Сучасні технології навчання предметів фізико-математичного циклу

 

 

ТЕМА : Сучасні технології навчання  предметів  фізико-математичного  циклу

 
ВСТУП

 
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи сучасних технологій в освіті  
1.1. Поняття  «технології»  
1.2. Загальна характеристика технологій  
РОЗДІЛ 2. Сучасні технології навчання  предметів  фізико-математичного  циклу 
2.1. Особистісно   орієнтовані   технології    навчання  
2.2. Інтерактивні   технології   навчання 
2.3. Проектні   технології

2.4. Технологія   проблемного  навчання 
2.5. Технології   інтегрованого  навчання 
2.6.  Інформаційні   технології  як  засіб  активізації  пізнавальної  діяльності  та   розвитку  творчої  особистості  учнів

 
ВИСНОВКИ

 
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 
ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

За своїм змістом, формами та методами освіта не є незмінною, усталеною, адже вона весь час реагує на нові цивілізаційні виклики, суспільні реалії, ураховує тенденції, перспективи розвитку людства, національного буття народу. Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки та практики вивчення й упровадження нових методів навчання, розвитку й виховання дітей. Особливістю сучасної системи освіти є співіснування традиційної та інноваційної стратегії організації педагогічного процесу.

Зміна змісту освіти на сьогоднішньому етапі розвитку вітчизняної школи веде до зміни її технологій, надає їй особистісної спрямованості, в основу якої покладене визнання індивідуальності, самобутності й самоцінності кожної людини, її розвитку не як «колективного суб’єкта», а передовсім як індивіда, наділеного своїм неповторним суб’єктивним досвідом.

Проблема сьогодні полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і його особистої творчої індивідуальності. Окремі форми і методи навчання повинні поступитися цілісним педагогічним технологіям загалом і технології навчання – зокрема. 
Про педагогічні технології тепер говорять усюди – у пресі, на педагогічних нарадах, на науково - практичних конференціях. Яким чином учителю вибрати технологію, яка дозволить максимально використати власний творчий потенціал?

 

Актуальність  досвіду, його практична значимість:

• Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
• Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
• Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;
• Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку предметів  фізико-математичного  циклу.

 

  Тема  дослідження:

• Використання   освітніх   технологій  як  засобу   підвищення  педагогічної майстерності   вчителів   фізико-математичного  циклу ;
• Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках точних наук;
• Створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня.

Ідея досвіду: використання   сучасних  освітніх   технологій сприяє    активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості учнів.   

  Мета  дослідження: розкрити значення  використання  сучасних   технологій з метою розвитку творчої особистості учнів.     

  Завдання: розгляд суті та ефективності застосування  сучасних  освітніх технологій;  розкриття позитивних та негативних сторін  використання даних технологій.

Об’єкт   дослідження : сучасні технології навчання.

Предмет  дослідження : сучасні технології навчання  предметів  фізико-математичного  циклу.

Методи  дослідження : методи  емпіричного  дослідження (спостереження, порівняння)

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи сучасних технологій в освіті

1.1 Поняття  «технології»

Слово «технологія» походить від грецьких слів – мистецтво, майстерність і - вчення. Тому термін «педагогічна технологія» в буквальному перекладі означає вчення про педагогічне мистецтво, майстерність.

Освітня технологія – це модель спільної роботи вчителя і учнів з планування, організації та проведення реального процесу навчання за умови забезпечення комфортності для всіх суб’єктів освітньої діяльності.

Вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем. У зв’язку з цим постає низка правомірних запитань, пов’язаних із спробами практичного втілення освітніх технологій.

Педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає інформація та її рух (перетворення). Тому більш точним було б визначення для цих технологій - технічні інформаційні технології. Технічні інформаційні технології - це процеси підготовки і передачі інформації, засобом якої є комп'ютер та інші технічні засоби. Вони розвивають ідею програмованого навчання і відкривають дійсно нові, ще не досліджені варіанти навчання, пов'язані з унікальними можливостями сучасних комп'ютерів і телекомунікацій. Проте в наукових джерелах ці технології отримали назву комп'ютерних технологій. Комп'ютерні технології спрямовані на: підготовку особистості інформаційного суспільства; формування умінь працювати з інформацією; розвиток комунікативних здібностей; формування дослідницьких умінь та умінь вибору оптимальних рішень; забезпечення великим об'ємом якісної інформації.

Безумовно, саме учень є головною дійовою особою у навчанні, але тільки на рівні реалізації своєї мети, а не у виборі технології навчання. Для дитини не існує традиційної чи інноваційної технології.

