Прат млин ПраТ «Вінниця-млин»

  Основне призначення облікової політики полягає в:

 

- упорядкуванні облікового  процесу на підприємстві;

 

- забезпеченні методологічного  і методичного відображення майна  підприємства, господарських процесів  та результатів його діяльності;

 

- наданні бухгалтерському  обліку планомірності та цілеспрямованості;

 

- забезпеченості ефективності  обліку.

 

  Порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій у       ПраТ «Вінниця-млин» наступний.

 

1. До основних фондів  відносяться матеріальні активи підприємства, що використовуються для ведення господарської діяльності, термін корисного використання яких перевищує один рік і вартість яких - понад 1000 грн. Активи вартістю менше 1000 грн. і з терміном корисного використання більше одного року обліковуються як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА).

 

2.Одиницею бухгалтерського  обліку основних засобів уважати  об’єкт основних засобів.

 

3. Первісна вартість  об’єкта основних засобів у  випадку, якщо при його придбанні  був здійснений розрахунок у грошовій формі, формується з урахуванням норм п. 8 - 9 П(С)БО 7.

  Первісна вартість об’єкта основних засобів, при придбанні яких були здійснені розрахунки в не-грошовій формі (у т.ч. отриманих як внесок до статутного капіталу й у вигляді подарунка), визначається з урахуванням п. 10-13 П(С)БО 7.

 

4. Амортизація основних засобів (за винятком МНМА) здійснюється із застосуванням податкового методу нарахування амортизації.

 

5. Амортизація МНМА нараховується в розмірі 100 % вартості такого об’єкта в першому місяці його відпуску зі складу в експлуатацію.

 

6. Матеріальні активи з терміном корисного використання менше одного року, незалежно від їх первісної вартості, обліковуються як малоцінні швидкозношувані предмети (МШП).

 

7. Одиницею бухгалтерського обліку запасів уважати їх найменування.

  Одиницею бухгалтерського обліку запасів може бути однорідна група запасів (п. 7 П(С)БО 9 „Запаси”).

 

8. Первісну вартість  запасів у бухгалтерському обліку  формувати з урахуванням п. 10 - 13 П(С)БО 9.

 

 9. Транспортно-заготівельні витрати, пов’язані з придбанням запасів, відносять на вартість тих запасів, у зв’язку з придбанням яких ці витрати понесені.

  Відповідно до п. 9 П(С)БО 9 сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) може обліковуватися на окремому субрахунку з подальшим розподілом.

 

10. При списанні запасів  та їх реалізації оцінку здійснювати  за методом собівартості перших  за часом надходження (ФІФО).

 

11. Дебіторську заборгованість  визнавати активом у випадку,  якщо існує упевненість в отриманні економічних вигод при її погашенні.

 

12. У балансі підприємства  дебіторську заборгованість за  товари, продукцію, роботи, послуги  та іншу поточну дебіторську  заборгованість відображати за  чистою реалізаційною вартістю, яка визначається як різниця  між сумою дебіторської заборгованості та сумою резерву сумнівних боргів.

  Величину резерву сумнівних боргів визначати на підставі класифікації дебіторської заборгованості за термінами її непогашення.

 

13. З метою рівномірного  розподілу затрат протягом звітного року створити на підприємстві резерв для забезпечення оплати відпусток. Суму забезпечення нараховувати щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. Отриману суму збільшувати на відсоток відрахувань до фондів обов’язкового страхування.

 

14.Доходи в бухгалтерському обліку відображати з урахуванням норм, установлених П(С)БО 15 „Доходи”.

  Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнавати в момент відвантаження її покупцям з дотриманням вимог п. 8 П(С)БО 15.

 

15.Витрати в бухгалтерському обліку відображати з урахуванням норм, установлених П(С)БО 16 „Витрати”.

 

  Застосовувати комбінований попроцесний метод обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості налагоджувально-монтажних робіт, встановити ліміт матеріальних витрат.

  З метою обліку витрат на виробництво, встановити такий перелік постійних та змінних загальновиробничих витрат:

  Постійні - основна і додаткова заробітна плата та відрахування на соціальні заходи; витрати на опалення, освітлення, водопостачання; інші послуги сторонніх організацій на утримання виробничих приміщень; операційна оренда приміщень; амортизація основних засобів; витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування обладнання; витрати на перевезення виробничого персоналу.

  Змінні: втрати, пов’язані з енергозабезпеченням виробничого процесу, електроенергія. Загальновиробничі витрати повністю відносити в обліку до виробничої собівартості.

  Бухгалтерський облік в управлінні вести силами бухгалтерії, керованої головним бухгалтером, який безпосередньо підпорядковується начальнику управління (директору). Бухгалтерський облік ведеться на основі „Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, забов’язань та господарських операцій”, Інструкції №291 з використання Плану рахунків, використовуючи журнально-ордерну форму обліку з елементами комп’ютерної обробки документів.

  Наказом затверджений робочий план рахунків бухгалтерського обліку. Для забезпечення необхідної деталізації облікової інформації головний бухгалтер вправі вводити додаткові субрахунки. На Товаристві затверджений перелік осіб, які мають право підпису первинних документів та підзвітних осіб, які відповідають за матеріальні цінності, їх склад доведений до всіх структурних підрозділів. Вказані особи несуть відповідальність за достовірність виписаних документів, своєчасність їх та передачі у бухгалтерію згідно графіку документообігу.

 

1.3.Аналіз фінансового стану підприємства

 

  Для зручності аналізу фінансового стану будь-якого підприємства необхідно розрахувати ряд показників на основі фінансової звітності (додаток).

