Сучасні технології навчання предметів фізико-математичного циклу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2014 в 16:23, реферат

Краткое описание

Актуальність досвіду, його практична значимість:
Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;
Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку предметів фізико-математичного циклу.

Содержание

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи сучасних технологій в освіті
1.1. Поняття «технології»
1.2. Загальна характеристика технологій
РОЗДІЛ 2. Сучасні технології навчання предметів фізико-математичного циклу
2.1. Особистісно орієнтовані технології навчання
2.2. Інтерактивні технології навчання
2.3. Проектні технології
2.4. Технологія проблемного навчання
2.5. Технології інтегрованого навчання
2.6. Інформаційні технології як засіб активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості учнів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Прикрепленные файлы: 1 файл

Сучасні технології навчання.doc

— 96.56 Кб (Скачать документ)

Виділено чотири головні умови успішності проблемного навчання:

• забезпечення достатньої мотивації, здатної викликати інтерес до змісту проблеми;

• забезпечення посильності роботи з виникаючими на кожному етапі проблемами (раціональне співвідношення відомого і невідомого);

• значущість інформації, одержуваної при вирішенні проблеми, для учня;

• необхідність діалогічного доброзичливого спілкування педагога з учнями, коли з увагою і заохоченням відносяться до всіх думок, гіпотез, висловлених учнями.

Головні психолого-педагогічна цілі проблемного навчання:

• розвиток мислення і здібностей учнів, розвиток творчих умінь,

• засвоєння учнями знань, умінь, здобутих в ході активного пошуку й самостійного рішення проблем, в результаті ці знання, вміння міцніші, ніж при традиційному навчанні,

• виховання активної творчої особистості учня, що вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми,

• розвиток професійного проблемного мислення - у кожній конкретній діяльності має свою специфіку.

Основні форми проблемного навчання

У вітчизняній педагогіці розрізняють три основні форми проблемного навчання:

- проблемний  виклад навчального матеріалу  в монологічному режимі лекції, або діалогічному режимі семінару;

- проблемний  виклад навчального матеріалу  на лекції, коли викладач ставить  проблемні питання, вибудовує проблемні  задачі і сам їх вирішує;

- учні лише  подумки включаються у процес  пошуку рішення.

Викладач продумує систему проблемних питань, відповіді на які спираються на наявну база знань, але при цьому не містяться в колишніх знаннях, тобто питання повинні викликати інтелектуальні труднощі учнів і цілеспрямований розумовий пошук. Викладач повинен придумати можливі «непрямі підказки» і навідні запитання, він сам підсумовує головне, спираючись на відповіді учнів.

Частково-пошуковий метод забезпечує продуктивну діяльність 3-го і 4-го рівня (застосування, творчість) і 3-й, 4-й рівень знань (знання-вміння, знання-трансформації) на відміну від традиційного пояснювального і репродуктивного навчання, коли формуються лише знання-знайомства і знання-копії;

- самостійна  дослідницька діяльність, коли учні  самостійно формулюють проблему  і вирішують її з подальшим  контролем викладача, що забезпечує  продуктивну діяльність 4-го рівня - творчість і 4-й рівень найбільш  ефективних і міцних «знань-трансформацій».

Центральною ланкою  проблемного навчання є проблемна ситуація як спосіб взаємодії між учителем і учнями, яка характеризуюється високою активністю учнів і спрямованістю на подолання пізнавальних труднощів, викликаних поставленими вчителем завданням-проблемою.

Принципи проблемного навчання:

- самостійність  у роботі учнів;

- розвивальний  характер навчання;

- інтеграція  і варіативність у застосуванні  різних областей знань;

- використання  алгоритмізованих дидактичних завдань.

 

2.5 Технології   інтегрованого  навчання

Інтеграція предметів в сучасній школі - один з напрямів активних пошуків нових педагогічних рішень з метою ефективнішої і розумнішої дії на учнів. Не секрет, що багато школярів не співвідносять відомості про зовнішній світ, отримані, скажімо, на уроці історії, з відомостями про той же предмет, які їх повідомляють на інших уроках (допустимо, на фізиці). Досить часто діти не зв'язують воєдино розрізнені факти, які їх повідомляють і у рамках одного предмета, тобто більшість учнів в процесі навчання не використовують найважливішу інтелектуальну здатність людини - здатність до порівняння, аналізу і класифікації отриманої інформації.

Проблема ізолюючого мислення, нереалізованих здібностей учня, необхідність грамотної протидії цьому привела до ідеї інтеграції як одному із способів возз'єднання цілісності світосприйняття підлітків, а так само способів виявлення і розвитку прихованих, закладених природою здібностей.

Технологія інтегрованого навчання на уроках фізико-математичного циклу  використовується досить давно. На уроках фізики ведеться інтеграція матеріалу з традиційних, класичних предметів. Елементи інтегрованого навчання використовуються в різному об'ємі залежно від рівня класу. Це можуть бути як індивідуальні, групові завдання інтегрованого характеру, так і цикли уроків, що періодично проводяться. Міжпредметна інтеграція ведеться помірно, інформація з суміжних дисциплін вводиться в зміст основного курсу фізики дозовано, не перевантажуючи змісту основного курсу.

Досвід показує, що завдання і уроки інтегрованого типу викликають інтерес як у школярів середньої ланки, так і у старшокласників. Паралельне співіснування в одному уроці різних пластів матеріалу дозволяє зробити сучасний урок цікавішим і змістовнішим, дає можливість урізноманітнити види діяльності дітей, емоційно залучити школярів до вирішення поставлених перед ними завдань.

