Інструменти податкового регулювання підприємницької діяльності

 

Продовження табл.3.1

Спрощення податкового  обліку та звітності	Відповідні  норми Податкового кодексу	2010 р	Виконано
Подолання негативних явищ в сфері відшкодування ПДВ	Повернення  накопиченої заборгованості щодо відшкодування  ПДВ державними цінними паперами й забезпечення своєчасного відшкодування  ПДВ починаючи з 1 серпня 2010 р	2010 р	Не виконано
Реформування спрощеної системи оподаткування	Закон України  про внесення змін до Податкового  кодексу щодо реформування спрощеної  системи оподаткування та звітності  суб’єктів малого підприємництва	2011 р	Виконано
Упровадження  механізму індексації ставок податків і зборів, що мають фіксоване значення, для компенсації інфляційного впливу на розмір податків	Розроблення законопроекту  щодо внесення змін до Податкового  кодексу України стосовно ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції за деякими податками і зборами	2011	Не виконано
Введення в  дію та реалізація Податкового кодексу  України	Розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів  України проектів актів Кабінету Міністрів України для реалізації положень Податкового кодексу України	2011	Виконано по ключових позиціях
Реформування  державної податкової служби	Розроблення та супроводження проекту Закону України  про внесення змін до Закону України  «Про державну податкову службу в Україні	2011	Виконано

З формальної точки зору більшість завдань Програми економічних  реформ на 2010-2011 роки було виконано. Зовсім інше питання щодо економічної ефективності проведених реформ. Податкова реформа в Україні була покликана реалізувати два основних завдання: по-перше, в умовах глибокого розбалансування системи державних фінансів необхідно збільшити доходи бюджету, по-друге, з метою стимулювання швидкого відновлення економіки потрібно створити сприятливий фіскальний простір для бізнесу та інвестицій. Власне, це ті головні питання, які неможливо було вирішити у рамках колишнього заплутаного податкового законодавства і на виконання яких спрямована податкова реформа.

До позитивів Податкового  кодексу України в питаннях стимулювання інвестиційної активності варто віднести також значну кількість локальних нововведень:

зближення бухгалтерської та податкової звітності (особливо в питанні  нарахування податку на прибуток);

врахування у складі витрат сум, що пов’язані з ремонтом та поліпшенням основних засобів, у тому числі орендованих;

запровадження механізму  автоматичного відшкодування ПДВ  тощо спрощення процедури адміністративного  оскарження рішень податкової служби.

Загалом, у ході реформи  в 2010-2011 рр. податкова система та механізми її функціонування зазнали відчутних змін. Запроваджені новації дозволили усунути низку вад, властивих вітчизняній податковій системі до початку реформи, підвищити її фіскальну ефективність, що збільшило доходи державного бюджету. Разом з тим досягнутий прогрес за багатьма напрямами виявися меншим, аніж очікувалося на початку реформ. Зокрема, в питанні стимулювання економічної, у тому числі інвестиційної, діяльності перелік фіскальних стимулів виявився обмеженим і не завжди раціональним, що в кінцевому підсумку частково нівелювало їх вплив на динаміку інвестицій. Таким чином, зміни в податковій системі у 2010-2011роках повинні розглядатися лише як перший етап реформи, тому в середньостроковій перспективі вони мають бути продовжені та поглиблені.

Податок на прибуток підприємств є одним з основних бюджетоутворюючих податків. Кожного року держава недоотримує заплановані до сплати суми податку, що призводить до негативних соціально-економічних наслідків. Тому, покращення сучасного стану податку на прибуток підприємств знаходиться в числі найважливіших соціально-економічних проблем, від вирішення яких залежить подальший розвиток малого та середнього бізнесу в Україні.

Мале підприємництво є засобом існування та стимулом самовдосконалення для мільйонів людей як в Україні, так і в цілому світі. Малі та середні підприємства є передумовою сталого економічного зростання, створення нових робочих місць, зміцнення економіки регіонів.

