Поняття мислення та особливості мислення молодших школярів

    При проведенні дослідження визначення понять учнями 2-Г класу були отримані наступні результати (див. таблицю 2.2).

 

Таблиця 2.2

     Рівень сформованості мовлення молодших школярів

              №      Досліджувані учні (кількість балів)

                       1   2   3    4    5    6    7   8    9    10

               1     1    1    1    1    1    1    1    1    1    1

               2     1    1    1    1    1    1    1    1    1    1

               3     1    1    1    1    1    1    1    1    1    1

 

 

Продовження таблиці 2.2

               4    1    1    1    1     1    1    1    1    1    1

               5    1    1    1    1    1    0,5  1    1    1    1

               6   0,5  1    1    0   0,5   0    1    1    1    1

               7  0,5 0,5  1    1   0,5 0,5  1   0,5   1   0,5

               8    1    1    1   0,5   0    0     1   0  0,5    1

               9    1    1    1    1    1    1    1    1    1    1

               10  1    1    1    1    1    1    1    1    1    1

                         9   9,5   10   8,5   8    7    10   8,5   9,5  9,5

    Таким чином, за даними таблиці 2.2 можна зробити висновок, що у 50% опитаних (тобто 5-ти чоловік) дуже високий рівень розвитку мовлення, у 40% – високий і лише у 10% (тобто 1 людини) – середній.

    Зобразимо це на діаграмі: (див. рисунок 2.2)

Рисунок 2.2

    Отже, у результаті експерименту було підраховано суму балів отриманих випробовуваними за визначення всіх 10 слів з вибраного набору. 
    Слід зазначити, що результати 9,5 – 10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку мовлення, 8 – 9 балів – про високий рівень розвитку мовлення і 4 – 7 балів – про середній рівень.

   В ході даного дослідження відмічено, що деякі ускладнення викликали визначення таких слів, як герой, гойдатися, з'єднуватися, крутитися, спотикатися, деякі з учасників дослідження взагалі не змогли точно охарактеризувати ці слова.                                     . 
    Загалом із завданням учні справилися легко, швидко і правильно, визначення даних понять не викликало особливих ускладнень.

  2.2 Система роботи щодо покращення рівня розвитку мислення і мовлення у дітей молодшого шкільного віку

Ми провели констатувальний експеримент, який виявив перевагу високого та середнього рівнів пізнавальної активності і вихованості учнів. Отже, є необхідність проведення формувального експерименту, мета якого – підвищення рівня розвитку мислення і мовлення 2 класів на уроках читання, розвитку зв’язного мовлення та логіки. У ході цього експерименту ми ставили такі завдання:

1. дібрати і запропонувати комплекс різноманітних вправ;
2. розробити і подати готові моделі уроків читання, логіки, розвитку зв’язного мовлення;
3. практично перевірити можливість впровадження елементів з розвитку мисленння і мовлення під час навчально-виховного процесу.

    Нами були проведені уроки, які мали на меті працювати над формуванням уміння доказово мислити, вдосконалювати уміння складати речення зі слів, зв`язної розповіді; розвивати виразне читання, зв’язне мовлення,  
вміння висловлювати свою думку.

З школярами було проведено заняття "Розвивай свої здібності"  
  (додаток В). У процесі підготовки і проведення цього уроку комплексно розв'язувались такі пізнавальні, емоційні й розвиваючі завдання:

1. вчити замислюватись над логічними зв’язками;
2. розвивати пізнавальні здібності,тренувати увагу, спостережливість,творчу уяву;
3. виховувати доброзичливість,прагнення бути активним у колективних творчих вправах.

Готуючись до проведення уроку, ми спостерігали за учнями: чи читають вони художню літературу, чи полюбляють вони загадки та різні творчі завдання. На занятті ми проводили вікторини, розв’язували різні цікаві задачки, проводили гру «Швидше відповідай». Про ефективність проведеної роботи свідчило те, наскільки добре діти вміли відповідати, чи були активними, наскільки добре володіли матеріалом.

