Театралізована гра як інструмент у навчальному процессі

- Програма «Дитинство»;

 

Система роботи з розвитку театралізованої  діяльності ділиться на три етапи:

• художнє сприйняття літературних та фольклорних творів;
• освоєння спеціальних умінь для становлення основних («актор», «режисер») і додаткових позицій («сценарист», «оформлювач», «костюмер»);
• самостійна творча діяльність. [2,92]

Педагогічне завдання ускладнюється синтетичною природою театралізованої діяльності, в якій сприйняття, мислення, уява, мова виступають у тісному взаємозв'язку один з одним і проявляються в різних видах дитячої активності (мовна, рухова, музична та ін.) Таким чином, моожна побачити, що театралізована діяльність інтегративна, причому активність і творчість проявляються в трьох аспектах:

По-перше, у створенні драматичного змісту, тобто в інтерпретації, переосмислення заданого літературним текстом сюжету чи творі варіативного або власного сюжету.

По-друге, у виконанні власного задуму, тобто в умінні адекватно втілювати художній образ за допомогою різних засобів виразності: інтонації, міміки, пантоміміки, руху, наспіву.

По-третє, в оформленні вистави - у створенні (підбір, виготовлення, нестандартне використання) декорацій, костюмів, музичного супроводу, афіш, програмок. [4, 87]

Ці особливості театралізованої діяльності викликають певні труднощі в педагогічній роботі, оскільки містить ряд суперечностей: між свободою дитини в грі і обов'язковою змістовною основою театралізації; між імпровізаційністю гри і етапністю підготовки театралізації; між акцентом у грі на сам процес, а в театралізації - на її результат. Ці протиріччя знімаються за умови організації театрально-ігрової діяльності як самоцінною вільної та творчої діяльності дошкільника.

Необхідно відзначити, що всі розглянуті програми і технології спрямовані на розкриття творчого потенціалу дитини, розвиток її комунікативних здібностей, психічних процесів, забезпечують вираженість  індивідуальності особистості, розуміння  внутрішнього світу за допомогою театралізованої діяльності та успішно застосовуються на базі різних дошкільних установ.

Великий інтерес для практичних працівників представляють методичні рекомендації з театрально-ігрової діяльності дошкільників, розроблені Л.П. Бочкарьової. [3, 98]

На основі аналізу наукової та методичної літератури автор описує види театралізованих  предметних ігор і дає детальну характеристику кожному, підтверджуючи різноманіття видів театралізованих ігор. Вони взаємно доповнюють один одного і  можуть зайняти гідне місце у виховно-освітній роботі дитячого садка і зробити життя дитини яскравіше, багатше і різноманітніше.

 У цих рекомендаціях  автор торкається  ще одного  дуже важливого аспекта у роботі з дітьми, пов'язаного з виготовленням іграшок для театралізованої діяльності та створення предметно-ігрового середовища в групі і на ділянці. Дається зразкове перспективне планування цієї роботи, починаючи з четвертого року життя.

Аналіз методичної літератури та педагогічного  досвіду показує, що при розробці театрально-ігрової діяльності вчені та практики звертають велику увагу на розвиток дитячої творчості і знаходять цікаві методичні прийоми. Наведемо деякі з них:

- самостійно придумати  сюжет для двох уявних іграшок і обіграти його; читання знайомої казки і пропозиція дітям придумати нову казку, але з тими ж персонажами (О. Лагуткина);

- запропонувати дітям нетрадиційний набір ляльок для створення сценок і п'єс для разноконтекстних ролей - Дід Мороз і Жаба, Снігуронька та Півник (Т. Неменова);

- надати можливість для виконання контрастних ролей - старого ведмедя і маленького ведмежати, злого собаки і беззахисного цуценя і багато іншого (Г.Пріма). [6,108]

У своєму методичному посібнику  Дронова Т.М. пропонує педагогам такий зміст, такі форми керівництва дитячою театральною грою, які в першу чергу доставляли б дітям радість і сприяли б їх загальному та художньому розвитку. Розглянемо їх більш детально:

Організація театральної  діяльності дошкільників. До роботи з дітьми з театралізованої діяльності педагогу рекомендується приступати з жовтня-листопада, тобто після того, як у більшості дітей закінчиться адаптаційний період. [4, 87]

Для проведення театралізованої діяльності в сітці занять має бути виділено спеціальний час у двох формах:

• як спеціально організована форма роботи педагога з дітьми;
• як нерегламентований вид діяльності за бажанням дитини.

