Человек и компьютеризация

Феномени персоніфікації і деперсоніфікації, наддовіра комп'ютерним  даним, феномени анімізму, аутизму і  т.д. свідчать про формування неусвідомлених тенденцій до уподібнення свого внутрішнього світу комп'ютерам.

Системи віртуальної  реальності дозволяють моделювання, програвання  і своєрідне «проживання» різних ситуацій, що сприяє розвитку уяви, пізнавальних потреб, самоактуалізації. Разом з  тим, виникає можливість відходу  від труднощів і проблем навколишньої дійсності в модельований віртуальний світ, що може стимулювати аутизацію дитини. Найуразливіші до негативних впливів такого роду діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Заміна реального досвіду практичних дій символізацією, оперуванням знаковими моделями заважає повноцінному психічному розвитку дитини.

Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності і появі нових форм діяльності. Крім того, непрямий вплив виявляється  і на не-комп'ютеризовані види діяльності, і на особистість у цілому. Були проаналізовані твори дітей на тему «Школа майбутнього». Одержані дані показали, що в останні роки все більша кількість школярів виключає зі школи майбутнього педагогів, заміняючи їх доброзичливими і цілком підлеглими їхній волі комп'ютерами і роботами. Це свідчить про те, що є небезпека втрати навичок живого спілкування. У живому діалозі змістове навантаження несуть не тільки слова і зорові образи, але й жести, міміка, емоційне забарвлення реплік й інші невербальні елементи. Вищесказане не применшує достоїнств нових засобів оперування інформацією, але не слід зневажати досвідом традиційних форм спілкування й оперування живим знанням.

Ми розглядали вплив  комп'ютеризації навчання на психіку  дитини та її загальний фізичний розвиток. Особливістю розвитку дитячої психіки є потреба у відновленні і самовідновленні, що виступає у двох тісно пов'язаних суперечливих формах. Перша форма виявляється як прагнення до яскравих незвичайних вражень, що не вкладаються в систему колишнього досвіду дитини. Це призводить до порушення упорядкованості певної частини психічних утворень, до посилення пошукової активності. Друга форма виражається в подоланні невизначеності, у зростанні упорядкованості і стійкості психічних утворень, але вже на новому рівні. Ця тенденція стимулює відновлення з прагненням до стабільності. У ході різних форм діяльності у дитини з'являються безліч точок зародження і росту нових психічних утворень. Інтенсифікація інформаційних навантажень, упровадження нових форм і методів викладання і ряд інших факторів робить актуальною проблему створення системи заходів охорони психічного здоров'я учнів.

Таким чином, важко говорити про однозначно позитивний вплив  комп'ютеризації початкової школи, тому що наведені дані не дозволяють вважати збалансованими її позитивні та негативні ефекти.

Передбачення і подолання  вищенаведених факторів вчителем можливе  лише через помірковане використання комп’ютера в навчально-виховному  процесі, аналіз і використання вже  розроблених форм застосування НІТ, що пройшли певну апробацію на практиці.

1.4. Значення технічних засобів при вивченні курсу «Я і Україна» в початковій школі

Для вивчення багатьох об'єктів  і явищ, недоступних для безпосереднього  сприймання їх у натурі, вчитель  використовує технічні засоби навчання. За допомогою інтерактивної дошки або комп’ютера, вчитель має можливість демонструвати учням картини, таблиці, схеми, кінофільми навчальні передачі тощо.

Потреба в демонструванні графічних  наочних посібників зумовлена тим, що уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні. Отже, демонстрування навчальних таблиць і картин, супроводжувані поясненнями, допомагають створити в учнів образні уявлення про предмети і явища навколишнього середовища.

Роботу з електронними картинами  або таблицями можна проводити  на різних етапах уроку. Слід пам'ятати, що пасивне поверхневе розглядання  картини або таблиці учнями не дасть позитивних наслідків ні в навчанні, ні у вихованні.

Відомо, що кольорові картини і  таблиці аналізуються здебільшого  від загального до окремого. Робота з таблицями із застосуванням  інших наочних посібників розкриває  типові ознаки пір року, формує поняття  сезонних змін, що відбуваються в природі, найпростіших природних взаємозв'язків.

