Малювання тварин на уроках образотворчого мистецтва в школі

- Так, про ведмедя у людей  склалося уявлення, як про звіра  шкідливого, але розумного й такого, що порівняно рідко нападає на людей. До речі, у квітні ведмеді виходять з барлогу та не самі, а з малятами, які народилися взимку.

- У кінці березня у кублі, вистеленому сухою травою, мохом, народжуються сліпі мишенята. Через  два тижні вони прозріють, швидко ростуть, і вже в кінці квітня виповзають з нори, гріються на сонечку.

Дивлячись на цей малюнок опишіть лисичку словами-прикметниками: руда, довгохвоста, хитра, насторожена, красива.

- Погляньте на верхівку сосни, ви побачите повітряного акробата. Хто це? (Білочка).

- А от про зміни, які відбуваються  у білочок весною розповість  Мишко, він дуже гарно підготувався.

- У квітні народжуються малята  у білки. Вони зовсім безпомічні, сліпі й голі. Перші дні мати не залишає гнізда, годує і гріє білченят. Прозрівають вони через п'ять тижнів. Покидають гніздо у двомісячному віці.

Віршик про білочку.

Білочка восени

На гіллячках, на тоненьких,

поки день ще не погас,

сироїжки та опеньки

білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

так їх тулить на сосні,

і міркує: а нехай-но,

ще побудуть тут мені!

Поки пні іще хороші,

поки є іще тепло,

а як випадуть пороші,

заберу їх у дупло.

Буде холодно надворі,

сніг посиплеться з дубів,

буде в мене у коморі

ціла в'язочка грибів.

Але білочці не спиться.

Дятел тукає тук-тук,

Щоб не вкрала їх лисиця

Або хитрий бурундук. (Ліна Костенко).

- Ану, відгадайте:

Звірок маленький,

Взимку біленький,

Влітку сіренький,

По полю стриб-стриб,

По снігу тик-тик. (Заєць).

- У полі ще сніг лежить, а  в зайчихи вже народилися зайченята, схожі на маленькі сірі грудочки. Зайченята народжуються зрячими. Тіло їх вкрите густою теплою  шерстю. З перших годин життя  вони можуть бігати. Відразу після  народження зайчиха, нагодувавши досита малят, покидає їх. Малята кілька днів можуть бути без їжі. Зайчиха-мати годує і своїх, і чужих дітей.

Бесіда для осмислення і узагальнення нового матеріалу.

- Про яких звірів ми говорили  сьогодні ?

- Як змінюються зовнішній вигляд  звірів навесні?

- У яких звірів навесні народжуються  малята?

- Які звірі вигодовують своїх  малят? А зайчиха?

- Коли і чому звірі пробуджуються  від зимової сплячки?( пробуджуються навесні? )

На етапі актуалізації опорних знань учнів було доцільно провести пізнавальну гру з використанням загадок і наочних посібників з зображенням звірів. Назва гри - "Вгадай і знайди", "Вгадай звіра", "Таємниця звірів” тощо.

Загадки. Учні повинні уважно прослухати загадку. Той, хто відгадає загадку повинен знайти відгаданого звіра на малюнку серед наочних посібників і сказати, які істотні ознаки його названо в загадці.

1. Не кравець, а все життя з  голкою ходить.                                                                                              (Їжак).

2. Зубасте, сірувате, по полю гасає телят і овець шукає.

(Вовк).

3. Хвіст трубою, спритні ніжки,

Плиг із гілки не сучок!

Носить все вона горішки,

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка наче ріжки.

У дуплі живе вона.

(Білка).

4. Пара довгих вушок,

Сіренький кожушок,

Скорий побігайчик,

А зоветься…

(Зайчик).

4. Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста,

На курей я вельми ласа,

В них таке смачненьке м'ясо,

Вовку - брату я сестриця,

А зовуть мене… (Лисиця).

Цю гру вчитель проводив на уроці з метою поглибити в учнів поняття "звірі", навчити розрізняти за зовнішніми ознаками звірів, розвивати у дітей увагу, мислення, кмітливість.

• На етапі ознайомлення з новим матеріалом (сприйняття і усвідомлення знань) використовувалася форма роботи, яка зацікавлює дітей і дає їм певні знання, а саме "Подорож у казковий осінній ліс".

