Звіт по практиці в СТ «Славсант»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Июня 2013 в 16:03, отчет по практике

Краткое описание

Метою переддипломної практики є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань, що одержані у вищому навчальному закладі, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань; уміння дати оцінку різним аспектам діяльності підприємства; опанування студентами сучасних прийомів проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію; уміння розробити та оцінити альтернативні підходи до вирішення визначених проблем; виховання потреби систематично поновлювати свої знання та застосовувати їх в практичній діяльності, а також уміння обґрунтувати власні узагальнення, висновки та пропозиції.

Содержание

ВСТУП
1. ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ КОМУНІКАЦІЙ В УПРАВЛІННІ ЗЕД СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
2. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДАЯЛЬНОСТІ СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «Славсант»
2.1 Система управління зовнішньоекономічною діяльністю спільного підприємства «Славсант»
2.2 Аналіз показників зовнішньоекономічної діяльності спільного підприємства «Славсант»
3. АНАЛІЗ СТАНУ СИСТЕМ КОМУНІКАЦІЙ В УПРАВЛІННІ ЗЕД СП «Славсант»
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАИХ ДЖЕРЕЛ

Прикрепленные файлы: 1 файл

отчет по преддипл.docx

— 170.83 Кб (Скачать документ)

                                                    ЗМІСТ 

ВСТУП

1. ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ КОМУНІКАЦІЙ В УПРАВЛІННІ ЗЕД СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

2. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ  ДАЯЛЬНОСТІ СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА  «Славсант»

2.1 Система управління  зовнішньоекономічною діяльністю  спільного підприємства «Славсант»

2.2 Аналіз показників зовнішньоекономічної  діяльності спільного підприємства  «Славсант»

3. АНАЛІЗ СТАНУ СИСТЕМ  КОМУНІКАЦІЙ В УПРАВЛІННІ ЗЕД  СП «Славсант»

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        ВСТУП

Метою переддипломної практики є поглиблення студентом теоретичних  і практичних знань,  що одержані у вищому навчальному закладі, вироблення умінь застосовувати  їх при вирішенні  конкретних практичних завдань;  уміння  дати  оцінку  різним  аспектам  діяльності  підприємства; опанування  студентами  сучасних  прийомів проведення  всебічної  діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію; уміння розробити  та  оцінити  альтернативні  підходи  до  вирішення  визначених  проблем; виховання потреби  систематично поновлювати свої знання та застосовувати їх в практичній діяльності, а також уміння обґрунтувати власні узагальнення, висновки та пропозиції. Головною метою переддипломної практики є зібрання необхідної інформації для  виконання дипломної роботи.

Об’єкт: комунікаційні системи  при здійсненні ЗЕД, на прикладі СТ «славсант».

Предметом дослідження є: підходи і методи здійснення комунікацій  в управлінні СТ «Славсант».

Завдання: процедура діагностики стану систем комунікацій при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності спільних підприємств, аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства, система управління зовнішньоекономічної діяльності, аналіз показників зовнішньоекономічної діяльності, аналіз стану системи комунікацій СТ «Славсант».

 

 

 

1. ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ  ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ КОМУНІКАЦІЙ  В УПРАВЛІННІ ЗЕД СПІЛЬНОГО  ПІДПРИЄМСТВА

Комунікаційна технологія спроможна  служити в якості основного інструменту  за допомогою якого підприємство може досягати та утримувати конкурентне становище на ринку. Якщо керівники організацій не зацікавлені в необхідності зміни інформаційної технології, то це може призвести до великих втрат підприємства у позиціях на ринку або припинити його діяльність у сфері бізнесу, яка раніше була прибутковою.

Види і форми комунікацій:

У підприємницькій діяльності використовуються різні засоби, види і форми комунікації. Завдання полягає у тому, щоб насамперед вміло використати різноманітні види комунікації, серед яких можна назвати такі:

    • а) передача інформації, утримання, інформування (читання лекції в аудиторії, виступ по радіо тощо);
    • б) експресивна — виразна, що характеризується експресією — силою прояву почуттів, переживань (наприклад, зустріч після довгої розлуки);
    • в) переконуюча — прагнення вплинути на інших, висловлення захоплення, прохання, що особливо важливо для політичних діячів, юристів, торгових працівників;
    • г)соціально-ритуальна — використання норм і звичаїв соціально-культурної поведінки (процедура знайомства, звичаї гостинності);
    • д)паралінгвістична комунікація — спілкування за допомогою міміки, виразу очей і рота, а також позі рухів (передача різних відтінків повідомлення, його окритого змісту).

