Вендинг як вид міжнародного бізнесу

Bulk vending. Під цим терміном, який у вільному перекладі звучить як "продаж сипкого товару", прихована досить багато-численна група торговельних апаратів, що продають жувальну гумку, цукерки, горішки, біжутерію, маленькі іграшки в капсулах, наклейки, тимчасові татуювання та інші дрібниці. Це найбільш прості торговельні автомати і, мабуть, найвибагливіші в обслуговуванні. Вони забезпечені механічними монетоприймачами. Із-за простоти конструкції вартість таких автоматів на порядок нижча за електричні "шафи", що продають каву або штучний товар. Родоначальники "жанру" автоматичної торгівлі в США, вони і до цього дня не здають своїх позицій і займають певну нішу в "автоматичному" бізнесі. Це вельми перспективний тип автоматів для українського ринку. Провідними виробниками, продукція яких вже добре відома в світі, є канадська фірма Beaver, американська Global Gumballs.

Гарячі страви. В даному випадку, як правило, йдеться про заздалегідь приготовані гамбургери, хот-доги, піци, які автомат лише підігріває перед видачею. Але зустрічаються і більш екзотичні апарати, як, наприклад, автомат з продажу гарячої картоплі. Машина протягом 45 секунд підсмажує персонально для клієнта порцію картоплі-фрі і видає її в акуратній картонній коробочці. Інший "картопляний" автомат готує картоплю-пюре з напівфабрикату і видає в акуратній одноразовій вазі.

Фреш-соки (свіжовидавлений сік). Окрім величезного вибору прохолодних напоїв в банках, пляшках і "тетрапаках" покупець може отримати і свіжовидавлений сік (фреш), який апарат приготує зі свіжих фруктів у присутності покупця. Найбільш популярний сік, який готують такі апарати, - апельсиновий. Ці машини вимагають частішого обслуговування (треба завантажувати свіжі фрукти і своєчасно видаляти відходи), але забезпечують споживача продукцією вищого класу.

Поп-корн. Такий автомат у присутності покупця виготовляє порцію попкорну і видає її в барвистій коробочці.

Цигарки. Досить зручний для продажу товар, тому спеціально для нього були розроблені різні автомати. Традиційним заходом є заборона на продаж тютюнових виробів неповнолітнім. Розвиток техніки запропонувало рішення і цієї проблеми. З'явився пристрій, якому можна "пред'явити" своє водійське посвідчення. Є й інший вихід: облаштувати тютюнові автомати замість монетоприймачів пристроями для прочитування з карток. "Цигаркові" картки курець зможе придбати заздалегідь у звичайного продавця, який, природно, зможе (і зобов'язаний) "відфільтрувати" неповнолітніх.

Газети. Це одні з найстаріших автоматів. У простому варіанті є просто металевим ящиком з газетами і механічним монетоприймачем. Після оплати покупець дістає можливість відкрити ящик і взяти газету з пачки, причому виробник автомату спочатку сподівався на чесність покупця, який візьме лише одну газету. Сучасні моделі апаратів усунули цю наївну деталь своїх попередників. Тепер, такі автомати з продажу газет вітчизняного виробництва можна зустріти на станціях столичного метрополітену.

Карти передоплати. Йдеться про різні картки, які є своєрідним грошовим еквівалентом різних послуг. Це можуть бути інтернет-карти, телефонні карти, карти з кредитом для мобільних телефонів або ІР - телефонії, навіть карти, що дозволяють поповнювати свої віртуальні рахунки в грошових системах Інтернету (наприклад, "УеЬтопеу). Картки є штучним товаром і можуть продаватися за допомогою стандартних "спіральних" машин, але, звичайно, існують і спеціалізовані автомати. Спеціалізовані автомати компактніші, розміщуються на підставках або монтуються на стіну. Оскільки карта - дорогий товар, то автомати часто забезпечуються купюроприймачами, що дозволяють продавати товар за паперові банкноти.

Морозиво. Специфіка цього вигляду автомату в тому, що товар повинен знаходитися в замороженому вигляді. Це вимагає потужнішої холодильної установки і вдосконалення системи видачі порівнюючи із звичайними автоматами для продажу штучного товару.

Автомати - продавці послуг

Фотоавтомати. Це досить поширена категорія автоматів в західних країнах. Автомати-фотографи встановлені на станціях метро, в торговельних центрах, установах, де у вас можуть попросити прикласти до заяви фотографію. Працюючи за принципом швидкого фотопроцесу, автомати за лічені хвилини видають клієнтові кольорові або чорно-білі фотографії стандартного формату. Сучасні цифрові модифікації фотоавтоматів дозволяють виправити зображення перед друком, що дає можливість попереднього вибору вдалого знімка або створення нових зображень. Так, наприклад, ви можете сфотографуватися, потім підібрати до своєї особи відповідну зачіску і тільки потім роздрукувати результат.

