Розвиток творчих здібностей учнів на уроках фізики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Января 2015 в 12:40, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є теоретичне дослідження проблеми формування творчих здібностей учнів на уроках фізики.
Мета зумовила такі завдання дослідження:
Визначення творчих здібностей в психолого – педагогічній літературі.
Теоретичне дослідження розвитку творчих здібностей на уроках фізики.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова робота.doc

— 199.00 Кб (Скачать документ)

Творчому зростанню учнів сприяють деякі види ігрових ситуацій, що активно можуть використовуватися на уроках фізики. Гра, навчання, праця є основними видами діяльності людини. Причому гра за своєю суттю готує дитину і до навчання, і до праці [3, c.6].

З великим задоволенням учні проводять творчі ігри, які засновані на внесенні елементів уявної ситуації. Такі ігри можуть використовуватися з метою повторення й узагальнення матеріалу, що вивчається, а також ігри розважального спрямування.

Нестандартні уроки фізики з використанням творчої гри треба проводити так, щоб учні проявляли творче ставлення до справи. Для перевірки якості засвоєного матеріалу можна проводити гру «Реклама». Ідея гри полягає ось у чому: засвоївши суть домашнього завдання, треба відтворити на малюнку наукову й життєву значущість того, про що ти дізнався! Іншими словами, учням пропонується змалювати рекламу будь-якого досліду, приладу, матеріалу, явища і т. ін. Ця реклама, по суті, відрізняється від торгової реклами тим, що на уроці пропонується не купити, а вивчити. Для проведення гри учні заздалегідь об’єднуються в групи, кожна з яких вибирає об’єкт для реклами. Необхідно також повідомити учням вимоги до реклами: вона має бути змістовною, цікавою і добре виконаною; містити необхідні і достатні відомості для характеристики об’єкта, що рекламується. Разом із цим під час показу реклами можна використати відео кліп, комп’ютерну презентацію і т. ін.

Цікаво проходить і гра «Аукціон». Аукціон – це індивідуально – групова форма роботи учнів до уроку і на уроці, під час якої відбувається поглиблене повторення теми або декількох тем. На аукціоні можна «купити» будь-яке фізичне явище, закон, величину, константу та ін. Внескам є знання учнів, тож виграє (купує) той, у кого більше знань. У період проведення аукціону максимально проявляється загальний кругозір учнів, їх різноманітні знання і творчі здібності [3, c.6–7].

Учні пропонують найрізноманітніші способи розв’язування проблем, іноді фантастичні, нереальні, нездійсненні. Учні доводять справедливість своїх висновків, спростовують одне одного, підхоплюють і розвивають думку товаришів. Дуже важливим є емоційний настрій, створення «ситуації успіху».

У процесі підготовки до аукціону і в ході самої гри активну позицію посідають учні різного рівня підготовки, оскільки значна роль відводиться домашнім заготовкам. Необхідно, щоб у кожного гра викликала відповідальність за роботу команди, напруження думки, творчої активності.

Під час гри вчитель виконує роль ведучого. Крім того, він рекомендує літературу, консультує учнів за їх бажанням. У процесі аукціону стежить, щоб думки (внески) були чіткими, лаконічними. Вчитель повинен швидко реагувати на ідеї, розвивати й поглиблювати їх [3, c.7–8].

Таким чином, при організації уроків фізики з метою формування в учнів творчих здібностей важливе місце посідають нестандартні, винахідницькі, технічні, експериментальні, дослідницькі задачі, а також проведення ігор творчого характеру. Які в свою чергу вмикають учнів в активну пізнавальну діяльність і викликають зацікавленість до такого предмету як фізика.

 

 

2.2. Розробка конспекту уроку фізики в 10 класі

 

За основу розробки уроку взяли план – конспект вчителя фізики Л.Б. Карпова, ЗОШ № 3, м. Запоріжжя.

Тема. Явище змочування. Капілярність.

