Оценка устойчивого развития предприятия

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………….…2

Розділ 1. Теоретичні засади розвитку стійкості підприємств………….…4

 

1.1 Суть та необхідність фінансової стійкості підприємства………………..4

1.2 Основні чинники, що впливають на фінансову стійкість підприємства…11

1.3 Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники……………….18

Розділ 2. Дослідження передумов забезпечення стійкого розвитку підприємства…………………………………………………………………….22

2.1 Концептуальні підходи до забезпечення стійкого розвитку……………22

2.2 Аналіз та оцінювання забезпечення стійкого розвитку підприємств……27

 

Розділ 3. Перспективи розвитку забезпечення стійкого розвитку підприємства……………………………………………………………………29

3.1 Прогнозування зміни стану стійкого розвитку підприємств з

 урахуванням  дії соціально-економічних обмежень………………………….29

3. 2. Механізм забезпечення стійкого розвитку підприємств………….......33

Висновки………………………………………...……………………………...35

Список використаних джерел…………………………………………....…..37

Додатки…………………………………………………………...…………….39 

Вступ

 

В умовах ринкової економіки від підприємства вимагається підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Актуальність: Зважаючи на те, що економіка нашої держави є не стабільною виробники перебувають у складній ситуації. Не кожне підприємство нашої держави має можливість отримати кредит або кошти від інвестора. Визначаючи фінансовій стан підприємства розраховується велика кількість показників, а зокрема показники ліквідності та платоспроможності. При наданні підприємству кредитів, кредитори приділяють велику увагу рівню фінансової стійкості підприємства, а отже також рівню ліквідності активів підприємства і рівню платоспроможності, адже для них на сам перед важливо, щоб підприємство вчасно ї в повній мірі повернуло свої борги. Показники ліквідності та платоспроможності характеризують саме здатність підприємства вчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями . Отже якщо підприємство має стабільний рівень показників, і що важливо в динаміці за певний проміжок часу, то це є не аби яким плюсом при вирішенні надавати кредит чи ні. На фінансовий стан підприємства звертають увагу не тільки кредитори, а також інвестори, постачальники, партнери та см керівник підприємства. Незадовільний фінансовий стан підприємства є своєрідним сигналом для його керівника, бо розібравши в деталях всі показники що впливають на фінансову стійкість підприємства можна виявити фактори, які негативно впливають на підприємство і за допомогою правильних управлінських рішень виправити ситуацію.

Мета роботи: Розкрити сутність поняття фінансової стійкості підприємства і таких її складових, як ліквідність та платоспроможність. Розкрити значимість показників ліквідності та платоспроможності при оцінці фінансового стану підприємства.

Завданнями дослідження є: характеристика показників фінансової стійкості підприємства з точки зору теорії. Провести розрахунки показників ліквідності та платоспроможності, та провести аналіз на основі отриманих даних. Дати рекомендації щодо підвищення рівня ліквідності та платоспроможності підприємства. Зробити висновки.

У процесі підготовки курсової роботи використані загальнонаукові, економіко-логічні методи. Застосовані загальнонаукові методи: аналіз і синтез; порівняння. Використані економіко-логічні методи пізнання: групування; середні величини.

Науковці які займалися даною тематикою: займалися як відомі вітчизняні так і зарубіжні вчені такі як: І. Т. Балабанов, А.І. Вялков, В.І Журавель, А.В. Іорданян, Л.Н Павлова, А.В Решетніков, В.І Стародубов, А.А Чухно та інші.

Інформаційною основою послужили Закони і законодавчі акти в тому числі: Господарський кодекс України, Закон України «Про господарські товариства», Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та періодична література.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

 

1.1 Суть та необхідність фінансової стійкості підприємства

 

Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є його стабільність і стійкість. На них впливають різні причини - як внутрішні, так і зовнішні:

• виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит;
• міцне становище підприємства на ринку;
• високий рівень матеріально-технічної оснащеності виробництва і застосування передових технологій;
• налагодженість економічних зв'язків із партнерами;
• ритмічність кругообігу засобів;
• ефективність господарських і фінансових операцій;
• незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо.

Фінансова стабільність підприємства є однією із найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов’язана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів. За різних умов, в яких функціонує підприємство, останнє для досягнення фінансової стабільності проходить різні етапи. Так, в умовах кризи підприємство може досягати фінансової стабільності за такими етапами:

1) ліквідація поточної неплатоспроможності підприємства;

2) відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги у короткостроковому періоді);

3) забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді.

Кожному етапу фінансової стабільності відповідають певні її внутрішні механізми – оперативний, тактичний і стратегічний, що являють собою систему заходів, спрямованих на вирішення конкретних завдань.

Оперативний механізм фінансової стабільності – це система заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення розміру поточних зовнішніх зобов’язань підприємства у короткостроковому періоді, а з другого – на збільшення суми найліквідніших активів (грошей), що забезпечують термінове погашення цих зобов’язань [15]

Тактичний механізм фінансової стабільності, являє собою систему заходів, спрямованих на досягнення точки фінансової рівноваги підприємства у наступному періоді. Під фінансовою рівновагою тут слід розуміти відповідність між можливим обсягом генерування власних фінансових ресурсів ОГв.ф.р та необхідним обсягом споживання власних фінансових ресурсів (ОСв.ф.р), тобто

ОГв.ф.р = ОСв.ф.р.

