Педагогічний контроль за навчальними досягненнями студентів в умовах особистісно орієнтованого навчання

ків, що сприяє формуванню таких якостей, як правдивість, чесність, пра-

целюбство. Все це вимагає  виховання позитивних мотивів діяльності, бо

саме вони визначають ставлення  суб’єкта до світу. Для того, щоб знання

виховували, як зазначав О.М. Леонтьєв, слід виховувати ставлення  до са-

мих знань. І необхідно  моделювати, створювати умови для  взаємодії 

суб’єктів процесу. Так, наприклад, перевіряючи знання й певні вміння сту-

дентів, викладач пропонує рецензування відповідей однокурсників. У цій

ситуації виявляється  не тільки рівень знань, а й ступінь оволодіння засоба-

ми діяльності того, хто  рецензує, його людські якості, повага до чужої ду-

мки, прагнення не принизити  гідність товариша, визнати свої помилки;

уміння прийняти точку  зору іншого, тобто відбувається засвоєння  певних

правил моральної поведінки.

Ці ідеї висловлював французький  мислитель епохи Відродження

М. Монтень, розкриваючи моральні цінності спілкування: “...замість того,

щоб прагнути пізнати інших, ми турбуємось про те, як би виставити себе

напоказ...”. М.Монтень дає  поради щодо виховання людини: “...хай  на-

вчать її схилятися перед  істиною і складати перед нею  зброю, як тільки во-

на побачить її – незалежно  від того, чи відкрилась вона її супротивнику, чи

осяяла її саму... Ніщо не зобов’язує її захищати думки, з якими вона не по-

годжується”. 7. Стимулювальна  функція аналізу й оцінювання навчальної діяль-

ності студентів зумовлюється психологічними особливостями людини, що

виявляється в бажанні  особистості отримати оцінку результатів  своєї дія-

льності, зокрема навчальної. Це викликано ще й тим, що під час навчання

студенти щоразу пізнають нові явища та процеси. Значна частина студен-

тів не може (або не бажає) об’єктивно оцінити рівень, якість оволодіння

знаннями, вміннями й навичками. Викладач же зобов’язаний допомогти 

студентам усвідомити якість і результативність навчальної праці, що пси-

хологічно стимулює їх до активної пізнавальної діяльності.

8. Прогностична функція  – викладач отримує дані для  оцінювання 

результатів своєї праці, методики, для подальшого їх удосконалення. Оці-

нювання результатів навчальної діяльності студента допомагає йому ско-

ригувати, поліпшити свою навчальну роботу [3].

Висновки. Отже, контроль знань  студентів є складовою навчання. За

визначенням, контроль –  це співвідношення досягнутих результатів із за-

планованими цілями навчання. Деякі викладачі традиційно підходять до ор-

ганізації контролю, використовують його в основному заради показників

досягнутого. Перевірка знань  студентів повинна давати відомості не тільки

про правильність чи неправильність кінцевого результату виконаної  діяль-

ності, а й про неї саму: чи відповідає форма дій цьому етапу засвоєння. Пра-

вильно поставлений контроль за навчальною діяльністю студентів дає змогу

педагогові оцінювати  одержувані ними знання, уміння, навички, вчасно на-

дати необхідну допомогу й добиватися поставлених цілей  навчання. Усе це

в сукупності створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібнос-

тей студентів та активізації їхньої самостійної роботи на заняттях.

Література 

1. Амонашвили Ш.А. Воспитание  и образовательная функция оценки 

учения школьников / Ш.А. Амонашвили. – М., 1984. – С. 12.

2. Кузьмінський А.І. Педагогіка  вищої школи : навч. посіб. / А.І. Кузь-

мінський. – К. : Знання, 2005. – 486 с.

3. Лекції з педагогіки  вищої школи : навч. посіб. / [за ред. В.І. Ло-

зової]. – Х. : ОВС, 2006. – 496 с.

4. Пташний О.Д. Теорія  і практика контролю результатів  навчально-

пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів України у дру-

гій половині XIX ст. : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Зага-

льна педагогіка та історія  педагогіки” / О.Д. Пташний. – Х., 2003. – 20 с.

5. Рубинштейн С.Л. Основы  общей психологии : в 2 т. /

С.Л. Рубинштейн. – М. : Педагогика, 1989. – Т. 2. – С. 43.