Організація обліку і аудиту розрахунків підприємства за претензіями

Посадові особи та інші працівники, з вини яких організації, підприємству заподіяна шкода, мають  притягатися також і до матеріальної відповідальності, у порядку і  розмірах, передбачених чинним законодавством [42].

Не менш вагомим правопорушенням  є поставка некомплектної продукції. В цьому разі на вимогу покупця  виробник повинен доукомплектовувати продукцію або замінити її комплектною  у 20-денний строк після одержання  такої вимоги, якщо інший строк  не передбачено угодою сторін. До виконання  цієї вимоги покупець може не оплачувати некомплектну продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати повернення сплачених сум. У разі, коли виробник в обумовлений строк не укомплектує  продукцію або не замінить її на комплектну, покупець може відмовитись  від продукції і стягнути з виробника штраф у розмірі 20 % її вартості, включаючи і вартість частин, яких не вистачає.

Виникнення господарських  спорів стосовно якості продукції тягне  за собою проблему у визначенні розміру  прибутку контрагентів. Адже, як у постачальника, так і у покупця неякісної  продукції, виникають додаткові  витрати пов’язані з усуненням  господарського спору (заміна неякісної  продукції, гарантійний ремонт) та втрати від простою.

Претензія підлягає розгляду в місячний строк з дня її одержання (ст. 7 ГПКУ). В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Якщо претензія відповідачем відхилена повністю або частково без належних підстав, залишена без  відповіді, претензійні матеріали  з висновком та документами, що обґрунтовують  безпідставність цього відхилення, передаються відповідними структурними підрозділами в юридичну службу для  підготовки позову.

Позовна робота, включаючи  підготовку матеріалів для пред'явлення  позовів та відзивів на них, здійснюється юридичною службою підприємства або відповідним структурним підрозділом у разі відсутності такої служби.

Юридична служба у процесі  підготовки позовної заяви має право  вимагати від структурних підрозділів додаткові матеріали, які підтверджують вимоги підприємства-позивача.

Позовна заява повинна містити найменування та адреси арбітражного суду, сторін, ціну позову (якщо позов підлягає грошовій оцінці), зміст позовних вимог, виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги та документи, що їх підтверджують, розрахунок сум позову та законодавство, на підставі якого подається позов, відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору. До позовної заяви додаються всі необхідні докази, що підтверджують вимоги підприємства-позивача, в т.ч. платіжне доручення про сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, та докази про те, що копія позовної заяви надіслана відповідачу.

Позовна заява подається  до арбітражного суду в письмовій  формі і підписується керівником підприємства або його заступником та реєструється в журналі обліку позовних заяв, пред'явлених підприємством. Позовна заява надсилається арбітражному суду (копія відповідачеві) рекомендованим або цінним листом.

Укладені організацією (підприємством, установою) господарські договори реєструються і обліковуються у спеціальних  журналах або за допомогою комп’ютерної техніки. Форми реєстрації і обліку господарських договорів залежать від конкретних умов конкретної організації. У реєстрі вказується вид договору, контрагенти, предмет договору, строк  його дії та інші істотні моменти, які у подальшому полегшують контроль за виконанням договору. 

Виникнення дебіторської заборгованості у процесі договірних відносин – це об'єктивний процес, який зумовлений існуванням ризиків при проведенні взаєморозрахунків між контрагентами за результатами господарської операції. Проте на її розмір та структуру впливає ряд факторів, які можна поділити на дві основні групи: зовнішні та внутрішні.

Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується значним  уповільненням платіжного обороту, що викликає зростання дебіторської заборгованості на підприємствах. Тому важливим завданням фінансового  менеджменту є ефективне управління дебіторською заборгованістю, спрямоване на оптимізацію загального її розміру  та забезпечення своєчасної інкасації  боргу. У сучасній обліковій практиці поточна заборгованість класифікується за такими видами (рис. 1.3).

