Особливості проведення науково-експериментальних педагогічних досліджень

 

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………3

1. Твердження вчених щодо розвитку педагогічних наук………….4

2. Особливості проведення науково-експериментальних педагогічних досліджень…………………………………………………………………….4

Висновки……………………………………………………………….16

Список використаних джерел………………………………………   17

 

Вступ

Як зазначено в “Національній доктрині розвитку освіти України XXI століття”, важливим завданням сучасної навчально-виховної системи є формування гармонійної, всебічно розвиненої, соціально адаптованої та здатної до самореалізації у суспільстві особистості. На сучасному етапі особливо актуальним стає питання творчого її розвитку. Одним із шляхів його вирішення є розвиток науково-дослідної діяльності учнів, зокрема залучення їх до роботи у науково-дослідних товариствах (НДТ) загальноосвітніх навчально-виховних закладів. Такі НДТ розвивають творчі здібності учнів, вчать їх розраховувати на власні сили та розум, сприяють самореалізації особистості, започатковують навички наукового мислення [5,83].

Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення філософії змісту шкіл нового типу, специфіки навчально-виховного процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.

 

 

1. Твердження вчених щодо  розвитку педагогічних наук

Сучасна школа завдяки спільним зусиллям учених і педагогів-новаторів піднялася до розуміння необхідності науково-дослідної, експериментальної діяльності як елемента практичної діяльності педагога. «Якщо ви хочете, - писав В.Сухомлинський, - щоб педагогічна праця давала вчителям радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалося на нудну, одноманітну повинність, введіть кожного вчителя на щасливу стежку дослідника.

Ідея розвитку науки в школі не нова. Ще німецький педагог А. Дістервег наголошував на неприпустимості відриву педагогічної діяльності від науки. Без прагнення до наукової роботи, писав він, учитель потрапляє до трьох педагогічних демонів: механістичності. рутинності, банальності; він дерев'яніє, кам'янів, опускається, а навчання перетворюється на натаскування й дресирування.

І навпаки, участь учителя в розвитку педагогічної науки дає йому, натхнення, робить цю науку його власністю, допомагає не відставати від її розвитку, приносить радість і задоволення, отже, виступає не тільки як споживач науки, а й як її виробник.

Однак будь-яке нововведення має спиратися на глибокі теоретико-методологічні й методичні знання. Часто експеримент проводять педагоги, які не володіють спеціальними правилами, принципами, методиками, не можуть визначити мету експерименту, його етапів, предмета й об’єкту досліджень моделі нових методик функцій учасників, спрогнозувати очікувані результати тощо[6,254].

 

2. Особливості проведення науково-експериментальних  педагогічних досліджень

Розглянемо деякі основні особливості проведення науково-експериментальних педагогічних досліджень.

У педагогічній практиці експеримент (від лат. experumentum - проба, дослід) розуміють як пошук, пошукову роботу, дослідницько-експериментальну роботу тощо.

Експериментом в освіті називають зміну складових освітнього процесу з метою здійснення запланованих позитивних досягнень у розвитку дитинні які в кожному випадку визначають конкретно. При цьому мають відбутися системні зміни складових освітнього процесу, які принципово впливають на мету, завдання освіти характер взаємин між об'єктами освітнього процесу, а також на зміст діяльності педагога та учня.

За кінцевим результатом експеримент поділяють на науково-дослідний і науково-практичний, кожен з яких за формою та умовами проведення поділяється на лабораторний і природний, а за способами досягнення мети - на прямий і модальний..

Отже, під час проведення експерименту слід вказати його ознаки, наприклад: науково-практичний, лабораторний, модельний педагогічний експеримент.

Науково-дослідний експеримент має на меті здобути якісь нові наукові знання, підтвердження (заперечення) істинності якогось теоретичного положення чи ефективності методичного прийому, тобто перевіряє наукову гіпотезу.

Науково-практичний експеримент має на меті надати допомогу конкретному вчителю, групі вчителів на основі вже наявних наукових психолого-педагогічних знань, тобто мова йде не про здобуття нових знань, фактів, а про їх практичне використання. Це найбільш поширена форма експерименту.

