Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2012 в 22:12, курсовая работа
Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези були сформульовані наступні завдання :
Визначити сутність тестового контролю у сучасній педагогічній науці.
Проаналізувати основні класифікації контролю у сучасній педагогічній науці.
Визначити роль тестового контролю у практиці процесу навчання в ВНЗ.
Надати рекомендації інженеру – педагогу щодо використання контролю у процесі навчання студентів.
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи контролю…………………………………… … 5
Сутність та зміст контролю навчально-пізнавальної діяльності…..5
Класифікація контролю навчально-пізнавальної діяльності ……..11
Тестовий контроль як форма контролю в вищих
навчальних закладах ………………………………………………………15
Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів
та рівні їх навчальних досягнень.................................................................17
РОЗДІЛ 2. Реалізація тестового контролю як форми контролю в вищих навчальних закладах……………………………………………………………..22
2.1. Застосування тестового контролю.........................................................22
2.2. Розробка педагогічної ситуації : проведення лекції із застосуванням
тестового контролю на тему даної лекції............................................... ..24 Висновки................................................................................................................26
Перелік використаних джерел …………………………………………........28
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи контролю…………………………………… … 5
навчальних закладах ………………………………………………………15
та рівні їх навчальних досягнень.....................
РОЗДІЛ 2. Реалізація тестового контролю як форми контролю в вищих навчальних
закладах…………………………………………………………
2.1. Застосування
тестового контролю............
2.2. Розробка педагогічної ситуації : проведення лекції із застосуванням
тестового контролю на тему даної лекції........................
Перелік використаних джерел …………………………………………........28
ВСТУП
Останнім часом для перевірки
знань студентів все більш
широко застосовується така
Актуальність проблеми : тому що процес навчання побудований саме на тестуванні, тобто стандартних випробувань, які дозволяють якісно визначити оцінку тих чи інших результатів навчальної діяльності студентів. Передумовою цьому послужило застосування в навчальних закладах Болонської системи навчання.
Тестові завдання складені
Таким чином, тестовий
Об’єктом дослідження даної курсової роботи являється процес навчання в вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження: тестовий контроль як форма контролю в вищих навчальних закладах.
Мета: виявити та теоретично обґрунтувати застосування тестового контролю як форми контролю в вищих навчальних закладах.
Гіпотеза : застосування тестового контролю в процесі навчання буде ефективним, якщо :
Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези були сформульовані наступні завдання :
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи контролю
Процес навчання в школі спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов’язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності [ 1, с.34 ].
Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням – забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.
Контроль знань студентів складається з :
За допомогою контролю у процесі навчання розв’язують низку завдань :
Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань.
Змістом контролю на сучасному етапі є комплексна перевірка навчальної діяльності студентів, у процесі якої здійснюється засвоєння змісту загальної середньої освіти : формуються знання, загально навчальні та предметні уміння і навички, розвиваються творчі здібності, оцінні судження.
Контроль виконує наступні функції [ 2 ] :
а ) освітню ( навчальну ), суть якої в тому, що вона є корисною для всієї групи. Слухаючи змістовну відповідь товариша, студенти звіряють з нею свої знання, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє повторенню та систематизації знань усіх студентів. Освітнє значення для студентів має й те, що вони слухають доповнення вчителем неповних відповідей студентів. Освітня функція чітко виявляється також у тому, що студент, який відповідає перед групою, повторює вивчений матеріал, виконує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння та навички, краще усвідомлює навчальний матеріал ;
б ) виховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати домашні завдання. Крім того, перевірка і оцінювання знань допомагають студентові самому оцінити свої знання і здібності : одні позбуваються зайвої самовпевненості та самозаспокоєння, наступні починають усвідомлювати свої труднощі, а інші відчувати впевненість у власних силах. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення студентів до навчання.;
в ) розвиваючу – у процесі навчання студентів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу та синтезу, порівняння і узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислитель на діяльність, мовлення, пам'ять, уява, увага ;
г ) діагностичну – у процесі контролю виявляють успіхи та недоліки у знаннях, уміннях та навичках студентів, встановлюють причини та шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані на поліпшення успішності ;
д ) стимулюючу – схвалення успіхів студента сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання ;
е ) оцінювальну – об’єктивна оцінка знань, умінь і навичок студентів сприяє кращому навчанню ;
є ) управлінську – на основі
контролю визначається стан
Принципи організації і діагностики за навчальною діяльністю студентів [ 8 ] :
Дотримання вищеназваних
Ефективність контролю залежить від його організації : часу проведення контрольних занять, їх частоти й послідовності; характеру і форм самостійної роботи студентів ( індивідуальна, групова, фронтальна ); використання дидактичних та технічних засобів навчання; поєднання методів контролю та самоконтролю ( усна, письмова, графічна, практична, тестова, програмована перевірка ); фіксування і оформлення даних контролю процесу навчання [10].
Ефективність контролю забезпечується дотриманням певних вимог, серед яких :
За місцем у навчальному процесі розрізняють попередній, поточний, періодичний та підсумковий види контролю [4].
Попередній контроль здійснюють переважно з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку заняття, семестру для з’ясування загального рівня підготовки студентів з предмета, або намітити організацію їх навчально-пізнавальної діяльності.
Поточний контроль використовують у повсякденній навчальній роботі. Він полягає в систематичному спостереженні вчителя за навчальною діяльність студентів на занятті. Мета такого контролю – отримання оперативних даних про рівень знань студентів і якість навчальної роботи на занятті та вирішення завдань управління навчальним процесом.
Періодичний ( тематичний ) контроль передбачає виявлення й оцінку знань і умінь студентів, засвоєних на кількох попередніх заняттях, з метою визначення, наскільки успішно вони володіють системою знань, чи відповідають ці знання програмі. Різновидом періодичного є тематичний контроль, що полягає у перевірці та оцінюванні знань студентів з кожної теми і спрямований на те, щоб кожен студент належно засвоїв кожну тему. Така система дає змогу усунути елементи випадковості при проведенні підсумкових оцінок, що трапляється, коли вчитель орієнтується лише на поточний контроль.
При тематичному опитуванні перед початком вивчення чергової теми усі студенти мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми ( кількість занять ); кількістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтованим завданнями тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання [6]. Якщо темою передбачено виконання студентами практичних, лабораторних робіт та інших обов’язкових практичних завдань, то їх виконання є обов’язковою умовою допуску студентів до тематичної атестації.
Перед студентами, які не засвоїли матеріалу теми чи отримали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов’язкового його доопрацювання; їм надається для цього необхідна допомога, визначається термін повторної атестації. Студент має право на переатестацію також для підвищення атестаційного балу.
Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.