Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2013 в 09:33, курсовая работа
Мета і завдання моєї курсовової роботи – виявити причини відсталості України у світогосподарських звязках, прослідити зміни у цих звязках від проголошення незалежності України, вказати шляхи покращення зовнішньоекономічної діяльності, вплив вище названих заходів на економіку держави. Детальну характеристику методів вирішення проблем входження України в світове господарство та усе що стосується цього питання розглянємо в основній частині роботи.
Вступ
1. Сутність і основні поняття світового господарства.
1. 1.1. Об’єктивні основи розвитку світового господарства.
1.2. Сутність економічних законів світового господарства.
2. Проблеми входження України в світове господарство.
2.1. Причини відсталості України у світогосподарських
2.1. Причини відсталості України у світогосподарських
зв’язках.
2.2. Важливість іноземних інвестицій та конкурентоспроможність
українських товарів.
3. Перспективи входження України в світове господарство.
3.1. Шляхи покращення зовнішньоекономічної діяльності України.
3.2. Спільні підприємства як вихід із складного
економічного
становища.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
вплинути на українську економіку у зв’язку з їх недостатніми
обсягами: вони становлять 8,1 % ВВП, що є значно нижчім від рівня
19 – 25 % ВВП, який, згідно з світовою практикою, є оптимальним
для стабільного економічного розвитку країни. По-друге, високий
інвестиційний ризик в Україні зумовлює незначну довіру західних
інвестиційний ризик в Україні зумовлює незначну довіру західних
підприємців. Ті ж з іноземних інвесторів, хто вже прийшов на її
внутрішній ринок, не поспішають вирішувати проблеми і завдання
своїх українських партнерів.
Незважаючи
на певні позитивні середовищні
сьогодні є інвестиційно непривабливою навіть порівняно з найближчими
країнами Східної Європи. Такі висновки підтверджуються результатами
різних експертних оцінок. Відмінною ознакою є падіння
інвестиційного рейтингу нашої держави, поряд з поліпшенням
економічного становища її потенціальних конкурентів на світових
ринках (багатьх центрально- та східноєвропейських країн). Якщо в
1991 –1992 рр. Україна посідала 1-е місце серед колишніх республік
СРСР і 138-е – в загальносвітовому рейтингу, то у 1993 – 1994 рр. –
відповідно, 7-е і 147-е місця.
Все ж аналіз розвитку інвестиційної діяльності за останні роки
показує її певну позитивну динаміку розширення масштабів, видів і
сфер. Сьогодні в економіку України вкладено понад 2 млрд. дол.
іноземних інвестицій, або майже в 10 разів більше порівняно з
1994 р. Як видно з таблиці 1, за 1994 р. темпи їх приросту
(порівняно з 1993 р.) склали 1,7, за 1995 р. – 3,4, за 1996 р. –
6,4 і за 1997 р. – 9,4 раза. [11,70]
Загальний обсяг ПІІ в Україну за 1 січня 1994 р. –
1 січня р. 1998
|ПЕРІОДИ
| На 1 січня 1994 р. . . .|219,3 |
|. . . |366,9 |
|На 1 січня 1995 р. . . . |750,0 |
|. . . |1399,6 |
|На 1 січня 1996 р. . . . |2053,8 |
|. . . | |
|На 1 січня 1997 р. . . . | |
|. . . | |
|На 1 січня 1998 р. . . . | |
|. . . | |
Формування
галузевої структури
особливостями інвестиційного клімату України. Заінтересованість
інвесторів викликають проекти, розраховані на короткострокову
перспективу, з віддачею найближчим часом (харчова промисловість,
внутрішня торгівля), а також стратегічне завоювання ринків
машинобудування і хімічної промисловості, що видно на таблиці 2.
Динаміка галузевої структури ПІІ в Україну за
1995 – 1997 рр.
|
|Галузі
|
|
|
|
|
| | |(%) | |(%) | |(%) |
|Всього . . . . . . .|750 |100 |1400 |100 |2054 |100 |
|. . . . в | | | | | | |
|тому числі: |108 |14,5 |270 |19,3 |422 |20,6 |
|Харчова промисловість . . .|168 |22,4 |226 |16,2 |338 |16,6 |
|. внутрішня торгівля . . . |55,2 |7,4 |86,9 |6,2 |174 |8,5 |
|. . . фінанси, кредит, |29 |3,9 |101 |7,2 |141 |6,9 |
|страхування . хімічна |25,1 |3,3 |64,4 |4,6 |90,6 |4,4 |
|промисловість . . . . . |96,3 |12,8 |129 |9,2 |169 |8,2 |
|будівництво . . . . . |268 |35,7 |523 |37,3 |720 |35 |
|. . . . машинобудування | | | | | | |
|. . . . . . .інші | | | | | | |
|галузі . . . . . . .| | | | | | |
|. . | | | | | | |
Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в
Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби
вдосконалення нормативних актів згідно з цілями України, а також
мотивації іноземних партнерів зумовили часті зміни в українському
законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного
законодавчого акта, який би був достатньо відпрацьованим,
універсальним.
На мою думку, відродженню інвестиційної діяльності сприятимуть
перехід до грошової форми приватизації та проведення інвестиційних
конкурсів. Важливо спростити систему реєстрації підприємств,
скоротити перелік ліцензованих видів діяльності, оскільки це саме
ті бар’єри, що заважають появі нового сектора економіки.
Залученню ПІІ сприяє процес формування інституціонального
середовища. Україна, з одного боку, поступово включається до дій
міжнародних економічних структур, а з іншого-досить інтенсивно
розвиває внутрішні ринкові організаційні структури та інститути.
Сформовані та діють нові інститути, що регулюють або запеспечують
зовнішньоекономічну діяльність: Міністерство зовнішньоекономічних
зв’язків і торгівлі, Державний експортно-імпортний банк, Митний
комітет, валбтно-економічне управління Міністерства фінансів,
відповідні підрозділи і служби в інших відомствах. Створено
Національне агенство з питань розвитку та європейської інтеграції,
а також Лігу підприємств з іноземними інвестиціями. Велику роботу
щодо залучення ПІІ виконують Українська держава інвестиційно-кредитна
компанія і Торгово-промислова палата. З метою запобігання
суперечкам між іноземними інвесторами та органами виконавчої влади
і місцевого самоврядування, а також для сприяння оперативному
позаурядовому врегулюванню суперечок Указом Президента України в
1997 р. утворено Палату незалежних експертів з питань іноземних
інвестицій як постійно діючий консультативно-дорадчий орган.
Президент України очолив Консультативну раду з питань іноземних
інвестицій в Україні (1997р.). [10,73]
Проблеми соціально-психологічного характеру в залученні ПІІ
пов’язані з відсутністю ринкового менталітету у відчизняних
бізнесменів, що проявляється у їх нездатності самостійно приймати
відповідальні рішення, швидко орієнтуватись у мінливому економічному
середовищі.
Залученню
ПІІ перешкоджають
незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною
інформацією. Тому для стимулювання залучення ПІІ та усунення
негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд
заходів, спираючись на принципи:
. стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного
інвестування;
. диференційованого підходу до податкових та інших пільг для
іноземних інвесторів – з урахуванням обсягів і форм
інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки
України;
. надійності, доступності та оперативності організаційного та
інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій.
Законом України ,,Про режим іноземного інвестування” (березень
1996 р.) іноземного інвестора поставлено в рівні умови з
вітчизняним. Законом передбачаються здійснення іноземних
Информация о работе Проблеми входження України в світове господарство