Удосконалення системи управління персоналом на ПП «GrandComfort»

Точність і  надійність прогнозів є значною  мірою умовними показниками. Прогнози спираються на цілу систему методів, серед яких, статистичні методи прогнозування  займають важливе місце. Важливу  роль при статистичному підході до прогнозування визначають числові параметри, що стають безпосереднім інструментом прогнозування. Розташовуючи статистичними даними, можна одержати варіанти прогнозу, що відповідають визначеним умовам і гіпотезам. Статистична модель переслідує одну мету – не замінити судження й досвід фахівця, а дати йому в руки інструмент, що дозволяє більш глибоко проникнути в істину досліджуваних явищ, інструментом у яких є узагальнена і приведена в систему, різноманітна статистична інформація.

Одержувані прогнози мають сенс тільки в рамках тих умов, гіпотез і пропозицій, що були враховані при їхньому застосуванні для прогнозування.

Зробивши оцінку чисельності персоналу неважко  помітити, що чисельність персоналу  підприємства за останні три роки сильно змінилася в позитивну сторону. Причому значне збільшення чисельності відбулося в середині 2006 року.

Як би там  не було, але успіх організації  безсумнівно залежить від наявності  необхідних службовців, у необхідний час на правильно обраних посадах.

Успіхи прогнозування значною мірою залежать від особливостей і ступеня дослідження об'єкта прогнозу. Не можна успішно прогнозувати динаміку того об'єкта, сутність і особливості якого вивчені недостатньо, не з'ясовані його зв'язки з іншими економічними категоріями. Тому важливою умовою успішного прогнозування динаміки потреб у засобах виробництва є попереднє рішення ряду методологічних і теоретичних питань: співвідношення прогнозу й плану; виявлення сутності потреб і їхня класифікація; установлення факторів, що визначають обсяг і структуру потреб у засобах виробництва.

3. Розроблена концепція розвитку трудових ресурсів готелю «GrandComfort», яка гарантує стабільний розвиток на ринку надання послуг у галузі обслуговування туристів та гостей міста; прибутковість і функціонування підприємства готелю «GrandComfort», безперервний розвиток персоналу готелю.

Зарубіжні вітчизняні спеціалісти виділяють декілька підходів до організації раціонального  використання персоналу, суть яких зводиться  до пошуку оптимальної мотивації  працівників через формування:

-моделей гнучкого управління балансом робочих місць кількістю працівників, оплати стимулювання праці;

-стабільність трудових колективів;

-два основних взаємопов’язаних напрямки організації раціонального використання персоналу реалізуються різними формами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

З метою удосконалення  системи управління персоналом ПП «GrandComfort» пропонуємо наступне:

1. Врахування  ключових моментів, виділених іноземними  дослідниками, для розробки майбутньої  стратегії управління персоналом ПП «GrandComfort»:

-ресурсна орієнтація, тобто використання індивідуальних  здібностей працівників у відповідності  до стратегічних цілей організації  (в першу чергу для оволодіння  новими технологіями)

-інтеграція  прагнень, потреб та запитів працівників з інтересами організації.

Врахування  індивідуальних можливостей кожного  працівника дає можливість креативно  та, поряд з тим, раціонально виходи з виникаючих проблем. Якщо керівництво  готелю «GrandComfort» зможе об’єднати творчий потенціал кожного працівника, то прибуток зросте за рахунок залучення нових клієнтів та утримання старих. Тобто, на першому місці для готелю «GrandComfort» має бути якість персоналу, а не його кількість.

2. Підходи до організації раціонального використання персоналу, суть яких зводиться до пошуку оптимальної мотивації працівників через формування:

-моделей гнучкого управління балансом робочих місць кількістю працівників, оплати стимулювання праці;

-стабільність трудових колективів;

-два основних взаємопов’язаних напрямки організації раціонального використання персоналу реалізуються різними формами.

