Отчет по практике на УДППЗ “Укрпошта”

ВСТУП

Поштовий зв'язок відіграє важливу роль для економічного і соціального прогресу суспільства. Пов'язуючи виробництво і споживання, поштовий зв'язок активно впливає на економіку, управління, розвиток бізнесу і підвищення добробуту людей.

Інфраструктурне призначення поштового зв'язку вимагає безперервного вдосконалення та відповідності потребам суспільства.

Безумовно, в останні роки – роки бурхливого стрибку інформаційних технологій, що здатні забезпечити споживачів великим розмаїттям послуг з передачі інформації, задача побудови оптимальної, ефективної та прибуткової сфери поштового зв’язку, здатної відбити усі коливання інтересів сучасного суспільства є дуже складною, і тому потребує ретельного та комплексного дослідження.

Вирішення цієї задачі повинно полягати в розробці уніфікованої моделі розвитку сфери поштового зв’язку шляхом обґрунтування методологічних засад трансформації існуючого організаційно-економічного механізму функціонування цього сектору економіки.

З огляду на історію існування поштового зв’язку можна відзначити певні особливості, притаманні виключно цій сфері економіки.

По-перше, – це наявність розгалуженої інфраструктури, яка, у більшості випадків, відбиває існуючий в країні адміністративно-територіальний поділ та спрямована на максимальне охоплення населення тими видами інформації, які можуть існувати тільки у формі фізично відчутних відправлень (листи, привітання, подяки, подарунки тощо).

По-друге, – це традиційно сформована та психологічно зрощена система обміну інформацією, яка є предметом відображення духовного спілкування, сутністю людства або об’єктивної необхідності страхування та запобігання зловживань і обману щодо започаткування, реалізації та продовження ділових стосунків (ділове листування).

По-третє, – це велике соціальне призначення пошти, яке відображується у виключній індивідуалізації особистостей, які залучаються до процесу передачі та отримання інформації.

Цілком зрозуміло, що широкомасштабний розвиток та впровадження найсучасніших інформаційно-комунікаційних технологій впливає на сутність цих ознак, але він не здатен знищити або замінити їх. Крім того, кажучи про існуючу систему поштового зв’язку, кількість створених робочих місць, економічну віддачу та кількість споживачів послуг не можливо уявити ситуацію їх одночасної ліквідації.

Отже, виникає логічно-обумовлена необхідність правдивого перегляду призначення, функцій та ефекту від функціонування поштового зв’язку для створення як нового погляду на місію та стратегію пошти, так й на ті переваги, які вона може надати для гідного існування держави, задоволення потреб споживачів.

Для цього необхідно розглянути сферу поштового зв’язку з точки зору її організаційно-технологічної побудови, здатності до трансформації відповідно до вимог часу, економічної привабливості щодо перспектив інвестування в модернізацію, розширення точок втручання в існуючу систему обміну інформацією на глобальному рівні, на рівні держави, на рівні потреб споживачів, та, безумовно, з позицій можливостей надання нових видів послуг, здатних забезпечити стійке та ефективне зростання пошти у майбутньому.

Еволюція становлення поштового зв’язку в країнах світу наочно демонструє великий державний вплив. На відміну від галузі телекомунікацій, пошта й досі у більшості країн світу залишається державним засобом управління та концентрацією державних інтересів у спілкуванні уряду з громадянами. Центральною фігурою в забезпеченні державних інтересів продовжує залишатися державне підприємство поштового зв’язку, як виключний представник інтересів держави, їх розповсюджувач та контролер. В такий спосіб організована структура поштового зв’язку будується на існуванні природної монополії, виконавцем якої є єдиний постачальник послуг поштового зв’язку – державне підприємство поштового зв’язку.

Проте, у багатьох країнах стан галузі поштового зв’язку є найгіршим порівняно з іншими галузями – якість послуг та ефективність її роботи не відповідають інтересам споживачів. Великі поточні капіталовкладення, які потребує сектор із року в рік, зменшуються урядами з популістських міркувань та спрямовуються на ті програми, які приносять більші політичні дивіденди. Для підвищення ефективності роботи та якості послуг потрібні великі за обсягом інвестиції, всебічні реформи, що допоможуть покращити якість послуг, які здатні зробити сектор галуззю, що може сама забезпечити власне фінансування. Тому найважливішими напрямами стратегічного розвитку вітчизняної галузі поштового зв’язку повинні стати:

1. Формування державної політики України стосовно підвищення економічної ефективності функціонування ринку поштового зв’язку через:

− аналіз стану поштового зв’язку у світі та визначення пріоритетів розвитку ринкових відносин;

− визначення основних принципів та впровадження механізму прозорого державного регулювання;

− забезпечення гарантій надання універсальних послуг поштового зв’язку;

− упровадження гнучкої політики тарифоутворення та ліцензування;

− підвищення якості надання послуг поштового зв’язку;

− урегулювання законодавчо-нормативної бази;

− зміцнення позицій української пошти на міжнародному рівні.

