
• чітко розроблена і послідовно реалізовувана оригінальна концепція, що формує певну філософію і місію школи;
• створення сприятливих умов для формування особистості учня за заданою в школі моделлю, що іманентно несе на собі відбиток внутрішнього середовища школи;
• професійно-особистісні особливості працюючих педагогів, що поділяють авторську концепцію та ідентифікують себе з системою цінностей, що склалися в школі;
• установка на перетворення учнів і їхніх батьків на реалізацію (стиль) авторської концепції.

     Найважливішою у виховній системі О. Захаренка є ідея “середовищного підходу”, тобто виховна мета виходить з особливостей та потреб середовища, в якому живуть учні. В даному випадку середовищем є село Сахнівка (Черкаська обл.) , в якому живуть учні та знаходиться школа. Виходячи з цього метою школи є виховання грамотного, творчого, інтелектуального жителя села, який буде цінувати природу, охороняти навколишнє середовище, завдяки котрому  не буде сіл неперспективних та непотрібних, що є так важливим для нашої країни [18, с. 28].

     Великосорочинська школа-інтернат.

     Реалізовані ознаки:

• наявність педагога-лідера, директора-автора;
• чітко сформульована концепція школи;
• суттєва відмінність її життєдіяльності від масової практики;
• пошуковий характер діяльності, здійснення експерименту.

     У Велико-Сорочинській школі-інтернаті  моделюються всі суспільно-економічні процеси ,а щоб учні не відокремлювали себе від держави, виховання здійснюється на основі національної, матеріальної та духовної культури українського народу. В такий спосіб в учнів, майбутніх жителів міста, виховується почуття належності до рідного народу. Таким чином, автори шкіл не змінюють умови існування вихованців, а беруть вже існуючі і серед них допомагають учням знайти себе, реалізувати свій творчий потенціал. Враховуючи змінення в умовах існування, світогляді населення, а також індивідуальні особливості кожної дитини та різноманітність інтересів. Авторські охоплюють декілька аспектів виховання [18, с. 39].

     Виховні можливості авторських шкіл складаються  з кількох аспектів, одним з  таких є громадянське виховання. В умовах, коли майже кожна культура підпадає під втручання іншої, все  більшої актуальності набуває питання  збереження своєї власної, незважаючи на тісний взаємозв’язок з іншими культурами . Школа О. Захаренка виховує не просто всебічно розвинених особистостей, а особистостей які усвідомлюють свою приналежність до країни, народу, нації. Доказом того є краєзнавчий музей-результат колосальних зусиль дітей,- став одним із соціально-значущіх центрів села. Тут зберігається життєпис школи та села “Енциклопедія Сахнівського роду”, сюди приносять історичні знахідки, сімейні реліквії. Таким чином вихованці мають можливість зберігати свою культуру, показувати свої надбання іншим і продовжувати історію свого рідного села. Таким шляхом кожне село може залишити слід по собі, передати свій досвід нащадкам [18, с. 28]. У Велико-Сорочинській школі-інтернаті громадянське виховання здійснюється за допомогою утворення дитячої демократичної організації  “Козацька Республіка”, яка функціонує за допомогою справжньої української історії. В такий спосіб на самобутній і неповторній історії козаччини, на кращих зразках національно-етичної культури, традицій, звичаїв української національної сім’ї, народу в дітях виховується почуття приналежності до своєї країни,почуття частки від великого цілого,що називається нацією [18, с. 39].

     Отже, історія, держава, школа працюють разом  на благо майбутнього. Ми бачимо декілька способів виховання справжнього громадянина України, неважливо, що брати за первинну модель (історію селища (шк. О. Захаренка) чи цілу державну модель (“Козацька Республіка”). Головною метою є завадити дитині відчувати себе відокремленим від світу, і навпаки навчити працювати в колективі, усвідомлювати себе громадянином своєї держави, і відчувати задоволення від праці на її благо.

