Інфляція: Сутність,причини та наслідки

 Через взаємопов язаність  виробничих процесів в економічному  середовищі зростання ціни на  сировину по ланцюжку спричиняє зростання цін на всі інші товари.

 Чинником інфляції витрат  є також підвищення цін на  продукцію еекономічних агентів  у відповідь на збільшення  ставок податків плати за кредит, що рівнозначне збільшенню витрат  виробництва. При високих ставках  податків включаються механізми, які обмежують зростання виробництва. В економічних суб єктів з являються все більші проблеми з фінансуванням інвестицій та погашенням боргових зобов язань. Більше того, послаблюється сама схильність до інвестицій, оскільки виробництво продукції стає економічно невигідним.

 В економічній науці добре  відомі співвідношення між ставками  оподаткування та величиною їх  надходжень до бюджету крива  Лаффера.

 При підвищенні ставок оподаткування  сума податкових надходжень до  бюджету зростає тільки до певної величини, а потім знижується за рахунок спаду виробництва і ухилення від сплати податків. Значний рівень спаду виробництва свідчить про те, що економіка знаходиться у становищі, яке відповідає відтинку 2 кривої, а отже, зниження ставок оподаткування призведе не тільки до підвищення ділової активності, а й до збільшення суми надходжень від податків до бюджету.

Отже, основне завдання податкової політики оживити економіку і виробництво, адже збиткове виробництво бюджет не поповнить, не дасть товарного забезпечення грошам.

 Зростання цін може відбуватись  також за умов передбачення  суб єктами господарської діяльності  погіршення економічної ситуації: труднощів з поставками сировини, подорожчання банківського кредиту  платіжної кризи тощо. Результатом є включення заздалегідь до виробничих витрат так звваної "плати за ризик".

 Імпортна інфляція :

 Інфляція, що імпортується зумовлена  для даної країни чинниками: надмірний  наплив іноземної валюти, підвищення  імпортних цін тощо. Вона призводить  до вільного притоку на внутрішній ринок надмірного попиту та вільного відпливу за кордон товарів.

 Рівень валютного курсу національної  валюти до іноземних може бути, як інфляційним, так і антиінфляційним  чинником. Низький курс національної  валюти здорожчує імпорт і  здешевлює за межами країни експорт товарів. Це призводить до зростання цін на імпортовані товари. Тому існує пряма залежність між інфляційними процесами та обсягом чистого експорту (різниця між експортом та імпортом). Саме на обсяг чистого експорту впливає курс національної валюти порівняно з іноземноми валютами. При зниженні валютного курсу національної валюти обсяг чистого експорту зростає. Отже, зниження курсу національної валюти підвищує вартість імпортованих товарів та сировини на внутрішньому ринку. А це збільшує загальну собівартість виробництва, у тому числі й виробництва продукції на експорт.

 Існує відповідна залежність (еластичність) рівня цін на продукцію  вітчизняного виробництва від  рівня цін на імпортовану продукцію (сировину, енергоресурси тощо). Підвищення цін на світовому ринку істотно впливає на загальний рівень цін на внутрішньому ринку. Так, динаміка інфляційного процесу, що розпочався в Україні в зв язку з лібералізацією цін у 1992 році та вимушеного переходу до світових цін на енергоносії, які закупляються за кордоном викликала загальне підвищення цін на внутрішньому ринку. У цей характер інфляція носила яскраво виражений витратний характер. Хоча на початку 1992 року була помітною і складова інфляція попиту через наявність зайвої грошової маси в обігу. З підвищенням світових цін на енергоносії українські товари стають дорожчими і неконкурентними. У даному випадку говорять про імпортовану інфляцію витрат, оскільки разом із товарами імпортуються високі ціни.

 Як відзначалося, розмежування  чинників інфляції теоретично є можливим, а насправді відбувається настільки глибоке взаємне переплетення різних причин інфляційного процесу, що їх структурне розмежування стає практично не можливим. Це особливо рельєфно видно на прикладі інфляційного процесу в Україні, де в один клубок переплелися структурна, фіскальна, імпортна інфляція, інфляція витрат та її різновиди. Спостерігаємо цілу низку чинників, які впливають або виключають один одного, надаючи інфляційному процесові особливої складності та непередбаченості. Тут до речі сказати: "проблеми, викликані інфляцією, виникають не тому, що цінність грошей падає, а тому що майбутня їх цінність непередбачена".