Великий навчальний і виховний ефект  дає демонстрування на уроках «Я і Україна» навчальних кінофільмів, які завжди широко використовують у початковій школі. Велике методичне значення їх полягає в тому, що вони не тільки дають натуральне зображення предметів і явищ, а й показують їх у русі. За допомогою кінофільму діти дістають реальне уявлення про предмети і явища, яких вони не можуть спостерігати безпосередньо. Демонструванням кінофільму забезпечується ознайомлення з найскладнішими технологічними процесами і процесами, що відбуваються в природі за дуже короткий час. Навчальні кінофільми унаочнюють взаємозв'язок рослин і тварин з навколишньою природою і між собою. Доступно для дітей кінофільми показують технологічні процеси того або іншого виробництва, знайомлять з трудовою діяльністю людей.

Кінофільми мають велике виховне  значення: більш повно, ніж інші наочні посібники, показують багатства  і красу природи нашої країни, що розширює кругозір учнів, викликає почуття гордості за Батьківщину. Показане у фільмі і осмислене учнями формує в них основи матеріалістичного світогляду. Завдяки художній виразності фільми сприяють розвиткові естетичних почуттів у дітей.

Демонстрування фільму поєднують  з іншими наочними посібниками. Тому під чає уроку показують або тільки фрагмент фільму, або одну частину і, як виняток, дві.

На уроках природознавства дедалі ширше використовують навчальні  телевізійні передачі. Телефільм, дає  змогу знайомити дітей з процесами  або явищами, які важко або  зовсім неможливо спостерігати.

Ефективність від навчальної телепередачі залежить від уміння вчителя зробити  її такою, щоб вона була складовою  частиною уроку, відповідала його темі, доповнювала зміст уроку. На початку  уроку (телепередачі) вчитель називає  тему і мету його, проводить коротку бесіду, мета якої – активізувати сприймання в учнів. Після телепередачі (тривалість 15-20 хв.) учитель також проводить бесіду, під час якої з'ясовує, що і як учні засвоїли. При потребі використовують й інші види унаочнення.

Використовують екранні наочні посібники як при повторенні й закріпленні, так і при вивченні нового матеріалу. Методика роботи з ними, як і з іншими наочними посібниками, передбачає актуалізацію знань застосуванням цілеспрямованої короткої бесіди і постановкою проблемних запитань, які активізують сприймання змісту. Наприклад, вивчаючи тему «Океани Землі. Північний Льодовитий океан», для актуалізації знань учитель ставить ряд запитань: чому буває день і ніч? яка тривалість дня і ночі влітку та взимку біля Північного полюса? чи може бути на Північному полюсі влітку жарка погода, коли сонце 3-4 місяці не заходить за горизонт? чому ви так думаєте? Покажіть на карті Північний Льодовитий океан; покажіть Північний полюс.

Щоб загострити увагу  учнів, учитель ставить кілька запитань, на які вони повинні відповісти після  перегляду матеріалу, демонстрованого  екранними засобами. Наприклад: яка  зима і літо в Арктиці? які тварини  живуть у Північному Льодовитому  океані? як вони пристосовані до життя в суворих умовах? що таке пташині базари?

У процесі демонстрування кінофільму, коли диктор пояснює те або інше явище, учитель (без пояснень) показує його на екрані указкою і  тільки інколи робить короткі зауваження або пропозиції. Щоб дати можливість учням повністю зосередити, свою увагу на змісті фільму, не варто відволікати їх у цей час запитаннями або поясненнями. Роботу з фільмом під час уроку обов'язково поєднують з використанням інших наочних посібників (натуральних, картин, таблиць, роздавальних карток та ін.). Таке поєднання дає змогу загострити увагу учнів на певному об'єкті, проявити характерні ознаки його, встановити його місце серед інших предметів і явищ природи, з'ясувати пристосування його до умов існування або причину виникнення. Наприкінці уроку проводять бесіду, щоб виявити ступінь засвоєння знань учнів, наприклад: що таке Арктика? чому Арктика впливає на погоду всієї нашої країни? чому крига не розтає протягом усього року? яка зима в Арктиці? яке літо? чому літо холодне і коротке? чому там влітку протягом тривалого полярного дня крига не розтає? які тварини живуть в Арктиці? як моржі пристосовані до життя в крижаній воді?

Отже, для активізації  розумової діяльності учнів учитель  повинен підібрати відповідні екранні  засоби, визначити час демонстрування їх, підібрати інші засоби унаочнення, продумати різноманітні методи використання їх. Використання екранних засобів на уроках повторення дає змогу відновити в пам'яті знання, набуті протягом деякого часу, закріпити і поглибити їх, розвинути абстрактне мислення. Уміле використання на уроках екранних засобів навчання в поєднанні з іншими видами унаочнення дає змогу значно підвищити якість уроку, активізувати розумову діяльність учнів, забезпечує міцні знання. Використання екранних засобів навчання потребує від учителя ретельної підготовки до уроку. Вчитель намічає мету уроку і для досягнення її добирає потрібні екранні засоби. Слід зазначити, що при вивченні нового матеріалу краще використовувати кінофільм, а при повторенні - діафільм.

Вибравши потрібні екранні  наочні посібники, учитель повинен  спочатку сам переглянути їх і  ознайомитися із змістом, визначити  час демонстрування на уроці, продумати  запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після перегляду.

Отже, сучасні комп’ютерні засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами.

Розділ 2. Методика використання комп’ютера на уроках курсу «Я і Україна»

2.1. Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для уроків курсу «Я і Україна»

Саме собою зрозуміло, що становлення і успішний розвиток інформаційного суспільства неможливі  без поліпшення якості освіти кожної особи і, як наслідок, поліпшення якості освіти всього суспільства.

Не маючи загального формального визначення терміну  «якість» в контексті освіти, вважаємо, що можна включити в це поняття  такі здібності людини, як його здатність  орієнтуватися в різних областях науки і техніки; здатність оволодіння навичками, відповідними вимогам новітніх технологій і ринку; здібностями до самоосвіти і постійного культурного та професійного вдосконалення.

Таким чином, якість освіти визначається можливостями людини відповісти на заклики сучасного світу, а наукові знання і професіоналізм як продукт якісної освіти повинні забезпечити успішну участь людини у розвитку суспільства.

На наш погляд, в  процесі підвищення якості освіти можуть бути виділені необхідні і достатні умови досягнення цієї кінцевої найважливішої мети освіти.

До необхідних умов слід віднести такі компоненти освіти, як добре  обладнані класи і лекційні аудиторії, високопрофесійні адміністратори, висококваліфікований вчительський склад, доступ вчителів і учнів до якісних підручників, методичної і професійної літератури, а також до сучасної навчальної інформації.

Достатні умови мають  безпосереднє відношення до здатності  кожної окремо взятої людини перетворювати  одержані знання і навички в освіту, тобто в персоніфіковану систему етичних, культурних і професійних цінностей, а також до здатності застосовувати цю систему в різних областях духовної і практичної діяльності людини.

Та унікальна роль, яку грають інформаційні і комунікаційні  технології в підвищенні якості освіти, заснована на їх здатності ефективно сприяти забезпеченню як необхідних, так і достатніх умов для отримання якісної освіти. Перш за все, сучасний рівень розвитку інформаційних і комунікаційних технологій значно розширює можливості доступу до освітньої і професійної інформації для вчителів і учнів, покращує керування освітньою установою, підвищує ефективність його і освітньої системи в цілому, спрощує інтеграцію національної системи освіти в світову, значною мірою сприяє доступу до міжнародних джерел інформації у області освіти, науки і культури.

В той же час варто  згадати, що нинішній рівень розвитку інформаційних і комунікаційних технологій дозволяє успішно застосовувати  їх в освіті з метою розвитку творчого потенціалу людини за допомогою ефективнішої організації пізнавальної діяльності в ході навчального процесу на основі такої найважливішої дидактичної властивості комп’ютера, як індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмних засобів і динамічної адаптивності навчальних програм.

Більше того, нові інформаційні і комунікаційні технології викликали  серйозні зміни і в технології отримання знання, перетворення знання в освіту і його застосування на практиці. Сучасні інформаційні і  комунікаційні технології забезпечують учня великою кількістю носіїв інформації, такими, наприклад, як:

• відеозображення,
• складні структури системи знань і їх комбінації, які можна одержати через Інтернет або інші комп’ютерні мережі тощо.

Інформаційні і комунікаційні  технології значно розширюють можливості зорового сприйняття, зокрема сприйняття невидимого, в зміненому колірному спектрі і формах. Вони стають інструментальною основою нового напряму, що швидко розвивається, в мистецтві — екранного мистецтва, яке робить доступним мільйонам людей у всіх куточках Землі шедеври світової культури. Об’єднання загалом тематичному плані не тільки барвистих зображень творів архітектури, скульптури і живопису, але і супровід цих зображень багатоаспектною текстовою інформацією, музичними творами надає сильну емоційну дію на учня, розвиває його художній смак і одночасно дає можливість отримання знань в області культури, мистецтва, історії розвитку людства. Тут, нам здається, доречно привести слова Оскара Уайльда: «Благо, дароване нам мистецтвом, полягає не в тому, чому ми від нього навчаємося, а в тому, якими ми завдяки йому стаємо».