Лабораторний експеримент здійснюють у штучних умовах у спеціально створених лабораторіях. У сучасних умовах цей вид експерименту відіграє допоміжну роль з метою попередньої перевірки розроблених методик, матеріалів, документацій, щоб уточнити дані, здобуті на основі природного експерименту. Загальновідомі класи-лабораторії, створені В. Шаталовим, С. Лисенковою тощо.

Природний експеримент здійснюється в ході реального навчально-виховного процесу: для учнів він нічим не відрізняється від звичайного уроку. Вся відмінність для вчителя полягає у контрольованості результатів уроку й порівнянні на цій підставі двох різних методів і прийомів роботи. Для проведення експерименту треба створити однакові умови в контрольних і в експериментальних класах. З цією метою експеримент проводять на одних і тих самих дітях або ідентично відібраних. Крім того, слід до початку експерименту чітко визначити незалежні й залежні змінні.

Експеримент матиме наукове і практичне значення, коли висновки, добуті в модульованому об'єкті, можна перенести на натуральний об'єкт, тобто реалізувати те, що цікавить дослідника[2,16].

За рівнем значущості для педагогічної науки педагогічний експеримент має два рівні:

перший рівень - експериментальна апробація нових підручників, нового покоління навчальних моделей, нетрадиційних технологій, навчальних програм. Ідеться про внесення істотних змін в існуючий зміст, форми і методи педагогічної діяльності;

другий рівень передбачає проведення експерименту, спрямованого на пошук оптимальних методик застосування існуючих методів навчання, способів організації діяльності учнів з відомим традиційним змістом навчальних предметів, тобто мова йде про вдосконалення окремих методик організації навчально-виховної діяльності.

Зупинимося на деяких особливостях саме педагогічного експерименту. Одна з них полягає в тому, що в процесі проведення такого експерименту ми маємо справу з людськими індивідуальностями, тому точне відтворення умов експерименту неможливе навіть у двох паралельних класах однієї школи.

Друга особливість. Під час здійснення педагогічного експерименту слід враховувати різні психологічні фактори, завдяки чому, поряд з незалежними змінними, які задає експериментатор, з'являються так звані проміжні змінні, які вплітаються в хід і зміст педагогічного експерименту, впливають на його кінцеві результати.

Для початку здійснення експерименту необхідно отримати на це дозвіл..

Якщо мова йде про роботу вчителя, який намагається створити нову методику навчання, свою авторську технологію тощо, які перебувають у рамках вимог державних планів і програм, не змінюють змісту та режиму роботи школи загалом, то якогось особливого дозволу для проведення подібного експерименту не потрібно. Адже будь-якому вчителю з відповідною професійною освітою Закон України «Про загальну середню освіту» дає право на експеримент.

Назвемо пріоритетні напрями експериментально-дослідної роботи в школі:

створення та апробація нових навчальних програм з нових і традиційних навчальних курсів;

експериментальне випробовування нових концепцій освіти і виховання;

створення нових моделей педагогічної й навчальної діяльності, які сприятимуть ефективності оволодіння новим змістом освіти;

розробка варіативного компонента освіти і способів перевірки його результативності;

організація навчально-виховного процесу в гімназіях, ліцях, колегіумах, навчально-виховних комплексах, мало комплектних школах тощо;

викладання поглиблених навчальних курсів;

організація навчально-виховного процесу в умовах п'ятиденного робочого тижня;

розробка нових методів і засобів позакласна роботи, виховання й розвитку особистості;

розробка нових принципів управління освітою, створення нових схем управлінської діяльності тощо.

Всі перелічені й неназвані теми можна згрупувати за такими напрямками:

розробка нового змісту освіти;

розробка нових методів, прийомів, засобів, методик, технологій, систем навчання, виховання й розвитку дітей (рис. 1);

створення нових моделей навчальних закладів, навчально-виховних комплексів;

створення керівних структур, систем, механізмів управління.

Для впровадження основних засад експериментально-дослідної роботи в школі треба здійснити ряд організаційно-методичних заходів. Почати, на нашу думку, слід з навчання членів педагогічного колективу навичок аналізу своєї діяльності. Виконанню цієї роботи великого значення надавав В.Сухомлинський, який неодноразово підкреслював, що вчитель, який оволодів цими навичками, вже досяг принаймні половини успіху.