 Показники вимірювання інфляції :

 Інфляція не лише відображає  у своєму розвитку динаміку  цін, а й вімірюється останньою. Розміри інфляції можна визначити за допомогою таких показників: індексу вартості життя, індексу купівельної спроможності та індексів інфляції.

 Розрахунок динаміки цін (вартості  життя) у звітному році визначається  за формулою Ласпейреса:

 Індекс вартості життя враховує  основні втрати населення від  підвищення цін, більш широко  характеризує динаміку цін, а  значить купівельну спроможність  грошей. Справді, якщо Ip = 2, то це означає, що в цілому ціни зросли  за певний період у два рази, а значить у два рази знизилась купівельна спроможність грошової одиниці. Показник купівельної спроможності величина обернена до індекса вартості життя і розраховується за формулою:

- рівень цін підвищується купівельна спроможність падає;

- рівень цін падає купівельна спроможність збільшується.

 Наприклад. Індекс вартості  життя за п ять років збільшився  на 120,7%. Отже, динаміка купівельної  спроможності складає:

 Це означає, що 100 доларів базисного  року через п ять років у  звітному році їх вартість  становитиме лише 82,85 долара, тобто купівельна спроможність долара внаслідок зростання цін знизилась за 5 років на 17,15%.

 Для вимірювання інфляції  обчислюють темп інфляції приріст  цін у відсотках. Динаміку індексу  цін можна обчислити за формулою:

 Збільшення індексу цін (вартості життя) на 10% чи на 12 пунктів означає, що купівельна спроможність грошей зменшилась на 9,1%.

 Щоб не втратити своїх  клієнтів, залучити інвестора навіть  у період інфляції до співпраці  банк повинен враховувати річний  темп інфляції при нарахуванні процентів, визначені річної процентної ставки.

Наслiдки iнфляцii

Головними наслідками iнфляцiї є: перерозподіл доходів, прихована державна конфiскацiя грошей у населення через податки, прискорена матерiалiзацiя грошей, падiння реальноi процентноi ставки на капiтал.

Основний розподiльчий вплив iнфляцiї виникає через вiдмiнностi у активах i пасивах, якими володіють люди. Для iндивiда, що отримав позику i мав вносити по ній щорічний (або щомісячний) платіж згідно зі ставкою проценту, iнфляцiя фактично с моментом позитивним. Наприклад, позичено 100000 долл. для купiвлi будинку i щорiчнi платежi по закладнiй становлять 10000 долл. У разi підвищення цiн у 2 рази, тобто наявності iнфляцii, платежi по закладнiй нiяк не змiняться i будуть становити тi ж самi 10000 долл. за рiк, хоча кiлькiсть благ, що можна придбати на цю суму зменшиться вдвiчi.( Якщо iнфляцiя тривас досить довго, то у ринкових процентних ставках поступово передбачасться поправка на iнфляцiю. Скажiмо, початково в економiцi була 3%-на ставка та стабiльнi цiни, i передбачасться зростання цiн на 9% за рiк. Номiнальна ставка 12% відповідає реальній процентній ставці 3% плюс iнфляцiйній надбавці 9%. Перерозподілу доходу та багатства немає, коли процентнi ставки вiдрегульованi.) Боржник при цьому тiльки виграє, оскiльки реальний процент за використання капiталу зменшився на половину.

В цiлому непередбачена iнфляцiя перерозподiляє багатство вiд кредиторiв до боржникiв, а непередбачене зниження темпiв iнфляцiї дає протилежний ефект.

Iнфляцiя c головним чинником, що впливає на вiдсотковi ставки, оскiльки пiд її дією змiнюється купiвельна спроможнiсть грошових одиниць i зменшується реальна прибутковiсть інвестицій.