Подорож можна здійснити за допомогою малюнків звірів, лісу, за допомогою картин, діапозитивів, фрагментів діафільму, які допомагають конкретизувати уявленню. Для подорожі використовується "Календар природи" (набірне полотно, на якому виставляються дерева, кущі, звірі залежно від пори року). При розповіді під час подорожі вчитель використовував оповідання з художньої літератури, в яких розповідається про життя звірів восени, їхні звички і пристосування до життя в певному середовищі, про особливості життя звірів восени.

• Змагання "Найкращий малюнок".

Кожній команді дається завдання намалювати звірятко (ведмідь, зайчик, лисиця). Учні кожної команди виходять по черзі і малюють якусь частину тіла звіра. Перемагає та з команд, яка намалює швидше і краще.

Ґрунтовне професійне оволодіння майстерністю виконання зображень анімалістичної тематики можливе за умови наполегливого, цілеспрямованого тренування у цьому виді образотворчої діяльності. Така робота проводилася у двох основних напрямках: в процесі виконання начерків з натури і по пам'яті, а також при виконанні спеціальних вправ. Постійна спрямованість на оволодіння майстерністю швидкого, лаконічного, виразного малювання чітко виявлялася в самостійній роботі молодших школярів.

Щоб засвоїти принципи роботи над анімалістичною тематикою, учням потрібно наполегливо оволодівати правильними методами виконання начерків, застосовувати різні матеріали і технікималюнка, досягати правдивої та виразної передачі натури. Потрібно було також привчити себе дотримуватися послідовності роботи.

Визначені критерії оцінки впливу досвіду образотворчої діяльності на формування навичок виконання анімалістичних малюнків, емоційно-образного вираження об’єктів анімалістичної тематики.

 Існує три рівні підготовки учнів:

високий - відповідають на запитання, даючи загальну характеристику колориту твору, пояснюють логічний зв’язок частинами малюнка; пояснюють призначення тих чи інших ліній та інших елементів начерку тварини, при аналізі використовуючи поняття та термінологію образотворчого мистецтва; вміють користуватися образною мовою при поясненні;

середній - відповідають на запитання правильно, але не завжди можуть пояснити, чому вони так думають; дають загальну характеристику анімалістичних малюнків; розуміють деякою мірою виражальну сутність анімалістичних малюнків, але не можуть дати точне пояснення суті елементів у композиційній структурі; володіють термінологією, поняттями образотворчого мистецтва, але не завжди адекватно їх використовують; слабко використовують образні порівняння.

низький - важко відповідають на поставлені питання, вимагають додаткових навідних опорних орієнтирів, аналізують несуттєві зв’язки між кольором і змістом анімалістичних малюнків, слабко володіють поняттями та термінологією, не використовують образних порівнянь.

Під час сприймання дійсності учні повинні набути певних навичок цілеспрямованого спостереження естетичних проявів дійсності в анімалістиці. При цьому:

· відчувати гармонійні співвідношення кольорів у забарвленні предметів, об’єктів, представників флори, вміти помічати виразність (вишуканість та витонченість або кряжистість та масивність тощо) їхніх форм, абрисів;

           · відкривати асоціативно-образний характер предметів та об’єктів, красу або естетично-незвичайне у природі та оточенні;

           · вміти бачити та відчувати красу живої природи рідного краю; мати уявлення про своєрідність тваринного світу інших країн;

           · посильно виражати естетичні почуття та переживання від сприймання творів анімалістичного жанру в різних видах образотворчої діяльності та в усній образній формі.

