Человек и компьютеризация

В педагогічному процесі  вибір способу використання комп’ютера прямо залежить від дидактичного завдання. Основні аспекти, якими треба керуватися під час аналізу та застосування комп’ютерних засобів:

Психологічний – як вплине це застосування на мотивацію навчання, на ставлення до предмета, підвищить чи понизить інтерес до нього, чи не виникне в учнів зневір’я у власні сили через важкі, незрозуміло сформульовані або нетрадиційні вимоги, запропоновані машиною.

Педагогічний – наскільки програма відповідає загальній спрямованості шкільного курсу й сприяє виробленню правильних уявлень про навколишній світ.

Методичний – чи сприяє застосування комп’ютера кращому засвоєнню матеріалу, чи виправданий вибір пропонованих учневі завдань, чи правильно методично подається матеріал тощо.

Організаційний – чи раціонально сплановані уроки із застосуванням комп’ютера й нових інформаційних технологій (НІТ).

Комп’ютери в навчанні варто використовувати тільки тоді, коли вони забезпечують одержання знань, які неможливо або досить складно  отримати за умови безкомп’ютерного навчання. Але дуже важливо навчання будувати таким чином, щоб учень  розумів, що завдання вирішує він, а не машина, що тільки він відповідає за наслідки ухваленого рішення. Школярі втрачають інтерес до роботи, якщо наприкінці уроку знищуються плоди їхньої праці, тому необхідно використати виконану ними роботу на уроках при створенні програмних продуктів або розробці методичних матеріалів.

Найціннішими в навчальному  процесі виявляються програмні  засоби без однозначної логіки дій, твердих приписань, що надають учневі волю вибору того чи іншого способу  вивчення матеріалу, раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги при виникненні труднощів.

Із всіх видів технічних  засобів навчання (ТЗН), що застосовуюьться  сьогодні, тільки комп’ютер вирішує  такі проблеми, як:

• адаптивність навчального матеріалу (залежно від індивідуальних особливостей учнів);
• одночасна робота групи користувачів;
• інтерактивність (взаємодія ТЗН й учня, що імітує певною мірою природне спілкування).

Комп’ютеризовані навчальні  матеріали (навчальні комп’ютерні  програми) здатні повніше й глибше адаптуватися до індивідуальних особливостей учнів.

Це обумовлено специфікою комп’ютера як нового виду ТЗН, що полягає  в наступному:

• значний обсяг пам’яті сучасних комп’ютерів;
• висока швидкодія комп’ютера (сотні тисяч операцій у секунду);
• здатність аналізувати відповіді й запитання учнів;
• адаптивність;
• можливість  в автоматичному режимі проводити багатофакторний збір і аналіз статистичної інформації про роботу класу.

При цьому комп’ютер  здатний фіксувати досить велику кількість параметрів:

• час, витрачений учнями на роботу з програмою, або вправою;
• кількість правильних і неправильних відповідей та їх систематизація.

Такі дані допомагають  учневі внести корективи у свою навчальну  діяльність, а вчителю – виробити індивідуальний підхід як до окремого учня, так і до групи в цілому.

Проблема включення  комп’ютера в процес навчання пов’язана  не тільки з матеріальними можливостями тієї або іншої освітньої установи, але й з вирішенням питання  про вік, з якого дитина починає  освоювати комп’ютер, вплив комп’ютера на здоров’я дитини тощо.

Серед програм для  дітей, які спрямовані на розвиток, можна виділити кілька програмно-методичних комплексів. Найцікавішими на даний  час для нас є інтегровані  пакети «Роботландія» й «КіД» (Комп’ютер і діти). Коротко проаналізуємо їх можливості.

Система “Роботландія” орієнтована на дітей молодшої вікової групи (початкова школа). Діти вчаться керувати універсальним роботом, розвиваючи алгоритмічне мислення й виробляючи найпростіші вміння й навички роботи з комп’ютером. Роботландия оснащена методичними матеріалами для вчителя. Друга система – “КіД”, містить у собі ігри, що навчають та розвивають. Зміст ігор полягає в тому, щоб навчити дітей алфавіту, лічбі, найпростішим математичним операціям, природознавству тощо.

Іншими програмними  додатками для дітей початкової школи є сучасні вітчизняні програмні продукти «Сходинки до інформатики» та «Кроки до інформатики» суть яких полягає в першу чергу у розвитку дитини, навчанню працювати з комп’ютером для здобуття нових знань. Разом з тим обидва продукти мітять частину завдань спрямованих на конкретні предмети: математики, українську мову, природознавство, громадянську освіту.