Копіювальні автомати. Вони нагадують звичайні копіювальні машини для офісів, але забезпечені механізмом для прийняття грошей. Встановлюються у вестибюлях держустанов, торговельних центрах, учбових закладах.

Автомати для чищення взуття. Вони найчастіше встановлюються у вестибюлях готелів, ресторанів, держустанов.

Телескопи і бінокуляри. Для України такі апарати поки що екзотика, а в західних країнах - поширений тип апарату. Кидаєш монету і дістаєш можливість деякий час милуватися околицями через сильну оптику. Вони є неодмінним атрибутом різних оглядових майданчиків.

Інтернет - кіоски. Один з новітніх видів автоматів. Вони є комп'ютерами з доступом до Інтернету в корпусі, який захищений від вандалізму. Дозволяють після оплати скористатися доступом до Інтернету. Встановлюються в громадських місцях, залах очікування. Загалом, скрізь, де може знаходитися потенційний користувач Інтернету.

Дитячі ігрові автомати. Це дуже поширений тип, що включає автомати з відеоіграми і дитячі гойдалки. Відеоігри, як правило, встановлюються у спеціальних залах, гойдалки у вигляді конячок, машинок - в торговельних центрах.

Автомати прийому платежів. Такий вид апаратів останніми роками масово заполонив вулиці і місця масового скупчення людей у великих містах. Автомати приймають платежі за мобільний зв'язок, доступ до Інтернету, комунальні платежі, приймають гроші в рахунок погашення споживчих кредитів, навіть за послугу виклику таксі та ін.

Величезний  вибір торговельних автоматів робить цей бізнес привабливим практично  для будь-якої людини. Щоб освоїти  обслуговування автомату, не потрібно закінчувати спеціальний інститут, тому що більшість автоматів дуже прості в обслуговуванні. Вендинг - досить гнучкий бізнес. Графік обслуговування автоматів може відбуватися у будь-який час. Американський досвід свідчить, що багато підприємців відкривали свій вендинг - бізнес саме як додатковий, присвячуючи йому вільний від основної роботи час. Багато хто після року роботи приймав рішення про розширення бізнесу і робили його своїм основним заняттям. Існують випадки, коли автомати купують власники торговельних точок або центрів сервісу, які хочуть розширити вибір послуг для своїх клієнтів. Кавовий автомат, наприклад, може купити автосалон, сервіс або підприємство для своїх співробітників. Трапляється і так, що, купивши один автомат для своїх потреб, підприємці розуміють, наскільки вигідний цей бізнес, і вирішують почати займатися вендингом як окремим напрямом.

При виборі конкретного напряму вендингу потрібно керуватися наступними чинниками:

o розмір населеного пункту, розвиток  торговельної інфраструктури, добробут  населення;

o наявність конкурентів, наявність  і ступінь розвитку суміжних  напрямів вендингу;

o досвід вендинг-операторів у сусідніх населених пунктах (області);

o аналіз вторинного ринку торговельних  автоматів. Розглянемо перераховані  умови по порядку.

Аналіз  місць майбутньої установки і  співставлення рентабельності, прибутковості  тих або інших торговельних автоматів  в конкретних умовах дозволяють сформувати первинне знання про ефективність започаткування вендингового бізнесу. На відміну від мегаполісів, в невеликому населеному пункті рівень зарплат набагато нижчий, а отже, нижчою є і платоспроможність населення. Чи потрібні в таких населених пунктах автомати, а головне чи рентабельна їх експлуатація - велике питання. Втім, навіть якщо торговельні автомати не "прижилися" в якому-небудь населеному пункті, вендинг-машини можна встановити в тих місцях де, вони найбільш потрібні (транспортні вузли - від залізничного вокзалу до торгівельних точок на трасах). Показовим в цьому плані є досвід США, де в розташованих на трасах готелях, автозаправках встановлені автомати, що продають напої і закуски. Людина, що проїжджає, завжди знає про сервіс, розраховує на нього. Щоб проаналізувати кількість автоматів у місті є лише один вихід - по-старому обійти торговельні точки міста, адже офіційної статистики з цього питання не існує. Варто самостійно обійти ті місця, де планується встановлення торговельних автоматів, при цьому не потрібно обходити увагою невеликі мінімаркети. Якщо піддати розгляду лише гіпермаркети і центри торгівлі, то може скластися враження, що місто вже "заставлене" автоматами. Як правило, великі торговельні комплекси самостійно купують і встановлюють торговельні автомати і не стільки для того, щоб займатися вендингом в широкому його розумінні, а заради позитивного іміджу і створення всестороннього сервісу для відвідувачів. Важко проаналізувати наповнення торговельними автоматами міста з населенням більше півмільйона чоловік. Всі потенційні місця не обійти, в зв'язку з цим раціональніше розглянути один конкретний район. Треба враховувати, що для різних видів торговельних автоматів існують свої місця установки. Так, якщо кавові вендори розміщують в офісних центрах і вкрай рідко в "спальних районах", то автомати з продажу жувальної гумки, навпаки, ставлять в торговельних точках спальних районів і ніколи в офісних центрах. Тому залежно від напряму вендингу і потрібно аналізувати майбутні торговельні точки; побудувати схему або маршрут аналізу. Безумовно, одним з най-перспективніших місць для установки вендинг-машин є учбові заклади (школи, вузи, коледжі). У місті з населенням близько 1 млн. чоловік, завжди більше двохсот учбових закладів - тобто, більше двохсот потенційних торговельних точок. В Україні та країнах СНД доки не ведеться масова установка автоматів в учбових закладах. Для порівняння, в США цей ринок вже поділений між найбільшими компаніями, і зрозуміло чому: стабільна щоденна аудиторія (в дні занять); реальна потреба у ряді продуктів; платоспроможність аудиторії.

