Основні стратегії менеджменту персоналу

в) новатор, ліквідатор порушень, розповсюджувач ресурсів, відповідальний за переговори;

г) підприємець, менеджер, відповідальний за переговори. 

 

Відповідь :а) приймач інформації, її розповсюджувач та представник.

 

2). Мінімальне втручання керівника у роботу підлеглих, делегування їм права приймати рішення, надання свободи у визначенні своїх цілей і в контролі за роботою притаманні:

а) демократичному стилю керівництва;

б) автократичному стилю керівництва;

в) ліберальному стилю керівництва;

г) стратегічному стилю керівництва.

 

Відповідь: в) ліберальному стилю керівництва.

 

3). Сезонні та тимчасові робітники мають право звільнитися з роботи за власним бажанням з попередженням адміністрації за:

а) 3 дні;

б) 1 день;

в) 2 дні;

г) 5 днів.

 

Відповідь: а) 3 дні.

 

   4). Конфлікт у менеджменті персоналу – це:

а) зіткнення протилежно направлених дій працівників;

б) зіткнення протилежно направлених дій працівників, які зумовлені розбіжністю інтересів, цінностей та норм поведінки;

в) зіткнення протилежно направлених дій працівників, які визнані їх цінностями та установками;

г) несумісність певних рис характеру членів колективу.

 

Відповідь: б) зіткнення протилежно направлених дій працівників, які зумовлені розбіжністю інтересів, цінностей та норм поведінки.

 

5). Збори трудового колективу щодо виборів керівника організації вважаються правомірними, якщо в них бере участь:

а) більше 40 % загальної чисельності працівників;

б) більше 50 % загальної чисельності працівників;

в) більше 60 % загальної чисельності працівників;

г) більше 75 % загальної чисельності працівників.

 

Відповідь: г) більше 75 % загальної чисельності працівників.

 

 

2.2.Ситуаційні завдання

1).

На малому торгово-посередницькому підприємстві виникла ситуація, пов'язана з нагальною потребою ремонту офісних приміщень у зв'язку з їх великим терміном служби та наріканнями персоналу на умови праці. Ви як керівник організації для розв'язання цієї проблеми прийняли наступне рішення:

А. Створити неформальну групу з "відданих підлеглих" для виявлення незадоволених працівників і подальшої "серйозної розмови" з ними;

Б. Створити постійно діючий комітет для нормалізації ситуації у колективі та проведення роз'яснювальної роботи;

В. Створити командну групу з представників інституційного і управлінського рівнів управління організації для коригування стратегії розвитку підприємства у відповідності до виявленої проблеми;

Г. Створити виробничо-цільову групу з представників управлінських служб, працівників, які працюють у офісних приміщеннях, що потребують ремонту, заступника із загальних питань та бухгалтера для обговорення можливих альтернатив ремонту, їх оцінки, вибору ідеалізації.

 

Відповідь: Г. Створити виробничо-цільову групу з представників управлінських служб, працівників, які працюють у офісних приміщеннях, що потребують ремонту, заступника із загальних питань та бухгалтера для обговорення можливих альтернатив ремонту, їх оцінки, вибору ідеалізації.

 

Відповідь:

Звичайно перші 2 варіанти не підходять,оскільки ні роз’яснювальні роботи, ні розмова з підлеглим не дадуть позитивного результату,оскільки техніка працювати не буде від розмов .3 варіант теж не підходить. Який керівник згодиться займатися такою проблемою(у нього повно своїх) та ще й маючи підлеглих людей.

Самим найкращим вирішенням цієї проблеми є 4 варіант,адже  людина яка працює в офісі краще знає що не працює,що потрібно відремонтувати чи замінити. Після цього бухгалтер оцінює вартість. І звичайно потрібно встановити причини нарікання персоналу на умови праці та шляхи їх врегулювання.

 

 

 

2).

Ви – менеджер з персоналу у підприємстві „Смаколик”, що займається виробництвом кондитерських виробів. Оформіть наказ про звільнення Андрієнка А.А. з посади начальника виробничого відділу Вашого підприємства та поясніть процедуру занесення наказу до журналу реєстрації наказів. Яким чином Ви будете готуватися до бесіди з працівником, що звільняється за власним бажанням, та за якою схемою будете проводити цю бесіду?

