Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2014 в 13:35, лекция
Мораль має історичний характер: в різні історичні епохи однакові вчинки і дії людей можуть оцінюватися різними людьми – представниками різних класів – по-різному т.т. одним вони будуть здаватися добрими, справедливими, а іншим – ганебними, несправедливими. Приклад: кріпосне право в Росії; «Легенда про Нараямі», Ю. Ритхеу «Сон в начале тумана».
Класовий характер в класовому суспільстві. Мораль пов’язана з існуючими суспільними відносинами.
Що ми розуміємо під поняттям «загальнолюдські цінності»?
Наведіть приклад.
Поняття про мораль, моральне виховання. Загальнолюдський та історичний аспекти моралі.
Завдання морального виховання
Морально-етичні норми, що історично склалися в народі. Народна педагогіка, відображення у ній морально-етичних норм народу. (Самостійна робота)
Видатні педагоги про моральне виховання. (Семінарське заняття)
Зміст морального виховання.
Шляхи і засоби морального виховання.
Тема лекції: Моральне виховання
Ключові поняття: мораль, моральність, моральне виховання, морально-етичні норми,патріотизм, інтернаціоналізм, націоналізм, гуманізм, гуманний, екологія, екологічне виховання, право, правове виховання, дисципліна, дисциплінованість.
План
Основна література
М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко. – К. : Знання, 2006. – 647 с.
Допоміжна
Інформаційні ресурси
http://almamater.com.ua/ - Київ
http://s-osvita.com.ua - Київ
http://www.uroki.net/ - Луганськ
http://www.osnova.com.ua/ - Харків
http://zalik.org.ua/
http://www.inter-pedagogika.ru
http://pedagogika.at.ua
www.library.kherson.ua/for_
www.kuzbassnet.ru/social/
www.solnyshko.ee - сценарії шкільних свят
www.library.kherson.ua/for_
Д.з. Підготуватись до семінарського заняття «Видатні педагоги про моральне виховання».
2. Самостійна робота: «Морально-етичні норми, що історично склалися в народі. Народна педагогіка, відображення у ній морально-етичних норм народу» - дати письмову відповідь на питання. Зробити добірку матеріалів для «Інформаційно-методичного банку студента-практиканта» (прислів’я, приказки, загадки, пісні, казки, сценарії).
Загальнолюдський та історичний аспекти моралі
Мораль – одна з форм суспільної свідомості, сукупність певних правил і норм поведінки людини в суспільстві, що склалися історично.
Моральність – сукупність навичок і звичок людини, пов’язаних з дотриманням правил і норм моралі.
Мораль має історичний характер: в різні історичні епохи однакові вчинки і дії людей можуть оцінюватися різними людьми – представниками різних класів – по-різному т.т. одним вони будуть здаватися добрими, справедливими, а іншим – ганебними, несправедливими. Приклад: кріпосне право в Росії; «Легенда про Нараямі», Ю. Ритхеу «Сон в начале тумана».
Класовий характер в класовому суспільстві. Мораль пов’язана з існуючими суспільними відносинами.
Загальнолюдський та історичний аспекти моралі.
Мораль впливає на економіку, культуру, соціальний прогрес – на всі сторони людського життя.
Християнські заповіді – загальнолюдські цінності.
Мораль і політика.
Моральне виховання полягає в цілеспрямованому формуванні моральної свідомості, розвитку морального почуття й формуванні звичок і навичок моральної поведінки людини відповідно до вимог суспільства. Пов’язуємо зі знаннями моральних правил і принципів, з їх неухильним дотриманням.
Моральне виховання – процес безперервний, цілеспрямований, дієвий, двобічний.
Методологічною основою
Моральні норми – це вираження певних відносин, що визначаються мораллю суспільства, вимоги до характеру і поведінки особистості в різних сферах суспільного і особистого життя, в контактах з іншими людьми.
2. Завдання морального виховання
Мета і завдання морального виховання
визначені в державних
Метою морального виховання є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм, принципів моралі, участі у практичній діяльності.
Завдання морального виховання (за Законом України «По освіту»): «Формування єдності моральної свідомості, почуттів, навичок та звичок правильної поведінки».
Завдання:
Самостійно опрацювати ОСНОВНІ ОРІЄНТИРИ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1-11 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Принципи виховання:
Акмеологічний принцип. Вихователь будує виховний процес так, щоб вихованець засвоїв найвищі морально-духовні цінності; створює умови для оптимальної самореалізації підростаючої особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей. Напрями виховної роботи втілюються у відповідних результатах — міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здійснення нових, соціально значущих задумів; формування умінь долати труднощі, прогнозувати наслідки своїх учинків; здатності свідомо приймати рішення.
Принцип превентивності. Держава, соціальні виховні інститути та громадські об’єднання здійснюють профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, допомагають їм виробити імунітет до негативних впливів соціального середовища. При цьому має бути забезпечена система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру з формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин та різному прояву деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків.
Зміст виховання
Ціннісне
ставлення особистості до суспільства
і держави виявляється у
Патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою.
Розвинена правосвідомість виявляється в усвідомленні особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, свідомому ставленні до законів та державної влади.
Політична культура — це політична компетентність (наявність знань про типи держав, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему), а також лояльне й водночас вимогливе ставлення громадян до держави, її установ, органів влади, здатність брати активну участь в ухваленні політичних рішень. Культура міжетнічних відносин передбачає поважне ставлення дітей та учнівської молоді до прав людини; сформованість інтересу до представників інших народів; толерантне ставлення до їхніх цінностей, традицій, мови, вірувань; вміння гармонізувати свої інтереси з етнічними та релігійними групами заради громадянської злагоди.
У молодшому шкільному віці у дитини формується здатність пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання; як учня, жителя міста чи села; виховується любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи; до рідного слова та державної мови, побуту, традицій, культурних особливостей як рідного, так й інших етносів українського народу.
У підлітковому
віці виховується духовно-
Тому у старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і дотримуватися Законів; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.