 

Поточна дебіторська заборгованість

Дебіторська забогованість за товари, роботи, послуги

Дебіторська заборгованість за розрахунками

Інша поточна дебіторська  заборгованість

Оформлене переведеними векселями

Не оформлена векселями

З бюджетом

За виданими авансами

З нарахованих доходів

Із внутрішніх розрахунків

Розрахунки з підзвітними  особами

Розрахунки за претензіями

Розрахунки з відшкодуванням завданих збитків

Рисунок 1.3 – Склад основних видів поточної дебіторської заборгованості підприємства

 

Що стосується фінансового  обліку дебіторської заборгованості, то методологічні засади відображення в обліку інформації про дебіторську  заборгованість регламентовано П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», а  відображення її у фінансовій звітності  – (П(С)БО 2 «Баланс» і П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», а визнання дебіторської заборгованості фінансовим активом підпадає під регулювання П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» [6; 7].

Довгострокова дебіторська  заборгованість виникає в результаті передачі майна підприємства у фінансову  оренду, забезпечення дебіторської заборгованості, що не виникає в процесі нормального операційного циклу та буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу довгостроковими векселями, а також іншої довгострокової дебіторської заборгованості юридичних і фізичних осіб перед підприємством. Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 для обліку довгострокової дебіторської заборгованості призначено рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи.

Інформаційне забезпечення операцій з обліку дебіторської заборгованості наведено у додатку А.

Для обліку поточної дебіторської заборгованості Планом рахунків призначено рахунки третього класу, а саме рахунки 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями і  замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 38 «Резерв сумнівних боргів», що відображено на рисунку 1.4 [8].

Для узагальнення інформації про не операційну дебіторську заборгованість призначений згідно з інструкцією  про застосування Плану рахунків призначено рахунок 37. На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями. Рахунок 37 – є активним та балансовим. З точки зору бухгалтерського обліку на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками [9]. Субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями» служить для контролю за договірною дисципліною та відшкодуванням витрат при доставці вантажів й порушенні умов договорів поставок.

На субрахунку 374 обліковуються  претензії, які висуває підприємство постачальникам, підрядникам, транспортним організаціям, що визнані винними  юридичними особами чи господарським  судом. Претензія розглядається у місячний термін із дня її отримання. Про результати розгляду заявникові повідомляється письмово. Характеристику обліку претензій за субрахунком 374, можна проглянути у таблиці 1.2.

 

Таблиця 1.2 – Характеристика обліку претензій на субрахунку 374

Складова	Характеристика
Види претензій, що обліковуються  на рахунку 374	завищення цін на виробничі запаси й інші цінності; арифметичні помилки при підрахунках сум у документах; невідповідність якості поставлених цінностей умов договору; нестачу вантажів при прийманні на залізниці, на складі; браковану продукцію; оплату простоїв з вини постачальника; помилково списані чи зараховані на поточні рахунки суми з вини працівників банку; нестачі вантажів при їх перевезенні; пені, штрафи, неустойки за порушення умов договору; інші причини.
Обов’язкові реквізити претензії	повне найменування заявника та відповідача, їх місцезнаходження; дата номер претензії; обставини пред'явлення претензії, вимоги заявника; розрахунок суми; платіжні реквізити заявника; перелік документів, що додаються до претензії; підпис керівника підприємства чи його заступника.
За дебетом субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» відображаються	розрахунки за претензіями до постачальників та підрядників, транспортних організацій по виявлених розбіжностях цін, тарифів, які були застережені в договорах, помилки у розрахунках; розрахунки за претензіями до постачальників матеріалів, товарів щодо якості поставлених запасів, яка не відповідає вимогам договору; розрахунки щодо нестач при постачанні; втрат від простоїв автотранспорту та браку з вини постачальників

 

Виходячи з таблиці 1.2 усі зазначені події відображаються в бухгалтерському обліку записом:

• Дебет 374 «Розрахунки за претензіями»
• Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

<p class="Normal" style=" margin-bottom: