Формування готовності учнів до проектно – впроваджувальної діяльності

Творчі  проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись  остаточному результату, прийнятій  групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати та форму їх подання — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові  проекти. Учасники беруть собі певні  ролі, обумовлені характером і змістом  проекту. Це можуть бути як літературні  персонажі, так і реально існуючі  особистості. Учасники імітують їхні соціальні  та ділові стосунки, які ускладнюють вигаданими ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні  проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції під час роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, зокрема й електронні, інтерв’ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); презентація (публікація, зокрема в електронній мережі, обговорення в телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Практико-орієнтовані  проекти. Результат діяльності учасників  чітко визначено із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень і презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

За характером контактів проекти  поділяються на внутрішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, організовані або всередині однієї школи, або між школами, класами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можна застосовувати засоби інформаційних технологій. У цьому році наша кафедра почала працювати над міжнародними проектами.

За кількістю учасників проекти  поділяються на особистісні, парні  та групові.

За тривалістю проведення проекти  розрізняють короткодіючі (кілька уроків із програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

На практиці нам частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, можна використовувати бальну систему. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно.

Таким чином, проектування може стати  засобом соціального й інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб'єктів освіти (учнів, учителів, батьків), а в більш  вузькому розумінні - засобом розвитку проектних здібностей.

Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, можна використовувати бальну систему. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно.

Таким чином, проектування може стати  засобом соціального й інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб'єктів освіти (учнів, учителів, батьків), а в більш вузькому розумінні - засобом розвитку проектних здібностей. 

  

2.2.Актуальність метода проектів 

Метод проектів – це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з  реальною життєвою практикою, формування в них специфічних вмінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення  проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу  пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз підсумків.

Метод проектів дозволяє формувати  особистісні якості, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. В ході роботи над проектом діти набувають досвід індивідуальної самостійної діяльності. Метод проектів:

- стимулює учнів до розв’язання  проблем, які мають на увазі  володіння деякою сумою знань; 

- розвиває критичне мислення;

- учні набувають навички роботи  з інформацією (відбирають потрібну інформацію, аналізують її, систематизують); 

- вчаться вирішувати пізнавальні,  творчі завдання в співробітництві,  при цьому виконують різні  соціальні ролі. 

Метод проектів припускає розв’язування  деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результатом виконання проектів повинні бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична, - готовий продукт проекту.

Метод проектів можна використовувати  як у звичайному класі у вигляді  самостійної індивідуальної або  групової роботи учнів на протязі  різного за тривалістю часу, так і з використанням сучасних засобів інформаційних технології, зокрема комп’ютерних телекомунікації. 

2.3. Проектна технологія з точки  зору вчителя  

Проектно-дослідницька технологія дає  змогу вирішувати ряд дуже важливих виховних завдань:

- висувати теми проектів;

- визначати свою позицію; 

- виробляти самостійний погляд  на вирішення проблеми;

- розуміти роль і значення  групової роботи.

Спільне визначення проблематики самостійної  навчальної діяльності вихованців та розробка оптимальних шляхів вирішення підвищує їх пізнавальну активність.

Проектна діяльність відкриває  в учнях лідерів, які уміють організовувати роботу в своїх групах, азартних людей, які вміють доводити свою точку  зору.

Розвивається вміння співпрацювати, відчути себе членом команди, брати відповідальність на себе, аналізувати результати діяльності. Це відповідає соціальному запиту сучасності, коли надається перевага комунікативній компетентності (навчитися жити разом).

У системі суб’єктних відносин при  використанні проектної технології змінюється роль викладача. Викладач стає одним з членів проектно-дослідницького колективу і може брати на себе різноманітні соціальні ролі в малій групі – джерела ідей, інформації, порадника, рефері тощо. Він так само, як і інші члени проектної групи, вступає до системи відносин, взаємодії, співпраці, несе відповідальність за навчально-проектну діяльність.

Разом з тим, педагогічна функція  викладача ускладнюється порівняно  з авторитарною парадигмою, оскільки саме викладач повинен створити в  навчальній групі умови для розвитку і реалізації автономії учня та розумного балансу творчої волі, організаційної дисципліни й відповідальності в ході виконання проекту, досягнення остаточного результату, а також його оцінки. 

2.4.Проектна технологія з точки  зору учня.

Учні спільно з учителям:

- складають загальний план засвоєння  матеріалу; 

- визначають основні та додаткові  інформаційні джерела; 

- визначають типи робочих уроків, розробляють індивідуальний проект.

Це дає змогу учням :

- розширити зміст освіти для себе;

- змінити відношення до предмету;

- навчитися визначати проблеми, находити їх рішення; 

- морально, інтелектуально, творчо, організаційно  зрости відносно самих себе.

Для учнів труднощі виникають:

- в постановці цілей і задач; 

- в аргументації вибору;

- в порівнянні отриманих результатів  з необхідними; 

- в об’єктивній оцінці своєї  діяльності.

Але учень може самостійно визначити  причини невдачі та свої резерви  на майбутнє, за рахунок яких робота була в цілому успішна.

Якщо ви намагаєтесь гуманізувати навчання, визнаєте, що особистість кожного нашого учня самоцінна і у кожного є свій особистий досвід та сприйняття навколишнього світу, то треба спробувати зайнятися проектною діяльністю.  

