Модель оподаткуваня прибутку пiдприэмств

Залежність обсягів надходжень від податку на прибуток підприємств і факторів, що впливають на його зміну, може бути представлена в такому вигляді:

Модель 1: EPT = β0 + β1 · GDP + β2 · P · TR_EPT + β3 · SCIENT + β4 · Q1 · PPI + β5 · Q4 · PPI + ε,

де EPT – податок на прибуток підприємств, млн. грн.;

GDP – валовий внутрішній продукт, млн. грн.;

P – фінансові результати виробничих установ та організацій від звичайної діяльності до оподаткування, млн. грн.;

TR_EPT – ставка податку на прибуток підприємств, відсотки;

SCIENT – витрати на виконання наукових і науково-технічних робіт (ННТР), млн. грн..;

PPI – індекс цін виробників промислової продукції відносно 2000, відсоткові пункти;

Q1 та Q4 – допоміжні фіктивні dummy-змінні, що відображають сезонну складову першого та четвертого кварталів відповідно;

β0, β1, β2, β3, β4, β5 – коефіцієнти при змінних;

ε – випадкова величина.

Модель (1) було оцінено за допомогою методу найменших квадратів  на основі реальних квартальних даних за період із 2000 по 2009 рр. Джерела використаної інформації – звіти про виконання бюджету Державного казначейства,Державного комітету статистики, Національного банку та нормативно-правові акти України [20].

У результаті розрахунків  було отримано таку оцінену залежність податку на прибуток підприємств від екзогенних факторів :

Модель 2:

EPT = − 194,5 + 0, 043 – GDP(-1) + 0, 215 · P ( -1) +  0,388 · SCIENT ( -3)  - 781,3 · Q₁ · PPI + 394,0· Q₄ ·  PPI

  Це регресійне рівняння (2) пояснює величину надходжень податку на прибуток підприємств факторами розміру ставки цього виду стягнень та обсягом фінансових результатів організацій і виробничих установ до оподаткування, валового внутрішнього продукту в попередньому кварталі, витрат на ННТР, засвоєних за три квартали, а також сезонною складовою на 93,1 %.

Результати моделювання  надходжень податку на прибуток підприємств можна інтерпретувати таким чином. У разі зростання розміру валового внутрішнього продукту на 1 млн. грн. обсяг надходжень обов’язкових платежів до бюджету у наступному кварталі збільшується на 42,5 тис. грн., або на 4,2 %, що відображає середній рівень перерозподілу цього податку через ВВП протягом періоду, який змодельовано.

У разі зростання фіскального  навантаження за цим податком на 1 млн. грн. обсяг надходжень податку на прибуток підприємств у наступному кварталі збільшується на 214,7 тис. грн., або на 21,5 %, що цілком логічно, оскільки нині базова ставка цього виду стягнень становить 25 % від податкової бази, окрім якої також існує низка податкових пільг. Це ще раз доводить необхідність реформування системи преференцій для підвищення ефективної ставки за цим податком [20].

У разі зростання витрат на ННТР на 1 млн. грн., що засвоюються в економіці протягом 3 кварталів, обсяг надходжень податку на прибуток підприємств із відповідним лагом збільшується на 387,6 тис. грн. Хоча цей показник досі є статистично незначимим і не може бути регулятором за податок на прибуток підприємств, проте він відображає тенденцію до ефективного спрямування інвестицій в інноваційну сферу економіки [20].

Слід зауважити, що у випадку  позитивного приросту витрат на ННТР цей фактор стає статистично значущим. Це випливає з оціненої залежності (3), що свідчить про важливість інноваційної складової під час моделювання податку на прибуток.

У результаті оцінювання моделі (1) з урахуванням приросту інноваційної складової було отримано таку залежність податку на прибуток підприємств від екзогенних факторів:

Модель 3:

EPT = -148,4 + 0,043· GDP (-1) + 0,204·P(-1) ·TR_EPT(-1)+2,091·D(SCIENT(-3)) – 735,0·Q₁·PPI+963,0·Q₄·PPI

Сезонні компоненти, що пов’язані  з адмініструванням податку на прибуток та специфікою підприємницької діяльності, також впливають на надходження цього виду сплат до бюджету, зменшуючи їх обсяг у першому кварталі звітного року та збільшуючи – у четвертому.

Отже, з коефіцієнтів оціненого  регресійного рівняння бачимо, що прогнозований вплив екзогенних змінних на податок на прибуток підприємств справджується, про що свідчать реальні квартальні дані за період із 2000 по 2009 рр.

