Організація економічної освіти і виховання дітей молодшого шкільного віку

На казковому матеріалі ми збуджували співчуття дітей і бажання допомагати. Вже в першому класі, опрацьовуючи тему “Ресурси”, ми запропонували дітям уявити і продемонструвати як сусіди допомагали родині зайців будувати дім: як ведмідь носив колоди, як зайчиха з зайчатами подавали цеглу. Це було способом емоційного пояснення і релаксації одночасно. Далі запропонували дітям відповісти на запитання: “Чи змогли б зайці самі побудувати дім?” Діти відповідали, що тільки спільна праця допомогла зайцям звести такий красивий, надійний дім. Отже, необхідно дружно працювати, допомагати один одному. Пробудження потреби в діяльній допомозі здійснювалося протягом чотирьох років навчання, що сприяло закріпленню потреби в діяльній допомозі.

Казкова, проблемна ситуація застосовувалася нами для знайомства з первинними фізіологічними потребами у житлі, їжі, безпеці вже у першому класі. У другому класі на уроці з теми: “Головні та другорядні потреби” ми створили ситуацію успіху, яка навчає робити правильний духовно-економічний вибір, сприяє усвідомленню цінності духовної потреби та шляхів її задоволення. Поштовхом до роздумів на уроці за темою: “Блага. Дарові, економічні, духовні блага” стає казковий сюжет про наведення звірятами чистоти на шкільному подвір’ї, задоволення, осмислення ними потреби в красі. В цьому школярикам допомагала казкова вчителька Сова. Вона пояснила лісовим учням, що наведення порядку біля школи можна вважати духовним благом, тому, що від цього у всіх стало добре на душі. В казковому діалозі звірятка дізнаються про те, що і музика, і пісні, і вірші, і картини, і почуття: любов, радість, щастя, співчуття – все, що є рухом душі, вважають духовним благом. Таким чином, освітня ситуація підносить учня до усвідомлення інформації, сприяє руху до щастя.

З аналізу потреб хлопчиків і дівчаток, жінок і чоловіків, дітей і дорослих діти бачать обумовленість потреб статтю, віком, професією тощо. Ставимо проблемне запитання: “Чиї потреби буде задовольняти книга, прогулянка, дружба, любов, щастя, здоров’я, мир тощо?” Діти доходять висновку, що є явища, події, предмети, які необхідні усім людям на Землі, тобто загальнолюдські потреби.

Націлюємо учнів на пошук рішення проблеми: “Чи всі бажання, потреби слід задовольняти?” Діти за нашою допомогою доходять висновку, що необхідно розумно задовольняти і головні, і другорядні, і духовні потреби. Пропонуємо обміркувати ситуацію. “Якби ти був багатий, то гроші свої вклав: а) у свою нову справу; б) віддав би тим, хто чекає допомоги; в) перерахував у дитячий будинок; г) віддав своїм батькам; д) використав для задоволення своїх різноманітних потреб”. Учні аналізують морально-духовний зміст відповідей і доходять висновку, що вибір залежить від того, що людина вважає цінним, які в неї духовні потреби. Серед відповідей переважають: надання грошей у дитячий будинок і своїм батькам. Отже, створена освітня ситуація сприяє усвідомленню цінності духовної потреби та шляхів її задоволення.

Особливістю духовної співпраці на уроці є застосування уяви дітей, емоційного забарвлення інформації, казкова й діалогова форми взаємодії, активація розумової діяльності через проблемні запитання, сприяння їх успіху. Нами досліджено, що образи-враження залишають відбиток у пам’яті дітей, оволодівають увагою, підтримують інтерес, тим самим спонукають до активної діяльності. Так, з перших уроків навчання ми застосовували проблемні запитання. Вони розкривають суттєві ознаки економічних понять, наприклад: “Хто правий: заєць, який пропонує зробити необхідні стільці з дуба, що росте біля дому, чи зайчиха, яка заперечує це?” Разом з казковими героями учні опиняються перед проблемою вибору, наприклад: як розподілити кошти, щоб купити найнеобхідніші товари, співставлюючі ціни товарів і кількість наявних грошей з врахуванням потреб усіх членів родини? Постійно акцентується увага на питаннях етичного характеру, бережливого ставлення до ресурсів, праці, хліба тощо: “Поясни правила поведінки”, “Проаналізуй, чому не можна так робити?”

У навчальній взаємодії ми широко застосовували українські народні прислів’я, зміст яких тлумачили як з точки зору економіки, так і духовності, пропонували дітям добирати до теми уроку прислів’я, вчитися пояснювати їх зміст. Наприклад, зміст прислів’я: “То не біда, що гроші просять, а то біда, як даєш, та не беруть” школярі тлумачили таким чином: “Просять гроші в тих людей, у яких вони є, у тих хто вміє співчувати, хто добрий, які можуть і хочуть поділитися. Проте, в жадібної, злої, немилосердної людини гроші просити не будуть”. Після аналізу змісту прислів’їв ми підводили дітей до висновку: добре мати гроші для задоволення розумних потреб, заробляти їх треба чесно, ділитися з тими, хто потребує допомоги. Так може зробити тільки духовно багата людина.

