Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2013 в 22:52, шпаргалка
Методичні рекомендації до програми виховання і навчання «Дитина» розраховані в основному на педагогів дошкільних навчальних закладів, які вже працюють за вказаною програмою. Разом із тим ці методичні рекомендації можуть бути використані й іншими працівниками дошкільної освіти або тими, хто хоче розширити свої знання з питань розвитку дітей від 3 до 7 років
Увага та зосередженість
Наведені нижче ігрові вправи виділені в окрему групу, оскільки вони не тільки сприяють розвитку виразних рухів, але і допомагають дитині через управління позою та рухами навчитись довільно керувати своєю увагою. Такі заняття корисні всім дітям, а особливо тим, кому важко стримуватись, зосереджувати увагу. Важливою умовою ефективності таких ігор є відсутність у них орієнтації на змагання. Інакше ті діти, яким важче за інших контролювати свою моторику, втрачають інтерес до цих занять.
Лисичка підслуховує (3-4 роки)
Лисичка стоїть під вікном хатинки, в якій живуть котик з півником, і прислухається, про що вони говорять. Виразні рухи: голова нахилена вбік (слухає, підставляє вухо), погляд спрямований в інший бік, напіввідкритий ротик.
Поза: нога виставлена вперед, корпус трохи нахилений вперед.
Слухаємо тишу (4-5 років)
Діти йдуть під музику один за одним. Коли музика стихає, всі зупиняються, заплющують очі й слухають тишу. В тиші ледь чутно лунає команда вихователя до виконання спокійних рухів (сісти на підлогу, лягти на спину, підняти догори праву руку тощо). Рухи треба виконувати так, щоб не сполохати тишу.
Виразні рухи: палець однієї руки притулений до губів, друга рука приставлена до вуха, очі заплющені.
Поза: тулуб нахилений уперед.
Індіанці (5-6 років)
Діти йдуть один за одним, скрадаючись, ніби індіанці у преріях. Попереду йде вождь. Коли вождь тихо плесне у долоні, дитина, що йде останньою, має одразу зупинитись. Так вождь розміщує всіх дітей у задуманому ним порядку (у лінію, коло, по кутках).
Вони завмирають, уважно стежать за поглядом вождя. Мовчазний дозвіл вождя означає, що вартовий може залишити свій пост і приєднатися до загону. Інші діти під керівництвом вихователя жартують з «індіанцями», кличуть їх, але ті стоять, ніби закам'янілі, щоб не пропустити наказу вождя.
Виразні рухи: постава горда, голова високо піднята, очі пильно стежать за вождем. Брови зведені, губи стулені. Обличчя зосереджене, суворе й водночас спокійне.
Поза: ноги широко розставлені, руки схрещені на грудях, тулуб трохи відхилений назад.
Маленький скульптор (6-7 років)
Малюк зображує скульптора, інші діти — глину. Скульптор задумав зробити скульптурну групу під назвою «Вовк і Заєць». Він ставить двох дітей у центр кімнати і показує їм позу й міміку: Заєць вудить рибу, посміхається і не помічає, що за його спиною стоїть Вовк і ось-ось кинеться на нього.
Скульптор обходить кругом статуї, поправляє їх, відступаючи, милується своєю роботою. Він втомився і лягає відпочити поряд зі своєю роботою. Поки той спить, скульптурна група оживає. Вовк хоче спіймати Зайця. Вони бігають коло скульптора, але, як тільки той починає ворушитися і прокидається, швидко займають свої місця і застигають в попередніх позах. Майстер встає, роздивляється скульптуру. Він не може повірити, що Вовк і Заєць ожили.
Інший скульптор може задумати зліпити «Трьох поросят», «Веселих барабанщиків», «Бременських музик», «Танцюристів».
Вправи на розслаблення м'язів
Наведені вправи допомагають в ігровій формі оволодіти прийомами зняття психом'язового напруження. Вміння тілесної релаксації корисно як для зняття надмірного збудження, так і для відновлення сил при емоційній чи фізичній виснаженості.
Котик спить (3-4 роки)
Діти слухають вірш і зображують стомленого котика: лягають на підлогу, потягуючись, і починають рівно, спокійно дихати. Вихователь підходить до них, підіймає руки («лапки») одного, другого, але руки падають, мов ватяні.
Захотілось котику спати,
Кулачками тре оченята.
Зачекай, мій котику, трішки,
Постелю для тебе я ліжко.