Цілі. З’ясувати суть явищ змочування й капілярності; ознайомити учнів із застосуванням явищ змочування і незмочування в природі й техніці; розвивати в учнів допитливість, логічне мислення, уміння самостійно робити висновки, пізнавальний інтерес до вивчення фізики; виховувати почуття відповідальності за результати спільної роботи, уміння працювати в групах.

Обладнання: алюмінієва, мідна, скляна, парафінова пластинки, соняшникова олія, вода.

Тип уроку: урок удосконалення знань, формування вмінь розв’язувати вправи [11, c. 18].                                              

ХІД УРОКУ

I. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП (1-2 хв)

Повідомлення цілей і задач уроку.

II. АКТИВІЗАЦІЯ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Капіляр (лат.) – волосяний;

меніск (грец.) – місячний серп;

флотація (англ.) – спливання.

III. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК

Домашнім завданням учнів до цього уроку було підготувати презентацію за заданим переліком тем.

    •     Презентація «Дослід Плато»

У ч и т е л ь. Ми звикли вважати, що рідини не мають власної форми. Це помилка. Форма будь-якої рідини – куля. Звичайно сила тяжіння заважає рідині набирати цієї форми. Рідина або розтікається тонким шаром, якщо немає посудини, або приймає форму посудини. Якщо ж рідина знаходиться всередині рідини такої ж густини, то приймає звичайну кулеподібну форму.

Оливкова олія спливе на поверхню води, але потоне в спирті. Можна приготувати таку суміш води і спирту, в якій олія буде в стані рівноваги. Введемо за допомогою скляної трубки або шприца в суміш води й спирту кілька крапель олії: олія збереться водну кулеподібну краплю, яка буде висіти нерухомо в рідині. Якщо пропустити через центр цієї кульки проволоку й обертати її, то ця масляна куля починає сплющуватися, а потім, через кілька секунд, від неї відділяється коло з маленьких кулеподібних краплинок олії.

Цей дослід уперше провів бельгійський фізик Ж.А. Плато.

У гігантських масштабах це явище можна спостерігати в нашого Сонця, планет – гігантів. Обертаються ці небесні тіла навколо своєї осі дуже швидко. У результаті такого обертання вони сплюснуті на полюсах [11, c. 18].

IV. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЗАДАЧА З ОБГОВОРЕННЯМ У ГРУПАХ (7 хв)

  • 1. Вивчення форми рідини у звичайних умовах

Прилади й матеріали: алюмінієва, мідна, скляна, парафінова пластинки, соняшникова олія, вода.

Зміст і метод виконання. Будь-яка рідина, на яку не діє сила тяжіння, набирає своєю звичайної форми – кулеподібної: падаючи, краплі дощу набирають форму кульок. Дробинки – це крапельки свинцю, що захолов. Викривлену поверхню рідини називають меніском. Якщо вона потрапила на поверхню, змащену жиром, вона утворює кулеподібні краплі, не змочує жир, а якщо потрапить на чисте скло, розтікається, змочує скло.

Результати внести в таблицю.

Досліджувана пара

«рідина – тверде тіло»

Схематичний рисунок

Висновок

Олія на алюмінієвій пластинці

   

Олія на мідній пластинці

   

Олія на скляній пластинці

   

Олія на парафіновій пластинці

   

Вода на мідній пластинці

   

Вода на алюмінієвій пластинці

   

Вода на скляній пластинці

   

Вода на парафіновій пластинці

   

 

        • 2. презентація «Роль поверхневих явищ у природі»

У ч и т е л ь. Роль поверхневих явищ у природі різноманітна. Наприклад, поверхнева плівка води для багатьох організмів є опорою при русі. Така опора руху зустрічається в дрібних комах, павукоподібних. Найбільш відомі водоміри, які спираються на воду тільки кінцівками широко розставлених лапок [11, c. 18].

Лапка, вкрита соскоподібним нальотом, не змочується водою, поверхневий шар води прогинається під тиском лапки, утворюючи невелику заглибину. Подібним чином рухаються берегові павуки деяких видів, але їхні лапки розміщуються не паралельно поверхні води, а під прямим кутом до неї.

