Оподаткування підприємницької діяльності в україні

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ……………………………………………..7

1.1. Сутність, види, принципи оподаткування………………………………….7

1.2. Особливості оподаткування підприємницької  діяльності………………..13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІСКАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ВІД СУБЄ’КТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ …….18

2.1. Оцінка сплати прямих податків  суб’єктами підприємницької діяльності……………………………………………………………………………18

2.2 Аналіз податкових надходжень від непрямих податків суб’єктів підприємницької діяльності……………………………………………………….26

РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ……………………………...37

3.1. Зарубіжний досвід  оподаткування підприємницької  діяльності………...37

3.2. Шляхи удосконалення  сплати податків суб’єктами підприємницької  діяльності……………………………………………………………………………41

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….49

 

ВСТУП

 

 

Підприємство є головним елементом ринкового середовища. Воно забезпечує вирішення багатьох соціально-економічних проблем перехідного періоду і до становлення ринкових відносин, сприяє насичення ринку товарами і послугами, наповненню дохідної частини бюджету, стимулює структурні зміни в економіці, створює робочі місця.

Практично всі держави  здійснюють регулювання підприємницької  діяльності шляхом намагання оптимізувати дію двох протилежних її функцій: стимулюючої, яка сприяє свободі  розвитку підприємства, і фіскальної, яка забезпечує виконання державою своїх повноважень.

Держава постійно шукає  нові форми організації виробництва, шляхи підвищення розвитку економіки  і зменшення податкового тягаря, що лягає на плечі підприємств. Для  досягнення цієї мети держава постійно шукає нові прогресивні способи  і системи оподаткування. На сучасному етапі розвитку економіки України великі підприємства переживають наслідки кризи і розвиток економіки залежить від діяльності малого та середнього бізнесу, малих підприємств всіх форм власності.

Вагомий внесок у дослідження  впливу податкової системи на діяльність вітчизняних підприємств зробили українські вчені: Поддерьогін А.М., Загорський В.С., Онишко С.В. та інші, які підіймали проблеми удосконалення податкового механізму, виконання податкових зобов’язань тощо.

Таким чином, практична значимість вказаних проблем для економіки України і зумовлює актуальність дослідження курсової роботи, а також предмет, об’єкт і мету дослідження.

Об’єктом дослідження  курсової роботи економічні відносини, пов’язані з організацією ефективного процесу оподаткування підприємницької діяльності в Україні.

Предметом дослідження  курсової роботи є теоретичні та практичні основи оподаткування підприємницької діяльності в Україні.

Метою курсової роботи є  дослідження проблем оподаткування  підприємницької діяльності в Україні.

Метою курсової роботи зумовлено  виконання таких завдань:

• дослідити оподаткування підприємницької діяльності в Україні.
• визначити особливості оподаткування підприємницької діяльності в Україні.
• здійснити аналіз сплати прямих та непрямих податків суб’єктами підприємницької діяльності.
• проаналізувати зарубіжний досвід оподаткування підприємницької діяльності.
• охарактеризувати проблеми та недоліки підприємницької діяльності в Україні, дослідити шляхи їх вирішення.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

1.1. Сутність, види, функції, принципи оподаткування

Податкова система відіграє провідну роль у формуванні державних  доходів, відчутно впливає на доходи юридичних та фізичних осіб. Сучасна  форма податків є відносно новою, хоча основні елементи механізму оподаткування зародилися ще в давнину.

Першим в історії  людства поняття податку розкрив  Адам Сміт у роботі "Дослідження  про природу і причини багатства  народів" (1776 р.), який написав: "Податок - це тягар, який накладається державою у формі закону, що передбачає і його розмір, і порядок сплати" [19]. Взагалі ж, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до податкового кодексу України [1].

Економічна природа  податку полягає у з'ясуванні його призначення об'єкта оподаткування  й джерела сплати, а також визначенні впливу на суб'єктів оподаткування  і на економіку в цілому. За економічним  змістом податки - це форма фінансових відносин між державою й членами суспільства.

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються встановленими  законами України порядку, становить  систему оподаткування. Система  оподаткування - це нормативно визначені платники податків, їхні обов'язки та права, об'єкти оподаткування, види податків; зборів і платежів, а також порядок їх стягнення. Система оподаткування характеризується її елементами - суб'єкт, об'єкт оподаткування, податкова ставка, джерело сплати. Суб'єкти оподаткування - це платники (фізичні чи юридичні особи), які безпосередньо сплачують податки. Об'єкт оподаткування - це доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб, інші об'єкти, визначені законодавством про оподаткування. Податкова ставка - розмір податку з одиниці об'єкта оподаткування. Джерело сплати - дохід (заробітна плата, прибуток тощо), із якого сплачується податок; собівартість; частина виручки від реалізації продукції [2].