Наступний етап проведення в школі двічі-тричі на рік методичного фестивалю, мета якого залучити якомога більше педагогів до активного використання в навчально-виховному процесі елементів інноваційних технологій, інтерактивних методик, тобто залучати їх до творчої діяльності. В процесі проведення методичних фестивалів учителі, що розповідають і за можливості демонструють нові здобутки під час проведення уроків, виховних заходів, розповідають про використані нові, оригінальні методичні прийоми, тобто залучаються до творчої діяльності.

Значну увагу необхідно приділяти теоретичному навчанню вчителів, організувати роботу проблемних семінарів, творчих груп тощо, всіма можливими засобами стимулюючи творчу діяльність:

З метою самоаналізу роботи і підвищення ефективності педагогічної діяльності доцільно запропонувати вчителям відповісти на ряд запитань, які б наштовхнули, зацікавили, спонукали до думки про необхідність творчості в роботі:

У чому сильна сторона вашої особистості? Що конкретно в своїй педагогічній діяльності вам вдається виконувати творчо?

Згадайте з вашої практики хвилини осяяння, коли ви знайшли оригінальне педагогічне рішення в складній ситуації.

Чи є серед ваших колег, знайомих учитель, який викликає у вас захоплення, почуття добро заздрості своєю творчістю, нестандартним мисленням, - педагог, якого ви хотіли 6 творчо наслідувати? В чому, на ваш погляд, джерела його творчості? Як він досяг такого високого рівня в роботі?

Чи доводилося вам коли-небудь описувати свій педагогічний досвід загалом або якусь його частину? Якщо ні, то спробуйте описати (чи продумати) його, одночасно, аналізуючи причини успіхів і прорахунків

Спробуйте охарактеризувати свою творчу лабораторію.

Побудуйте структуру своєї дидактичної або виховної системи (якщо вона існує).

Як ви оцінюєте рівень своєї загальної культури: інтелект, світогляд, ерудицію, потреби, запитання?

Чи є у вас колега, якого ви хотіли б бачити опонентом у творчій дискусії з вами? Чи в людина, з якою ви хотіли б разом творити?

Яку конкретну пропозицію щодо розвитку педагогічної творчості у вашому колективі ви вносили на одному з педагогічних зібрань?

На якій ділянці педагогічної діяльності ви почуваєтеся невпевнено?;

У чому конкретно ви хотіли виявити свою педагогічну творчість?

Будь-яке творче починання педагога має бути науково обґрунтованим. Саме наука вкладає в руки вчителя обґрунтовану; вивірену цілісну методику творчої діяльності:

визначення проблеми, яка цікавить учителя, встановлення її актуальності, наукової новизни, практичної значущості;

вибір теми дослідження;

вибір об'єкта й предмета дослідження;

продумування провідної ідеї та задуму;

формування гіпотези дослідження;

постановка мети й робочих завдань;

вибір методів дослідження.

Ще одна деталь. Керівники кращих шкіл справедливо вважають, що сучасний директор та його заступник, незважаючи ні на які турботи, зобов'язані мати особисту тему для дослідження, показуючи тим самим приклад колективу, і домагатися того, щоб кожен учитель працював над певною проблемою саме як дослідник.

Зупинимося детальніше на питаннях підготовки і безпосереднього проведення.

Експеримент здійснюється кілька етапами.

Діагностичний етап На цьому етапі виявляють утруднення вчителів, аналізують стан навчально-виховної роботи з проблеми, виявляють протиріччя, які потребують якнайшвидшого виявлення. Коротше кажучи, зміст цього етапу полягає у виявленні проблеми та обґрунтуванні її актуальності..

Прогностичний етап. У ході його реалізації формулюють проблему експерименту, розбудовують модель нової технології, формулюють гіпотезу, визначають, прогнозують очікувані позитивні результати експерименту. Отже, суть цього етапу полягає в розробці розгорнутої програми експерименту.

Суть організаційного етапу полягає в забезпеченні умов для реалізації проблеми: