Поняття мислення та особливості мислення молодших школярів

    Л.С. Виготський вважав, що центральним для всієї структури свідомості й для всієї системи діяльності психічних функцій є розвиток мислення. З цим тісно пов'язана й ідея інтелектуалізації всіх інших функцій, тобто зміни їх залежно від того, що мислення приводить на певному щаблі до осмислювання цих функцій, що дитина починає розумно ставитися до своєї психічної діяльності.  
    Мислення дитини, на думку Л.С. Виготського, розвивається від соціалізованої форми через егоцентричну мову (для спілкування з іншими) до внутрішнього мовлення. При цьому мова стає засобом вищої форми мислення. Згідно Л.С. Виготському, з початком шкільного навчання мислення висувається в центр свідомої діяльності дитини, стає домінуючою функцією. У ході систематичного навчання, спрямованого на засвоєння наукових знань, відбувається розвиток словесно-логічного, понятійного мислення, що веде до перебудови і всіх інших пізнавальних процесів.                       .  
    У розвитку мислення молодших школярів виділяють дві основні стадії: на першій стадії (перший-другий класи) їх мислення багато в чому схоже на мислення дошкільників (за Ж. Піаже, стадія інтуїтивного мислення, що спирається на більш розчленовані подання): аналіз навчального матеріалу проводиться по перевазі в наочно-дієвому і наочно-образному плані; до третього класу мислення переходить у якісно нову, другу стадію (стадію конкретних операцій, за Ж. Піаже), що вимагає від вчителя демонстрації зв'язків, що існують між окремими елементами засвоюваних відомостей. До третього класу діти опановують родо-видовими співвідношеннями між окремими ознаками понять, тобто класифікацією, формується аналітико-синтетичний тип діяльності, освоюється дію моделювання. Це означає, що формується формально-логічне мислення.                        .  
    У процесі навчання дитина повинна оволодіти більш складними видами мови: письмовою мовою, монологічного, прийомами художньої літературної мови. Мова є одним з найважливіших психічних процесів молодшого школяра, і її оволодіння йде на уроках рідної мови по лінії звуко-ритмічної, інтонаційної сторони мови; по лінії оволодіння граматичним ладом і лексикою, збільшення словника і усвідомлення власних мовних процесів. Для дитини представляє великі труднощі аналіз звукового складу слова і аналіз слів у реченні.

    У результаті аналізу проведеної діагностики вивчення рівня мислення і мовлення відзначається, що в контрольній та експериментальній групі переважають переважно діти з середніми та високими показниками. У даній вибірці найбільш високо розвинуте понятійно-образне мислення. Найменш розвинені логічне мислення та активний словниковий запас. Показники розвитку мислення та мовлення корелюють між собою.                 .  
    Можна в даній вибірці виділити такі підгрупи:                      :  
   - Підгрупу з низькими показниками понятійно-логічного мислення – 25% - 30%;

    -Підгрупу з середніми показниками понятійно-логічного мислення – 40% - 45%; 
- Підгрупу з високими показниками понятійно-логічного мислення – 30% - 20%;  
- Підгрупу з високими показниками розвитку мовлення - 20% відповідно у контрольній та експериментальній групі.                          .  
    Програма розвиваючих занять включала такі напрямки: розвиток мовлення; розвиток пізнавальної активності; формування вміння правильного висловлення думок; збагачення словникового запасу учнів.

    Також можна  сказати, що відбувся «перехід» дітей експериментальної групи з більш низького рівня на більш високий. У контрольній же групі результати хоч і покращились, але не наскільки. Таким чином, зміни відбулися як в розвитку активного словника, так і у розвитку логічного мислення.