     Нами був проведений урок з розвитку зв’язного мовлення «Складання розповіді за власним спостереженням, опорними словами» (додаток Г). Завдяки якому ми продовжили роботу із вдосконалення уміння складати речення зі слів, розповіді. Комплексні цілі навчального та розвивального впливу заняття можна сформулювати таким чином:

• формувати вміння правильно, точно висловлювати свої думки;

• розвивати спостережливість, образне мислення, уяву;

• збагачувати словарний запас учнів;

На початку заняття ми інсценували казку, працювали в групах, проводили ряд асоціацій, колективно складали текст зі слів. Це дало змогу перевірити словниковий запас учнів, наскільки точно учні вміють висловлювати свої думки.

Також ми провели урок читання, мета якого - розвивати виразне читання, зв’язне мовлення, вміння висловити свою думку (додаток Д). На занятті ми проводили гру «Незакінчене речення», в якій діти повинні були висловити свої думки за допомогою слів «Я думаю..», «На мою думку..». Такий вид роботи дав змогу нам перевірити, наскільки ж в учнів розвинене зв’язне мовлення та мислення.

    Значна роль у навчальному процесі, щодо розвитку мислення та мовлення молодших школярів, відводиться бесідам з батьками на батьківських зборах, які були проведені на тему: «Читання – шлях до пізнання навколишнього світу » (додаток Е). Мета яких полягала у тому, як викликати в дітей інтерес до читання, а також були надані рекомендації батькам стосовно теми (додаток Ж). 

    2.3. Аналіз результатів дослідження рівня розвитку мислення і мовлення в молодших школярів в процесі навчання

     Після впровадження експериментальної програми з підвищення рівня розвитку мислення і мовлення дітей було проведено контролюючий етап в експериментальному та контрольному класах. Повторне тестування, щодо рівня сформованості мовлення молодших школярів, яке було складено аналогічно тому, яке застосовувалось на етапі констатувального експерименту, показало такі результати: (див. таблицю 2.3)

         Таблиця 2.3

               №           Досліджувані учні (кількість балів)

                       1   2   3    4    5    6    7   8    9    10

               1     1    1    1    1    1    1    1    1    1    1

               2     1    1    1    1    1    1    1    1    1    1

               3     1    1    1    1    1    1    1    1    1    1

               4    1    1    1    1     1    1    1    1    1    1

               5    1    1    1    1    1    0,5  1    1    1    1

               6   0,5  1    1    1    0,5   1    1    1    1    1

               7   1     1      1    1 0,5  0,5  1   0,5   1   0,5

               8    1    1     1   0,5   1    1     1   1   0,5    1

             9    1    1    1    1    1    1    1    1    1      1

              10    1    1    1    1    1    1    1    1    1     1

                     Продовження таблиці 2.3

                  9,5  10    10   9,5   9    9    10    9,5 9,5    9,5

Порівнявши результати первинної і вторинної діагностики, як бачимо,  рівень розвитку мовлення молодших школярів значно покращився.

    Інтерпретація результатів методики «Визначення понять» показали, що за рівнем володіння мовою при вираженні думки контрольна та експериментальна група розділилися на три підгрупи:                             :  
1)  з дуже високим рівнем - відповідно 80% (50% до проведення формуючого експерименту);  
2) з високим рівнем - відповідно 20%  (40% до проведення формуючого експерименту);  
3) з середнім рівнем - відповідно 0% (10% до проведення формуючого експерименту).

