Особливості навчання іноземної мови на початковому ступені

Не допускається в першому класі вивчення граматики (ніяких правил не пояснюється), читання  по транскрипції, словникові диктанти, зазубрювання текстів обсягом більше 3-4 речень.

Кожен учитель повинен пам’ятати, що збереження психічного та фізичного здоров’я шести річок є їх основним завданням в процесі викладання предмета. Не можна перевантажувати учнів зайвими вимогами, які не визначені програмою.

З педагогічної точки  зору, на етапі початкової школи особливо важливо контролювати діяльність вчителя щодо розвитку в дітей позитивної мотивації до вивчення іноземної мови та інтересу до пізнання світу навколо. Також учитель повинен формувати в учня здатність і готовність до іншомовного навчання на наступному  етапі основної школи.    

Іншомовна діяльність як новий спосіб спілкування молодшого  школяра потребує створення позитивної мотивації, яка є одним із найважливіших  психологічних факторів успішності вивчення іноземної мови і ключовим питанням організації навчання молодших школярів.

Успішний початок навчання іноземної мови сприяє створенню високоїмотивації до вивчення іноземних мов. Успіх навчання та ставлення учнів до предмету багато в чому залежать від того, наскільки цікаво та емоційно вчитель проводить уроки. Чим більш доречно використовує учитель ігрові прийоми, наочність, тим цікавіше проходять уроки, тим міцніше засвоюється матеріал [9].

У плані методичної послідовності, бажано забезпечити плавний перехід дітей з одного ступеня навчання до іншого, уникаючи втрат сформованих умінь і якомога менше травмуючи дітей. Легше всього цього можна досягти, якщо протягом всього курсу навчання іноземної мови дотримуватися єдиної стратегії навчання, яка забезпечує чітке формулювання і досягнення цілей навчання на кожному ступені при взаємодії між ними. Подібна взаємодія досягається через наскрізні програми та використання посібників, які послідовно ведуть дитину від дошкільного етапу до початковій школи і від початкової школи до середньої.

У цьому контексті більш  перспективними слід визнати навчальні  посібники, які побудовані на єдиній авторської концепції. Улюблений і знайомий навчальний посібник - це співрозмовник, «характер» якого дитина вже добре знає. Вчителям відомо, як важко і їм, і дітям переходити від одного підручника до іншого.

Нерідкі також випадки, коли замість тих посібників, які спеціально написані для даних умов навчання, учитель обирає більш звичні. Наприклад, в загальноосвітніх школах часто використовуються підручники для шкіл з поглибленим вивченням мови або ж в 1-2 класах використовуються підручники для 5 класу. Це вкрай небажано, оскільки піддає ризику результат навчання.  
 Вчитель, який розпочинає працювати за підручником, перш за все повинен добре ознайомитися з тими теоретичними положеннями, які лежать в його основі. Тільки у випадку, якщо вчитель згоден з методичними поглядами авторів, він зупиняє свій вибір на цьому посібнику. Це особливо важливо, адже кожен з навчально-методичних комплектів ґрунтується на різних авторських концепціях, принципах, теоретичних положеннях, які визначають стратегію і тактику навчання мови. Кожен учитель, виходячи зі своїх власних особливостей, а також з можливостей своїх учнів, буде творчо підходити до процесу навчання, але творити він повинен всередині обраного ним посібника, не порушуючи його принципів. Останнім часом набули широкого застосування британські, німецькі, французькі навчально-методичні комплекси, адже автентичні підручники забезпечують тих, хто вивчає іноземну мову, достатньою кількістю текстів з різної тематики [4].