2.5.Практична значущість власного  бачення впровадження проектної діяльності. 

Сьогодні, коли обсяг інформації зріс до неможливості осягнення її людиною, я вважаю, що дидактична функція  вчителя полягає не в передачі знань, а у формуванні навичок  здобувати їх. У своїй практиці я моделю реальні життєві ситуації, пропоную проблеми для спільного розв’язання, використовую рольові ігри, різноманітні вправи інтерактивного навчання. Одним із таких методів, які відповідають вимогам повноцінного розвиваючого середовища, є метод проектів.

Причиною свого інтересу до методу проектів щодо розвитку творчої активності школярів вбачаю в наступному:

По-перше – метод проектів видається  мені оптимальним, тобто таким, що дозволяє достатньо ефективно реалізувати  завдання розвитку творчої активності школярів і при цьому є «енергозберігаючим» для учасників навчально – виховного процесу ( учням та вчителю працювати цікаво, тому переважає мотивація безпосередня, увага і пам'ять – мимовільні; батьки бачать реальні результати навчання дітей і отримують задоволення від освітніх послуг).

По-друге – обдаровані, талановиті діти потребують особливих моделей  взаємодії з оточуючим світом, в яких би було враховано саме ті особливості пізнавальних потреб, мислення, які має людина.

Метод учнівських проектів видається  нам не просто новомодною забаганкою, але є одним із дієвих методів цілеспрямованого розвитку життєвої компетентності учнів з ряду наступних причин:

• В учнів з’являється можливість використати свої знання, вміння та навички при вирішенні справжніх  «дорослих» проблем.

• Висока ефективність роботи за рахунок в першу чергу того, що це навчання на життєвих моделях.

• Перенесення засвоєного у нову навчальну ситуацію а також те, що засвоєні в процесі розробки проекту  знання стають засобом оволодіння новими знаннями, а не самоціллю .

• Співпраця між собою, з вчителем, з іншими людьми у процесі спільного вирішення завдань та пошуку виходів із проблемних ситуацій.

• Бачити перспективно явища, об’єкти  оточуючого світу та наслідки власного впливу на них.

• Можна легко пристосувати цілі та завдання проекту до можливостей дітей.

• Дає можливість одночасно перевірити знання учнів з кількох тем, розділів з теоретичної та практичної сторін, і навіть з кількох предметів  без натиску, примусу, страху.

Система роботи вчителя є, перш за все, інструментом, застосування якого має смисл тільки в рамках вирішення важливих психолого-педагогічних проблем розвитку дитини на уроках та в позаурочній роботі. У цілому процес навчання за проектною системою потребує продуманої організації. Має смисл все - і емоції дітей, коли вони працюють над проектами, і переживання, і те якого роду запитання вони задають…Все це – прояви творчої активності школярів. Тому на уроках і поза ними варто стимулювати в першу чергу запитання дітей, відповіді на запитання вчителя займають вторинну позицію. Потрібно помічати «розумні помилки», по можливості їх оцінити – саме вони часто є показником прояву творчості, просто відповідними засобами розв’язання навчальної задачі учень ще не володіє. Також потрібно пояснити сутність того, що робиться батькам, адже вони можуть сприйняти роботу дітей над проектами як непотрібну, маловартісну для результатів навчання, що призведе до непорозумінь та зниження ефективності роботи.

Метод проектів - цікавий тим, що, з  одного боку, дозволяє створити умови для розвитку інтелектуальних здібностей обдарованих дітей, а з іншого - проект дає можливість брати участь у цікавій і результативній роботі всім дітям. Крім того, типологія проектів дозволяє дітям вибрати собі найбільш комфортний характер діяльності. Є діти, яких ми називаємо «я сам». Їм цікаво все робити самим від початку й до кінця, тому для них найкращим варіантом стають індивідуальні проекти. Інші віддають перевагу роботі у групах. На практиці спостерігається, як ідеї окремих індивідуальних проектів трансформувались у групову проектну діяльність.

Основний акцент робиться на творчий  розвиток особистості. Хотілося б звернути увагу на те, що проектні технології навчання відтворюють процеси дослідницької  діяльності, оскільки містять цикл і мають на меті процеси руху від незнання до знання ( на відміну від традиційних лінійних технологій навчання).

Учень не тільки має засвоїти необхідні  знання й уміння, а й навчитися  шукати і знаходити об’єкти їх практичного застосування. Саме таке навчання підносить інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює її активність, творчість, гідність і самосвідомість. Вчитель виступає як організатор, старший, більш досвідчений товариш, що знає і розуміє потреби, інтереси та можливості кожної дитини. Здійснення проектного навчання звичайно займає кілька уроків, іноді чверть або півріччя. Проекти сприяють розвиткові особистості кожної дитини, активно заохочують її критично мислити і працювати у напрямку формування власного світобачення.

«Навчання (за визначенням Флемінга Фанча) – це безперервний процес використання свого розуму для набуття нових знань та умінь… Там, де ми хочемо, щоб навчання було творчим процесом, потрібно по максимуму замінити пояснення сприйняттям, фіксованість – рухомістю, домисли – досвідом».