За методами обчислення податки можна поділити таким  чином:

1. Кадастровий (від  слова кадастр - таблиця, довідник) коли об'єкти оподаткування розділені  на групи за певною ознакою.  Перелік цих груп і їх ознаки заносяться у відповідні довідники. Для кожної групи встановлена індивідуальна ставка податку. Такий метод характеризується тим, що розмір податку не залежить від прибутковості об'єкта. Прикладом такого податку є податок з власників транспортних засобів. Він утримується за встановленою ставкою в залежності від об'єму двигуна транспортного засобу і не залежить від того, використовується транспортний засіб чи простоює.

2. На підставі декларації. Декларація - документ, в якому платники  податку наводять розрахунок доходу і податок із нього. Характерною рисою цього методу є те, що сплата податку відбувається після отримання доходу особою, яка цей доход отримує. Наприклад, податок на прибуток підприємств.

3. З джерела виплати  доходу, що зменшується на суму податку. Наприклад, прибутковий податок з громадян, який сплачується підприємством або організацією, де працює фізична особа. До виплати заробітної плати з неї утримується прибутковий податок і перераховується до бюджету, решта сплачується робітнику [23].

Поєднання в єдиній системі  оподаткування різноманітних за об'єктами оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі  реалізувати на практиці основні  функції податків: фіскальну, регулюючу, розподільчу, стимулюючу, контрольну.

Фіскальна функція - є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції - її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

Регулююча функція виявляється  в наданні пільг з оподаткування  окремим галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості  та інше.

Розподільча функція - своєрідне відображення фіскальної функції - наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).

Стимулююча функція  створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування.

Контрольна функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні [29].

Класифікація податків проводиться за кількома ознаками: за формою оподаткування, за економічним  змістом об'єкта оподаткування, залежно  від рівня державних структур, які їх установлюють.

За формою оподаткування  податки поділяються на дві групи: прямі і непрямі:

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і  сплачуються за рахунок їхніх  доходів, а сума податку безпосередньо  залежить від розмірів об'єкта оподаткування.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і  сплачуються за рахунок цінової  надбавки, а їх, розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

За економічним змістом  об'єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання й майно. Податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємств. Податки на споживання сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків. Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна [18].

Залежно від рівня  державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

До загальнодержавних  належать податки та збори, що встановлені  ПКУ і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених ПКУ [2].

До загальнодержавних  належать такі податки та збори:

- податок на прибуток  підприємств;

- податок на доходи  фізичних осіб;

- податок на додану  вартість;

- акцизний податок;

- збір за першу реєстрацію  транспортного засобу;

- екологічний податок;

- рентна плата за  транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

- плата за користування  надрами;

- плата за землю;

- збір за користування радіочастотним ресурсом України;

- збір за спеціальне використання води;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- фіксований сільськогосподарський податок;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- мито;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності [2].

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених ПКУ, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До місцевих податків належать:

- податок на нерухоме майно,  відмінне від земельної ділянки;

- єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

- збір за провадження деяких  видів підприємницької діяльності;

- збір за місця для паркування  транспортних засобів;

- туристичний збір 

Податки повинні бути основним інструментом держави для:

- регулювання економіки;

- стимулювання науково-технічного  прогресу;

- формування доходів бюджету;

- обмеження росту цін та інфляції, тощо.

У сучасному підприємницькому механізмі основним призначенням податків повинен стати захист майнових прав та інтересів платників податків - юридичних і фізичних осіб, а також стимулювання та підвищення ефективності виробництва.

До принципів побудови системи оподаткування відносять  такі як:

- стимулювання науково  - технічного прогресу, технологічного  оновлення виробництва, виходу  вітчизняного товаровиробника на  світовий ринок високотехнологічної  продукції; 

- стимулювання підприємницької  виробничої діяльності та інвестиційної  активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

- обов'язковість - впровадження  норм щодо сплати податків  і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних  даних про об'єкти оподаткування  за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

- рівнозначність і  пропорційність - справляння податків  з юридичних осіб здійснюються  у певній частці від отриманого  прибутку і забезпечення сплати  рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутків і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;