Роль місцевих державних адміністрацій в інвестиційних процесах

Державне управління інвестиційною діяльністю повинно базуватися на таких спеціальних принципах, як:

• принцип взаємної відповідальності інвесторів і держави;

• принцип дотримання основних прав і свобод інвесторів;

• принцип юридичної відповідальності інвесторів за порушення вимог законодавства України або міжнародних договорів;

• принцип послідовної децентралізації інвестиційного процесу та розширення змішаного фінансування інвестиційних проектів;

• принцип залучення іноземних інвестицій переважно для реалізації державних пріоритетних програм (проектів), спрямованих на здійснення структурної перебудови економіки та надання переваги завершенню раніше розпочатих будов, технічному переоснащенню та реконструкції діючих підприємств;

• принцип вдосконалення законодавства про інвестиційну діяльність.

Зміст державного управління економікою визначається характером функцій, які реалізуються у процесі цієї діяльності. Функція —слово латинського походження, що означає «діяльність». Будь-яка управлінська діяльність є діяльністю по реалізації різноманітних за змістом, призначенням, об'ємом функцій управління. Функції управління необхідно розглядати як дії, види, напрямки діяльності суб'єкта управління по відношенню до об'єкта, функція — це частина діяльності з управління, що характеризує його зміст.

 

Під функціями державного управління необхідно розуміти об'єктивно обумовлені дії, складову частину виконавчо-розпорядчої діяльності органів виконавчої влади (їх посадових осіб), що здійснюються від імені держави з метою реалізації її завдань в економічній, соціально-культурній та в адміністративно-політичній сферах суспільного життя.

У процесі управлінської діяльності здійснюються різноманітні за своїм змістом та призначенням функції, які можна об'єднати у три групи: загальні, спеціальні та допоміжні.

До загальних функцій управління відносяться: інформаційна, керівна, прогнозування, планування, організація, координація, контроль.

Інформаційна — одна із функцій, яка дає можливість мати уяву про характер і стан об'єкта управління, своєчасно приймати необхідні рішення по досягненню поставлених цілей управління. У звязку з цим ні один управляючий орган не може здійснювати діяльність по управлінню, не маючи відповідної інформації. Дана функція передбачає збір, фіксацію, обробку, аналіз інформації та передачу її іншим органам.

У процесі виконання цієї функції при здійсненні державного управління інвестиційною діяльністю є необхідним створення реєстрів інвестиційних проектів, інформаційних банків даних про обсяг, види, форми та об'єкти інвестування. Необхідно мати банки даних з інформацією про потенційних інвесторів та про тих, хто вже здійснює інвестиційну діяльність, про проміжні результати здійснення інвестиційних проектів.

Прогнозування має велике значення при визначенні можливих наслідків іноземного інвестування в країні взагалі й інвестування на рівні окремих галузей, територій, підприємств.

Планування знаходиться в тісному взаємозв'язку з прогнозуванням, а в ряді випадків переплітається з ним і є, за своєю сутністю, формою його вираження. Як функція, планування знаходить своє вираження в актах державних органів, в яких відображаються кількісні та якісні планові показники розвитку економічних процесів на певний період.

Необхідно відзначити, що така функція як планування в процесі державного управління інвестиційною діяльністю може здійснюватися при визначенні об'ємів залучення іноземних інвестицій за певний період часу, встановленні переліку пріоритетних сфер та об'єктів іноземного інвестування, визначенні об'ємів інвестування в конкретні галузі економіки, інші об'єкти інвестування та встановленні інших параметрів інвестування.

Організація — функція, за допомогою якої створюється, формується система, що управляє та система, якою управляють. Цю функцію можна розглядати в двох аспектах: по-перше, як діяльність по побудові та вдосконаленню структури якої-небудь системи та, по-друге, як діяльність по проведенню в життя управлінських рішень в рамках функціонування визначеної та достатньо стабільної системи. Завдяки цій функції, створюються, ліквідуються та реорганізуються суб'єкти державного управління інвестиційною діяльністю, встановлюються та реалізуються їх функції, права та обов'язки, визначається їх структура і т. д.

Керівництво характеризується як функція, за допомогою якої направляється діяльність, поведінка об'єкта управління з метою досягнення запланованих результатів. Через керівництво здійснюється безпосередній зв'язок між суб'єктом і об'єктом управління.

Координація — це функція, що дозволяє узгоджувати дії різних органів, підприємств та організацій при досягненні будь-яких спільних цілей, наприклад, по залученню та використанню іноземних інвестицій в Україні.

Контроль — одна із загальних функцій управління інвестиційною діяльністю. За його допомогою визначається ступінь відповідності процесу функціонування об'єктів інвестування прийнятим управлінським рішенням, виявляються результати впливу органів державного управління на процес інвестування та відхилень від управлінських рішень у цій галузі.

Проаналізувавши спеціальні функції державного управління інвестиційною діяльністю, їх можна умовно поділити на дві групи: функції по залученню інвестицій та функції по використанню інвестицій.