Отже, в ході досліджень були виконані такі завдання, як:

• вивчити психологічну літературу по даній темі;
• визначити рівень розвитку мислення і мовлення молодших школярів в процесі навчання;
• виявити особливості розвитку мислення і мовлення в молодшому шкільному віці;
• кількісна і якісна обробка результатів дослідження;
• узагальнити матеріал; висновки і рекомендації.                 . 
      Результати контрольної діагностики дозволяють зробити висновок про ефективність програми з розвитку мислення й мовлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексєєва Л.Г., Воронін А.Н.. Розвиток і діагностика здібностей .- Москва. Наука 1991р.
2. Битянова М.Р. Робота психолога в початковій школі / М.Р. Битянова, Ж.В. Азарова, Є.І. Афанасьєва, Н.Л. Васильєва .- М.: Досконалість, 1998.-236 с.
3. Головко І. Формування вмінь і навичок молодших школярів складати твори-міркування // Початкова школа, 1999. – №8.  
4. Джежелей О.В. Уроки читання і види мовної діяльності // Початкова школа. – 1994. – №6. – №8.
5. Забрамная С.Д. Розвиваючі заняття з дітьми: Матеріали для самостійної роботи студентів за курсом «Психолого-педагогічна діагностика і консультування» / С.Д. Забрамная, Ю.А. Костенкова. - М.: В. Сікач, 2001. - 80 с.
6. Карпова С.Н., Труве Е.І. Психологія мовного розвитку дитини. - Ростов-на-Дону, 1999.
7. Левітес В.В. Завдання для розвитку логічного мислення дітей / А.В. Белошістая, В.В. Левітес / / Педагогічні читання пам'яті Л.Ю. Бобкова: Матеріали V ювілейної регіональної науково-практичної конференції, присвяченої 30-річчю факультету Педагогіки і методики початкового навчання (ПіМНО) 21-22 березня 2006 .- Мурманськ: МДПУ, 2006. Т 2. - С. 105-106.
8. Левітес В.В. Завдання для розвитку логічного мислення: навч. посібник для першого класу чотирирічної початкової школи / А.В. Белошістая, В.В. Левітес. - Мурманськ: Поліграфіст, 2006. - 64 с.
9. Лукіянчук А.М. Матеріали до практичних занять з  психодіагностування.- Біла Церква, 2010р.
10. Мазур О. Психологічні аспекти розвитку мовлення учнів // Педагогіка і психологія. – 2000. – №3. – С.74.
11. Максименко С.Д.,  Соловієнко  В.О.   Загальна  психологія:  Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2000 р.
12. Марцинковская Т. Д. Діагностика психічного розвитку дітей. -М.: Лінка-прес, 2000р.
13. Обухова Л.Ф "Дитяча психологія: теорія, факти, проблеми, - М: Тривола, 1995 р.
14. Олійник Г.А. Виразне читання в початкових класах. – Тернопіль: Астон, 2001.
15. Переслені Л.І. Визначення рівня розвитку словесно-логічного мислення у першокласників / Л.І. Переслені, Л.Ф. Чупров / / Питання психології.

- 1989. - № 5. - С. 154-157.

16. Педагогічний словник / За ред. дійсного члена АПН України Ярмаченка М.Д. – К.: Педагогічна думка, 2008 р.
17. Піаже Ж. Мова і мислення дитини. М., 1994.
18. Психодіагностика особливостей словесно-логічного мислення молодших школярів (методичні рекомендації) / Авт.-сост.: Переслені

Л. І., Мастюкова Є. М., Чупров Л. Ф. - Абакан: АГПИ, 1990. - 28 с.

19. Ревіна Є.Г. Особливості формування логічного мислення учнів у початковій школі / О.Г. Ревіна, А.З. Гусейнов / / Вісник Харківського госагроуніверсітета ім. Н.І. Вавілова. - Вип. 3. - № 6. - Саратов, 2006. - С. 104-106.
20. Хорошковська О.А. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 1997. – №9.

Інформаційні ресурси

1. http://ua-referat.com
2. www.coolreferat.com
3. http://crk-knteu.kiev.ua