Окрім логіки взаємозв’язків економічних процесів, валідність і надійність моделі підтверджують також внутрішні економетричні тести – критерій Фішера на адекватність моделі, тест Дарбіна–Уотсона та LM-тест Бреуша–Ґодфрі на відсутність автокореляції й Рамсей Резет-тест на відсутність помилки специфікації, відповідні значення яких перевищують мінімальні критичні [21; 22]. Оскільки тест Уайта на відсутність гетероскедастичності спочатку перевищував критичні значення, що пов’язано з нетиповими тенденціями, притаманними надходженням податку у 2009 р., та є проявом кризових явищ в економіці України, то для розв’язання проблеми гетероскедастичності було застосовано механізм корекції. Також слід зазначити, що кількість спостережень у всіх використаних рядах даних становить 40 (після врахування лагових змінних – 37), що є більше за 30 і свідчить про нормальність розподілу величин [22].

Результати моделювання  податку на прибуток підприємств  свідчать про позитивний вплив інвестицій у наукові розробки та технології на надходження цього виду платежів до держскарбниці. Попри те, що інвестиції в інноваційну сферу не є регулятором фіскальної політики щодо податку на прибуток, помітні позитивні тенденції стосовно зростання їх ефективності. З іншого боку, цей показник набуває своєї вагомості та стає регулятором у разі позитивного приросту інвестицій у цю сферу.

 Отже, наукові та науково - технічні розробки повинні бути пріоритетним напрямом фінансування й інвестування як для держави, так і для суб’єктів господарювання.

Система оподаткування прибутку підприємств потребує подальшого реформування щодо встановлення оптимальної ставки стягнення та усунення необґрунтованих пільг, оптимізації податкової бази, а також удосконалення адміністрування. Необхідно ввести чіткі правила формування валових витрат і унеможливити використання схем із мінімізації прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Фіскальну політику щодо податку  на прибуток слід проводити зважено, оскільки вона є стимулювальним чинником ділової активності. Також вона має бути одним з інструментів створення сприятливого клімату для залучення інвестицій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Податкова система України  знаходиться в стадії активного  становлення, характеризується чималою  кількістю проблем, супроводжується  серйозними структурними зрушеннями. На жаль, довготривалого її становлення, важко вважати однозначним відповідність порядку побудови податку на прибуток економічним законам, у той час як держава з його допомогою повинна не просто регулювати, а і стимулювати розвиток економіки країни. Тому удосконалювання системи прибуткового оподатковування юридичних осіб було і залишається одним з найбільш важливих питань податкової реформи.

Проаналізувавши особливості оподаткування прибутку підприємств та нещодавні зміни у Податковому кодексі, можна зробити висновок, що разом зі змінами у податковому законодавстві були зроблені певні кроки щодо зближення бухгалтерського обліку та податкових розрахунків, але деякі питання залишилися до кінця не вирішеними, зокрема питання щодо виникнення постійних та тимчасових податкових різниць. Тому перспективним напрямом подальшого дослідження є створення ефективної методики здійснення податкових розрахунків з податку на прибуток підприємства, забезпечення організації та контролю здійснення таких розрахунків. Наукові розробки з удосконалення бухгалтерського обліку та контролю здійснення податкових розрахунків потрібно орієнтувати на забезпечення достовірності обліку та звітності та на виконання принципу відповідності доходів і витрат.

Зниження податкових ставок містить у собі загрозу скорочення бюджетних надходжень, що може призвести до порушення виконання державою покладених на неї функцій, зокрема у соціальній сфері. Реформа системи оподаткування прибутку підприємств має вирішувати зазначену суперечність, забезпечити раціональний баланс між фіскальною та регуляторною функціями податку на прибуток підприємств в Україні, підпорядкованість податкової політики стратегічним завданням довгострокового економічного зростання та якісної структурної перебудови національної економіки, лібералізацію при підвищенні чіткості і ясності податкового законодавства, ліквідацію численної і суперечливої нормативної бази, складних і невизначених податкових процедур, забезпечення прямого механізму стимулювання інвестиційно-інноваційної активності.

Податковий кодекс України  спричиняє нові проблеми забезпечення виконання загального фонду Державного бюджету в частині податку на прибуток підприємств. Проблема збільшення дохідної бази Державного бюджету, зокрема за рахунок податку з прибутку підприємств, повинна вирішуватись комплексно з урахуванням податкового навантаження на населення та підприємства, а також із врахуванням оптимальних надходжень вiд податку з прибутку підприємств до Державного бюджету.