Найперспективнішим, на нашу думку. в наш час залишається  ППЗ «Природознавство. 3 клас» та «Природознавство. 4 клас» програмні продукти, затверджені Міністерством освіти і науки України для використання в навчальних закладах. Коротко проаналізуємо їх зміст (див. додаток Б).

Ці програми повністю інтегровані до чинної програми з  природознавства. Містять тематичну  складову (основний зміст уроків, практичних робіт, питань контролю тощо), додатковий матеріал (тематичні додатки до кожної теми, цікаві відомості та ін.), словничок термінів, список використаної літератури.

Використовуючи цей  вид ППЗ вчителю достатньо  керувати заняттям не відходячи від комп’ютера. Разом з тим є можливість вчителю самому надавати коментарі чи взагалі змінити вид діяльності або компонент уроку.

Широке застосування в процесі навчання можуть мати графічні можливості комп’ютера. Створені комп’ютерами зображення й мультиплікація використаються в кінофільмах, телешоу, рекламі, іграх. Презентаційна графіка (створені вчителем комп’ютерні презентації на сьогоднішній час отримали широкого розповсюдження) не обмежена у своїх можливостях: об’єкти графіки можуть з’являтися й зникати, міняти кольори, напрямок руху, перетворюватися в інші об’єкти й т.п. Всі ці можливості комп’ютерної графіки дозволяють використати ПК на уроках різноманітного спрямування.

 

 

 

1.3. Вплив комп’ютера на психічне  і фізичне здоров’я дитини. Проблеми  та шляхи їх вирішення

Працюючи над темою  «Людина і комп’ютеризація» неможливо  оминути проблеми здоров’я учнів, пов’язані  з використанням комп’ютера як у  повсякденному житті, так і в  навчально-виховному процесі початкової школи зокрема.

Будь-яка система навчання припускає наявність як позитивних, так і негативних моментів. Під час обговорення будь-якої системи розвивального і випереджаючого навчання звичайно вказують, розвиток яких саме здібностей забезпечує ця система. Однак, на тому, чого дана система не може розвинути, розвитку чого перешкоджає акцентувати увагу не прийнято. Зараз помічається тенденція переходу до більш ранніх термінів вивчення ряду предметів. Так, у багатьох школах вивчення інформатики починається вже у початкових класах. В деяких школах практикується навчання за допомогою комп’ютера. Даний розділ роботи покликаний привернути увагу як до позитивних, так і негативних моментів введення інформатики в початкову школу.

Використання комп’ютера в початковій школі припускає  в основному орієнтування на ігрові форми, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру. Зрозуміло, що ігрова навчальна діяльність є дуже привабливою для молодших школярів. Але комп'ютерне орієнтовані ігрова і навчальна діяльності мають деяку специфіку.

Ставши частиною процесу  навчання, інформатизація привносить свої вимоги до засобів отримання  й обробки інформації. Зокрема, діалог з комп'ютером має на увазі значну формалізацію прямого і зворотного зв'язків. Таким чином, стимулюються види діяльності, найбільш «зручні» для формалізації. Відомо, що розвиток засобів діяльності, характерних для лівої півкулі мозку, пригноблює «правопівкульні» засоби обробки інформації. Високий ступінь формалізації суперечить наочно-образному мисленню, характерному для молодших школярів.

Існує напрямок, пов'язаний з комп'ютерними технологіями навчання дітей дошкільного і молодшого  шкільного віку, їх аналіз показує, що для вирішення відповідних  дидактичних задач ними передбачається включення в навчальні програми елементів гри або побудова навчання на основі гри. У таких випадках особливого значення набуває використання мультимедіа технологій.

У процесі проектування та створення навчальних програм  потрібно дотримуватись психологічних  принципів взаємодії людини і  комп'ютера: достатність допомоги без надмірності, адекватність, умотивованість, відсутність зайвої категоричності і т.д. Для максимально позитивного впливу на формування дитячої психіки під час розробки комп'ютерних програм для дітей варто було б дотримуватись таких принципів:

• гуманістичність;

• функціональність;

• мотиваційна віднесеність;

• когнітивне наповнення;

• емоційна включеність;

• контрольованість;

• прозорість;

• відповідність дій і результату.

Застосування комп'ютерних  навчальних систем повинно доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання.

