Аналіз впливу глобалізаційних процесів на діяльність митної служби України

Розширення ЄС буде чинником суперечливого впливу на українську транспортну галузь. Очевидно, що зміна вимог до технічного стану транспортних засобів у країнах-кандидатах потенційно може призвести до скорочення присутності на ринку ЄС вітчизняних перевізників, транспортні засоби яких не відповідають стандартам і технічним нормам Євросоюзу. Тому актуальною для України є активізація зусиль для запровадження відповідних стандартів ЄС, досягнення домовленостей про взаємне визнання відповідних технічних вимог і норм. Однак, з іншого боку, розширення ЄС на Схід зробить більш реальним і залучення України до реалізації спільних європейських проектів розвитку транспортної інфраструктури.

Чинники, які можуть призвести до негативних наслідків для України  при розширенні ЄС у сфері транспорту:

• візовий режим, який буде запроваджено в державах — кандидатах на вступ до ЄС, ускладнить організацію регулярного транспортного сполучення між Україною та цими країнами та спричинить зменшення обсягів пасажирських перевезень;
• зміна вимог щодо правил митного оформлення вантажів становитиме додаткові технічні ускладнення для здійснення перевезень між Україною та відповідними країнами.
• у зв’язку із введенням візового режиму та нових правил оформлення вантажів можуть значно зменшитися пасажирські та вантажні перевезення (за оцінками експертів, більше ніж на 50 %).

Вступ до ЄС країн-кандидатів, з якими Україна здійснює співробітництво  в галузі озброєнь, може призвести  до певних затрат. Слід очікувати суттєвого  зменшення обсягів торгівлі товарами і послугами військово-технічного призначення внаслідок розповсюдження на нові країни-члени політичних преференцій, їх переорієнтації на імпорт відповідної продукції з ринку ЄС. В українських експортерів виникнуть додаткові технічні, екологічні, сертифікаційні, візові та інші бар’єри. Слід зазначити, що між Україною та ЄС у сфері військово-технічного співробітництва досі не укладено жодної угоди. Відносини у галузі озброєнь Україна здійснює лише з трьома країнами—членами ЄС на підставі двосторонніх угод (Франція, Німеччина, Греція).

Слід звернути увагу  і на негативні наслідки для Європейського  Союзу від скорочення торгівлі України  з новими членами ЄС. Вони будуть зумовлені, зокрема, тим, що країни ЄС будуть заміщувати імпорт з України продукцією нових країн-членів у ряді випадків лише через те, що остання стане дешевшою завдяки скасуванню мита, поступаючись перед відповідною українською продукцією якістю (наприклад, у галузі металургії, харчової промисловості); крім того, через обмеження конкуренції на ринку ЄС внаслідок застосування кількісних обмежень імпорту. Нарешті, певний ефект гальмування економічного зростання в Україні у зв’язку з частковою втратою зовнішніх ринків збуту може призвести до зниження в Україні попиту на продукцію фірм країн — членів ЄС [5].

Отже, Європейський союз являє собою унікальне об’єднання країн Європи, які через створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики й діяльності мають на меті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і

згуртованість країн-учасниць. Щодо актуальністі проблеми взаємовідносин України з гігантом процесів європейської інтеграції та кооперації - Європейським Союзом є беззаперечна, але тут теж є як плюси, так і певні мінуси.

1.4. Митні союзи та об’єднання

Митний союз РБК - форма торгово-економічної інтеграції Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації, що передбачає єдину митну територію, в межах якої у взаємній торгівлі товарами не застосовуються митні мита та обмеження економічного характеру, за винятком спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів. При цьому країни-учасники митного союзу застосовують єдиний митний тариф та інші єдині заходи регулювання торгівлі товарами з третіми країнами.

 Єдину митну територію Митного союзу складають території Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації, а також знаходяться за межами територій держав - членів Митного союзу штучні острови, установки, споруди та інші об'єкти, щодо яких держави - члени Митного союзу мають виняткову юрисдикцію.

При експорті товарів  застосовується нульова ставка ПДВ  і (або) звільнення від сплати (відшкодування  сплаченої суми) акцизів за умови  документального підтвердження факту експорту.

При імпорті товарів  на територію Російської Федерації з території Республіки Білорусь або Республіки Казахстан, ПДВ та акцизи стягуються російськими податковими органами.