Більш за все суб'єктів  малого підприємництва пригнічує податковий тягар. Це призводить до таких негативних наслідків, як спад ділової активності суб'єктів господарювання, відтік національного капіталу за кордон, тінізація економіки [22].

Спрощена система оподаткування  виконує роль стартової площадки для багатьох підприємців, які шляхом своєї бізнес-ініціативи зможуть створити стартовий капітал для подальшого розширеного відтворення свого бізнесу. Нарощуючи фінансово-економічний потенціал, приватний підприємець з часом виходить на новий рівень ведення своєї діяльності, працюючи не тільки на свою користь, але й на благо суспільства та держави. Це зрозумілий шлях розвитку для суспільства, що сповідує ринкові цінності розвитку економіки.

Але сучасна політика оподаткування прибутку має і низку істотних вад, через що не змогла стати надійним джерелом прогресивних починань незалежної держави. Проблеми справляння податку на прибуток є наслідком тих недоліків, які притаманні нинішній системі оподаткування прибутку [23].

Зокрема, спрощена система  оподаткування фактично нівелює економічну суть прибутковості бізнесу, оскільки об'єктом оподаткування є виручка від реалізації. Враховуючи те, що відбувається постійний ріст вартості сировини, матеріалів, комплектуючих, енергоносіїв тощо, виручка природно зростатиме, а, при насиченому ринку, прибуток зменшиться. Оскільки великі підприємства об'єктом оподаткування мають прибуток, а малі – виторг, то, в першу чергу, потерпають саме малі підприємства.

Одне з головних обмежень, яке ввів Податковий кодекс для суб’єктів-фізичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування, – фактична заборона на роботу з великими компаніями. З 1 квітня 2011 р. набув чинності пункт 139.1.12 статті 139 Податкового кодексу України. Згідно з цим пунктом юридичні особи не можуть зараховувати до своїх витрат (при обчисленні податку на прибуток) вартість товарів і послуг фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, крім витрат, понесених у зв’язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи-підприємця-платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації .

За оцінкою експертів  ради підприємців України, через  набуття чинності змін 1 квітня 2011 р. значна частина фізичних осіб-підприємців пішла "у тінь": близько 70% малого бізнесу не змогли перейти на загальну систему оподатковування, оскільки це пов’язано з дорогим адмініструванням і складною звітністю [21].

Тобто, з одного боку, Кодекс не забороняє співробітництво  великого бізнесу з спрощенцями, але з іншого, неможливість перенести оплату їхньої праці на валові витрати робить таку співпрацю невигідною.

Неможливо оминути увагою такі проблеми, як спад ділової активності суб'єктів господарювання, відтік національного капіталу за кордон. Наприклад, за даними сайту Державної податкової адміністрації України, станом на 01.01.2012 року кількість припинених юридичних осіб в Україні становить 354654. Протягом 2011 року припинили свою діяльність 28808 юридичних осіб. Кількість суб'єктів господарської діяльності на 10000 населення України станом на 01.01.2012 становить 884. Це на 1,19% менше ніж у 2010 році.

Крім вже згаданих проблем існують проблеми психологічного характеру, вирішити які неможливо. Це бажання платників сплатити до бюджету якнайменшу суму податків.

Таким чином, згідно проведеного  дослідження, ми вважаємо, що вдосконалення  системи оподаткування прибутку потребує комплексного підходу:

1. Для платників єдиного  податку за використання праці  найманих працівників без належного оформлення трудових відносин посилити відповідальність.

2. Створити стимули  для місцевих органів влади  в зацікавленості розвитку малого бізнесу на їх територіях.

3. Зробити диференційованим (в межах року) граничний обсяг  виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, прив’язавши його або до індексу мінімальної заробітної плати, або до індексу інфляції.

4. Аналогічно до попереднього пункту, запровадити диференційовані (в межах року) ставки оподаткування [21]. Не слід забувати, що головна ціль спрощеної системи оподаткування – це не зниження податкової ставки, а скорочення витрат і часу на ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Результатом реформи  спрощеної системи оподаткування  повинна бути збалансована податкова політика, яка буде допомагати розвитку малого підприємництва й буде важливим стимулом для детінізації сфери малого підприємництва та економіки в цілому.

