Удосконалення органiзацii i управлiння дiяльнiстю пiдприємства на прикладi ФГ Дробот М.А.

 

Таблиця 3.1 Розрахунок прибули при вирощуванні рапсу на площі 30 га

Врожайність рапсу, т/га
	1,5	2,0	2,5	3,0	3,5
	грн.	грн.	грн.	грн.	грн.
Оплата праці	1307	1360	1412	1465	1517
Семена	800	800	800	800	800
Амортизація	3685	3855	4026	4202	4373
Добрива	12822	16719	20616	25900	30170
Засоби захисту	15631	15631	15631	15631	15631
Пальне	5066	5304	5542	5789	6028
Інші витрати	1508	1578	1647	1718	1788
Всього витрат	40820	42247	49674	55505	60307
Собівартість, 1 т	895	745	655	610	569
Ринкова ціна, 1 т	1000	1000	1000	1000	1000
Прибуток	105	255	345	390	431

 

Економічний розрахунок вирощування  рапсу на площі 30 га показує, що найчіткіше дотримання технологічних регламентів дозволяє формувати врожайність на рівні від 1,5 до 3,5т, при цьому собівартість 1 т насіння знижується з 895 до 569 грн., або в 1,6 разів.

 

3.2 Вдосконалення  організації праці

 

Для аналізу використання змінного робочого часу проводиться обробка хронографії робочого дня механізатора на посіві кукурудзи. Робиться це таким чином. Визначається тривалість кожної операції, прийому. Потім робиться угрупування елементів робочого часу за однойменними витратами. Для цього операції і прийоми шифрують, тобто привласнюють кожній операції відповідний код і підсумовується час операцій з однаковими кодами.

На закінчення визначають питому вагу кожного виду витрат у  відсотках по відношенню до всього часу зміни.

Подальший аналіз змінного робочого часу здійснюється на основі розрахунку коефіцієнтів:

1). Коефіцієнт тривалості  робочого дня (зміни)

 

До р.д.=Тсмф / Тсм; До р.д. = 604,73/480=1,3

 

де Тсмф - фактична тривалість зміни, а Тсм - встановлена тривалість.

Даний показник говорить про те, що фактична тривалість зміни перевищує нормативну в 1,3 разу.

2). Коефіцієнт корисних витрат

 

До п.в. = Тп / Тсмф = (Тсмф – tпрост - Тотлф + Тотл) / Тсмф

До п.в. = (604,73-0-21,83+30) / 604,73 = 1,01

 

де Тпф- загальна тривалість корисно витраченого робочого часу, мін

tпрост - сумарний час всіх простоїв, мін

Тотлф і Тотл - відповідно фактичний і нормативний час на відпочинок і особисті потреби.

Коефіцієнт перевищив 1 оскільки не було простоїв, а так  само унаслідок неповного використання працівником нормативного часу на відпочинок.

3). Коефіцієнт завантаженості виконавця

До з.і. = До р.д * До п.в. = Тпф / Тсм; До з.і. = 1,3*1,01 = 1,31

Кз.і. говорить про те, що завантаженість вища за норму.

4). Коефіцієнт резервного  часу

До р.в. = ( Тсм-Тпф) / Тсм; До р.в. = ( 480-612,90) / 480 = -0,27

Негативний коефіцієнт говорить про те, що резерву часу немає. Більш того, працівник використовував частину свого часу.

На основі витрат робочого часу і фактичного вироблення розраховуємо нормативи робочого часу на виконання окремих операцій з розрахунку на 1 га.

Для розрахунку покращуваного  часу 1 випадку необхідно розрахувати  коефіцієнт стійкості хроноряда  по кожному виду робіт. Якщо коефіцієнт не перевищує 1.8-2.0, то такої хроноряд вважається стійким і не потребує поліпшення, якщо ж ні, то максимальне і мінімальне значення ряду опускається і коефіцієнт стійкості розраховується знову. Так відбувається до тих пір, поки коефіцієнт не увійде до межі 1,8-2,0. Тоді серед значень такого хроноряда знаходять середнє арифметичне значення, яке і буде покращуваним часом 1 випадку.

1. Коефіцієнт стійкості Тв1 (поворот)

Кущ. = Тmax / Tmin = 1,1 / 0,36 = 1,93, отже час не потребує поліпшення

2. Коефіцієнт стійкості То1 (сівба)

Кущ. = 8,32/7,16 = 1,17; Увр = 8^, 6

3. Коефіцієнт стійкості Тв2

Кущ. = 5,34/4,28=1,24; Увр. = = 5^, 21

Вдосконалення організації  праці на посіві кукурудзи.

