Стилі педагогічного спілкування

             -   конфліктіний — неприйняття спілкування з учнями у своїй професійній діяльності; педагогічний песимізм, роздратованість, імпульсивне відштовхування учнів, скарги на їхню ворожість та "невиправність"; прагнення звести спілкування з учнями до мінімуму і прояви агресивності, коли неможливо уникнути такого спілкування; емоційні "зриви"; інфантильне перекладання відповідальності за невдачі у спілкуванні на учнів або на "об'єктивні" обставини; низька самооцінка і самоконтроль. [ 2; 20 ]

 

2.3 Готовність інженерів-педагогів  КНУТД до педагогічного спілкування

На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики набувають  актуальності питання підвищення рівня  професійної підготовки інженерів- педагогів як майбутніх викладачів і вихователів учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ).

І. Ісаєв і В. Сластьонін до структури готовності педагога до професійної діяльності відносять два основних блоки: теоретичний та практичний.    

Теоретична готовність - це готовність до теоретичної діяльності, що, у  свою чергу, виявляється в узагальненому вмінні педагогічно мислити, тобто мати аналітичні, прогностичні, проективні та рефлексивні вміння.

Зміст практичної готовності педагога виражається в зовнішніх (предметних) уміннях, тобто в діях, що можна спостерігати.

 До них належать такі вміння: організаторські (мобілізаційні,  інформаційні, розвивальні, орієнтаційні), комунікативні (перцептивні вміння, вміння педагогічного спілкування, вміння педагогічної техніки) та прикладні. [18 ]

Найбільш повно структуру готовності особистості до професійної діяльності визначено С. Максименком, який виокремлює такі аспекти готовності, як:    

-      операційний (володіння певним набором способів дії, знань, умінь і навичок, а також можливості набуття нового досвіду в межах певної діяльності);

        -        мотиваційний (система спонукальних якостей щодо певної діяльності - мотиви пізнання, досягнення, самореалізації та ін.); соціально-психологічний (рівень зрілості комунікативної сфери особистості, уміння здійснювати колективу розподілену діяльність, підтримувати стосунки в колективі, уникати деструктивних конфліктів тощо);

        -   психофізіологічний (готовність систем організму діяти в цьому напрямі).

 Кожен стан готовності до  діяльності визначається поєднанням  різних факторів, що визначають  різні рівні, аспекти готовності.

Залежно від змісту діяльності та умов її здійснення провідним може стати один з таких аспектів.  [ 5, с. 115]

        Можна  виокремити такі характеристики  спілкування в процесі педагогічної  діяльності (В.А.Кан-Калик):  
            -   агальна склалася система спілкування педагога і учнів (певний стиль спілкування);  
           -    система спілкування, характерна для конкретного етапу педагогічної діяльності;  
            - ситуативна система спілкування, що виникає при вирішенні конкретної педагогічної та комунікативної задачі.[8]

     Спілкування пронизує всю систему педагогічного впливу, кожен його мікроелемент.

        На уроці педагогу необхідно оволодіти комунікативної структурою всього педагогічного процесу, бути максимально чуйним до щонайменших змін, постійно співвідносити обрані методи педагогічного впливу з особливостями спілкування на даному етапі.  
           Все це вимагає від учителя уміння одночасно вирішувати дві проблеми:

           1) конструювати особливості своєї  поведінки (свою педагогічну індивідуальність), своїх відносин, з учнями, тобто стиль спілкування,

           2) конструювати виражальні засоби  комунікативного впливу.

       Другий  компонент постійно змінюється  під впливом виникають педагогічних  і відповідно комунікативних  завдань. У виборі системи виражальних  засобів комунікації важливу  роль грає сформований тип  взаємовідносин педагога з учнями.

         Нами було проведено дослідження  серед студентів КНУТД  4-5 курсів  (Сп-пт- 09 та БПТ – 10)на визначення готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійно-педагогічного спілкування. Студентам було запропоновано відповісти на запитання у вигляді анкет(додаток 1).

Аналіз результатів  анкетування ми подали у вигляді  діаграм (рис.1, 2,3,4,5) – попідписуй діаграми Рисунок 1, і т.д. :

1. На Вашу думку, яким стилем педагогічного спілкування користується більшість педагогів?

 

2.   Чи впливає стиль викладання педагога на Ваше ставлення до предмету та його засвоєння?

3. Ви краще сприймаєте інформацію, якщо педагог використовує стиль спілкування

 

 

4. Яким стилем педагогічного спілкування  Ви будете користуватися  як майбутній інженер-педагог?

 

5. Які способи взаємодії з учнями  будуть властиві для Вас, на Вашу думку, як для майбутнього педагога?

      З проведеного нами досліду можна побачити, що половина студентів  студентів вважає, що більшість педагогів використовує демократичний стиль спілкування 50% , а також авторитарний та ліберальний стилі 25 %.

     Також більшість студентів краще сприймає інформацію коли педагог під час проведення занять і надання інформації використовує демократичний стиль спілкування, у цьому впевнені  70% студентів, а 15%  краще сприймають інформацію коли педагог застосовує авторитарний та ліберальний стилі також 15%.

     На думку студентів,  від обраного стиля педагогічного спілкування залежить ставлення до самого предмету та засвоєння  навчального матеріалу  - 65%, частково з цим погодилося 30% , і не згодні – 5%.; 85 % студентів у спілкуванні з педагогом приваблює доброзичливе ставлення педагога до них, 14%- чіткий виклад матеріалу, і лише близько 1 % - зовнішній вигляд педагога.

     65 % опитаних студентів вважають, що педагоги повинен застосовувати таку форму звернення як порадою, 20%- вважають, що це повинна бути вимога, 15% - у вигляді прохання. Жоден з опитаних студентів не обрав запропонований варіант – беззаперечний наказ.

    Як майбутні інженери-педагоги більшість студентів схильні користуватися демократичним стилем спілкування- 55%, авторитарним – 25%, та ліберальним – 20%.

     Для більшості студентів, як для майбутніх педагогів характерний доброзичливий тон звертання – 75%. Для 25%- вимогливий тон звертання, жоден з опитаних студентів не підтримує використання у своїй майбутній педагогічній діяльності агресивного та лагідного тону звертання до учнів.

    Також для більшості студентів, як для майбутніх педагогів властивий спосіб взаємодії з учнями поєднання вимогливості з тактом – 85% , додержання дистанції – 5%, ласкавість у ставленні до учнів – 10%.