Творча діяльність дітей виявилась могутнім засобом економічного, духовного виховання у їх поєднанні. Ми побачили, що завдання “Склади казку”, “Продовж казку” не тільки розвивають творчість і мотивацію дітей, але й вміння прогнозувати наслідки вибору, аргументувати правильність обраного рішення. Зміст дитячих творінь свідчив про розвиток морально-етичних, духовних, естетичних почуттів, розвиток інтелекту, формування світоглядних переконань як основи життєвої позиції, опанування економічними знаннями як основи життєвої компетентності. Як показав експеримент, найвищим етапом такої творчості, є театралізація казкових сюжетів, українських народних казок “Ріпка”, “Колобок”, “Коза-дереза” та інших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Висновок  
Таким чином, в ході даного дослідження, ми прийшли до наступних висновків:  
Економічна підготовка нерозривна від процесу соціалізації дітей, від процесу освоєння і привласнення ними норм, цінностей та правил соціуму, адаптації та інтеграції в ньому.  
Таким чином, в процесі здійснення економічного виховання молодших школярів необхідно вирішити ряд завдань:  
- Розвивати економічне мислення дітей;  
- Формувати в них навички планування та здійснення економічної діяльності;  
- Виховувати усвідомлене ставлення до праці, орієнтувати школярів на його раціоналізацію та підвищення економічної ефективності;  
- Формувати у дітей готовність до участі в різних видах економічної діяльності, у тому числі до управління підприємством;  
- Розвивати здатність до морального вибору в ситуаціях, пов'язаних з економічною діяльністю;  
- Розвивати потребу в особистісному самовдосконаленні та ефективної самореалізації в економічній діяльності.  
Економічне виховання молодших школярів є інтегративним процесом, що включає також профорієнтацію, соціалізацію, трудове, моральне виховання дітей.  
У молодшому і середньому шкільному віці закладаються лише основи економічної підготовки. Але є ряд показників, морально-вольових і мотиваційних характеристик, для формування яких виявляється сензитивним даний етап вікового розвитку. Якщо ця обставина не враховується, порушується наступність між етапами безперервної економічної підготовки, і його ігнорування може бути важко відновних згодом.  
Економічне виховання молодших школярів здійснюється як у процесі вивчення ними основ наук та позакласної діяльності, так і в процесі спеціального курсу економіки. В останньому випадку, очевидно, поставлені цілі можуть досягатися більш ефективно, так як, наприклад, формування діяльнісно - практичного компонента економічного виховання молодших школярів неможливо без спеціальної організації їх соціально-економічної діяльності (на уроках або поза ними).  
Особливої ​​уваги заслуговує питання про форми економічної підготовки молодших школярів. Виходячи з особливостей молодших школярів, найбільш ефективними з них є:  
- Урок повинен включати різні типи діяльності учнів;  
- Передбачається широке використання художнього слова, ділових, рольових, імітаційних ігор, образотворчої діяльності;  
- Використовуються тексти знайомих казок, вирішуються завдань, в яких беруть участь знайомі літературні герої;  
- Задаються питання ставляться з опорою на досвід дітей;  
- Обговорюються проблеми, ситуації та явища, з яким! діти вже мали справу і т.п.  
Економічне виховання молодших школярів може здійснюватися як в школі, так і в сім'ї, де є найбільші можливості включення їх у сімейну економіку.  
Таким чином, форми і методи економічної підготовки молодших школярів досить різноманітні і засновані на діяльнісному підході, активній участі дітей у процесі придбання та привласнення ними економічної інформації.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

 

1. Аменд А.Ф. Економічне виховання молодших школярів. -М., Педагогіка, 1982, с. 23

2. Ковальова В.Є., Орлова Т.В. Економічне  виховання школярів в умовах  вдосконалення соціальної демократії. / / Демократія середньої школи: проблеми, пошуки, досвід .- М., 1990, с. 82

3. Баранова Л.І. Виховання ощадливості  у молодших школярів в навчальній  і позакласній роботі. Автореферат  дисертації на здобуття наукового  ступеня кандидата педагогічних  наук. -Мінськ, 1989, с. 14

4.  Ахметшина Г.К., Воробйов І.В, Щукін О.С. Економічне виховання учнів: форми і методи. . - Казань, 1987. с. 122

5. Смирнова Т. В., Проснякова Т.М. Методичні рекомендації на допомогу вчителю економіки 2-3 (2-4) класи. - М.: ФНМЦ ім. Л. В. Закнова, 1998, с. 3

6.  Смирнова Т. В., Проснякова Т.М. Методичні рекомендації на допомогу вчителю економіки 2-3 (2-4) класи. - М.: ФНМЦ ім. Л. В. Закнова, 1998

7. Землянська Є. М. Критерії і конкретизують показники оцінки економічних знань молодших школярів. - М., 2000, с. 98

8. Ахметшина Г.К., Воробйов І.В, Щукін О.С. Економічне виховання учнів: форми і методи. .

9.Гріщенко Т.В. Педагогічні умови  підготовки вчителя до здійснення  економічної освіти та виховання  школярів .- М., 1991.

10..Крилова І., Федоров А. Учитель  і економічне виховання школярів. / / Виховання школярів - 1988р. - № 1, с. 41 - 42.

11.Крилова І., Федоров А. Учитель  і економічне виховання школярів. / / Виховання школярів - 1988р. - № 1, с. 44-45.

12. І.А. Використання дитячої літератури  в економічному вихованні молодших  школярів. / / Початкова школа - 1988 .- № 5, с.22-24  
http://ua-referat.com