На основі витрат робочого часу і фактичного вироблення розраховуємо нормативи робочого часу на виконання  окремих операцій з розрахунку на 1 га. Для цього необхідно визначити  норму вироблення (фактичну) за зміну.

Розрахунок норм вироблення на посіві кукурудзи

1. Визначення робочої швидкості руху агрегату (км/г)

 

V_р=(L_ср*n)/ (1000*Тоф)

V_р=680*51/1000*6,9=34680/6900=5,02 км/г

 

де РСР - середня довжина  гону, м

n - кількість гонів агрегату за час спостереження

Тоф- основний час роботи за період спостереження, ч

2. Робоча ширина захоплення, м

 

Вр=Вк*n*R; Вр=4,2*1*1,05=4,4м

 

де Вк- конструктивна ширина захоплення 1 машини

n - кількість робочих  машин в агрегаті

R - Коефіцієнт використання  ширини захоплення

3. На основі робочої швидкості і ширини захоплення розраховуємо продуктивність агрегату за 1 годину основного часу

 

W=0,1*Vр*ВР; W=0,1*5,02*4,4=2,1 га/г

 

4.Расчитываем значення  коефіцієнтів поворотів, переїздів,  завантаження.

Rпов=(t_пов*Vp)/(3,6*L); Rпов=(0,46*5,02)/(3,6*680)=0,09

Rзаг=t_заг *((W*N)/(60*x*y))

          R_заг=5,35*((2,2*2)/(60*8*0,8))=0,04*5,35=0,05

 

де x-місткість насінних ящиків

у - коефіцієнт використання насінних ящиків

W-продуктивність агрегату

N- норма висіву насіння, tзаг - середній час одного завантаження

 

Rпер = (tпер + tп.п.)*(W*I) / Fср

Rпер = (0,2+0,14)*(2,2*1)/17=0,34*0,13=0,04

 

де tпер- тривалість одного переїзду за матеріалами спостереження 

tп.п- середній час,  що витрачається на разову  підготовку агрегату до переїзду  і до роботи після переїзду.

I - кількість однотипного  агрегату тих, що одночасно  працюють в полі.

Fср-середня площа оброблюваної  ділянки

5. З урахуванням прийнятого  тижневого режиму праці і відпочинку  розраховується тривалість робочої  зміни.(Тсм) 

 

Тсм = (Тн*(Р+В))/7*Р; Тсм = ((40*(6+1))/7*6 = 280/42 = 6,7ч

 

де Тн- встановлена  конституцією тривалість робочого тижня, ч

Р і В - відповідно кількість  робочих і вихідних днів

7 - кіл. робочих днів  в тижні.

6. Далі визначається  час основної роботи механізованого  агрегату (То)

 

То = Тсм - (Тп.з. + Тобс. + Тотл); 1+Rпов+Rзаг+Rпер

То=402-(17,80+12,32+21,83); 1+0,094+0,05+0,04

То = 350,05/1,2 = 294мин =4,9 ч

 

де Тсм - тривалість робочої  зміни, мін

Тп.з., Тобс, і Тотл - узяті  з матеріалів спостереження.

7. Тепер на основі  даних попередніх розрахунків можна визначити змінну норму вироблення

 

Нсм = W * То; Нсм = 2,1*4,9 = 10 га.

 

Розробка проектів вдосконалення

Розробка проектів вдосконалення  праці заснована на усуненні простоїв, застосуванні прогресивних технологічних  варіантів ефективніших машин і механізмів і т.д.

Таким чином ґрунтуючись  на даних фотографії робочого дня  можна запропонувати наступний  варіант організації праці.

Перш за все хотілося б відзначити, що підвищити продуктивність праці можна тільки за рахунок  технічних удосконалень, тобто застосування інших тракторів і сівалок. Підвищити продуктивність праці сам працівник не може, оскільки не є ніяких для цього резервів (різних простоїв, нестійкого виконання операцій і т.д.) Більш того, треба відзначити, що працівник використовував частину свого особистого часу, про що нам кажучи показники Кр.д, До п.в.,К р.в.

Розрахунок коефіцієнтів стійкості показав нам також, що швидкість виконання операцій і прийомів була стабільною.

У запропонованому варіанті я можу порекомендувати наступні удосконалення:

- замість сівалки СПЧ-6 сівалку СУПН-8, тоді робоча ширина  захоплення збільшиться з 4,4 до 5,6 метрів і скоротиться кількість  гонів.