Але мій мисливець завзятий
Вже не міг на ніжках стояти.
Він повільно впав на підлогу,
Розкидавши руки і ноги.
Я його хотіла підняти,
Але став мій котик як з вати.
Уві сні непомітно він диха.
Тільки носом посапує тихо.
Живі загадки (4-5 років)
Руки вгору, з моркви ніс,
Сонце вийшло — він розкис. (Сніговик)
Цвях на сонці вигравав, та підтанув і упав. (Бурулька)
Перший рядок — руки над головою, виструнчитися. Другий — опустити (кинути) розслаблені руки та присісти.
Штанга (5-6 років)
Дитина підіймає «важку штангу». Потім кидає її, відпочиває.
Повітряна кулька (м'яч) (6-7 років)
Дівчинку або хлопчика обирають на роль м'яча. Спочатку дитина зображує здутий м'яч: ноги напівзігнуті, руки і шия розслаблені, корпус нахилений уперед. Хтось з дітей починає надувати м'яч насосом, супроводжуючи кожну порцію повітря звуком «с-с-с». Почувши перший звук «с-с-с», м'яч «вдихає» повітря і випрямляє ноги в колінах, далі випрямляє тулуб, піднімає голову, руки, надуває щоки. М'яч надутий. Потім його спускають, на звук «ш-ш-ш» з нього «виходить» повітря, і тіло повертається в попередній стан.
Діти міняються ролями.
Емоційно-позитивні стани та ставлення
Ігрові вправи, де група дітей спільно переживає та проявляє радість, задоволення, прихильність, вдячність працюють не тільки на створення хорошого настрою в групі, але і на формування позитивного ставлення дітей один до одного та до психогімнастичних занять.
Сніжинки (3-4 роки)
Подув вітер. Діти-сніжинки кружляють під жваву музику. Та ось вітерець затихає, музика уповільнюється, сніжинки ледве рухаються і нарешті лягають на землю (діти присідають, опускають руки, схиляють голову, ніби заснули). Навкруги тиша.
Заводні іграшки (4-5 років)
Діти граються із заводною іграшкою, звертають увагу, як її рух уповільнюється, коли закінчується завод. А потім самі зображують заводне курча, зайчика, паровозик тощо (поступово уповільнюють рухи, зупиняються, завмирають).
Фея сну (5-6 років)
Діти сидять на стільчиках, що стоять у колі. Звучить колискова. Дівчинка з «чарівною паличкою» (Фея сну) підходить до одного з малюків і торкається паличкою його плеча, той «засинає» (нахиляє голову і заплющує очі). Так вона обходить усіх дітей і тихенько виходить.
Мамі усміхаємось (3-4 роки)
Вихователь співає пісеньку «Мамі усміхаємось» В. Агафонникова:
Ой, лади, лади, лади,
Не боїмося води,
Чисто умиваємось —
ось так!
Мамі посміхаємось —
ось так!
Діти слухають пісню і повторюють рухи за вихователем: на слова першого рядка плескають у долоні, другого — розводять руки долонями догори, третього — гладять свої щоки, четвертого — опускають руки і посміхаються.
Канікули Боніфація (5-6 років)
Діти пригадують, як у
мультфільмі лев Боніфацій
Веселі друзі (6-7 років)
Діти діляться на пари. Кожна пара по черзі розігрує таку сценку. Двоє друзів, які все літо не бачилися, нарешті зустрічаються у дворі. Вони радісно вигукують, підбігають один до одного, обіймаються, стрибають від радості, сміються, кружляють у танці або бігають з підскоком, тримаючись за руки.
Смачні цукерки (3-4 роки)
В одного з дітей у руках уявна коробка з цукерками. Він пригощає по черзі дітей. Малята беруть по одній цукерці, дякують господарю, потім розгортають цукерку і кладуть її в рот. По виразу їхніх облич одразу видно, що частування смачне.
Міміка: жувальні рухи, посмішка, вираз насолоди, задоволення.
Клумба і садівник (5-6 років)
Діти обирають ролі квітів на клумбі. Всі квіти зів'яли, бо давно не було дощу. Але нарешті прийшов садівник і полив рослини. Вони підняли голівки, розгорнули пелюстки і стали надзвичайно гарними. Квіти вдячно усміхнулися садівникові, милуються собою та сусідами по клумбі.
Виразні рухи: сісти навпочіпки, голову і руки опустити (квітка зів'яла); підняти голову, розпрямити тулуб, руки підняти (квітка розквітла).