Актуальними залишаються  дослідження проблем вдосконалення  Податкової системи України для  стимулювання розвитку економіки, стимулювання інноваційної та інвестиційної дiяльностi суб'єктів підприємництва. 

Використовуючи досвід країн  ЄС в оподаткуванні прибутку підприємств, доречно було б залучити для впровадження нововведень експертів з найбільш розвинених європейських країн.

Розроблена модель сучасного механізму оподаткування прибутку підприємств свідчить,що пріоритетним напрямом фінансування та інвестування держави є наукові розробки та технології. Також модель  враховує усі необхідні елементи щодо ефективного функціонування податку на прибуток з позицій забезпечення фінансової стійкості, прибутковості та стимулювання розвитку економіки держави.                                                   Таким чином, зміни у податковому законодавстві України спричинили низку нових проблем, що дає підстави стверджувати про ймовірність зниження суми, частки та значення податку на прибуток підприємств у доходах Державного бюджету.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Кручок С. Г. Оцінка  фінансового стану підприємств  // Фінанси України. – 2009. – № 8. – 10 с.

2. Мец В.О. Економічний  аналіз фінансових результатів  та фінансового стану підприємства: навчальний посібник для вищих навчальних закладів/ Мец В.О. – К.: КНЕУ, 1999. – 437 с.

3. Мочерний С. В. Економічна теорія: посібник/ Мочерний С. В. – К.: Вища школа, 2002. – 435 с.

4. Бойчик І. М. Економіка  підприємства: навчальний посібник для вищих навчальних закладів/ Бойчик І. М.  – К.: Атіка, 2004. — 344 с.

5.Бойчук В.А. Моделювання адаптивного управління прибутком підприємства / В.А. Бойчук, О.В. Проскурович // Вісник хмельницького національного університету. – Сер.: Економічні науки. – 2010. – № 1, т. 2. – С. 71-76.

6. Бабіч В.В., Поддєрогін А.М. Удосконалення оподаткування прибутку на основі визначення об’єкта оподаткування / Бабіч В.В., Поддєрогін // Фінанси України. – 2010. – №9. – С. 71-76.

7.Антонюк Р.Р. Проблемні аспекти управління прибутком сільськогосподарських підприємств / Р.Р. Антонюк, П.C. Березівський // Економічний простір. – 2009. – № 21. – С. 312-320.

8. Кривицька О. Р. Планування прибутку підприємств під час визначення

стратегії його розвитку / Кривицька О. Р. // Фінанси України. – 2005. – № 3. – 138-147 с.

9. Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VI. [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T102755.html

10. Закон України «Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в України» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону  України від 22.05.97 р. № 996-XIV (зі  змінами та доповненнями). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14

11. Закон України «Про  оподаткування прибутку підприємств»  від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/334/94-%D0%B2%D1%80.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 15 «Дохід», Наказ Міністерства  фінансів України від 29.11.99 р.  № 290. [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99

  13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00

14. Ярошевич Н.Б., Ілюсь Ю.Ю. податок на прибуток у доходах державного бюджету України: Проблеми та перспективи / Ярошевич Н.Б., Ілюсь Ю.Ю. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − №21.7. – С. – 228-294.

  15. Блонська В.І., Паньків І.В.  Прибуток – особливості його формування та використання в ефективному управлінні підприємством / В.І. Блонська, І.В. Паньків// Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − №21.5 . –С. 179-185.

16. Іванов Ю.Б. Податкова система : підручник / Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, О.М. Десятнюк. – К. : Вид-во "Атіка", 2006. – 920 с.

17. Подзега О.П. Порядок здійснення податкових розрахунків з податку на прибуток підприємництва/Подзега О.П. // Економічний форум. – 2011. – №2. – С. 54- 59.

18. Мединська Т.В. Теоретико-методологічні  підходи до визначення податкового  навантаження / Т.В. Мединська // Модернізація  суспільного сектору економіки  в умовах глобальних змін : матер.  Міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 жовтня 2009 р. – 2009. –№9. - С. 232-236

19. Ярошевич Н.Б. Податок на прибуток у доходах державного бюджету України: проблеми та перспективи / Ярошевич Н.Б. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_7/288_Jar.pdf.

20. Сидорович М. Я. Особливості моделювання надходжень податку на прибуток підприємств на сучасному етапі розвитку/ Сидорович М. Я.//Наукові записи. – 2010. – С. 78-85.