Застосування методології управління портфелем проектів у сфері торгівлі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2013 в 15:42, курсовая работа

Краткое описание

Це зумовило виникнення групи методів, які оперують моделями різноманітних типів, для забезпечення більшого контролю в управлінні, визначення стратегічних цілей організації, формування ефективного портфеля проектів, формування мережевих моделей для опису ресурсних потоків всередині організації тощо. Ці функції доцільно об’єднати в єдину управлінську одиницю, зі зв’язками на всіх рівнях ієрархії управління організації. Так виникли ОУП (офіси управління проектами), які повинні були забезпечувати не лише вищеперераховані функції, але і займатись накопиченням та систематизацією знань і методологій у сфері управління проектами, а також координувати управлінську діяльність різних рівнів ієрархії для забезпечення ефективного управління. Окрім того, до обов’язків ОУП входить забезпечення та навчання персоналу відповідним аспектам проектного підходу в управлінні.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………………...3
1.Постановка задачі …………………………………………………………………..5
2.Вирішення проблеми ……………………………………………………………….6
Методологія P3O …………………………………………………………...7
2.2. Офіс УП …………………………………………………………………….8
2.3. Модель побудови ОУП ……………………………………………….…..10
2.4. Інфраструктура Проектного офісу …………………………………….…10
2.5. Організаційна структура ОУП ……………………………………….….. 11
2.6. Формування портфеля проектів Компанії ……………………………….12
2.7. Цикл життя портфельного офісу …………………………………………12
2.8. Оцінювання проектів ……………………………………………………...12
2.9. Оперативне управління портфелем проектів ……………………………13
2.10. Стандарти ………………………………………………………………... 14
Висновки ……………………………………………………………………………..15
Список використаної літератури ………

Прикрепленные файлы: 1 файл

111.doc

— 563.00 Кб (Скачать документ)
  • по-перше, критерії повинні відображати істотні кількісні характеристики проектів;
  • по–друге, визначати міру досягнення стратегічних цілей організації, яка реалізується портфелем проектів, враховувати прогнозну та експертну інформацію;
  • по–третє, враховувати думку різних суб’єктів (керівників, підрозділів тощо), уявлення яких про значущість тих чи інших проектів і про стратегічні цілі організації можуть відрізнятись.

Суб’єкти, які беруть участь в формуванні системи критеріїв, можуть бути зацікавленими у спотворенні інформації, що надходить від них, щоб досягти певних власних цілей, тобто виникає проблема маніпулювання інформацією.

 

2.9.   Оперативне управління портфелем проектів.

 Вирішується безпосередньо під час реалізації портфеля проектів і полягає у визначенні поточних і майбутніх значень визначених керуючих параметрів на основі всієї інформації, яка відома на певний момент, а також характеристик стану проекту на час виконання, що залишився.

У процесі оперативного управління портфелем проектів виникають  такі завдання:

  • прогнозування наявності і руху грошових коштів для конкретного портфеля;
  • перевірка можливості фінансової реалізації портфеля;
  • визначення термінів і обсягів необхідних позик, кредитів;
  • аналіз доцільності взяття кредитів, позик;
  • формування портфеля, який можна фінансово реалізувати, з мінімальним втраченим прибутком;
  • визначення терміну окупності витрат, оцінка прибутків за період реалізації портфеля і створення його цільового плану;
  • моніторинг і корегування фінансового плану портфеля з урахуванням його фактичного стану виконання;
  • побудова і аналіз консолідованого фінансового балансу для декількох портфелів або ж окремих проектів, що входять в різні портфелі, різними критеріями, характерними для кожної окремо взятої організації;
  • розукрупнення, деталізація консолідованого фінансового балансу за групами фінансових балансів по об’єктах.

Система управління проектами  може розглядається як сукупність процесів, перерахованих нижче:

  • вивчення потенційно можливих проектів.
  • вибір проекту, який буде виконуватись;
  • ініціація проекту;
  • планування проекту і організація робіт;
  • розроблення технічної пропозиції (якщо потрібно);
  • складання бюджету проекту;
  • виконання проекту;
  • звітність і контроль;
  • завершення і закриття проекту;
  • поточне вдосконалення процесів і поліпшення узгодженості проектів.

 

2.10.    Стандарти

Для кращої організації управління портфелем проектів потрібно використовувати стандарти «ТРЕБОВАНИЯ К УПРАВЛЕНИЮ ПОРТФЕЛЕМ ПРОЕКТОВ»  та «Керівництво з управління проектами (Варіант, представлений ІSО для FDIS)». 

Висновки

 

Задача управління портфелями проектів належить до слабкоструктурованих задач, що ускладнює розроблення ефективних методів її розв’язання.

Основними задачами управління портфелями проектів, розв’язання  яких є актуальним сьогодні, є такі: визначення ефективності проектів (структури портфеля проектів: визначення типів і характеристик проектів, які повинні входити у портфель для досягнення поставлених цілей організації), формування портфеля проектів (вибір проектів, які увійдуть у нього), планування процесу його реалізації, розподіл ресурсів між проектами, оперативне управління портфелем проектів.

Механізми та методи, які  використовуються для розв’язання  цих завдань, не забезпечують потрібної  ефективності розв’язання узагальнених варіантів цих задач, що робить ці задачі лише частково розв’язаними.

Внаслідок цього актуальним є розроблення моделей та методів формування портфеля проектів, які враховували б як формальні, так і неформальні критерії оцінювання якості різноманітних варіантів портфеля проектів.

 

 

Список використаної літератури:

 

  1. «Современные методы управления портфелями проектов и офис управления проектами: Максимизация ROI»- Джеральд И. Кендалл, Стивен К. Роллинз. – М: ПМСОФТ, 2004. –576 с.
  2. «Требования к управлению портфелем проектов» - ГОСТ 54870-2011 - Москва.Стандартинформ, 2011 – 9с.
  3. http://ru.omec.eu/en/p3o
  4. «Методичні вказівки до виконання курсової роботи» - Бушуев С.Д. – Київ 2011 – 12с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Застосування методології управління портфелем проектів у сфері торгівлі