Окрiм перерозподiлу доходiв iнфляцiя впливас на економiку через загальний обсяг виробництва. Такий вплив спралясться на рiвень обсягу виробництва в цiлому. Тут слiд зауважити, що безпосереднього зв'язку мiж цiнами i обсягом виробництва немас. Збiльшення сукупного попиту збiльшус i цiни, i обсяг виробництва. Проте потрясiння в пропозицii, перемiщуючи вгору криву сукупноi пропозицii, пiдвищать цiни i зменшать обсяг виробництва.

Iнфляцiя також породжус багато iнших спотворень в економiцi. Часто  уряди не змiнюють реальноi вартостi своiх програм, що фактично скорочусться, коли цiни зростають. Це вiдбувасться частково тому, що бiльшiсть трансфертних програм не iндексованi в залежностi вiд зростання рiвня цiн. Деякi види державних закупок можуть "проходити” по статтях бюджету у номiнальному розмiрi. Такий стан речей призводить до того, що номiнальнi витрати будуть меншi за необхiднi при зростаннi рiвня цiн, так що реальнi витрати будуть зменшуватись.

Iншi наслiдки: зростають цiни на  товари та послуги, що купує  держава у рамках соцiальних  програм. Тодi, наприклад, урядовi витрати  на медицину можуть зменшуватись  у реальному вираженнi, якщо уряд  с неспроможним збiльшувати бюджет  вiдповiдно до зростання витрат на медичне обслуговування.

У регульованих державою галузях iнколи виявляється, що прохання фiрм про збiльшення цiн повнiстю не задовольняються або вiдкидаються в iнфляцiйнi роки.

Серйознi загрози для нацiональноi економiки, що створює iнфляцiя, мають як внутрiшнiй, так i зовнiшнiй прояв. У разi iнфляцii витрат, краiни, економiка яких залежить вiд зовнiшньоi торгiвлi перш за все промисловими, легкозамiнюваними товарами, можуть втратити експортнi ринки, якщо цiни та витрати в цiх краiнах зростають швидше, нiж в iнших краiнах. Таким чином, проблема стабiлiзацii цiн тiсно пов'язана з питаннями збереження конкурентноспроможностi держави на зовнiшних ринках.

Звичайно, негативний вплив iнфляцii на економiчну систему цим не обмежусться, iншi, не менш важливi, наслiдки iнфляцii буде розглянуто у наступних питаннях.

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ІНФЛЯЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

 

2.1. Системні особливості розвитку інфляційних процесів в Україні

 

Одразу зазначимо, що Національний банк України стурбований не самим фактом перевищення вже у вересні річного урядового інфляційного прогнозу в обсязі 7.5%. Будемо відверті, ще в момент оголошення зазначеного прогнозу існували неабиякі сумніви в його реальності, і Національний банк ще тоді вказував на це урядові. Також не вважаємо за доцільне зосереджувати надмірну увагу на конкретному розмірі індексу споживчих цін. У будь-якому разі інфляційна динаміка 2007 року не може задовольнити нікого — ні владу, ні бізнес, ні тим паче пересічних громадян. Адже кожен додатковий відсоток інфляції у сукупності «з'їдає» більш як півмільярда гривень у реальних доходах населення. В Україні інфляційні процеси спостерігаються від початку її становлення. На шлях незалежності. Відомо, що в певні моменти вона була руйнівною, а в інших ситуаціях помірною.

Праналізуємо рівень інфляції в Україні в період з 2007 року по жовтень 2010 року (табл.2.1.)

                                                                                                           Таблиця 2.1

Індекси споживчих цін на товари та послуги у період з 2007 року по жовтень 2010 року у % (до відповідного періоду попереднього року)

	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік
1	2	3	4	5
Січень	100,5	102,9	102,9	101,8
Лютий	100,6	102,7	101,5	101,9
Березень	100,2	103,8	101,4	100,9

Продовження таблиці 2.1

1	2	3	4	5
Квітень	100,0	103,1	100,9	99,7
Травень	100,6	101,3	100,5	99,4
Червень	102,2	100,8	101,1	99,6
Липень	101,4	99,5	99,9	99,8
Серпень	100,6	99,9	99,8	101,2
Вересень	102,2	101,1	100,8	102,9
Жовтень	102,9	101,7	100,9	100,5
Листопад	102,2	101,5	101,1	–
Грудень	102,1	102,1	100,9	–