Дронова Т.М. пропонує п'ятницю (друга половина дня), як оптимальний час для проведення спеціально організованої роботи педагога з дітьми. Педагог повинен попередньо домовитися з батьками групи про час відправлення дітей додому, який буде зручним для більшості з них, і проведення щотижневої вистави з дітьми та приурочити до цього часу. Таким чином, на участь у виставі в якості глядача кожен батько повинен буде витратити не більше 20 хвилин, і своєю присутністю надати позитивний вплив на ефективність розвитку дітей в театралізованій діяльності. [4, 92]

Нерегламентована театралізована діяльність може здійснюватися дітьми щодня (у ранкові та вечірні години) у процесі вільної самостійної діяльності дітей.

Щотижневі спектаклі по п'ятницях  з дітьми п'ятого року життя мають проходити в групі в одній кімнаті. Якщо є така можливість, то в групі може бути зроблена стаціонарна сцена з завісою або портативна міні-сцена, яка легко складається і використовується в міру необхідності.

У старшому дошкільному віці щоп'ятниці, у другій половині дня педагог  здійснює роботу з дітьми з театралізованої  діяльності, але постановка спектаклів для батьків здійснюється один раз на два тижні - по п'ятницях, а також може бути приурочена до певних свят.

Зміст і методика роботи з дітьми. На кожному віковому етапі підходи до методики роботи з дітьми повинні бути різними.

Так, для розвитку дітей п'ятого року життя в театралізованій діяльності необхідно надати всім дітям рівні можливості для участі в інсценуванні. Це означає, що діти повинні діяти в однакових або рівних ролях, незалежно від їх здібностей.

На початковому етапі роботи з театралізованої діяльності ми пропонуємо педагогам включати в інсценівку вправи на розвиток пам'яті, уваги та інших психічних функції. Необхідність у цьому пов'язана з особливостями методики, спрямованої на розвиток у дітей здатності долати сценічне хвилювання.

Дуже важливим є підбір репертуару для театральної постановки, тому що не кожний художній твір підходить для вирішення завдань, пов'язаних з особливостями віку та специфікою театралізованої діяльності. Найбільш оптимальним варіантом для початку є фольклор народів світу, російська та світова класична поезія, вірші сучасних, вітчизняних та зарубіжних авторів.

У старшому дошкільному віці підходи  до розвитку дітей в театралізованій  діяльності змінюються. Для розвитку та емоційного благополуччя дітей необхідно, щоб театралізована діяльність носила творчий характер, а знання дитини про життя, його бажання й інтереси повинні природно увійти в її зміст. Для цього кожна дитина повинна отримати можливість втілити у своїй творчій роботі близький та цікавий йому зміст, а педагоги - забезпечити йому свободу дій.

Тому в роботі з дітьми старшого дошкільного віку Дронова Т.М. настійно рекомендує педагогам створювати спектаклі на основі змісту, придуманого самими дітьми. І пропонує педагогам другий театральний сезон побудувати на репертуарі, в який, поряд з традиційними постановками, увійдуть спектаклі, сюжет яких придумають самі діти. [4, 93]

Крім того, в роботі з дітьми старшого дошкільного віку вона рекомендує використовувати:

- інсценування за художніми творами, в яких діти виконують різні ролі;

- спектаклі на основі змісту, придуманого самими дітьми («Новорічна казка», «У подарунок дідові Морозу» і мамам до дня 8 Березня);

- інсценування з використанням ляльок-маріонеток і площинних фігурок, які приводяться в рух за допомогою танка.

Але зміни відбуваються не тільки в змісті роботи з дітьми від 4 до 7 років. Змінюється і методика роботи з дітьми.

Для правильної організації театральних  занять з дошкільнятами рекомендується враховувати наступні принципи (Е.Г.Чурілова). [6,123]

1. Змістовність занять, різноманітність тематики і методів роботи.
2. Щоденне включення театралізованих ігор в усі форми організації педагогічного процесу, що зробить їх такими ж необхідними, як дидактичні та сюжетно-рольові.
3. Максимальна активність дітей на всіх етапах підготовки і проведення ігор.
4. Співпраця дітей один з одним і з дорослими.
5. Підготовленість і зацікавленість вихователів.