2. Забезпечення динамічного розвитку національного оператора поштового зв’язку – Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” шляхом:

− реформування техніко-технологічних принципів функціонування;

− упровадження інформаційно-комунікаційних технологій;

− удосконалення організаційної структури управління.

3. Підвищення продуктивності праці та працездатності для зростання професійного рівня персоналу та керівництва, підготовки основи швидкого розвитку інфокомунікаційної індустрії.

4. Збільшення інвестиційних джерел та обсягів капіталовкладень.

5. Перетворення на ринково-орієнтовані способи функціонування, впровадження нових видів послуг.

Отже, вітчизняна сфера поштового зв’язку вимагає визначення наукових засад стратегії розвитку поштового зв’язку України та формування економіко - регуляторних основ функціонування в умовах лібералізації та інтеграції у світовий поштовий простір згідно з вимогами часу, завданнями Комплексної програми створення Єдиної національної системи зв’язку України, Програми інтеграції України до Європейського Союзу.

Напрямами реалізації цього є визначення:

− пріоритетів розвитку ринку поштового зв’язку України з урахуванням накопиченого досвіду та світових тенденцій;

− повноважень та розподілу функцій між органами регулювання та управління;

− основних принципів регуляторної діяльності та напрямів удосконалення правового забезпечення розвитку поштового зв’язку;

− напрямів розвитку технічної, технологічної та інформаційної інфраструктури поштового зв’язку;

− напрямів організації міжнародної діяльності операторів поштового зв’язку;

− напрямів інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в діяльність операторів поштового зв’язку;

− нових принципів функціонування національного оператора поштового зв’язку.

 

Аналіз стану господарської діяльності УДППЗ “Укрпошта”

Аналіз стану господарської діяльності УДППЗ “Укрпошта” повинен здійснюватися згідно Методичних рекомендацій Міністерства економіки України щодо відстеження динаміки основних економічних показників роботи стратегічно важливих підприємств і підприємств монополістів, які було розроблено у відповідності до Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації в Україні” від 29.12.99 № 1626/99 та Програми проведення моніторингу фінансово-господарського стану підприємств, що передбачала здійснення індивідуального моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємств з метою:

– отримання інформації стосовно поточного стану і змін, що відбуваються на підприємствах під впливом економічних чи адміністративних чинників; відстеження процесів їх ринкової трансформації;

– виявлення та оцінки як позитивних, так і негативних соціально-економічних аспектів і наслідків діяльності, що сприяють забезпеченню сталого розвитку або стримують ефективне функціонування підприємств;

– визначення впливу діяльності підприємств на соціально-економічний розвиток економіки країни та окремих регіонів;

– розробки пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку, стратегії і тактики реформування підприємств та відповідної законодавчої і нормативно-інструктивної бази.

Моніторинг діяльності повинен здійснюватися з використанням статистичного аналізу. Джерела інформації:

– фінансова звітність (форми №№ 1, 1м, 2 та 2м);

– статистична звітність (подається згідно з встановленими формами).

Базові показники, що повинні розраховуватися для аналізу стану господарської діяльності наведено у табл. 1.

 

 

 

 

Таблиця 1 – Базові показники, що повинні розрахуватися для аналізу стану господарської діяльності