Деякі тварини, що живуть у воді, але не мають зябер, підвішуються знизу до поверхневої плівки води за допомогою не змочуваних щетинок, які оточують їхні органи дихання. Таким способом «користуються» личинки комарів.

Пір’я і пух водоплавних птахів завжди щільно змащені жиром, який виділяється особливими залозами, що пояснює їхню незмочуваність. Товстий шар повітря, що знаходиться між пір’ям у таких птахів, не тільки захищає їх від втрати тепла, але й суттєво збільшує запас плавучості подібно до рятувального жилета.

Воскоподібний наліт на листках перешкоджає потраплянню вологи в мікроканали, які виконують роль дихальних шляхів рослин. Таку ж водонепроникну функцію виконує воскоподібний наліт у солом’яної покрівлі, копиці сіна [11, c. 19].

        • 3. Презентація «Капілярні явища в рослинному світі»

У ч и т е л ь.  Більшість рослинних і тваринних тканин пронизана великою кількістю капілярів. Саме в капілярах відбуваються основні процеси, пов’язані з диханням і живленням організму, уся складна хімія життя тісно пов’язана з дифузними явищами. Стовбури дерев, гілки та стебла рослин пронизані величезною кількістю капілярних трубочок, по яких поживні речовини піднімаються до найвищих листочків. Коренева система рослин закінчується найтоншими капілярними ниточками. І сам грунт – джерело живлення для кореня – можна уявити як сукупність капілярних трубочок, по яких залежно від структури й обробки швидше або повільніше піднімається до поверхні води з розчиненими в ній речовинами. Висота підйому рідини в капілярах тим більша, чим більший його діаметр. Звідси робимо висновок, що для збереження вологи грунт треба перекопувати, а для осушення – трамбувати [1, c. 19].

        • 4. Презентація «Кровоносні судини»

У ч и т е л ь. Усе тіло людини пронизують кровоносні судини. За будовою вони не однакові. Артерії – це судини, по яких рухається кров від серця. Вони мають пружні еластичні стінки, до складу яких входять гладкі м’язи. Скорочуючись, серце викидає в артерію кров під великим тиском. Завдяки щільності і пружності стінки артерії витримують цей тиск і розтягуються.

Чим більша відстань від серця, тим менший діаметр артерій. Маленькі артерії розпадаються на капіляри. Їхні стінки утворені одним шаром плоских клітин. Крізь стінки капілярів речовини, розчинені в плазмі крові, проходять у тканинну рідину, а з неї потрапляють у клітини. Продукти життєдіяльності клітин проникають крізь стінки капілярів із тканинної рідини в кров. В організмі людини приблизно 150 млрд капілярів. Якщо всі капіляри розмістити в одну лінію, то нею можна оперезати земну кулю два з половиною рази. Кров із капілярів збирається у венах – судинах, по яких кров рухається до серця. Тиск у венах невеликий, стінки тонші за стінки артерій.

V. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Частина учнів виконує тестові завдання на ПК, інші учні працюють у групах.

  1. Загадка: «Їду, їду – нема сліду» (плавання по воді). Чому на воді не залишається сліду? (На молекули води на поверхні рідини діють сили поверхневого натягу. У результаті їхньої дії поверхня рідини вирівнюється)
  2. Середній   діаметр    альвеол – приблизно 0,1 мм, а товщина стінок – 0,4 мкм. Загальна поверхня альвеол у легенях людини становить близько 90 м2. Визначити енергію поверхневого натягу для однієї альвеоли. Оцінити сили поверхневого натягу, які діють у легенях людини.
  3. Визначити висоту, на яку під дією сил поверхневого натягу піднімається вода в стеблі рослини, діаметр капілярів якої 0,2 мм. Чи можна вважати капілярність єдиною причиною підйому води по стеблу рослини [11, c. 19–20]?
  4. Приказка: «Упадеш у воду – сухим не вийдеш». Чому людина не виходить із води сухою? Що треба зробити, щоб шкіра у воді не намокла? (Вода гарно змочує шкіру. Щоб вода не змочувала шкіру, її необхідно натерти речовиною, яка не змочується водою)
  5. Приказка: «Як з гусака вода». Чому вода з гусака скочується? (Гусак, як і більшість водоплавних птахів, за допомогою дзьоба змащує своє пір’я жиром, який виділяють особливі залози, тому пір’я не змочується водою)
  6. Як пояснити миючу властивість мила?
  7. Яку роль у житті рослин відіграє восковий наліт на поверхні листя?
  8. Як пояснити водонепроникність солом’яної покрівлі?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