Всі ігри та вправи на занятті підібрані  таким чином, що вдало поєднують  рухи, мова, міміку, пантоміму в різних варіаціях. Театральна робота в дитячому саду організована з урахуванням вищевикладених принципів і методів сприяє тому, що театралізована гра стане засобом самовираження і самореалізації дитини в різних видах творчості, самоствердження в групі однолітків, збагачення свого життєвого досвіду.

 

 

 

 

 

 

3. Приклади  використання театралізованих ігор  у навчальному процесі.

 

У сучасній методичній літературі існує  велика кількість ігор, що сприяють розвитку театралізованої діяльності дошкільників. Наведемо деякі приклади таких ігор.

 

1. Виконавські  театралізовані ігри:

• Гра-драматизація за мотивами російської народної казки «Ріпка».

Мета. Розвивати у дітей виразність інтонації, міміки рухів. Виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги.

Хід гри . Організовуючи першу гру, вихователь повідомляє дітям, що в гостях у них сьогодні російська народна казка. Яка? Нехай здогадаються самі за допомогою представлених атрибутів. Педагог починає розповідати казку, діти включаються в неї по ходу гри. Виконавців ролей можна вибрати за допомогою лічилок, загадок або ж оцінюючи виразність наслідування дитини персонажу. По ходу гри діти проговорюють ланцюжок: онука за бабку, бабка за діда, дід за ріпку і т. д. Якщо охочих тягнути ріпку занадто багато, можна запропонувати їм шапочки з зображеннями інших тварин, які прийшли на допомогу. В кінці гри, коли витягнута ріпка лежить на землі, поводити хоровод навколо неї, влаштувати свято врожаю.

• Гра «Що змінилося?»

Мета. Розвивати зорову пам'ять, увагу, витримку.

Хід гри. Діти - «артисти» показують мізансцену з якого-небудь вистави, інші діти - глядачі, запам'ятовують її, потім закривають очі. На сцені відбуваються зміни. Глядачі повинні відновити мізансцену.

• Гра «Одне і те ж по-різному».

Мета : розвивати уяву, фантазію, пам'ять.

Хід гри. Діти діляться на групи, яким пропонується придумати і показати кілька варіантів різних добре знайомих казок.

• Гра «Фантазії про ...».

Мета: Розвивати уяву, фантазію, зв'язну образну мову.

Хід гри. Діти, перетворюючись у щось або кого-небудь, розповідають, що річ відчуває, що її оточує, хвилює, де і як вона живе. Наприклад: «Я - праска», «Я - кішка», «Я - лялька» і т.д.

• Гра В«Варіації на тему ...»

Мета. Розвивати у дітей художню виразність, фантазію.

Хід гри. Педагог разом з дітьми вибирає твір з добре знайомим текстом. Діти діляться на групи. Кожна група повинна показати твір за допомогою різних театралізованих інсценівок (ляльковий театр, діти-актори і т.д.) [7,125]

 

2. Творчі  театралізовані ігри:

• Гра «Як поводитися на вулиці».

Мета: Ознайомити дітей з правилами поведінки на вулиці. Розвивати фантазію, уяву, вчити застосовувати особистий досвід в ігрових ситуаціях.

Персонажі: Ведучий, світлофор, водії, перехожі, Незнайко, зайка, клоун.

Хід гри. Діти домовляються, хто за які персонажі буде діяти. Ведучий (у першій грі це дорослий, а в повторних - дитина) читає вірші про правила вуличного руху. Діти переміщують фігурки відповідно до тексту. Спочатку можна загадати загадки. Слідом за відгадкою з'являється машина. Коли всі автомобілі будуть виставлені, створюємо ілюзію руху (можна дати водіям у руки рулі). Діти тихенько наслідують рокотові машин, їдуть по колу навколо столу, на якому розігрується дія. Ведучий починає читати вірш О. Бекарева "Азбука безпеки". Діти вирішують в проблемні ситуації на дорозі. Діти повторюють правила дорожнього руху.ї

• Ігри - етюди.

Цілі: розвивати фантазію, виразність передачі емоцій різними засобами; вміння діяти спільно.

Етюди можуть бути запропоновані педагогом  або складені дітьми. Твір етюдів за казками, сюжетів віршів, музичним уривків («Колобок і Лисиця», «Таня і м'ячик», «Дівчинка і лялька» тощо).