Результативність технології інтегрованого навчання : ріст мотивації учнів до вивчення    словесності

2.6 Використання інформаційних технологій як  засобу  активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості учнів

ХХІ століття –  час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення. Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери  повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів.

Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Також забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

Інноваційне значення полягає в розробці мультимедійних презентацій та проектів   для  розвитку творчодіяльнісної особистості.

           У класах, де використовуються  мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначається такими перевагами:

  • краще сприймається матеріал учнями, зростає їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити),
  • відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій),
  • скорочуваються види роботи, що стомлюють учня, використовуються аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей,
  • уможливлюється динамічне подання матеріалу,
  • забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи.

Учителі  вважають, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення предметів  фізико-математичного  циклу - підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета.Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

У своїй роботі   педагоги  використовують:

  • інформаційні технології;
  • електронні підручники;
  • окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації).

Надається  перевага використанню власного дидактичного засобу - мультимедійної комп'ютерної презентації, зокрема таких її видів:

  • презентації для лекційного викладу матеріалу;
  • презентації для повторювально - узагальнювальних уроків;
  • презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Визначальними пріоритетами  практичної діяльності є особистісно орієнтований підхід, індивідуалізація й диференціація навчання. Орієнтація на конкретного учня, його потенційні можливості як партнера, який свідомо здобуває знання, розвиває здібності, набуває досвіду спілкування в діалозі, аргументовано відстоює свою думку.

Учень  - співтворець уроку. Адже використання презентацій передбачає активну взаємодію учителя та учня. Діти залучаються до навчального процесу як активні учасники. Саме для цієї роботи використовується програма Роvег Роіnt, за допомогою якої учні створюють презентації за результатами своєї дослідницької діяльності за змістом параграу, під час опрацювання властивостей та ознак явищ в природі, фізиці, математиці. Ця ефективна форма допомагає узагальнювати, відпрацьовувати, повторювати, систематизовувати і створювати нове на основі вивченого.

Досить важливим є застосування комп'ютера на уроках підсумкових, на тематичній атестації. Адже комп'ютер має здатність контролювати й опитувати учнів, оцінювати їхні знання, вміння і навички.

     Така робота викликає у дітей схвалення й утвердження у класі сприятливого для навчання мікроклімату. Адже учень упевнений в об'єктивності виставленої йому комп'ютером оцінки.

Використання інформаційних технологій на уроках  фізико-математичного циклу може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких є такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі  середньої загальної освіти. Серед зазначених:

-урізноманітнення форм подання інформації;

- урізноманітнення типів  навчальних завдань;

- створення навчального  середовища, яке забезпечує "занурення" учня в

уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;

- постійне застосування  ігрових прийомів;

- забезпечення негайного  зворотного зв’язку, можливість  рефлексії;

- можливість відтворення  фрагмента учбової діяльності.

                                         
ВИСНОВКИ 
         Сучасна школа як соціально-педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які відповідають цілям розвитку особистості та сучасним вимогам суспільства. Щоб гідно жити в сучасному суспільстві, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності. Тому школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

  • забезпечити високий рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;
  • розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;
  • залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;
  • формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;
  • формувати в учнів цілісну картину світу;
  • грамотно працювати з інформацією.

Інноваційні   освітні технології відкривають перспективи  індивідуалізації навчання і підвищення його ефективності. Саме завдяки цим технологіям учень позбувається  механічної і рутинної роботи в процесі навчання, може організовувати власну пізнавальну діяльність, набуває досвіду орієнтуватися в неосяжному масиві інформації. Отже, інноваційні підходи до викладання предметів фізико-математичного циклу пробуджують інтерес учнів, змушують нестандартно мислити, адекватно сприймати оновлений світ і себе в ньому, сприяють виробленню в учнів наукових і естетичних суджень, допомагають влаштовувати власне життя.

Однак, слід пам'ятати, що будь-яка педагогічна технологія буде мертвою, якщо реальні люди, котрі її втілюють, не сприйматимуть її як цілісну систему в єдності компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і описана технологія - це одне, а її реалізація на уроці - зовсім інше, бо несе відбиток особистості, інтелекту конкретного викладача.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 
1. Гришина Т.В. Освітня технологія  як професійний пріоритет учителя. – Х.: вид.група "Основа”, 2003.

2. Десятченко  Н. Моделі сучасних уроків // Завуч, - 2002 - №35

3.Інтерактивні  технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. Посібник. – К. – 2002.

4. Кларін М. В. Інновації світової педагогіки. - М. - Рига: Педагогічний центр "Експеримент", 1998, с. 180.

5. Клокар Н.І. Психолого-педагогічна підготовка вчителя до інноваційної діяльності. Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04. - К; 1997. с. 17..

6.Когут О.І. Інноваційні технології навчання  фізики, математики. – Тернопіль: Астон, 2005. – 203с.

7. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В.М., Григораці В.В. – Х.: Вид. група "Основа”, 2006 
8. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання – Х.: Вид.група "Основа”, 2005

9. Сиротенко Г.О. Сучасний урок : інтерактивні технології навчання. – Х.: Видав.гр.. "Основа”, 2003.

Информация о работе Сучасні технології навчання предметів фізико-математичного циклу