Загалом автентичні тексти сприяють забезпеченню культурознавчої  спрямованості навчання, а отже, реалізації соціокультурних цілей  у системі шкільної освіти. Культурознавча спрямованість також ставить акцент на прилучення школярів до культури власної країни в процесі навчання іноземної мови. Переваги автентичних текстів в цьому плані очевидні.  
Автентичний текст містить інформацію про культуру країни, де говорять певною іноземною мовою, він відбиває національну специфіку, без знання якої неможливо спілкуватися з іноземцями впевнено і повноцінно.  
Автентичний текст несе в собі нову інформацію, яка є значущою і цікавою для учнів за умов, якщо зміст тексту відповідає їхнім потребам і інтересам. Такий текст викликає в учнів ту чи іншу реакцію, стимулює розумову діяльність. Автентичний текст, як правило, є типовим текстом певного жанру для усного чи письмового спілкування. Жанрова різноманітність текстів дозволяє вчити учнів сприймати інформацію з різних сфер життя, тобто сприймати і розуміти різні дискурси. Автентичний текст відтворює природні обставини, характерні для реального життя носіїв мови. Якщо в такому тексті діють реальні персонажі, це надає йому емоційності та виразності [6].

Треба відмітити, що для навчання іноземної мови важливим фактором є мовленнєва пам'ять. Мовленнєва пам'ять молодшого підлітка пов'язана з процесами осмислення, систематизації, встановлення логічних зв'язків, тому для цілеспрямованої роботи пам'яті важливим фактором є осмисленість, розуміння діяльності, яка виконується.

Робота пам'яті базується  на процесах запам'ятовування: довільного та мимовільного. Мимовільне запам'ятовування е генетично первинним порівняно з довільним і займає чимале місце у навчанні учнів. Як підкреслюють психологи, мимовільне запам'ятовування буде ефективнішим за умови змістовності, осмисленості діяльності, що виконується. У структурі пам'яті підлітка мимовільне запам'ятовування поєднується з довільним. Згідно з результатами психологічних досліджень учні початкового ступеня навчання можуть витримувати великі навантаження на механічну пам'ять, яка при цілеспрямованій діяльності може бути цілком продуктивною.

Успішність роботи пам'яті  залежить від емоцій, а джерело емоцій це дійсність, це участь у цікавій та осмисленій діяльності що пов'язана з потребами особистості. Отже у навчанні іноземної мови необхідно враховувати потреби учнів, їх інтереси, життєвий досвід, що підвищує їх емоційний тонус, стимулює до активної роботи. Необхідно також відмітити, що позитивний емоційний стан учнів добре впливає на процеси засвоєння навчальної о матеріалу [12].

Важливим фактором у процесі  навчання с увага учнів на уроці, від якої залежить результат навчальної діяльності. Як відомо, вихідним моментом у вивченні іноземної мови є мимовільна увага.

У процесі виховання та навчання розвивається довільна увага, Передбачає застосування вольових зусиль для вирішення конкретних завдань  та досягнення поставлених цілей. Мимовільна увага обумовлена інтересом до предмета, до певної діяльності. Це означає, що навчальна  діяльність має бути для учнів цікавою та вмотивованою. Організація саме такої діяльності учнів на уроці дає можливість максимально використати потенціал мимовільної уваги, а також розвивати довільну увагу. Серед характеристик уваги психологи визначають її стійкість, вибірковість, обсяг. Суттєвою особливістю початкового періоду оволодіння іноземної мови є те, що тут по особливому діє навчальна (пізнавальна) мотивація. На початковому ступені вступають в силу закони забування, які активно діють, коли учні вже вивчили значний матеріал і продовжує поступати новий. Все, що повторюється, - нове і воно не вступає в протиріччя зі старим. І хоча сильний вплив на цьому ступені має рідна мова, проте ще мало проявляється міжмовна інтерференція.

При навчанні спілкування  іноземною мовою необхідно враховувати досвід соціальної комунікації учнів, слабкий розвиток психологічних механізмів. Щодо рівня комунікативного розвитку учнів на рідній мові, то на цьому ступені має місце ускладнення усних та писемних висловлювань, збільшення їх обсягу. Підбір мовних засобів, способи формування та формулювання думки стають предметом усвідомлення учнів. Психологічні дослідження показують, що школярі цієї вікової групи схильні до самостійної творчої роботи, проте в переважній більшості випадків мовленнєва діяльність носить "наслідувальний", репродуктивний характер. Вказані характеристики початкового ступеня зумовлюють дію методичних факторів. Це, насамперед, можливість інтенсифікувати навчальний процес.