 

Відповідь:

Спочатку потрібно з'ясувати причини звільнення. Це допоможе визначити можливі недоліки в діяльності підприємства. З'сувати майбутнє місце роботи (якщо це можливо)  для того щоб убезпечити себе,щоб звільнений працівник влаштувавшись до конкурента не розкрив якоїсь секретної інформації,якщо така є . Обов'язково провести бесіду про нерозголошення цієї таємниці (взяти  письмове зобов'язання про нерозголошення).

   Головне – запобігти негативному настрою та ненависті на підприємство і бажання мститись. Також потрібно провести всі розрахунки з звільненим.

  У разі звільнення  працівника видають наказ про  звільнення. Після підписання наказу він реєструється в журналі реєстрації наказів з персоналу.

 

 

Приватне підприємство «Смаколик» 

 

НАКАЗ 

 

31.10.2014                                                                                                                 № 121 К 

 

Про звільнення Андрієнка А.А.  

 

 

 ЗВІЛЬНИТИ: 

 

 

            1.   Андрієнка А.А. з посади начальника виробничого відділу 31.10.2014р. за власним бажанням, ст.38 КЗпП України.

2.   Бухгалтерії провести із Андрієнко А.А. повний розрахунок відповідно до чинного законодавства України.             

Підстава: заява Андрієнко А.А. від 29.10.2014 

 

 

  

 

Директор                                                                                                         П.В.Левко

 

З наказом ознайомлений                                                                               Андрієнко А.А.

 

 

Висновок

    Сучасний бізнес передовсім базується на управлінні. Якщо люди – це основа виробництва, то управління ними відіграє головну роль в діяльності підприємства. Як організує керівник управління персоналом, так і буде працювати підприємство.       Ефективне управління приведе до бажаних успіхів та до досягнення головної місії підприємства – це максимальне отримання прибутку.

    Управління персоналом – це сукупність цілеспрямованих дій керівного складу, організації і структурних підрозділів з керівництва підлеглими, спрямованих на досягнення поставлених загальних і специфічних цілей фірми.

Якщо підприємець ефективно мислить, має стратегічне бачення, не боїться змін і вчасно реагує на проблеми кожного члена трудового колективу, як головного складового елемента підприємства, то підприємство функціонує та розвивається. У цьому випадку на перший план виходить стратегічний розвиток організації і персоналу.

     Стратегія управління персоналом – це підсистема стратегії організації, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій з реалізації концепції використання і розвитку потенціалу підприємства з метою забезпечення її стратегічної конкурентної переваги.

    Структура системи управління персоналом залежить від масштабів організації, її територіального розташування, характеру діяльності і інших факторів. У малих і середніх фірмах одна підсистема може виконувати функції декількох функціональних підсистем, при різних умовах одні підсистеми можуть бути ліквідовані, змінені, перетворені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1)  Кодекс законів про працю України // Закони про працю. — Км 1997. — С. 3—83.

2) Закон України "Про колективні договори і угоди" // Закони України. Т. 6. — К., 1996. — С. 5—11 (див. ред. від 28 січня 1997 р.).

3) Закон України "Про охорону праці" // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 49. — Ст. 668 (див. ред. від 13 грудня 2005 р.).

4)  Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" // Закони України. Т. 15. — К., 1999. — С. 332—343 (див. ред. від 10 липня 2003 р.).

5) Балабанова Л.B. Стратегічне маркетингове управління   конкуренто-                         спроможністю підприємств : навч. посіб. / Л.В. Балабанова, B.В. Холод. — К. : Професіонал, 2006.

6)  Виноградський  Н.Д. Управління персоналом, Навч.посібник,Київ 2009р.

7)  Грішнова OA Економіка праці та соціально-трудові відносини. — К.: Знання, 2004. — 535 с.

8)  Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту : навч. посіб. / Г.І. Кіндрацька. — 2-ге вид. стер. — Л. : КІНПАТРІ Лтд, 2003.

-Данюк В.М. Менеджмент персоналу

9) Менеджмент персоналу: Навч. посіб. Вид. 2-ге, без змін І В.М. Данюк, В.М. Петюх, СО. Цимбалюк та ін.; За заг. ред. В.М. Да-нюка, В.М. Петюха. - К.: КНЕУ, 2006. - 398с.

10)  Мурашко М.І. Менеджмент персоналу: Навч.-практ. посіб. - К.: Знання, 2002. -   311 с.

11)  Мурашко M.І. Кадрова політика та основи управлінської діяльності. — Чернігів: Чернігівські обереги, 2005. — 231 с.

12)  Шершньова З.Є. Стратегічне управління [Текст] - підручник / З.Є. Шершньова. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 699 с.