3. Для підвищення і удосконалення процесу управління персоналом в ПП «GrandComfort» доцільно ввести таку систему підготовки кадрів, яка б включала:

- двотижневе  навчання з послідуючими співбесідами, атестацією і присвоєнням категорій, які дають право на отримання надбавок і доплат;

- щомісячні  наради і семінари керівників  та спеціалістів по обміну  досвідом, аналізу стану галузі;

- проведення  районних і обласних конкурсів  майстерності масових професій, що сприяло б росту авторитету працівників, що підвищують власні знання, кваліфікацію, досягають високих виробничих показників.

Найбільш раціональна  структура і час навчання, склад  і чисельність слухачів, загальна тривалість навчання, порядок проведення її підсумків і оцінки професійних і економічних знань тих, хто навчається, визначаються в кожному окремому випадку.

Відмінною рисою  занять повинні бути активні методи навчання:

- аналіз конкретних  ситуацій;

- практичні  завдання;

- ділові ігри;

- семінари-практикуми;

- виїзні заняття;

- конференції;

- колективний  пошук резервів.

Таким чином, проводячи  узагальнення, підкреслю, що всі методи і форми роботи з персоналом на підприємстві повинні бути спрямовані на досягнення його основної мети. Інакше кажучи, управління персоналом буде ефективним настільки, наскільки успішно співробітники використовують свій потенціал для досягнення завдань, які стоять перед підприємством. В ідеалі, управління персоналом повністю здійснюється керівниками підрозділів. Однак, в реальному житті, практично кожне підприємство потребує внутрішньої структури, яка займається виключно цим питанням, що дозволить більш ефективно та об’єктивно провести аналіз ситуації на підприємстві, прийняти рішення, які будуть ґрунтовані на дійсно вагомих причинах, на які не впливають суб’єктивні погляди персоналу підприємства. 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Агафонова Л. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів/ Людмила Агафонова, Ольга Агафонова,; Київський ун-т туризму, економіки і права. - К.: Знання України, 2002. - 351 с.
2. 2. Агєєва О. А., Акуленок Д. Н., Васильєв Н. М., Васянін Ю. Л., Жукова М. А. Туризм і готельне господарство: Підручник. - М.: Екмос, 2004. - 400 с.
3. 3. Ахмін А.М., Гасюк Д.П. Основи управління якістю продукції. Учб. посібник. - СПб.: Союз, 2002. - 192 с
4. Байлик С. Гостиничное хозяйство: проблемы, перспективы, сертификация: Учебное пособие/ Станислав Байлик,. - К.: Альтерпрес: ВИРА-Р, 2001. - 207 с.
5. Браймер Р. Основы управления в индустрии гостеприимства. - М., 1995.
6. Валентей С. Д., Нестеров Л. И. Человеческий потенциал: Новые измерители и новейшие ориентиры. — М.: Госкомстат РФ, 2003.
7. Виноградов Е. А., Маусов Н. К., Ламскова О. М. Персонал в фирмах индустриально развитых стран. - М.: Рос.экон.акад., 1992.
8. Виноградська А. Стратегія готельного бізнесу в Україні // Діловий вісник. - 1999. - № 11. - C. 24-25
9. Виноградська А. Технологія комерційного підприємництва: Навчальний посібник/ Алла Виноградська,; М-во освіти і науки України, Київ. економ. ін-т менеджм. (екомен). - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 778 с.
10. Гостиничный и туристический бизнес: Учебник/ Под ред. Чудновского А.Д.. - М.: ЭКМОС, 1998. - 351 с.
11. Гостинничный и туристический бизнес, навчальний посібник, Асоц.авторов та видавців “Тандем”, Москва, 1998 р.
12. Зорин И. В., Квартальянов В, А. Энциклопедия туризма. — М.: Финансы и статистика. 2000. 
13. Іванова Л.О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні. – Л., 2002.