По-перше, тут діє, крім пізнавальної мотивації, власне комунікативна. Учень прагне заговорити, навчитися читати, писати на новій для нього мові.

По-друге, він добре переносить тренувальну роботу, охоче включається  гру, а ігрові прийоми створюють  резерви для збільшення обсягу матеріалу.

 Значний інтерес учнів  цього ступеня викликає використання  у навчанні літературних персонажів, зокрема казкових. Ігрові ситуативні  вправи з участю таких персонажів оживляють урок, викликають в учнів бажання спілкуватися з ними. Важко переоцінити роль зорової та слухової наочності  у даному ступені. Правильне та доцільне її використання значно активізує роботу учнів на уроці. Найбільш широко застосовуються малюнки, аплікації, (предмети, макети, діапозитиви, схеми, таблиці, роздавальний матеріал у вигляді фонограми різних типів. Аудіо-візуальні засоби навчання с також ефективними. Стимулюючим фактором активності є вдале поєднання різних прийомів роботи. Найпоширенішими для даного ступеня хорова, фронтальна та парна робота, використання віршів, пісень, інсценівок і таких прийомів навчання, які потребують рухової діяльності учнів [14].

4. Комунікативна спрямованість навчання іноземної мови на початковому ступені

Розкриття комунікативної мети навчання почнемо з розгляду специфіки  навчального предмета «іноземна  мова». У чому ж полягає специфіка цього предмета? Вона полягає в тому, що, по-перше, мова - рідна чи іноземна - служить засобом спілкування, засобом прийому та передачі інформації про навколишню дійсність в природних умовах соціального життя, і як така вона і повинна розглядатися при її вивченні в школі.

По-друге, при навчанні цього  предмету не передбачається особливий  додаток знань про навколишню дійсність, в усякому разі, в умовах школи і, особливо на початковому  етапі його вивчення, як це відбувається при вивченні школярами інших  предметів, таких, як ботаніка, біологія , фізика, хімія, але розширюються уявлення про іншомовну культуру країни через  мову, і розширюється загальний кругозір. Вивчення іноземної мови дає учням лише можливість опановувати засобами сприйняття і вираження думок про предмети, явища, їхні зв'язки і відносини за допомогою нової для них мови, яка виступає в двох формах: усній і писемній. Оволодіння цими формами спілкування і має входити в комунікативну мету навчання предмету «іноземна мова».

По-третє, мова, будучи засобом  спілкування, потребує того, щоб її «тримали в робочому стані», тобто  завжди готовою до використання у  виникаючих ситуаціях спілкування. Тому оволодіння цією шкільною дисципліною  неодмінно зв’язано з цілеспрямованою, чітко організованою практикою  у вживанні засвоюваного матеріалу  в усній і письмовій формах спілкування в тих умовах, які  мають загальноосвітні навчальні  заклади.  
Зі специфіки предмета «іноземна мова» випливає, що учні повинні опановувати мовою, що вивчається як засобом спілкування, вміти нею користуватися в усній і писемній формах. Усна форма включає володіння розумінням усної мови на слух - аудіюванням і вираженням своїх думок іноземною мовою - говорінням. Письмова форма передбачає оволодіння графічною мовою, тобто розумінням друкованого тексту - читанням і використанням графічної системи для вираження думок - письмо.  
Аудіювання, говоріння, читання і письмо - це види мовленнєвої діяльності, які повинні бути сформовані в учнів, щоб забезпечити можливість здійснювати спілкування в усній і письмовій формах.  
В умовах навчання іноземної мови в загальноосвітньому закладі, зокрема на початковому етапі, повинні бути закладені міцні основи всіх видів мовленнєвої діяльності [9].