   Платоспроможність підприємства. Це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов’язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Крім аналізу платоспроможності підприємства слід також звернути увагу на його ліквідність.

  Ліквідність —це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну.

  З метою оцінки ліквідності балансу активи та пасиви підприємства необхідно згрупувати в залежності від рівня ліквідності (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1

Групування активів підприємства

Групи	Умовне   позначення	Сума рядків   балансу	Характеристика
Високоліквідні	А1	Р220-Р240	Грошові кошти і поточні  фінансові інвестиції
Швидколіквідні	А2	Р150-Р210	Дебіторська заборгованість, яка буде погашена за умовами договорів
Повільноліквідні	А3	Р100-Р140,    Р250	Запаси (сировина й матеріали, незавершене виробництво тощо) та інші оборотні активи (зокрема, дебіторська  заборгованість, строк     сплати якої минув)
Важколіквідні	А4	РО80	Активи, що передбачено  використовувати більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік)

 

Групування пасивів  подане у табл..1.2.

 

 

 Таблиця 1.2

 

Групування пасивів  підприємства

 

 

Групи	Умовне   Позначення	Сума рядків   балансу	Характеристика
Найбільш    термінові	П1	Р530-Р610	Поточні зобов’язання за розрахунками
Короткострокові	П2	Р500-Р520	Короткострокові кредити  та позикові кошти
Довгострокові	П3	Р480	Довгострокові зобов’язання
Постійні	П4	Р380,Р430	Зобов’язання перед власниками з формування власного кашталу

                        

  Аналіз фінансово-господарської діяльності, стану активів та зобов’язань в ринкових умовах відіграє важливу роль, оскільки, від результатів фінансової діяльності підприємства залежить як успішне виконання ним запланованих завдань, так і його функціонування загалом. Завданням фінансового аналізу є визначити фінансовий стан, з’ясувати можливості підвищення ефективності роботи підприємства за допомогою раціональної фінансової політики; оцінити напрями розвитку підприємства, виходячи з потреби у фінансових ресурсах. Головною фінансового аналізу є своєчасне з’ясування і виправлення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та знаходження резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

 

  Основними джерелами для проведення аналізу є фінансова звітність ПраТ „Вінниця-млин” за 2010-2012 рр.

  Загальна вартість майна підприємства дорівнює підсумку активу балансу: на кінець 2011 р. —45559 тис. грн. ; на кінець 2012 р. —50055тис. грн. Отже, вартість майна ПраТ „Вінниця-млин” за аналізований період має тенденцію до зростання: у 2011р. — збільшилась на 17168 тис. грн. порівняно з попереднім періодом, а в 2012 р. збільшилось на 4496 тис. грн.порівняно з 2011 р., що свідчить про розширення господарського обороту і являється позитивним моментом.

  В структурі сукупних активів підприємства протягом аналізованого періоду найбільшу частку займають оборотні активи (на кінець 2012 р. частка оборотних активів становила 52,7%).

  Слід відмітити, що частка необоротних активів у структурі активів підприємства збільшилась. Така структура активів пов’язана насамперед із високою чутливістю до зміни виручки від реалізації продукції. При цьому слід зазначити, що збільшення необоротних активів є наслідком прискорення оборотності оборотних засобів, що позитивно характеризує діяльність підприємства.

  Вартість оборотних активів підприємства у 2011 р. — зросла на 16633 тис. грн., а в 2012р. — на 4412 тис. грн.

  Частка оборотних активів у структурі активів підприємства у 2010 р. зменшилась, що свідчить про зменшення виробництва.

  Основним джерелом формування майна підприємства є власний капітал, який у структурі майна займає найбільшу частку: на кінець 2010 р. — 93,0 %. на кінець 2011 р. — 93,68 %; на кінець 2012 р. — 98,0 %.

  Частка власного капіталу в структурі майна підприємства протягом аналізованого періоду зростає: у 2010р. та 2011 р. — 0,93%, у 2012р.— 0,98%.

  У 2012 р. ефективна робота підприємства проявилась у збільшенні нерозподіленого прибутку на 522 тис.грн., а в 2011 р.нерозподілений прибуток зріс порівняно з попереднім періодом на 60  тис.грн.

  Таким чином, в цілому зміни майнового стану ПраТ „Вінниця-млин” за 2010-2012 рр. є позитивними.

  Використовуючи дані фінансової звітності ПраТ „Вінниця-млин” за 2010-2012 роки, розрахуємо основні фінансово-економічні показники його діяльності.

  Фінансовий аналіз — це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

 Аналіз дає можливість  оцінити: фінансове положення  компанії; майновий стан підприємства; ступінь підприємницького ризику (можливість погашення зобов’язань  перед третіми обличчями); достатність  капіталу для поточної діяльності  і довгострокових інвестицій; здатність до нарощування капіталу; раціональність використання позикових засобів; ефективність діяльності компанії.

  Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – це стабільність (стійкість) його діяльності, яка пов’язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем залежності від від кредиторів та інвесторів.

  Проведемо аналіз фінансової стабільності ПраТ „Вінниця-млин” (табл.1.3). Чим вищий коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), тим стійкішим є фінансовий стан і підприємство більш незалежне від зовнішніх кредиторів.

  На досліджуваному підприємстві найвище значення коефіцієнта фінансової незалежності спостерігається у 2009 р., однак у кожному з наведених років це значення є більшим від нормативного, що свідчить про перевагу частки власних коштів у фінансуванні підприємства.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.3

 

Показники фінансової стабільності ПраТ „Вінниця-млин” за 2010-2012 рр.