14. Измайлова Н. В. Управление персоналом в сфере гостеприимства: проблемы и перспективы // Учебно-методическое пособие: Актуальные вопросы качества предоставляемых услуг в гостиничных предприятиях: В 2-х ч. - Ч. 2. - М., 2001.
15. Кабушкин Н. Менеджмент гостиниц и ресторанов: учбовий посібник/ Николай Кабушкин, Галина Бондаренко,. - 3-е изд., перераб. и доп.. - Мн.: Новое знание, 2002. - 367 с.
16. Карсекін В.   Проблеми розвитку готельного господарства в Україні // Економіка України. - 1997. - № 9. - C. 41-47
17. Квартальнов В. А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления. - М.: Финансы и статистика, 2000.
18. Кияниця А. Стратегія і тактика управління підприємствами готельного господарства та туризму в Україні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 3. - C. 149-159.
19. Котлер Ф., Боуэн Дж., Майкенз Дж. Маркетинг гостеприимство туризм: Пер. с англ. / Под ред Р. Б. Ноздревой. – М.: Издат. объединение «Юнити», 1998. – 764с.
20. Кузнєцова Н.М. “Основи економіки готельного та ресторанного гостподарства”. Київ, 1997 р.
21. Лесник А. Л., Матицкий И. П., Чернышев А. В. Некоторые аспекты функционирования индустрии туризма. — М.: Вестник, 1998. 
22. Лукьянова Л. Г., Цыбух В. И. Рекреационные комплексы. - К. : Вища школа, 2004. - 346с.
23. Ляпина И.Ю. Организация и технология гостиничного обслуживания: Учеб. для нач. проф. образования / Под ред. канд. пед. наук А.Ю. Ляпина. - М. ПрофОбрИздат, 2001. - 208с.
24. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К,: ЦУЛ, 2004. – 272 с.
25. Менеджмент туризма: основи менеджмента. - М: Финансы и статистика, 2002. – 352с.
26. Мунін Г.Б., Змійов А.О., Зінов'єв Г.О., Самарцев Є.В., Гаца О.О., Максимець К.П., Роглєв Х.Й. Управління сучасним готельним комплексом: Навч. посіб. / За редакцією члена-кор. НАН України, д.е.н., професора Дорогунцова С.І.— К.: Ліра-К, 2005. -520 с.
27. Нечаюк Л. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний посібник для студ. вузів/ Лідія Нечаюк, Наталія Телеш,; Центр навчальної літ., М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 346 с.
28. Ольхова А. Гостиницы/ А. П. Ольхова,. - М.: Стройиздат, 1983. - 174 с.
29. Папирян Г. А. Менеджмент в индустрии гостеприимства. — М.: Экономика, 2000.
30. Папирян Г. А. Менеджмент в индустрии гостеприимства. — М.: Экономика, 2000.
31. Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 344 с.
32. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах: Збірник наукових праць/ Київський нац. торговельно-економічний ун-т; Ред. кол.: М.І. Пересічний, Н.Я. Орлова, Т.І. Ткаченко. - К., 2002. - 168 с
33. Роглєв Х. Основи готельного менеджменту: Навчальний посібник / Христо Роглєв,; Київський ун-т туризму, економіки і права. - К.: Кондор, 2005. - 405 с.
34. Сорокина А.В. Организация обслуживания в гостиницах и туристских комплексах: Учебное пособие. - М.: Альфа-М; ИНФРА,2006. - 304с.
35. Туризм и гостиничное хозяйство: Учебное пособие. /Под ред. Шматько В.Л.– М.: ИКЦ „МарТ”; Ростов н/Д: Издательский центр „МарТ”, 2003. – 352 с.
36. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посібник для студ. вузів/ КІЕП; Ред. В.К.Федорченко. - К.: Вища школа, 2001. - 236 с.
37. Управління сучасним готельним комплексом: Навчальний посібник / Георгій Мунін, Андрій Змійов, Георгій Зінов’єв та ін.; За ред. С. І. Дорогунцова; НАНУ, Рада по вивченню продуктивних сил України, Укр. гуманіт. ін-т. - К.: Ліра-К, 2005. - 514 с
38. Федорченко В.К., Мініч І.М. Готельне гоподарство: основні показники, оцінка якості послуг. – К., 2000.
39. Чудновский А.Д. и др. Гостинничный и туристский бизнес. – М.: Экмос, 2000.