Міміка: очі напівзаплющені, м'язи розслаблені, задоволена посмішка.
Гру можна продовжувати, пропонуючи ситуації: сонце гріє — сонце палить, спека — подув легенький вітерець — вітер став холодним, квіти замерзли — садівник закрив їх від вітру і т.д.
Паровозик з Ромашкова (6-7 років)
Діти уявляють себе пасажирами чудового Паровозика з мультфільму. Паровозик зупиняється в дивнім лузі, де росте безліч квітів. Пасажири милуються заходом сонця, слухають спів пташок, збирають ромашки (конвалії, сунички, кульбабки, проліски, листя), нюхають букети, щасливо посміхаються.
Неприємні почуття та переживання
Ігрова імітація негативних переживань дозволяє дітям навчитись розпізнавати їх у себе та в інших; розуміти природу таких почуттів, не лякатись їх, навчитись адаптивно проявляти їх самим та адекватно реагувати на їх виникнення в інших. Особливістю вправ на переживання негативних емоцій є те, що неприємності обов'язково минають і діти разом з героями сюжетів відчувають полегшення, спокій або радість.
Зайчики (3-4 роки)
Інсценізація вірша М. Познанської «Зайчики»:
В лісі сніг. У лісі звірі.
Ось зайчатка скачуть сірі.
Сірі їстоньки хотять,
Сірі з холоду тремтять.
Бідні зайчики голодні.
Ще не снідали сьогодні.
Виразні рухи: стрибають, ніби гріються, руками б'ють себе в боки, обіймають за плечі.
Міміка: лоб зморщений, брови зведені, губи злегка надуті, кутики губ опущені.
Ведмедик Мишка (4-5 років)
Інсценізація вірша І. Неходи «Ведмедик Мишка»:
Ну, а це — ведмедик Мишка,
Він і плаче, і реве...
Він звихнув учора ніжку
І тепер кривенький трішки,..
Та нічого — заживе!
Діти зображують ведмедика, який плаче, тримається за ніжку, шкутильгає.
Король Лісовик (4-5 років)
Інсценізація вірша
Ой ховайтесь хто куди,
Щоб не трапилось біди!
Бо сьогодні Лісовик
Розсердився геть на всіх!
Як затупає ногами!
Замахає кулаками!
Зуби стиснув, брови звів!
Хто його так розлютив?
З чого стався весь той гнів?
Може, він щось люте з'їв?
А нічого і не сталось.
Просто мухи покусали!
Посварилися (5-6 років)
Два хлопчики посварилися. Вони дуже сердиті, насуплені, наступають один на одного, розмахують руками. Ось-ось поб'ються. Але хтось з дітей допомагає друзям помиритись.
Лисеня боїться (3-4 роки)
Лисеня побачило на другому березі струмка свою маму, але воно ніяк не наважиться увійти у воду (перебігти через місток, перестрибнути). Вода холодна, та і глибоко тут.
Виразні рухи: поставити одну ногу вперед на носочок, прийняти її. Повторити цей рух кілька разів.
Страх (5-6 років)
Малий лишився вдома один і дуже боїться. Він нерухомо сидить на стільці й перелякано дивиться на двері: а раптом у тій кімнаті хтось причаївся, що тоді?
Виразні рухи: голова відкинута назад і втягнута в плечі.
Міміка: брови підняті вгору, очі розширені, рот розкритий, немов для зойку.
Після етюду дітей запитують, кого або чого вони бояться насправді, пропонують намалювати або розповісти про свої страхи.
Нічні звуки (6-7 років)
Каченя втекло з дому. Ніч застала його у лісі. До того ж зіпсувалась погода: пішов дощ, піднявся вітер. Дерева гучно рипіли і гнулись віти під натиском вітру майже до землі. А каченяті здавалось, що його хапають великі темні й мокрі лапи. Перегукувались пугачі, а каченя думало, що то хтось кричить від болю. Довго металося каченя по лісу, поки не знайшло собі затишне місце, щоб заховатися.
У залі притемнюють світло. Учасники гри зображують дерева, віти, пеньки. Доки лунає тривожна музика,, діти, не сходячи зі своїх місць, приймають погрозливі пози і страшно скрикують, завивають, охають. Каченя ховається в маленькій печері (під столом), скручується клубочком і тремтить.
Коли припиняється музика, вмикають світло, діти підходять до каченяти і по черзі слухають, як сильно та гучно калатає в нього серце.