Особливості проведення науково-експериментальних педагогічних досліджень

підготовці навчально-матеріальної бази;

розподілі управлінських функцій,

організації спеціальної підготовки педагогічних кадрів;

методичному забезпеченні експериментальної роботи;

моральному та матеріальному стимулюванні педагогів;

пошуку, запрошенню наукового керівника, консультанта тощо.

Під час реалізації практичного етапу експерименту здійснюють початкові зрізи, реалізація нової технології (методики), відстежують процеси, результати, коригують експериментальну технологію (методику), виконують контрольні зрізи.

На узагальнювальному етапі обробляють отримані дані, аналізують результати експерименту шляхом зіставлення з поставленою метою, коригують гіпотезу відповідно до отриманих результатів, оформляють та описують перебіг і результати експерименту. Нарешті, на етапі впровадження нову технологію (методику) поширюють у педагогічному колективі, здійснюють цілеспрямовану роботу щодо реалізації розробленої технології (методики) в практичній діяльності педагогів.

Отже, експериментальна робота починається з обґрунтування-теми експерименту, тобто визначення того, що ми хочемо отримати в результаті, для чого нам це потрібно, визначити актуальність проблеми[4,67].

Потім слід перейти до формулювання теми експерименту. Наведемо декілька варіантів:

створення програми формування адаптивно-розвивального середовища під час переходу з початкової до основної школи;

особистісно-орієнтоване виховання та навчання в умовах школи нового типу;

використання методу занурень під час навчання дітей у режимі п'ятиденки;

пошук ефективних шляхів реалізації прикладної спрямованості навчальних предметів в умовах сільської мало комплектної школи;

створення умов. адаптації випускників основної, школи до особливостей навчання в профільній старшій школі;

створення системи неперервного еколого-валеологічного виховання школярів, формування навичок здорового способу життя;

розробка та впровадження нових технологій навчання іноземних мов учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

формування художньо-естетичної культури особистості засобами мистецтва.

Чітке формулювання теми ставить перед експериментатором конкретне завдання: забезпечення кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інтелектуальних можливостей для реалізації запропонованих завдань;

Формується об'єкт досліджень, тобто педагогічний чи учнівський колективи, система виховної роботи школи, навчально-виховний процес, викладання якогось предмета тощо.

Чітко формулюють мету експерименту, тобто необхідно дати відповідь на запитання: «Що ми хочемо створити в результаті проведеного експерименту?»

Експериментатори розробляють гіпотезу експерименту, яка складається з двох фаз. Спочатку гіпотезу формують у загальному вигляді - припущення про існування певного причинно-наслідкового зв'язку між новими явищами. В процесі подальшої роботи гіпотеза трансформується в робочу гіпотезу, що має конкретніший, операційний характер. У робочій гіпотезі досліджуваний причинно-наслідковий зв'язок формулюють уже в термінах незалежних, залежних і проміжних змінних і встановлюють, за яких значень залежних змінних дану гіпотезу можна вважати підтвердженою. Тобто друга фаза - це «прив'язування» гіпотези до конкретної експериментальної конструкції.

Наступною частиною підготовки експерименту є розробка та відбір конкретних методик і методів дослідження. Методи дослідження умовно поділяють на дві групи: емпіричні та теоретичні.

Емпіричні методи - це вивчення літератури, нормативних, директивних, інструктивно-методичних документів щодо теми експерименту, аналіз педагогічної документації, анкетування, тестування, вивчення та узагальнення досвіду тощо.

Теоретичні методи - це моделювання, узагальнення, порівняння, систематизація, історико-генетичний метод тощо.