Серед функцій по залученню інвестицій можна виділити:

• формування державної політики щодо залучення інвестицій;

• участь у міжнародному економічному співробітництві, роботі міжнародних економічних і фінансових організацій з метою залучення іноземних інвестицій, укладення міжнародних договорів з питань іноземного інвестування;

• визначення пріоритетних напрямків структурно-інвестиційної політики, пріоритетних напрямків використання інвестицій;

• здійснення обліку інформації стосовно джерел інвестицій, потреб у їх залученні, напрямів та ефективності використання;

• створення сприятливих умов для діяльності інвесторів на території України та ін.

Виходячи з аналізу змісту положень та статутів про відповідні органи державної влади та інші установи, практики їх діяльності, можна визначити, що зазначені функції відносяться до компетенції Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства закордонних справ України, Національного агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції.

До функцій по використанню інвестицій можна віднести:

• організацію експертизи та конкурсного відбору інвестиційних проектів і програм, пошук їх виконавців;

• організацію збору, вивчення й узагальнення пропозицій суб'єктів інвестиційної діяльності щодо надання та отримання інвестицій, ведення обліку заявок інвесторів та реципієнтів на участь в інвестиційних проектах і програмах;

• здійснення реєстрації інвестиційних проектів і програм.

Відповідний аналіз показує, що виконання вказаних функцій, в тій чи іншій мірі, покладено на Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України.

Спеціальними функціями державного управління інвестиційною діяльністю, які втілюють в собі таку загальну функцію управління, як інформаційна, є:

• інформування відповідних державних органів про можливість надання інвесторам пільг, що можуть бути передбачені законодавством та міжнародними договорами України;

• надання консультацій та забезпечення обміну інформацією між українськими та іноземними учасниками інвестиційних процесів, сприяння формуванню інфраструктури для забезпечення інвестиційної сфери міжнародного співробітництва в Україні;

• створення системи інформаційного супроводу проектів і програм міжнародного інвестиційного співробітництва, використання нагромадженої інформації для економічної оцінки інвестиційних проектів і програм, надання довідок, ведення звітності. Ці функції, на сьогодні, в тій чи іншій мірі, відносяться до компетенції місцевих державних адміністрацій, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Національного агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції.

Важливими є функції контролю за ефективністю використання інвестицій, за виконанням суб'єктами інвестиційної діяльності вимог законодавства України та зобов'язань за міжнародними договорами, які відносяться до компетенції Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства закордонних справ України та інших органів виконавчої влади (а також правоохоронних органів).

3. Система та правовий статус органів державного управління інвестиційною діяльністю в Україні

Суб'єктами державного управління інвестиційною діяльністю виступають, перш за все, органи виконавчої влади, які є складовою частиною державного апарату. Їм властиві всі риси, що характерні для будь-якого державного органу. Одночасно вони мають і відмінності, що спричинені сутністю та особливостями державного управління інвестиційною діяльністю.

Органи виконавчої влади, до функцій яких відноситься управління іноземними інвестиціями, поділяються на органи загальної, функціональної (міжгалузевої) та галузевої компетенції.

Органами державного управління зогальяоі' комле-тенції, до функцій яких відноситься управління інвестиційною діяльністю є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Загальні функції державного управління виконує і Президент України як глава держави. У встановлених законом рамках вони здійснюють керівництво інїпими управлінськими органами (функціональної та галузевої компетенції), їх компетенція набагато ширша від компетенції певних органів державного управління.

Президент України, виконуючи покладені на нього функції, до яких входять і функції по управлінню економікою (в тому числі і з управління інвестиційною діяльністю):

• представляє державу у міжнародних зносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори України, призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

• утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

• підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд до Верховної Ради України;

• здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України. На основі та на виконання Конституції та законів України Президент України видає укази та розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який несе відповідальність перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Кон-ституцєю України. У своїй діяльності він керується Конституцією, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, Програмою діяльності Уряду України, схваленою Верховною Радою України.

Роботою Кабінету Міністрів України керує Прем'єр-міністр. Він спрямовує її на виконання Програми діяльності Уряду України, схваленої Верховною Радою України.

В межах своїх повноважень Кабінет Міністрів України, поряд з іншим:

• вживає заходів із забезпечення державного суверенітету й економічної самостійності України;

• забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики;

• розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного та соціального розвитку України;

• забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності та здійснює управління об'єктами державної власності;

• розробляє проект закону про Державний бюджет України та забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

• організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України та митної справи;

• спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Всі вищезазначені функції тісно пов'язані між собою і, зокрема із процесами державного управління інвестиційною діяльністю. Виходячи з кола своїх повноважень, Кабінет Міністрів України на підставі Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України здійснює виконавчо-розпорядчі функції з управління всіма галузями економіки України. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Кабінет Міністрів України, виходячи із його правового статусу, повинен розробляти загальні основи, принципи, напрями державної інвестиційної політики, спрямовувати та координувати роботу міністерств, інших підпорядкованих йому центральних і місцевих органів державної виконавчої влади в сфері державного управління інвестиційною діяльністю.