    Повторне тестування, щодо рівня сформованості мислення молодших школярів, яке було складено аналогічно тому, яке застосовувалось на етапі констатувального експерименту, показало наступні результати:

Високий рівень		Середній рівень		Низький рівень
Експериментальна група	Контрольна група	Експериментальна група	Контрольна група	Експериментальна група	Контрольна група
35%	25%	40%	45%	30%	25%

 

 

Більшість дітей у контрольній та експериментальній групах показали середній і хороший рівень розвитку понятійно-логічного мислення. Результати діагностики занесені до діаграми: (див. рисунок 2.3)

Рисунок 2.3

   

                  60%

                  50%

                  40% 

                  30%     

                 20%

                 10%

               0%  Високий рівень  Середній рівень  Низький рівень

 

Аналіз результатів почнемо з розгляду показників рівня розвитку понятійно-логічного мислення. У результаті інтерпретації показників методики «Четвертий зайвий» контрольна та експериментальна групи умовно розділилися на три підгрупи:                         :  
1) з низьким рівнем розвитку понятійно-логічного мислення - відповідно 30% і 25% у контрольній та експериментальній групі;                            ;  
2 ) із середнім рівнем розвитку понятійно-логічного мислення - відповідно 40% і 45% у контрольній та експериментальній групі;                             ;  
3) з високим рівнем розвитку понятійно-логічного мислення - відповідно 35% і 25% у контрольній та експериментальній групі.                              .  
З дуже низьким рівнем розвитку понятійно-логічного мислення у контрольній та експериментальній групах дітей не виявилося .

Як ми бачимо, відбувся «перехід» дітей експериментальної групи з більш низького рівня на більш високий. У контрольній же групі результати хоч і покращились, але не наскільки. Таким чином, зміни відбулися як в розвитку активного словника, так і у розвитку логічного мислення.  
    Вивчивши проблему розвитку мислення і мовлення у дітей молодшого шкільного віку у навчальному процесі на підставі теоретичних фактів та результатів їх застосування на практиці, ми переконалися в тому, що дана проблема є актуальною в сучасній школі.

Розвиток мислення і мовлення спрямований не тільки на процес навчання, але і на його результат, а це завжди пов'язано з прагненням до мети, з реалізацією її, подоланням труднощів, з вольовим напруженням і зусиллям.

Отже, порівняння результатів двох експериментів дозволило зробити наступні висновоки:

• в ході уроків з ігровими елементами учні були активні;
• зріс інтерес до навчальних дисциплін;
• підвищилася ефективність навчання, засвоєння матеріалу.

У даному дослідженні ми встановили вихідні засади роботи з розвитку мислення і мовлення молодших школярів. Найбільш ефективними шляхами і засобами з розвитку мислення і мовлення є цікаві вправи та ігрова діяльність.

Правильне мовлення та логічне мислення при правильній педагогічній організації діяльності учнів, систематичної і цілеспрямованої навчальної діяльності може і повинне стати стійкою рисою особистості школяра і здійснювати сильний вплив на його розвиток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 
ВИСНОВКИ

    Протягом молодшого шкільного віку відбуваються істотні зміни і в психічному розвитку дитини: якісно перетворюється пізнавальна сфера, формується особистість, складається складна система відносин з однолітками і дорослими.  
    Провідною в молодшому шкільному віці стає навчальна діяльність. Вона визначає найважливіші зміни, що відбуваються в розвитку психіки дітей на даному віковому етапі. Зміст навчальної діяльності має відмінну особливість: його основну частину складають наукові поняття, закони науки, загальні способи вирішення практичних завдань.                      .  
    У навчальній діяльності засвоєння наукових знань, умінь і навичок виступає як основна мета і головний результат діяльності. Дитина під керівництвом вчителя починає оперувати науковими поняттями. Дитина в навчальних ситуаціях засвоює загальні способи виділення властивостей понять або рішення деякого класу конкретно-практичних завдань.                          .  
    Розвивальне навчання В.В. Давидова формує навчальну діяльність, що відповідає таким вимогам: об'єктом засвоєння є теоретичні поняття; процес засвоєння будується так, щоб перед дитиною розкривалися умови походження понять; результатом засвоєння стає формування спеціальної навчальної діяльності з її своєрідною структурою.