Прат млин ПраТ «Вінниця-млин»

 

Назва показника	Формула розрахунку	Нормативне значення	Роки
			2010	2011	2012
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	р.380 ф. №1/р.640 ф.№1	>0.5	0,93	1,33	0,98
Коефіцієнт фінансової залежності	р. 640ф. №1/р. 380 ф.№1	<2	1,06	0,74	1,01
Коефіцієнт фінансового  ризику	(р. 430ф. №1+ р.480ф. №1+ р.620ф. №1+ р. 630ф.№1)/р.380ф. №1	<1	0,06	0,06	0,01
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	(р. 260ф. №1- р. 620ф. №1)/ р. 380ф. №1	Середньо-галузеве	0,37	0,37	0,46

 

  За досліджуваний період простежується незначне зниження коефіцієнта фінансового ризику. Теоретично таке зниження свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

   З наведених в табл.1.3 розрахункових даних ми можемо простежити збільшення значення коефіцієнта маневреності власного капіталу протягом 2010-2012 рр., що є позитивним моментом, оскільки свідчить про збільшення частини власного оборотного капіталу, про підвищення гнучкості у використанні власних коштів підприємства.

  Наведені показники відповідають критеріям відповідності нормативних значень, що дає підстави стверджувати про належний рівень стабільності ПраТ „Вінниця-млин”.

  Не менш важливим у порівнянні з показником фінансової стабільності є показник ліквідності підприємства, який характеризується розрахунковими коефіцієнтами, наведеними у табл. 1.4.

  Значення загального коефіцієнта ліквідності показує здатність підприємства погасити всі свої зобов’язання. Як видно з наведених в табл. 1.4 даних, значення згаданого показника суттєво перевищує нормативне значення, що свідчить про належний рівень платоспроможності підприємства. Зростання коефіцієнтів ліквідності протягом аналізованого періоду свідчить про позитивну характеристику підприємства в плані його платоспроможності.

 

 Таблиця 1.4

 

Показники платоспроможності  підприємства за період 2008-2010 рр.

 

Назва показника	Формула розрахунку	Нормативне значення	Роки
			2010	2011	2012
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	(р.220 ф. №1+ р.230 ф. №1+ р.240 ф. №1)/ р.620 ф.№1	0,2÷0,35	0,09	1,42	16,92
Коефіцієнт проміжної  ліквідності	(р.260 ф. №1- р.100 ф. №1- р.110 ф. №1- р.120 ф. №1)/ р.620 ф.№1	0,8÷0,9	5,67	5,67	33,95
Загальний коефіцієнт ліквідності	(р. 260ф. №1+ р.270ф. №1)/ (р. 480ф. №1+ р.620ф.№1+р.630ф.№1)	>1	6,56	6,564	44,09

 

  Розрахунок показників ділової активності підприємства представлений у табл. 1.5. Результат проведених розрахунків можна стверджувати, що виручка від реалізації продукції у 2010 р. зросла.

  Збільшення коефіцієнта оборотності активів у 2011 р. свідчить про покращення активності використання підприємством всіх наявних ресурсів.

 

 Таблиця 1.5

Показники ділової активності підприємства за період 2010-2012 рр.

 

Назва показника	Формула розрахунку	Роки
		2010	2011	2012
Коефіцієнт оборотності  активів	р.030 ф. №2/((к.3 р.280 ф.№1+ к.4 р.280 ф.№1)/2)	0,34	0,48	0,36
Коефіцієнт оборотності  власного капіталу	р.030 ф. №2/((к.3 р.380 ф.№1+ к.4 р.380 ф.№1)/2)	0,37	0,31	0,36
Фондовіддача	р.030 ф. №2/((к.3 р.030 ф.№1+ к.4 р.030 ф.№1)/2)	0,68	0,89	0,72
Продуктивність праці	р.030 ф. №2/ середня чисельність  працівників (48 чол.)	9,14	10,12	20,12
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	р.030 ф. №2/((к.3 р.210 ф.№1+ к.4 р.210 ф.№1)/2)	1,21	1,07	1,98
Коефіцієнт погашення  дебіторської заборгованості	((к.3 р.210 ф.№1+ к.4 р.210 ф.№1)/2)/ р.030 ф. №2	1,82	0,93	0,504

  Збільшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості у 2012 р. є результатом оборотних коштів, вкладених у розрахунки. У 2012 р. простежується зростання показника продуктивності праці, який характеризує ефективність використання підприємством трудових ресурсів за одиницю часу.

  Збільшення показника фондовіддачі свідчить про збільшення виручки від реалізації, що припадає на 1 гривню вартості основних засобів. Така картина свідчить про позитивні тенденції в діяльності ПраТ „Вінниця-млин”. Негативною є тенденція до зменшення у 2011 р. коефіцієнта оборотності власного капіталу. Згідно наведеної формули цей коефіцієнт визначається як частка від ділення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості власних ресурсів (власного капіталу) підприємства. Він показує, кількість оборотів власного капіталу за відповідний період і характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 гривню власних ресурсів, вкладених у діяльність підприємства. За останній звітний період значення коефіцієнта оборотності власного капіталу становила 0,36. Це означає, що середня вартість власного капіталу у звітному періоді приймала участь у формуванні виручки від реалізації 0,36 раза. Чим вищим є значення даного коефіцієнта, тим ефективніше використовується вкладений у підприємство капітал.

  Як бачимо з наведених вище табличних даних, ПраТ „Вінниця-млин” за останні роки є платоспроможним та фінансово стійким, оскільки значення всіх показників відповідають оптимальним. Тобто, можна з впевненістю сказати, що дане підприємство є фінансово стабільним.

 

РОЗДІЛ 2 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

 

2.1. Облік основних  засобів та нематеріальних активів 

  Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.

  Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку „Основні засоби”.

  До основних засобів у ПраТ „Вінниця-млин” відносяться матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року, а первісна вартість яких більша за 1000 грн. Обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів вважається об’єкт основних засобів. На даному підприємстві таким є виробнича лінія.

  Нарахування амортизації за основними засобами у ПраТ „Вінниця-млин” здійснюється по нормах і методах, передбачених податковим законодавством (податковий метод). Згідно цього основний засіб, що є на балансі у підприємства, відноситься до ІІ групи основних засобів «Машини та обладнання». Отже, розмір амортизації становитиме 10% від залишкової вартості.

  Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. Рахунок 10 „Основні засоби” призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості. Щодо аналітичного обліку, то він ведеться у розрізі об’єктів основних засобів. Щодо документування операцій з обліку основних засобів, то воно оформляється первинними документами, що визначені наказом Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку” №352. Що стосується операцій з основними засобами у ПраТ „Вінниця-млин”, то доцільно сказати, що з часу оприбуткування основних засобів було проведено ремонтні роботи у 2010 році. Ремонт основних засобів на даному підприємстві обліковується на рахунку 15.6 „Ремонт виробничої лінії”. Кількість і суми товарно-матеріальних цінностей, які були списані на ремонт, відображено у акті на списання. Також витрачання товарно-матеріальних цінностей на ремонт можна визначити, провівши аналіз картки рахунку 15.6 за потрібний нам період. Картка рахунку 10 „Основні засоби” показує збільшення балансової вартості основних засобів.

   Вибуття основних засобів може відбуватися внаслідок: продажу, ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам, обміну на інші активи, внеску до статутного капіталу інших підприємств.

 

2.2. Облік грошових  та розрахункових операцій 

  Грошові кошти у ПраТ „Вінниця-млин” можуть зберігатися на рахунках у банку.

Основним нормативним  документом, що регулює правила ведення  розрахунків готівкою, є Положення  про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке прийняте Постановою Правління Національного банку України від 15 лютого 2004 року № 637.

  Грошові кошти - це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Готівка може надходити з трьох джерел:

 

 з банківського рахунку;

 

 від підзвітних  осіб;

 

 у вигляді виручки. 

 

  Для обліку готівки в плані рахунків передбачено активний рахунок 30 „Каса”.

За дебетом рахунку  відображають надходження готівкових коштів, а по кредиту — їх використання. Аналітичний облік можна вести  за окремими касирами та в розрізі  видів валют. Рахунок 33 „Інші кошти” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів, які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, сплачених   путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо), та про кошти в дорозі.                 По дебету рахунку 33 „Інші кошти” відображається надходження грошових документів до каси підприємства та коштів в дорозі, по кредиту — вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.

  Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами. Поточні рахунки відкриваються суб’єктам підприємницької діяльності для зберігання коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

  Облік операцій на рахунках в банку ведеться на рахунку 31 „Рахунки в банках”. По дебету рахунку 31 відображають надходження грошових коштів, а по кредиту — їх використання.

  Для визначення суми коштів, які зберігаються на поточному рахунку, призначена виписка банку. У виписці зазначені надходження та видача грошових коштів по операціях. На нашому підприємстві має місце такий документ як авансовий звіт. З його допомогою можна прослідкувати видачу готівки та проконтролювати її повернення, оскільки авансовий звіт містить інформацію, на які потреби були витрачені кошти.

 

2.3. Облік праці та зарплати

 Основні положення  з оплати праці визначені Кодексом  законів про працю України.  Питання державного і договірного  регулювання оплати праці визначається  також Законом України „Про оплату праці” № 108/95-ВР від 24.03.1995 р. та іншими нормативно-правовими актами.

  Згідно із Законом У країни „Про оплату праці” заробітна плата — це винагорода, обчислена переважно у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

  Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. На кожному підприємстві, організації виникає необхідність оцінити і оплатити результати праці, включивши згодом витрати на оплату праці до вартості продукції. Документування господарських операцій повинно забезпечити одержання своєчасної та об’єктивної інформації про чисельність працівників, використання робочого часу, виробіток продукції і розрахунки щодо оплати праці.

 

 Облік руху особового  складу підприємства здійснюється  у бухгалтерії.  Обліку підлягають  всі працівники незалежно від  виконуваної роботи та займаної посади.

Оформлення працівників  на роботу здійснюється на підставі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу.  Для обліку використання робочого часу використовують табель, який веде уповноважена на те особа. Табельний  облік застосовується для аналізу і контролю за використанням робочого часу і станом трудової дисципліни. Дані табельного обліку використовуються також для визначення заробітку працівників, які перебувають на погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам. На основі табелю робочого часу у бухгалтерії складається відомість розрахунку заробітної плати у відомості відображаються суми нарахованої зарплати, премії, доплати, лікарняні, відпускні, розміри утримань до фондів соціального страхування та суми до видачі працівникам на руки. За рахунок платіжної відомості можна звірити суми нарахованої заробітної плати, розрахунок утримань та фактичної видачі працівнику оплати.

  У ПраТ „Вінниця-млин” проводиться індексація заробітної плати, основними правилами якої є:

1) її зобов’язані проводити всі працедавці;

2) індексують заробітну  плату всіх працівників незалежно  від її розміру в межах прожиткового  мінімуму для працездатних осіб;

3) базовими вважаються  місяці, в яких: фізичній особі  підвищували заробітну плату  або ввели постійну надбавку, премію, доплату чи іншу постійну виплату, у зв’язку з чим зросли її доходи; співробітника прийняли на роботу; підвищено розмір мінімальної зарплати і через це збільшилася зарплата працівника.