У США велика частина торговельних автоматів встановлена в безпосередній  близькості з робочими місцями (у  учбових закладах, на фабриках і  заводах, в офісних центрах і  тому подібне). В зв'язку з цим, у  США майбутнє вендинг-бізнесу пов'язують із станом ринку праці. У нашій країні розвиток вендингу в окремо взятому населеному пункті можна пов'язати з рівнем заробітних плат, добробутом населення.

При виборі конкретного напряму вендингу необхідно враховувати, що різні види вендинг-бізнесу вимагають абсолютно різних капіталовкладень. Так, наприклад, для того, щоб почати роботу з механічними торговельними автоматами буде потрібно в десятки разів менше капіталовкладень, ніж з іншими видами вендорів. Якщо для електронних вендинг-машин фахівці називають початкову суму в 30-40 тисяч доларів США (10-20 одиниць устаткування), то для механічних вендинг-машин ця сума складе 3-4 тисячі доларів США (також 10-20 одиниць устаткування).

Регіональні аспекти розвитку вендингу

Південна Корея. Корея - країна кавових автоматів. Вони є практично скрізь: на міських вулицях, в державних та комерційних установах, в закладах харчування, освіти, в невеликих сільських магазинчиках тощо. Автомати ці продають каву в невеликих паперових стаканчиках - десь по 50 грамів порція. При цьому можна вибрати каву чорну або з молоком, з цукром або без нічого, а в найбільш просунутих пристроях - ще і відрегулювати міцність напою або вибрати один з декількох сортів. Звичайно, подібні автомати є нині в багатьох країнах, але мало де вони користуються подібною популярністю. Найближчі аналоги корейського кавового автомата можна, зрозуміло, знайти по сусідству - в Японії. Дійсно, як і багато інших традицій сучасної Кореї, пристрасть до кави з автоматів прийшла до Кореї з Японії. Сталося це порівняно недавно - в кінці 1970-х років. У самій Японії автомати звичного в Кореї типу - з паперовим стаканчиком - з'явилися на початку 1960-х років. Нині, до речі, ними там користуються рідше: японцям з їх винятковою охайністю подібна система останніми роками стала здаватися недостатньо гігієнічною. Проте свого часу кавові автомати користувалися в Японії величезним успіхом, і не дивно, що корейці вирішили цей успіх повторити. У 1977 році концерн "Лотте", який традиційно має дуже близькі стосунки з Японією, купив перші 400 автоматів, які й були встановлені в Сеулі. Незабаром дві інші великі корейські фірми придбали у японців ліцензії на виготовлення кавових автоматів: ІІХ* (в ті часи відома в Кореї як "Кимсон", а за кордоном як "Голдстар") придбала ліцензії в "Фудзі", а "Самсунг" домовився з "Саньо". До речі, ці дві фірми і досі є головними виробниками кавових автоматів в Кореї. Спочатку автомати коштували дорого, і зустрічалися на корейських вулицях досить рідко. У 1981 р. у всій Кореї їх були всього 3123 штуки. Дві третини з них продавали "каву в стаканчиках", а останні - "всяку всячину". Ця пропорція збереглася і до наших днів: і зараз приблизно дві третини торгівельних автоматів Кореї - кавові. До речі, на початку 1980-х років діяв закон, який вимагав від операторів кавових автоматів, щоб в підвідомчих їм пристроях в обов'язковому порядку продавалося не лише кава, але і корейський чай - усілякі трав'яні настої. Цей закон був покликаний "підтримати вітчизняного виробника", і проводився в життя з рішучою генеральською суворістю - в країні правив військовий режим. Підприємця, який не опікувався продажем "правильних" напоїв, чекав штраф в пів-мільйона геть. На ті часи це були чималі гроші. Якщо власник автомату не міг або не хотів заплатити штраф, то його могли посадити у в'язницю на рік. По-справжньому бум автоматичної торгівлі почався в середині 1980-х років. На той час корейські фірми налагодили масове виробництво автоматів, які різко подешевшали і стали швидко поширюватися у країні. У олімпійському 1988 р. в Кореї було вже 17 тисяч торговельних машин, у тому числі 12 тисяч кавових. За нинішніми мірками це - досить скромні цифри, адже нині автоматів з продажу кави в Кореї в 30 разів більше. Проте саме з кінця 80-х років ХХ століття кавовий автомат став звичайною частиною корейського міського пейзажу. Зростання цієї індустрії було викликане двома причинами: по-перше, автомати зручні споживачам; по-друге, вони вигідні власникам. Кавовий автомат коштує приблизно 5 мільйонів вон - і приносить 200-300 тисяч вон в місяць, повністю окупаючи себе роки за півтора. Втім, дуже багато що в цьому бізнесі залежить від вдалого розташування автомата. Звичайно, інфляція позначається і тут. Зараз ціни - зовсім інші (втім, і зарплати - теж). На автоматах поряд з прорізами для монет з'явилися і прорізи для банкнот. Втім, скаржитися на дорожнечу не доводитися. У США або Австралії стаканчик кави коштує 60-80 центів, тобто в два-три рази більше. На кінець 2005 року в Південній Кореї діяло понад 400 тисяч автоматів з продажу кави. При цьому фахівці вважають, що резерви ринку далеко не вичерпані.