Під час сприймання творів мистецтва учні повинні знати:

            · види образотворчого мистецтва, а також зміст та назви деяких жанрів, зокрема анімалістичний жанр;

            · прізвища та твори (1-3) найбільш відомих майстрів образотворчого мистецтва України та світу – представників анімалістичного жанру;

            ·  основні художні засоби розкриття змісту та емоційного впливу анімалістичного малюнка на глядача (рисунок, лінія, площина та об’ємна форма, композиція, колір, колорит, освітлення, контраст світла й тіні, статика і динаміка та ін.);

            ·  набути певної здатності розповідати про анімалістичний твір, провести його простий аналіз, демонструючи знання основ образотворчої грамоти (передачі особливостей форми, колірного та композиційного вирішення, просторових явищ), використовуючи при цьому елементи порівняльного аналізу, свої враження та спостереження дійсності, художні терміни і образне слово. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки 

 

1. Різноманітний тваринний  світ — це істотна частина  навколишньої природи, з якою  тісно пов'язане життя людини. Анімалістична тематика є важливим  компонентом творчої діяльності художників. Педагоги й учні повинні знати особливості зображення анімалістичних сюжетів, знати принципи анатомічної будови тварин і птахів, мати досвід їх малювання. Головним джерелом отримання навичок є зарисовки з натури. Пластична краса тварин найбільш повно розкривається в динаміці, яка в кожному випадку має свої особливості. Тваринний світ дуже цікавий і різноманітний за формою і кольором. У початкових класах ці форми малюють найчастіше в профіль, що дає змогу зменшити вплив перспективних змін на зображення. Наочністю для малювання форм тваринного світу можуть бути спочатку іграшки, чучела, а потім і жива натура. Учні прагнуть зобразити рухи птахів, тварин такими, якими вони їх бачать. Навіть персонажів літературних творів вони часто зображують у русі і в досить складних перспективних положеннях.

2. Малювання тварин, як  і птахів, потрібно починати з  іграшок і опудал у профіль. Малюнок починають з розміщення  зображення на аркуші паперу, визначення загальної величини  і пропорцій тіла тварин. Осьовими лініями визначають положення в просторі тулуба, голови, ніг тварин, узагальнено зображують їхню форму. Перевіривши і уточнивши за натурою визначені пропорції тіла, їхній взаємний зв'язок, промальовують необхідні деталі і виявляють об'ємність форми світлотінню. Набагато важчим завданням є зображення моделі тварини, розміщеної в повороті та в русі. Особливу увагу звертають на перспективну побудову малюнка, передачу індивідуальних особливостей тварини, виявлення її форми світлотінню і на передачу фактури.

3. Щоб добре вивчити  анатомічну будову тварин і  птахів, отримати достатнє уявлення  про методичну послідовність  виконання їх зображення, необхідно  зробити з натури ряд тривалих  рисунків. Короткочасні начерки  – це найбільш стиснута, економна  за засобами розповідь про побачене. В тривалому начерку можна детальніше показати натуру, приділити більше уваги істотним деталям. Поетапність начерку така: спочатку потрібно заздалегідь вдивитися в натуру, оцінити побачене, подумки уявити собі завдання і кінцевий результат. В результаті з’являється необхідний досвід та впевненість, які дозволяють виконувати начерки на високому рівні.

4. Щоб засвоїти принципи  роботи над анімалістичною тематикою, учням потрібно наполегливо оволодівати  правильними методами виконання начерків, застосовувати різні матеріали і техніки рисунку, добиватися правдивої та виразної передачі натури. Потрібно привчити себе дотримуватися послідовності роботи. Давати загальні методичні вказівки з роботи над начерками важко завдяки різноманітності завдань, що виникають при рисуванні різних представників світу птахів. Однак слід враховувати, що послідовність виконання начерку, рисунок від загального до конкретного, від головних частин до другорядних, необхідність досягнення цільності зображення – це обов’язкові принципи, які дотримуються в тривалому рисунку і в начерку. Велике значення має розвиток умінь визначати найбільш цікаве, характерне в кожній моделі. Можна не встигнути передати які-небудь деталі, але не можна не помітити головного і в натурі, що складає її індивідуальні особливості і є важливим для загальної характеристики.

5. Вчитель повинен уміти  виховувати любов до малювання  складних форм тваринного світу: показувати методи зображення  їх, послідовність виконання малюнків  тощо. Щоб виконати це завдання, необхідно знати теорію і методику малювання форм тваринного світу. Тому професійне оволодіння майстерністю педагогічного малювання можливе за умови наполегливого, цілеспрямованого тренування у цьому виді образотворчої діяльності. Постійна спрямованість на оволодіння майстерністю швидкого, лаконічного, виразного малювання повинна чітко виявлятися в самостійній роботі художників-педагогів.