Роль ровесників у соціальному розвитку підлітка

“пристосованець” - на відміну від “конформіста” приймає групові цінності й норми лише зовнішньо, без інтернаціоналізації, імітуючи глибоку відданість груповим цілям для того, щоб домогтися визнання і підвищення свого статусу в групі, а за рахунок цього - і престижу в суспільстві.

“фанат” - людина, яка захоплена груповими цілями, вірна цінностям і символам групи, неухильно дотримуватися групових норм, повністю ідентифікували себе з групою, втратила критичне до неї ставлення і заперечує усе, що іде врозріз з груповими цінностями;

“борець” - людина, для якої велике значення має процес боротьби за ідеї, ніж сама ідея; завжди готова до активних дій захисту групових інтересів, групової автономії, групових цінностей;

“вождь” - людина, яка бачить своє призначення в керівництві іншими, яка претендує на роль лідера в групі. Вона проявляє ініціативу організатора і нерідко дійсно має непогані організаторські здібності;

“супутник “ - людина, яка випадково приєдналась до групи, не до кінця визначивши свої ціннісні орієнтації і керується більше солідарністю, ніж груповими цілями і нормами;

“імітатор” - людина, для якої найперше значення мають зовнішні атрибути і символи обєднання; вони складають для неї предмет гордості, а сам факт належності до обєднання дає їй глибоке внутрішнє задоволення, при цьому вона не дуже аналізує групові цінності й цілі;

“нудьгуючий” - людина, у якої одним з мотивів вступу до організації є реальна можливість активно організувати свій відпочинок і знайти середовище для спілкування;

Приблизна типологія обєднання з антисуспільною свідомістю.

Випадкова група. Її члени доволі часто вступають у конфлікти з незнайомими людьми на дискотеках, вулицях, у парках. Однак група має свої неписані групові норми і цінності. Причому входження у випадкову групу сприймається як сигнал про звільнення від соціального контролю, як можливість “відпустити гальма”. Крім того, добре відомо, що дії здійснені індивідом в натовпі, здаються йому анонімними, ніби не особистими діями.

Ретристська група. Під ретризмом в соціології і психології розуміють прагнення до відходу від дійсності, від життєвих труднощів; крайнім варіантом цього є суїцид. Звичайне заняття ретристських груп - це безцільне проведення часу, низькопробні розваги, токсикоманія і наркоманія.

Агресивна група. Заснована на найпримітивніших уявленнях про ієрархію цінностей та мінімум культури. Вона прийшла практично не змінною з глибини віків до наших днів. Характерними особливостями агресивної групи є жорстка ієрархічна структура, сильний груповий тиск на її учасників, серйозні санкції за порушення групових норм, психологічною основою яких є різке протиставлення: “ми - вони”.

Корисна група. Це група яка ставить за ціль своєрідно трактувати матеріальну вигоду, отримання прибутків будь - якими засобами, навіть і грабіжництвом.

Злочинна група. Усі перераховані вище групи можуть ввійти в неї при певних обставинах.

Соціальному працівникові, щоб працювати з такими підлітками, переконливо вести з ними діалог, варто знати особливості кожної групи, кожного підлітка. Необхідно зібрати дані про існуючі групи в місті, селищі районі: хто в них входить, чи піддані вони наркоманії і розпусті, чи займаються спекуляцією, є чи серед них правопорушники. Важливо зясувати інтереси членів групи, їхній культурний рівень, ідеали, переконання, прагнення, довідатися про структуру груп, правила прийому до них, характер лідерства, про відношення членів групи до суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, особливо інтенсивний розвиток спілкування дітей з однолітками отримує в підлітковому віці. Залучення підлітка в орбіту вже не дитячих інтересів спонукає його до ініціативної перебудови взаємин з оточуючими людьми. Він сам починає пред'являти підвищені вимоги до себе і до дорослих, чинить опір і протестує проти поводження з ним як з маленьким.

У підлітковому віці у дітей складаються дві різні за своїм значенням для психічного розвитку системи взаємовідносин: одна з дорослими, інша з однолітками. Обидві вони продовжують формуватися в середніх класах школи. Виконуючи одну і ту ж саму загальну соціалізовану роль, ці дві системи взаємин нерідко входять у протиріччя один з одним за змістом і за регулюючими їх нормами. Відносини з однолітками зазвичай будуються як равнопартнерські і управляються нормами рівноправності, в той час як відносини з батьками і вчителями залишаються нерівноправними. Оскільки спілкування з товаришами починає приносити підлітку більше користі в задоволенні його актуальних інтересів і потреб, він відходить від школи і від сім'ї, починає більше часу проводити з однолітками.

Діти починають входити у різні як формальні так і неформальні організації, які чинять на його особистість великий вплив. Часто підлітки потрапляють в неформальні групи, що призводять до деградації особистості, маючи в пріорітеті антисоціальні принципи та цінності.

Тому батьки, школа та друзі в такий період розвитку дитини повинні   памятати про необхідність індивідуального підходу до неї, та допомогти подолати всі труднощі цього віку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Божович Л.І. Вибрані психологічні праці. Проблеми формування особистості. — М., 1995  
2. Дубровіна І.В. Формування особистості в перехідний період: від підліткового до юнацького віку. — М., 1987

3. Коваль JI.T. Зверева І.Д., Хлебік C.P. Соціальна педагогіка. — К., 1997. 
4. Міщик JI.І. Соціальна педагогіка. — Запоріжжя, 1999.

5. Соціальна педагогіка: Підручник. — К.: Центр навч. л-ри, 2003. — 256 с.