Обираючи конкретні методи та методики, експериментатори готують необхідні експериментальні матеріали (індивідуальні завдання, авторські програми, тексти (тести) навчальних та перевірочних робіт тощо). Складають план реалізації експерименту, який визначає:

етапи реалізації програми експерименту, його проміжні та остаточні результати;

необхідні для здійснення експерименту кадрові, матеріально-технічні, інформацій ні тощо ресурси;

терміни проведення кожного з етапів експерименту;

формування бази експерименту, тобто визначення виконавців та учасників експерименту (вся школа, паралель класів, окремі класи, групи учнів тощо); розподіл обов'язків виконавця;

розробку програми підготовки виконавців експерименту;

терміни І форма звітності;

відповідального за всю програму експерименту та відповідальних за кожен її етап;

затвердження на методичній раді школи проекту й кошторису експерименту.

Досить важливий момент - прогнозування процесу і результатів експерименту, який включає:

можливі (очікувані) позитивні результати;

можливі втрати, негативні наслідки; ;

можливість компенсації втрат і негативних наслідків.

До початку здійснення експерименту потрібно отримати експертизу програми, тобто рецензію пропонованої науково-дослідної роботи.

Рецензія має відобразити:

повноту змісту програми експерименту;

її цілісність, логічність;

помилки, недоліки, упущення;

пропозиції, нові ідеї, доповнення до програми;

експертний висновок про можливість використання програми на практиці.

У разі затвердження програми експертом розпочинається її реалізація.

Під час проведення експерименту необхідно оперативно здійснювати контроль за ходом експерименту, звертаючи увагу на:

визначення рівня розуміння основних завдань, результатів і способів їх досягнення виконавцями експерименту;

визначення відповідності рівня підготовки педагогічного складу завданням експерименту;

визначення відповідності процесу викладання методичному задумові авторів експерименту;

оцінку ефективності педагогічних засобів, використовуваних у процесі експерименту;

аналіз діяльності учнів, учасників експерименту, визначення можливості досягнення ними бажаних результатів, зіставлення цих вимог з можливостями кожної дитини;

організацію періодичного контролю за перебігом експерименту з боку практичного психолога, соціального педагога, керівників методичних об'єднань школи.

З метою організації й забезпечення проміжних підсумкових результатів експерименту наказом по школі створюють комісію для обробки отриманих результатів експерименту, готують підсумковий документ за результатами експерименту для обговорення на засіданні педагогічної ради школи.

Результати експерименту узагальнюють у різних формах:

опублікуванням серії статей у журналах, інших періодичних виданнях;

випуском брошури, в якій викладено перебіг і результати експерименту;

підготовкою тексту доповіді;

складанням відповідних методик;

виступом на науково-практичній конференції, педагогічних читаннях тощо.

Останній етап. Експериментатори визначають практичне значення дослідження, на підставі результатів його реалізації пропонують гнучку систему занять і виховних заходів, зміст і форма організації яких сприятимуть впровадженню результатів дослідно-експериментальної роботи в педагогічну практику[3,43].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

Талановиті діти є і завжди будуть, а це означає, що наукову роботу учнів викреслити з життя сучасної школи неможливо. Тому важливо підвищувати науковий рівень дослідницьких робіт і їх виховної ролі. Треба працювати над підвищенням престижу школяра, який займається науково-дослідницькою роботою. Дуже важливо активізувати співпрацю ВНЗ-ів зі школою. І тоді результатом наукової роботи школи і ВНЗ-ів стане зростання професійної компетентності школярів та студентів.

 

Список використаних джерел:

1. Голобородько В.В. Наукова робота учнів / В.В. Голобородько. Програма організації науково-дослідницької діяльності учнів / В.М. Гнєдашев. – Харків, 2005. – 208с.
2. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методичні поради молодим науковцям. – К., 1995. – 45с.
3. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: Спецкурс із дидактики: Навч. посібник для пед. ін-тів.- Х.: Основа, 1990.- 89 с.
4. Микитюк О.М., Соловйов В.О., Васильєва С.О. Наукові дослідження школярів / Під ред. І.Ф. Прокопенка. – Харків, 2003. – 80с.
5. Науково-дослідна робота в закладах освіти: Методичний посібник / Укл. Ю.О. Туранов, В.І. Уруський. – Тернопіль, 2001. – 140с.
6. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. - К.: Поліграф книга, 1996. - 406 с.