Рис.1. Місце комунікацій  у процесі управління.

Можливості несловесних  повідомлень, які становлять істотну  частину людського спілкування, не слід применшувати. Справа в тім, що дуже часто одними словами не можна передати наші емоції, душевний стан, занепокоєння і т. п., якщо не скористатись мімікою, певними рухами, виразом обличчя, тональністю голосу та ін.

За кількістю учасників  зовнішніх комунікації можна класифікувати такі комунікаційні плотоки, як однобічні, коли інформація поширюється тільки з одного джерела без подальшого обміну інформацією та спілкування;

 



 



Рис. 2. Однобічні потоки комунікацій.

 

 

двобічні, коли йде взаємний обмін інформацією між двома сторонами





Рис. 3. Двобічні потоки комунікації

багатобічні, в яких комунікація  передбачає необмежену кількість учасників.

 




 

 


 

Рис. 4. Багатобічні потоки комунікації.

За типом зв’язку комунікації  розрізняють:

    • людина – людина;
    • людина – машина;
    • машина – машина.

За строком дії комунікації  можуть бути:

    • короткострокові;
    • довгострокові.

За періодичністю комунікації  бувають:

    • регулярні;
    • епізодичні.

Різке ускладнення системи  виробництва і збуту, інформаційний  вибух (кількість інформації, необхідної для вирішення об’єктивно виникаючих завдань, зростає по експоненті з  періодом подвоєння біля 5 років), —  вимагають вирішення проблеми переходу до нових технологій управління, бэз  яких неможливо забезпечити реалізацію іноваційних процесів, підвищення конкурентоздатності.

В останні десятиліття  в діловому світі по-справжньому  осмислено значення технологічних  сторін управління — як головної зв’язкової ланки між цілями, принципами керівництва  і економічним механізмом. Без технологічного забезпечення, котре внаслідок впровадження комп’ютеризації повинно бути радикально змінено, не можуть суттєво впроваджуватись в життя ефективні рішення. Звідси рішуче відкидається погляд на процедури, регламенти, документи як на “дрібницю”, що не заслуговує уваги науки і технології.

На базі розвитку індустрії  інформатики, а також використання традиційних технічних засобів  в поєднанні з найновішими комп’ютерними комплексами все ширше розгортається робота по автоматизації управлінської діяльності.

За кордоном, як і в  нашій країні, спостерігається суттєвий розрив між рівнем автоматизації виробництва і рівнем управлінської діяльності. У результаті темпи росту продуктивності праці в управлінні на два десяткових порядки відстають від темпів росту продуктивності праці в сфері виробництва. У зв’язку з цим особливу актуальність отримує проблема прискореного розвитку нових засобів автоматизації менеджменту, а також відповідної сучасної технології обробки даних.

Створення організаційної автоматизованої  системи управління — це шлях до загального впровадження нової інформаційної  технології. Однією з головних задач  поряд з розробкою основ економіко-організаційного  моделювання апарату управління є раціоналізація організаційних зв’язків і приведення структури апарату управління у відповідність з реальними виробничими умовами.

Повна інтегрована автоматизація  менеджменту передбачає охоплення  наступних інформаційно-управлінських  процесів: зв’язок, збір, зберігання і доступ до необхідної інформації, аналіз інформації, підготовка тексту, підтримка індивідуальної діяльності, програмування і вирішення спеціальних задач.

Для створення інформаційного середовища необхідне поєднання  всіх шести функцій системи автоматизації  як в управлінському апараті центру, так і на кожному робочому місці, а також на підприємствах.

Сучасний менеджмент неможливо  уявити без засобів, що дозволяють оперативно опрацьовувати інформацію, необхідну  для обґрунтування та прийняття  управлінських рішень. Висока складність та надзвичайна мінливість зовнішнього середовища потребують відповідної швидкості обробки інформаційних сигналів. Для цього застосовуються певні технічні засоби, які допомагають скоротити витрати часу на технічні операції обробки інформації і тим самим збільшити його ресурси на творчі процеси, зробити управлінську працю більш інтенсивною і результативною.

За своїм призначенням технічні засоби управління поділяються на такі, що дозволяють:

- механізувати окремі  операції; 

- механізувати групи операцій  і процедур управління;

- створити систему комплексної  механізації і автоматизації  процесів реалізації всіх функцій  управління.

Механізації в першу чергу  підлягає бухгалтерський облік, оперативне управління, планові розрахунки, діловодство, облік кадрів тощо. Технічні засоби, що дозволяють механізувати певні операції та процедури, поділяються на такі групи:

1 Засоби виготовлення документів (друкарські машинки, засоби комп’ютеризованого набору, диктофони тощо).

2 Засоби копіювання та розмноження документів (копіювальна техніка, мікрофільмування, комп’ютерні засоби обробки та зберігання інформації).

3 Засоби обробки інформації (засоби автоматизації збору і аналізу даних – комп’ютерні системи та спеціалізовані АСУ).

4 Засоби зберігання, групування і пошуку документів (стелажі, папки, каталоги, комп’ютерні системи –масиви, бази даних).

5 Засоби передачі інформації (радіо- і телефонні засоби, автовідповідачі, селектори і комп’ютеризовані засоби інформації – комп’ютерні мережі).

6 Засоби обчислювальної техніки (механічні та електронні обчислювальні машини та системи різного рівня складності).

Найпростіші засоби організаційної техніки, призначені для роботи з паперовим документообігом, застосовуються досить широко (копіювальна техніка, різних видів папки і файли, степлери, каталоги і т.д.). Однак збереження паперової системи документообігу як у великій установі, так і в установах середнього та малого розміру не принесе відчутного зменшення витрат на управління і майже не вплине на його ефективність. Звісно, що деяка частина паперової системи документообігу є необхідною (зовнішній документообіг: платіжні доручення, договори, контракти, акти і т.ін.). Але використання технічних засобів тільки з метою прискорення роботи з паперовими носіями інформації – це використання лише двох з шести вище перерахованих функцій. Раціонально організована структура технічних засобів управління має допомогти звільнитися від паперового документообігу всередині організації. Тому останнім часом, поряд із простими пристроями, що полегшують управлінську працю, та засобами оргтехніки, які використовуються для складання документів, їх розмноження, обробки, зберігання, пошуку та передачі, особливої популярності набули електронні комунікаційні системи і технології. Для їх створення використовуються комп'ютери, комп'ютерні мережі, телефони та інше устаткування, а також засоби програмного забезпечення, які дозволяють автоматизувати більшість рутинних операцій.

Створення системи комплексної  механізації і автоматизації  процесів реалізації всіх функцій управління може здійснюватися у двох напрямках:

а) впровадження електронно-обчислювальних систем, розробка економіко-математичних методів і моделей і використання їх на основі АСУ;

б) застосування організаційної техніки та розроблених на її основі організаційних проектів і систем комплексної механізації і автоматизації управлінської праці.

Слід зауважити, що застосування технічних засобів управління вимагає комплексного підходу, врахування глибокого аналізу техніко-економічних показників керованої системи. Проблеми ефективного використання технічних засобів в управлінні в наш час викликані наступними чинниками:

- апарат управління недостатньо  використовує організаційну техніку, що призводить до надмірної кількості управлінських працівників;

- придбання невиправдано  потужної техніки призводить до значного збільшення умовно-постійних витрат і негативно відображається на собівартості товару;

- недостатня кваліфікація  персоналу або відсутність комплексного  підходу заважають використовувати придбані технічні засоби управління на повну потужність та за своїм призначенням.

Отже, завдання полягає в  тому, щоб створити таку модель інформаційного забезпечення управлінської діяльності в організації, яка б, з одного боку, зменшила витрати часу менеджерів на здійснення рутинних операцій, а  з іншого – відповідала вимогам  економічної доцільності, тобто оптимізувала співвідношення “результати/витрати”.

Для задоволення потреб різних організаційних рівнів і функціональних сфер менеджменту існують такі головні типи інформаційних систем: 1) операційно-виконавчі; 2) офісні автоматизовані, 3) управлінські інформаційні системи; 4) системи підтримки рішення; 5) системи підтримки виконання рішень; 6) Інтернет-мережі.

Операційно-виконавча система  – це комп'ютерна інформаційна система, що виконує рутинні поточні операції, потрібні для розвитку бізнесу і  забезпечує пряму підтримку організації  на операційному рівні. Ця система — головне джерело інформації, яка використовується іншими типами комп'ютерних систем організацій. Прикладом такої системи є автоматичні сканери у торговельних мережах фірми, які дають інформацію про обсяги і асортимент проданої продукції.

Офісна автоматизована система  має завданням полегшити зв'язок і підвищити продуктивність менеджерів і офісних працівників завдяки вдосконаленню документообігу і передаючих процесів. Ця система, крім селекторної передачі інформації, може також включати електронний календар, телеконференцію, графіки та інше.

Информация о работе Звіт по практиці в СТ «Славсант»