Отже, можна зробити висновок, що вдосконалення нововведень мають принести користь і для бюджету України і сприятимуть розвитку підприємницькій діяльності. Тому особливу увагу необхідно приділити малим та середнім підприємствам, на яких тримається економіка держави. Удосконалення Податкового кодексу України дасть можливість уникати безсистемного внесення змін у податкове законодавство, забезпечить його стабільність, сприятиме інвестиційно-інноваційному розвитку економіки, зниженню податкового тиску на платників податків, системності надання податкових пільг.

ВИСНОВКИ

 

Проведене дослідження показало, що податкове регулювання є комплексним процесом. Так, з одного боку, податкова система як складне системне утворення є самостійним об’єктом державного управління, що забезпечує чітке, злагоджене функціонування усіх її елементів. Однак регулююча функція податків дозволяє державі впливати на економічні процеси, чим розширює сферу їх застосування в якості податкових інструментів, що реалізуються у дискреційній податковій політиці. Тому, в іншому випадку, розглядаємо податки як інструменти реалізації певних цілей, поставлених суб’єктом управління - державою для досягнення не лише фіскальних, а переважно соціально-економічних цілей.

Виходячи з  одержаних висновків, податкове регулювання можна охарактеризувати як функцію державного управління, що законодавчими, виконавчими та контрольними заходами забезпечує функціонування системи оподаткування учасників підприємницької сфери і включає:

упорядкування її елементів, забезпечення взаємозв’язку та сумісності між ними, їх взаємодії, взаємоузгодженості та відповідності концепції податкової системи країни та науковим засадам оптимального оподаткування;

підпорядкування науковим принципам оподаткування, які забезпечують її оптимальне функціонування та подальший розвиток;

стимулювання, стримування певних тенденцій і  процесів для досягнення певного  передбачуваного результату.

У широкому розумінні  податкове регулювання можна  визначити як процес регламентування  нормами фінансового права принципів і засад побудови та функціонування системи оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, що забезпечує її динамічний розвиток і гармонізацію з ринковим механізмом в цілому та поєднує: фіскальну достатність податків, їх економічну ефективність, соціальну справедливість програм перерозподілу доходів суб’єктів підприємництва. Таке поєднання забезпечує динамічний розвиток підприємницької діяльності із найменшим ризиком анти системних потрясінь, тому може бути базовим положенням податкового регулювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17

2. В. Б. Захожай, Я. В. Литвиненко, К. В. Захожай, Р. Я. Литвиненко Система оподаткування та податкова політика: Навч. посіб. // За заг.  ред. В. Б. Захожая та Я.В. Литвиненка. – К.: Центр навч. л-и, 2006. – 468 с.

3. В. Є. Новицький. Податкове регулювання в системі інструментів соціально-економічного розвитку: питання методології // Фінанси України. – 2007. – № 10. – С. 60–73.

4. В. И. Грушко, Л. О. Кошембар. Інструменти податкового регулювання інвестиційної активності // Фінанси України. – 2008. – № 2. – С. 89–97.

5. В. П. Вишневский. Налогообложение: теории, проблемы, решения // В.П. Вишневский, А.С. Веткин, Е.Н. Вишневская и др. — Донецк: ДонНТУ, НЭП НАН Украины, 2006. — 504 с.

6. В. П. Вишневський. Принципи оподаткування:  обґрунтування і емпірична перевірка / В. П. Вишневський // Економіка України. – 2008. – № 10. – С. 55-59.

7. Глоссарий бюджетных терминов [Електронний ресурс]. Режим доступу: // www.budgetrf.ru.

8. Державна податкова служба України [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.sta.dov.ua

9. І. В. Фокіна. Формування механізму податково-субсидіарного регулювання //

Автореф. дис. канд. екон. наук. – Донецьк, 2006. – 22 с.

10. Кодекс адміністративного судочинства України (Відомості верховної Ради України, 2005 р, № 35- 37, ст. 446).