Стратегічний механізм фінансової стабільності, є винятково наступальною стратегією фінансового розвитку, яка забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів з метою прискорення економічного зростання підприємства. Тобто стратегічний механізм фінансової стабільності – це система заходів, спрямованих на підтримання досягнутої фінансової рівноваги підприємства у довгостроковому періоді. Цей механізм ґрунтується на використанні моделі стійкого економічного зростання підприємства, що забезпечується основними параметрами його фінансової стратегії.

Фінансова стабільність підприємства, з одного боку, – це економічний процес, а з другого – економічна категорія.

Як економічний процес фінансова стабільність являє собою органічний процес чіткої взаємодії внутрішніх механізмів фінансової стабільності підприємства – оперативного, тактичного та стратегічного з метою виведення підприємства з кризового стану або забезпечення економічного його зростання.

Як економічна категорія фінансова стабільність – це сукупність економічних відносин, що забезпечують умови збереження підприємством абсолютної або нормальної фінансової стійкості при контрольованій фінансовій рівновазі та одночасно спроможність до стійкого економічного зростання при врахуванні найбільш вагомих зовнішніх чинників. Отже, фінансова стабільність – це спроможність підприємства досягати стану фінансової рівноваги при збереженні достатнього ступеня фінансової стійкості та зберігати цей стан у довгостроковій перспективі при ефективному управлінні фінансами.

Складовими елементами фінансової стабільності є: фінансова рівновага підприємства, ресурсна, потенційна та фінансова стійкість. Основними із цих складових фінансової стабільності є фінансова рівновага та фінансова стійкість.

Фінансова рівновага підприємства – це відповідність обсягів формування та використання (споживання) власних фінансових ресурсів. Така фінансова рівновага досягається оптимізацією співвідношення між часткою коштів, що капіталізуються, і тією їх часткою, що спрямовується на споживання, а також узгодження джерел формування та напрямів використання власних фінансових ресурсів, встановлення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів. Фінансова рівновага – це агрегований показник, тому досягнення фінансової рівноваги значною мірою залежить від ефективності облікової політики підприємства, політики формування та розподілу прибутку підприємства, амортизаційної, дивідендної, емісійної політики тощо. Досягнення фінансової рівноваги – одна із найважливіших умов забезпечення фінансової стабільності, оскільки зростання можливостей щодо забезпечення приросту власних фінансових ресурсів означає підвищення фінансової стійкості та приводить до зростання ринкової вартості підприємства.

Ресурсна стійкість – це оптимальна структура трудових і матеріальних ресурсів підприємства. Вона сприяє економії витрат за рахунок скорочення потреб у фінансових ресурсах на їх фінансування, а отже приводить до зростання прибутковості підприємства. Постійне збільшення прибутку дає змогу підприємству забезпечити в необхідній мірі формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, що, в свою чергу, сприяє досягненню фінансової рівноваги та фінансовій стабілізації стану підприємства.

Потенційна стійкість – це можливість підприємства щодо нарощування обсягів діяльності та його спроможність вийти на новий рівень фінансової рівноваги. Підприємство може досягати як повної, так і часткової фінансової стабільності. Повна фінансова стабільність досягається підприємством тільки при створенні передумов для стабільного зменшення вартості капіталу, що використовується та постійного зростання ринкової вартості підприємства. Виконання такого завдання потребує прискорення темпів економічного розвитку підприємства на основі коригування окремих параметрів фінансової стратегії. Головною метою розробленої підприємством фінансової стратегії має бути забезпечення високих темпів стійкого економічного зростання підприємства, а саме таких, які б не порушували його фінансової рівноваги. Тільки в разі додержання цих вимог при реалізації фінансової стратегії буде забезпечуватись досягнення певного ступеня фінансової стабільності підприємства.

Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість – один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

У системі складових елементів фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць. Тому необхідним є пошук шляхів досягнення певного ступеня фінансової стійкості підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати її кількісну оцінку. Велике значення мають визначення ”певного ступеня” фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в умовах економіки кризового періоду. Кожне підприємство має визначити межу своєї фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова – сприятиме створенню ”зайвих” запасів та резервів, у зв’язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства.

Визначення стандартизованої межі фінансової стійкості є складним процесом. Кожне підприємство функціонує та здійснює свою операційну діяльність в умовах певного економічного середовища. Умови функціонування підприємства визначаються фазою розвитку економічної системи. Щодо підприємства генерує низка чинників макроекономічного характеру, на які підприємство впливати не зможе, але зворотний їх вплив на ефективність діяльності підприємства, його ліквідність, платоспроможність і тим більше фінансову стійкість досить значний. На кожному етапі розвитку підприємства вплив чинників макроекономічного характеру є значним, але особливо їх значущість зростає на такій стадії розвитку системи, як економічна криза. Чинники макроекономічного характеру впливають на всі без винятку підприємства, проте характер їх впливу на фінансову стійкість залежить від специфіки діяльності кожного окремого суб’єкта господарювання. Внутрішні чинники, які впливають на фінансову стійкість, відображують специфіку діяльності підприємства та обумовлюються стадією життєвого циклу самого підприємства

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.