- сівалку обладнати  УСКом (пристосування з фотоелементом,  що стежить за кількістю насіння  в сівалці автоматично, тобто коли насіння закінчується в кабіні тракториста спалахує лампочка.) Це дозволить раціональніше використовувати час.

- аналізуючи кількість заправок я дійшла висновку, що кількість заправок сівалки можна скоротити, це видно з наступних розрахунків

 680*4,4/10000=0,30 га площадь1 гону

Від однієї заправки сівалки  до наступної 8 гонів (по хронографії), місткість ящика 80 кг, а норма  висіву 20 кг/га, отже одного завантаження повинно вистачити на 4 га, а фактично заправку проводять кожні 0,30*8=2,4 га. З цих розрахунків видно, що механізатор може зробити ще 4 гони (0,30*4=1,2 га) 0,30*12=3,6 га. Кількість заправок сівалки можна скоротити до 5.

Прорахуємо варіант  з сівалками.

1. Визначимо робочу  швидкість руху агрегату

Vp = (680*43)

 1000*6,9

Vp=29240/69240=4,3 км\ г

2. Розрахуємо робочу  ширину захоплення сівалки по  формулі.

Вр=5,6*1*1,05=5,8м

3. Розрахуємо продуктивність  агрегату - W=0,1*4,3*5,8=2,5га/ч

Як видно з розрахунків, із застосуванням нової сівалки  робоча ширина захоплення збільшиться  на 1,5м, продуктивність на 0,3 га/г, не дивлячись на те, що швидкість агрегату зменшилася з 5 до 4,3 км\ г. Тепер розрахуємо значення коефіцієнтів (повороту, завантаження, переїздів.)

4. Коефіцієнт повороту.

Rпов.= 55*4,3

 3,6*680

Rпов=236,5/2448=0,1

5. Коефіцієнт завантаження.

Rзаг=6,4*(2,5*2)

 60*8*0,8

Rзаг=6,4*(5/384)=6,4*0,013=0,09

6. Коефіцієнт переїздів

Rпер=(0,24+0,14)*(2,5/17)=0,38*0,15=0,07

З вищевикладеного видно, що коефіцієнти збільшаться трохи.

7. Далі визначається  час основної роботи механізованого  агрегату.

То =(402-53,95) /1,3= 4,4

8. На основі попередніх  розрахунків визначаємо змінну  норму вироблення.

Нсм=2,5*4,4=11га

В результаті попередніх розрахунків ми з'ясували, що після  зміни сівалки змінна норма вироблення збільшилася до 11 га.

9. Шлях сіялочного  агрегату від заправки насінням до спорожнення на 80%. Дп=64000/116=551,7

Провівши докладний  аналіз фотографії робочого дня для  тракториста на посіві кукурудзи  я дійшла висновку, що підвищити  продуктивність праці індивідуально  самим працівникам практично  неможливо (хіба що скоротити кількість заправок сівалки) унаслідок його надмірної завантаженості і дуже високим рівнем виконання робіт, про що свідчать показники:

До п.в. =1,01; До р.д =1,3; Кз.і = 1,31;К р.в. = -0,27.

В результаті проведених вдосконалень продуктивність праці підвищена в 1,1 разу за рахунок заміни шестирядної сівалки СПЧ-6 (ширина захоплення 4.4) восьмирядної.

 СУПН-8 (ширина захоплення 5,6). При цьому економимо живу працю (120 год/рік) і вивільняємо 0,06 працівника. При цьому одержуємо економічний ефект.

 

 

 4. ВИСНОВКИ

 

На основі проведеного дослідження по ФГ „ Дробот М.А.” можна зробити такі висновки.

З вищесказаного зрозуміло, що функція менеджменту відображає зміст процесу управління, вид управлінської діяльності, команди, наказу, направлених на досягнення поставленої мети. Один працівник може виконувати декілька функцій, декілька працівників можуть виконувати одну функцію. Кожна функція менеджменту є сферою дії певного процесу управління, а система управління конкретним об'єктом або видом діяльності - це сукупність функцій, зв'язаних управлінським циклом.

До основних функцій  менеджменту відносять: планування, організацію, мотивацію та контроль. Деякі автори виділяють ще таку функцію  як координація.

Аналіз джерел показав, що більшість вітчизняних авторів підходять до визначення організаційної структури підприємства вузько, розуміючи організаційну структуру підприємства, як сукупність елементів і зв'язків між ними, що не цілком пояснює властивості і призначення структури.