Є звичні або нові способи діяльності на уроці, запропоновані вчителем. Нижче наведені створені за останні роки освітні технології, кінцевою метою яких є гармонійний розвиток особистості дитини і дорослого: 
          - особистісно орієнтована освіта і технології;

- вальдорфська педагогіка;

-технологія саморозвитку;

-технологія організації групової навчальної діяльності учнів;

- технології розвивального навчання

- технології формування творчої особистості;

-технологія навчання як дослідження;

- проектна технологія;

- нові інформаційні технології навчання;

-педагогічна технологія "Створення ситуації успіху”;

- сугестивна технологія.

Не дивлячись на їх різноманіття, центральною ланкою реалізації освітньої технології, найвищим ступенем її розвитку і втілення, системним виявом ефективності і результативності, має бути урок як основна форма організації шкільного навчання. Тільки на уроці набувають цілеспрямованого вияву всі способи і форми взаємодії вчителя й учнів, що прогнозуються процесуальною частиною технології.

Жодна освітня технологія не може розглядатись як універсальна. Організація навчального процесу в сучасних умовах вимагає поєднання різних технологій, творчого підходу до використання кожної з них, а також створення нових навчальних технологій.

Тому у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти, її вплив на особистісний розвиток дитини, значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.

    Крім технологій особистісно-орієнтованого навчання виділяють наступні групи педагогічних технологій: традиційні, педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів; педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу; педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення та реконструюванні матеріалу; окремі предметні педагогічні технології; альтернативні, та вроджені педагогічні технології; педагогічні технології розвиваючого навчання та педагогічні технології авторських шкіл.

1.2 Загальна характеристика технологій

  Групові (колективні) технології застосовувалися ще в середні віки. Ідеї взаємного навчання закладено ще белланкастерській системі. Сучасна технологія розроблена і апробована О. Рівином (КСН), В. Дяченко (ГСН).

    Групова (колективна) технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною. 
    Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. Робота в групах (колективна) дає найбільший ефект у засвоєнні знань.

      Відкриті школи. Центри дослідної роботи в початковій і частково середній ланці освіти. Ці школи набули значного поширення на Заході. Їхньою особливістю є те, що значну частину часу діти проводять за межами навчального закладу. Вчитель завжди серед дітей: радить, підбадьорює, контролює. Діти перебувають у постійному контакті з "командою" педагогів, до кожного з яких учень може звернутися за допомогою. Учні в класі поділені за рівнями: "сильні", "середні", "слабкі", "відстаючі". Угрупування за рівнями здійснюється лише щодо навчання з основних предметів. Учні, які досягли успіху з будь-якого предмета, можуть вивчати курс старшого класу.

    Технології індивідуалізації процесу навчання. (А. Границька, В. Шадріков) - організація навчально-виховного процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його основне призначення полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів в існуючій системі організації навчання. Індивідуальне навчання - форма, модель організації навчального процесу при якому: 1) вчитель взаємодіє лише з одним учнем; 2) один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп'ютер тощо). Головною перевагою індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи та темпи навчальної діяльності дитини до його особливостей, слідкувати за кожною дією та операцією при вирішенні конкретних завдань, за його рухом від незнання до знання, вносити вчасно необхідні корективи в діяльність як учня, так і вчителя. В сучасній вітчизняній педагогічній практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є:

• проектний метод;

•технологія продуктивного навчання;

• технологія індивідуального навчання І. Унт;

• адаптивна система навчання А. Границької;

• навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального плану В. Шадрікова. 
     Ігрові технології навчання (Й. Гензерг). Технології ігрового навчання - це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, "проживання" ситуації). 
      Сьогодні віддають перевагу терміну "імітація" замість "гра" (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

Види ігор:

• навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

• пізнавальні, виховні, розвиваючі;

• репродуктивні, продуктивні, творчі.

 Інтегровані технології (П. Ерднієв) - припускає, що вчитель за можливості чітко визначає реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні учнем, а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагає учневі спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей. При цьому учень може діяти у власному темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях або пропускаючи те, що вже засвоєно. 
    Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника, дозволили учням (будь-якого віку), не виходячи з навчальної аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях видатних вчених, брати участь у конференціях, діалогах, вести кореспонденцію. Як принципово новий навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, Тобто можливості бачити, чути, читати.

    Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Формами мережевої комунікації є:

• електронна пошта - призначається для обміну інформацією між суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання; 
• телеконференція - дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах тощо в умовах так званого віртуального класу.