У ч и т е л ь. При вивченні природних явищ, поведінки тварин і людини можна знайти багато практичних і цікавих явищ. Сьогодні на уроці ми розглянули лише декілька. Ця тема широка й значима, інтерес до неї завжди великий, і, звичайно, за один урок пізнати все неможливо. Можливо, у вас з’явиться інтерес і ви з книг або за допомогою комп’ютера захочете знайти ще якісь відповіді на свої питання.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Опрацювати відповідні параграфи підручника, підготувати повідомлення «Практичне використання явищ змочування та капілярності в народному господарстві [11, c. 20]».

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

 

Перед вчителем чи класним керівником в сучасній школі постає надскладна задача, яка полягає в правильному, логічному, доцільному підбору цікавого матеріалу для проведення свого уроку. Вирішити цю задачу вчителю допомагає методика проведення уроків, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів, зокрема на уроках фізики.

Тому для успішного формування творчих здібностей учнів на уроках фізики дуже важливою є методика їх проведення. Адже завдяки їй вчитель може правильно підібрати методи й засоби навчання, цікаві приклади і задачі, які будуть доповнювати, розширювати та поглиблювати знання учнів, зацікавлювати та включати їх у активну пізнавальну і творчу діяльність.

Використання елементів творчого розв’язання винахідницьких задач на уроках відкриває перед учителем значні можливості у розвитку та зацікавленні учнів, а також використання нестандартних задач на уроках фізики необхідне для розвитку творчої самостійності учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Під час виконання курсової роботи ми зробили наступні висновки.

  1. На сьогоднішній день немає однозначного визначення творчих здібностей.  Проте,  більшість науковців сутністю творчих здібностей вважають здатність породжувати нові, оригінальні ідеї, ефективно вирішувати проблемні ситуації, критично та аналітично мислити, переносити знання, уміння, навички у нові ситуації.
  2. Для розвитку і формування творчих здібностей та виявлення його динаміки необхідно керуватись показниками креативності особистості,  якими,  на наш погляд,  є:  новизна,  продуктивність та гнучкість мислення, оригінальність думки; уміння порівнювати предмети чи їх властивості, оцінювати ставлення людини до чогось, готовність діяти так,  а не інакше; фантазійність; мотиви,  творча самостійність,  стійка потреба в застосуванні творчих здібностей в діяльності і т.п.
  3. Ми визначили систему дидактичних умов, яка сприяє успішному розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізики: врахування мотивації; індивідуальний підхід; почуття успіху школярів; проблемне викладання; постійне самовдосконалення вчителя тощо.
  4. Важливу роль у формуванні творчих здібностей учнів на уроках фізики відіграє методика їх проведення, яка включає в себе різного типу творчі задачі, ігрові ситуації, експериментальні дослідження, домашні самостійні роботи та нескладні експерименти, які потребують самостійного складання певних приладів, обирати необхідні допоміжні матеріали і тим самим зацікавлюють, дають змогу успішно розвивати творчі здібності, формувати творчу самостійність учнів.
  5. Крім того, дуже важливим у ході творчого уроку є використання різних кінофільмів, їх фрагментів, презентацій , тобто технічних засобів навчання, наочності, демонстрацій. Також необхідне залучення учнів в діалог, активну співпрацю, внаслідок чого учні будуть включаються в  активну пізнавальну діяльність та  творчий пошук.

Информация о работе Розвиток творчих здібностей учнів на уроках фізики