     Іншим важливим аспектом в роботі авторських шкіл постає аспект трудового виховання. В сучасних інтернатських закладах та школах України важливим недоліком є формування в учнях стереотипу споживача. Вони звикають до того, що держава дає їм все, і докладати зусиль до цього не треба, а це в свою чергу провокує “споживацьку психологію”. Після випуску з учбових закладів учні розгублюються, виявляються непристосованими до праці та життя в якому опинилися. Саме цьому намагаються завадити авторські школи, які намагаються підготувати своїх вихованців до самостійного життя, коли вони будуть мати самі себе обслуговувати. В виховній системі сахнівської школи головною ланкою є праця, праця творча,соціально-значуща. Все що створено в школі та біля неї зроблено руками самих учнів, їх батьків та вчителів. Так до складу Сахнівської школи входять дендропарк з його Криницею Скорботи, шкільна теплиця, де вирощується розсада для селян, квіти для школи та овочі для шкільної їдальні, також до складу школи входять шкільний музей, басейн зимовий з підігрівом та літній, які складають центр Здоров’я. Весь цей комплекс діти обслуговують самі, в школі не має додаткових працівників, які б піклувались про це, все роблять самі вихованці та вчителі, іноді за допомогою батьків [18, с. 29]. У свою чергу, в “Козацькій Республіці” модулюються максимально наближені до реальних умови ринкової економіки; в рамках навчання спеціально запроваджено цілу систему економічного виховання та навчання. Задля цього було створене економічне товариство “Надія”, яке відповідає за розподіл праці на території навчального закладу. До складу товариства входять:

• служба найму (“Біржа праці”), звернувшись до якої учні отримують пропозиції, щодо роботи на тиждень;
• для оплати праці було спеціально запроваджено шкільну валюту – “сорінт”;
• “економічний центр” веде контроль за найманням дітей на роботу та якість її виконання, нарахування заробітної плати та її видачу [18, с.40].

     Таким чином, після виходу зі школи вихованці  не будуть відчувати себе розгубленими та непристосованими до життя в навколишньому  середовищі, і навпаки будуть вже  обізнаними з його законами та спроможними  працювати в ньому. Підхід О. Захаренка має піднести українське село на новий більш вищий рівень, підготувати кадри для його піднесення, після чого село більше не буде слабкою ланкою української економіки. Вихованці “Козацької Республіки” будуть підготовлені до життя в великому місті, знання та вміння, які вона надає, дають змогу випускникам вільно орієнтуватись в ринкових економічних відносинах, правильно розв’язувати проблеми, що постають перед ними під час вибору професійного навчального закладу,адаптації до умов конкурентного ринку праці, подолання життєвих конфліктів і колізій; знайомі з економічною стороною життя, вони легко ввійдуть в будь-яку торгову структуру і швидко знайдуть свої місце в ній.

      Висновки до 1 розділу.

     Таким чином, дослідивши достатню кількість  наукових джерел, ми дізналися, що існує багато визначень поняття “авторська школа”, які мають певні відмінності, але й спільні риси, точки зори вчених різняться між собою, надаються різні ознаки цього педагогічного явища. Проте, мета всіх інноваційних закладів – це процес набуття знань й вмінь працювати і жити; формування власної ціннісної системи є основою створення освітнього закладу, успішність якого визначається здатністю до  адаптації до змін, що відбуваються в суспільстві, одночасно зберігаючи основні досягнення людської цивілізації. Причина цього – стрімка зміна економічного устрою в Україні, що в свою чергу зумовила необхідність суттєвого реформування всіх сфер суспільного життя. Осторонь цього складного процесу не може залишатися і освіта. Нинішнє суспільство вимагає від освітянської сфери: розпочати перехід на економічні засади функціонування; забезпечити належні умови для підготовки молоді до ефективної діяльності в умовах ринкової відносин, як у великих містах так і маленьких селах.

     Як  нами було з’ясовано, програми приведених авторських шкіл передбачають практичну спрямованість освіти, подолання відірваності знань від реального життя, посилення прикладного аспекту знань, необхідність вивчення предмета у тісному зв’язку з потребами практики, науки і техніки, тобто вміння учнів застосовувати знання на практиці; вчать правильно орієнтуватися в соціальному та інформаційному просторі, який невпинно змінюється, формує в учнів вміння та навички, які потрібні для задоволення їх потреб на побутовому рівні [12, с.56].

     Як  ми побачили метою є не збільшення обсягу знань, а розвиток самодіяльності учнів, їх підготовку до самостійного засвоєння знань і набутих  вмінь. Програми авторських шкіл зорієнтовані на індивідуалізацію та персоналізацію освіти учня, яка оптимально реалізує та розвиває його домінуючи позитивні якості. Це необхідно для виконання запитів суспільства і потреб економіки у високому рівні підготовки молоді до професійної діяльності, зокрема необхідністю забезпечення конкурентоспроможності країни у світі з дедалі більш глобалізованою системою економіки, чим саме і займаються авторські школи [1, с. 45].  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     II РОЗДІЛ 

     II.I.