Китай. Сьогодні центр тяжіння вендингової галузі зміщується до Китаю. Це зв'язано, по-перше, з привабливістю дуже молодого китайського вендингового ринку (населення Китаю в 2,5 разу більше населення всього Євросоюзу), а по-друге, це пов'язано з відсутністю перспектив зростання західних виробників за рахунок традиційних "рідних" ринків збуту. Інакше кажучи, без китайського ринку багато західних виробників кризу жорстокого надвиробництва не переживуть.

Куди  в найближчому майбутньому великі виробники вендинго-вих апаратів зможуть дівати свої сотні тисяч вендинг-машин в рік?

Одним з варіантів є Росія. Проте, цей ринок є дуже далекий від насичення, проте зниження вартості рубля по відношенню до євро і дорожчання логістики зробили нові торговельні автомати в цій країні практично нерентабельними.

Східна Європа - падіння рівня життя населення, різке скорочення вільних ресурсів для інвестування (ринок встане, оскільки не буде грошей на покупку автоматів).

Західна Європа, США, Японія - ринки насичені або близькі до насичення.

Таким чином, Китай нині (з врахуванням  заходів направлених урядом КНР  на стимулювання внутрішнього попиту) - це стратегічно важливий ринок  для більшості вендингових виробників. Проте і тут є свої "але". Китай відрізняється умінням переймати технології виробництва і значно їх здешевлювати. Технології, причому найсучасніші, до Китаю вже були завезені в період проведення Олімпіади 2008 в Пекіні. Щоб не втратити ринок і успішно на ньому конкурувати західні компанії повинні будуть організовувати своє виробництво у Китаї, що, до речі сказати, деякі вже зробили (наприклад бренд Віапспі вже давно виробляється в Китаї і, як запевняють в компанії, продукція орієнтована виключно на внутрішній попит).

14.2. Міжнародні організації з  вендингу

Національна Асоціація Автоматичної Торгівлі (NAMA)

Національна Асоціація Автоматичної Торгівлі (NATIONAL AUTOMATIC MERCHANDISING ASSOCIATION) заснована у 1936 році. Штаб-квартира у Чикаго. Членами  являються понад 2500 компаній - операторські мережі, виробники устаткування та продукції для вендингу.

Кожна третя компанія, що працює у вендинговій галузі США, є членом NAMA. При цьому частка ринку, яку вони займають, сягає понад 80%.

Щорічний  бюджет асоціації, який сягає близько 6 млн. до-лларів, формується за рахунок членських внесків (1/3 бюджету) та продажу товарів та послуг (2/3 бюджету).

Основна діяльність асоціації: лобіювання та відстоювання інтересів галузі в законодавстві  на місцевому та федеральному рівнях, популяризація галузі, проведення виставок, освітніх се-мінаров та тренингів, розробка галузевих стандартів програм та рекомендацій, видавнича та рекламна діяльність.