Аспекти діяльності, що відстежуються	Основні показники, що характеризують аспекти діяльності , що відстежуються, статистичної звітності або аналітичних показників, які розраховуються на їх основі	Порядок розрахунку аналітичних показників
Наявність і використання виробничих потужностей	Витрати на виробництво (витрати обігу) (Вв), млн. грн.	Де: Мв – сума матеріальних витрат, млн. грн.; Во – витрати на оплату праці, млн. грн.; Всз – відрахування на соціальні заходи, млн. грн.; Аоф – амортизації основних фондів, млн. грн.; Іон1 – інші операційні витрати, млн. грн.
	Частка матеріальних витрат (ВВмв), %
	Частка витрат на оплату праці (Ввоп), %
Характеристика платоспроможності	Коефіцієнт загальної ліквідності (ЗЛ)	де: ОА – оборотні активи, млн. грн.; ДСЗ – довгострокові зобов’язання, млн. грн.; ПЗ – поточні зобов’язання, млн. грн.
	Коефіцієнт поточної ліквідності (ПЛ) - за рахунок усіх ОА
	Коефіцієнт критичної ліквідності (КЛ) – за рахунок оборотних активів за мінусом запасів
Характеристика фінансового стану	Коефіцієнт фінансової незалежності (КФН)
	Коефіцієнт заборгованості (Кзаб)
	Коефіцієнт загальної обіговості капіталу (ЗО)	де: Др – доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), млн грн; Ап, Ак – активи відповідно на початок та кінець періоду, млн.. грн.
Характеристика результативності діяльності	Прибутковість операційної діяльності (НПб), % (фінансові результати від операційної діяльності на одиницю чистого доходу (виручки) від реалізації)	Де: ФРОД (п,з) – фінансові результати від операційної діяльності: прибуток (збиток), млн. грн.; ЧДРП – чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), млн. грн.
	Чиста прибутковість (ЧНП), % (чистий прибуток на одиницю чистого доходу (виручки) від реалізації);	де: ЧПЗ1 – чистий прибуток (збиток), млн. грн.
	Рентабельність (Р), % (частка валового прибутку (збитку) у доході (виручці) від реалізації продукції)	де: валовий прибуток (збиток), млн. грн.

 

За даною методикою та на основі даних УДППЗ “Укрпошта” було проведено аналіз стану господарської діяльності УДППЗ “Укрпошта”.

1. Аналіз  наявності і використання виробничих  потужностей.

1.1. Витрати на виробництво  мали тенденцію до постійного  зростання, що пов’язано як зі  збільшенням обсягу та номенклатури  послуг, що надавали УДППЗ “Укрпошта”, так і вартості виробництва  в цілому. Слід зазначити, що графік має таку форму з огляду на те, що витрати на виробництво наведені поквартально наростаючим підсумком протягом одного року.

2. Аналіз платоспроможності, засвідчив що УДППЗ “Укрпошта”  належала до платоспроможних  підприємств. Так, значення коефіцієнту  поточної ліквідності, який визначає  можливість розрахуватись по  поточним фінансовим зобов’язанням, перевищувало нормативний показник 0,7-0,8, а значення коефіцієнту критичної  ліквідності, який характеризує здатність розрахуватись по фінансовим зобов’язанням протягом короткого терміну (зазвичай це один місяць) вкладалося у нормативне значення 0,6-1,5. Однак, значення коефіцієнту загальної ліквідності, що свідчить про здатність розрахуватись по своїм зобов’язанням за рахунок перетворення в грошову форму оборотних активів було нижчим за нормативне 1,5-2 і навіть близьким до 1, при якій виникає загроза банкрутства (рис. 5.3).

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз фінансового  стану відображає інвестиційну  привабливість (інвестори вкладають  кошти в ті підприємства у  яких більша частка власного  капіталу). Оскільки коефіцієнт фінансової незалежності нижчий за нормативне значення 0,5 можна говорити про недостатню інвестиційну привабливістю УДППЗ “Укрпошта” (рис. 5.4). Аналіз заборгованості засвідчив тенденцію до поступового збільшення заборгованості УДППЗ “Укрпошта”, що безумовно негативно відображається на її діяльності. Аналіз ділової активності свідчить про її постійне підвищення, що було викликано в першу чергу істотною зміною у зовнішньому середовищі діяльності.

 

 

 

 

 

4. Аналіз результативності  діяльності засвідчив наявність  негативної ситуації, так наприклад, значення показників прибутковості  операційної діяльності та чистої  прибутковості істотно коливалися, що було наслідком нестабільності  діяльності УДППЗ “Укрпошта”. Однак  можна очікувати, що в середньому  ці показники будуть поступово  збільшуватись. Як показує аналіз  динаміки рентабельності слід  очікувати стійкого зменшення  цього показника у майбутньому. Не виключено, що у випадку  коли не будуть вжиті запобіжні  заходи то УДППЗ “Укрпошта”  стане збитковою.