За даними психологів у молодшому шкільному віці навчальна  активність є провідним видом  діяльності. Перевага інформаційних  технологій у навчальних програмах  зводить нанівець процес навчання, тому що діти воліють звертати увагу на ігрові комп'ютерні елементи замість смислових аспектів. Будь-яка усвідомлена діяльність спрямована на результат, а емоційний стан обумовлений то тривогою з приводу труднощів задач, що виникають, то релаксацією після їхнього успішного вирішення. Перекручування цільової спрямованості приводить до наростання напруженості та тривоги. За даними міждисциплінарних досліджень психічного здоров'я учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл, проведених у 1993 — 1998 pp., у 65-90% дітей виявлені різного виду відхилення у нервово-психічному і мовному розвитку. Дослідники це пов'язують з гіперінформацією, з наростаючою роллю соціального стресу, що призводить до таких розладів як: емоційна нестійкість, підвищена збудливість, тривога, напруженість, конфліктність і агресивність дітей, зниження здатності до навчання.

Безумовно, стани стресу і хронічної тривожності не тільки знижують результати навчання та навчальної діяльності в цілому, але й впливають  на розвиток і протікання когнітивних  процесів, що викликає затримку в розвитку дитини, впливає на формування його індивідуального стилю діяльності.

Будь-яка навчальна  програма повинна керувати процесом навчання не тільки за результатами набуття  знань, але й за особливостями  стану функціональної системи і  впливу на неї всіма каналами, з обліком не тільки сенсорної, але й моторної активації. Але, якщо в процесі навчання висуваються вимоги, що перевищують здібності функціональної системи учня, відбувається її пригноблення.

Як показує світовий досвід, інформатизація все більш активно впливає на формування психічних процесів. Заняття на комп'ютерах безумовно мають і позитивний ефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість і уяву. У дітей, захоплених комп'ютерами, більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку. У таких дітей у той же час, як правило, більш низькі показники інтересів у гуманітарній області (музика, мистецтво, література), діти також менше читають і майструють.

У той же час часто  спостерігається більш адаптивне  соціальне поводження в порівнянні з однолітками в тих, хто приділяє достатньо часу заняттям на комп'ютері. У першу чергу, це справедливо  для молодших школярів. Більш висока соціальна адаптивність дітей у  цьому віці, в першу чергу, пов'язана з ростом MA (Mental Age) — ментального віку. Експериментальним шляхом установлено, що в дошкільників і молодших школярів, що систематично займаються на комп'ютерах, МА трохи вищий, ніж в однолітків.

Поряд з позитивними  аспектами використання комп'ютерів у навчанні молодших школярів є й негативні фактори.

З'являється велика кількість  повідомлень про небезпечний  вплив комп'ютера в цілому і  комп'ютерних ігор, зокрема, на психіку  дитини. Деякі автори вважають, що заняття  з комп'ютером — це свого роду залежність, що виражається в таких психопатологічних симптомах, як нездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги над навколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження кола інтересів, прагнення до створення власного світу, відхід від реальності і т.д. Негативну картину доповнюють соматичні порушення — зниження гостроти зору, швидка стомлюваність та ін. Наведені вище думки знаходять підтримку й у науковому співтоваристві.

Сьогодні існують гігієнічні норми з експлуатації комп'ютерів, причому для дітей, молодших 12 років, цими нормами передбачено не більше 10 хвилин безперервної роботи на комп'ютері. На жаль, далеко не завжди ці норми строго дотримуються в навчальному процесі. Сучасні комп'ютерні системи навіть у більшій мірі, ніж кіно й телебачення, можуть бути джерелом розваги, реклами, включаючи і небажані для педагогів і батьків напрямки (наприклад, віртуальне насильство, порнографія і т.д.). Тривожним сигналом є усе більше; поширення ігор агресивного змісту. Причому дослідження проблеми медіа освіти у СІЛА показали, що ігри з агресивним змістом здатні стимулювати агресивність, але тільки у дітей молодшого шкільного віку (6-10 років). Тобто діти піддаються найбільшій небезпеці негативних впливів у той період, коли кора головного мозку ще не цілком; сформована й основні функції несе підкірка.

Крім того, слід зазначити  феномен анімізації, що в умовах інформатизації суспільства набуває; визначену специфіку: перестають бути строго дихотомічними поняття «живий» і «неживий». Діти вводять параметр «немов живий», аргументуючи його застосовність тим, що комп'ютери нібито здатні мислити і діяти, але вони не є цілком самостійними (вимагають розпорядження конкретних дій).

Часто анімізація комп'ютера  є сигналом про дискомфорт у спілкуванні, про присутність елементів деперсоніфікації.