Плановані результати для  початкового етапу навчання і класів, що входять в нього, відображені в вимогах до рівня володіння іноземною мовою («Мовленнєва компетенція») на початковому етапі у чинній програмі. Обсяг навчального матеріалу, включеного в посібники, за якими в даний час здійснюється навчання іноземних мов на початковому етапі, є достатнім, щоб закласти основи володіння кожним видом мовленнєвої діяльності на елементарному комунікативному рівні. Але для цього потрібно спрямувати зусилля вчителів і учнів на те, щоб відібраний матеріал був дійсно введений в пам'ять учнів, освоєний активно і зберігався б там, щоб учні могли користуватися ним тоді, коли виникає в цьому необхідність. Раціональне використання всіх компонентів навчального комплексу в кожному класі, а саме чітко спланована інтенсивна робота учня при використанні кожного з компонентів, як показує досвід кращих учителів, спеціально проведені спостереження та експериментальні дослідження з методики навчання іноземним мовам в школі на початковому етапі, дозволяє забезпечити засвоєння матеріалу в процесі здійснення виконуваних учнями мовних дій і підводить до планованих результатів.

Учень може навчитися розуміти мову на слух тривалістю до однієї хвилини. Це може бути розповідь, яку учні слухають в звукозапису або виконанні вчителя, яке відповідає основним вимогам, що пред'являються до текстів при комунікативно-спрямованому навчанні. Це активна участь в бесіді, проведеної на уроці, яка можлива лише за умови володіння розумінням мови на слух, коли говорить вчитель і учні по темах і ситуаціях, передбачених початковим етапом.

До кінця початкового  етапу навчання іноземної мови в  плані спілкування учень може: привітатися, привітати, попрощатися, відповісти на привітання, привітати  з днем народження, привітати з  Новим роком, звернутися з проханням, питанням, вибачитися, подякувати, попросити, запропонувати, запросити, привернути увагу, наказати зробити що-небудь, не дозволяти зробити що-небудь; висловити згоду, незгоду, бажання, небажання, несхвалення; повідомити співрозмовнику, хто він, де живе, навчається, яка  його сім’я, чим займаються члени  сім'ї, про своє хобі; описати зовнішність  своїх близьких, друзів, школу, квартиру, будинок, вулицю, місто (село), де він  живе; відповісти на питання, сам задати питання;  
спонукати співрозмовника до дії мовної і немовної [5].

Все перераховане можна розглядати як основу усного спілкування іноземною  мовою, необхідну і достатню для  розвитку та вдосконалення його на наступних етапах засвоєння іноземної мови в школі.

Чітка організація дій  учнів з навчальним матеріалом, оснащення  навчального процесу необхідними  засобами, що стимулюють і забезпечують вирішення конкретних завдань, можуть вести до досягнення комунікативної мети і служити надійною основою, якою б не була вона елементарною, для  реалізації освітньої, виховної та розвиваючої  функцій у навчанні іноземної  мови вже на початковому етапі.

Формування навичок спілкування  іноземною мовою починається  з розуміння. Потім відбувається засвоєння потрібної лексики та вміння використовувати її в потрібній мовної ситуації. Формування навичок діалогічного мовлення важче, ніж монологічного. Тому важливо правильно сформувати вміння вести діалог та враховувати наступні характеристики комунікативної ситуації: мотив, мету спілкування, мету мовленнєвої діяльності; опис обстановки, ролей учасників; зразок виконання мовленнєвої діяльності.

За темою «Знайомство» в гру можна ввести казкові  персонажі. При цьому багаторазове повторення фраз типу «як тебе звати» не стає безглуздим. Потрібні спеціальні методичні прийоми, щоб домогтися  кількісної мовної активності дітей  в ситуації з діалогічним мовленням. Якщо діалог не зацікавив усіх дітей, то завдання поставлено не вірно. Потрібно виробити у дітей звичку до співучасті в бесіді, що є важливою якістю.