З часом до Митного  союзу можуть приєднатися інші члени ЄврАзЕС, зокрема (Таджикистан).

У жовтні 2011 року раніше розпочаті переговори про приєднання Сирії до Митного союзу були продовжені , був розроблений проект договору про створення зони вільної торгівлі .

Через своє географічне  розташування й історичний розвиток Україні також необхідно підтримувати добрі відносини із  країнами ближнього зарубіжжя. Це пов’язано як з енергетичною залежністю, так і з тим, що ці країни є потенційними покупцями продукції, яка виробляється на підприємствах України, тому що країни пострадянського простору  пов’язані тісними економічними зв’язками. Відсутність нормальних відносин із країнами ближнього зарубіжжя  приноситиме для України великі фінансові втрати. При цьому слід сказати, що, втративши дані зв’язки, країна може не знайти інших ринків збуту, тому що на сировинних ринках існує велика конкуренція. Тому одним із варіантів формування зовнішньоекономічної політики України є взаємодія з членами Митного союзу РБК. Даний крок буде супроводжуватися також певними змінами у законодавстві для узгодження його з умовами Митного союзу. Тому при формуванні стратегії міжнародної співпраці Україні слід шукати шляхи, за яких при вступі в певні об’єднання або взаємодії з ними,  вона повинна  зберігати власний інтерес, щоб не потрапити в пастку повної залежності та не призвести до кризи платіжного балансу.

Задля захисту національних товаровиробників у Митному союзі РБК та ЄС режим експорту має більше заборон, ніж стимулів. В Україні режим експорту побудований більш ліберальним для підтримки експортерів та розвитку їх потенціалу, завоювання позитивного іміджу на міжнародній арені . Для підтримки національної економіки та захисту своїх інтересів існує група  режимів, необхідність введення яких обумовлена особливостями економік. Ці режими  в певному випадку є обслуговуючими до режимів, які впливають на сальдо торгівельного балансу –  це відмова на користь держави, знищення та руйнування [6].

В світі існує велка  кількість союзів та об’єднань, один з них - союз Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації, метою якого є створення єдиної митної території, а отже спрощених та найбільш сприятливих умов для експортно- імпортної взаємодії держав.

1.5. Всесвітня митна організація

Всесвітня митна організація  є міжурядовою міжнародною організацією зі штаб-квартирою в Брюсселі, Бельгії. Членами ВМО є митні адміністрації майже всіх країн світу. Робота ВМО сконцентрована у сфері розробки міжнародних інструментів, конвенцій з питань класифікації товарів, митної вартості, правил походження товарів, митних зборів, безпеки ланцюгу постачання товарів, спрощення процедур міжнародної торгівлі, боротьби з правопорушеннями в митній сфері та незаконним переміщенням контрафактної продукції (захист прав інтелектуальної власності), а також боротьби з корупцією. ВМО приділяє особливу увагу програмам інституціонального розвитку, метою яких є надання підтримки при проведенні реформ та модернізації митних служб. ВМО розробила Гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС), а також адмініструє дві Угоди Світової організації торгівлі (СОТ): Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (митна вартість) та Угода про правила визначення країни походження товарів. У 1947 році згідно з запитом Генеральної угоди з тарифів і торговлі (ГАТТ) була створена робоча група із митних питань за участю тринадцяти країн.

ВМО є міжнародно визнаним у світі центром митної експертизи та відіграє лідируючу роль в обговоренні, розвитку та вдосконалюванні техніки митної справи та митного законодавства. Діяльність організації формується виходячи з запитів її членів. Інструменти та передовий досвід ВМО визнані в якості основи для роботи сучасних митних служб.

Головною метою ВМО  є підвищення ефективності роботи митних служб країн-членів організації  за допомогою заходів, що сприяють їх національному розвитку: зміцнення  національної безпеки, збільшення надходження  податків та ведення статистики зовнішньої торгівлі [1].

ВМО є міжнародно визнаним глобальним центром митної експертизи і грає провідну роль в обговоренні, розвитку і вдосконаленні техніки митної справи та митного законодавства. Діяльність організації формулюється виходячи із запитів її членів. Інструменти і передовий досвід ВМО визнані в якості основи для роботи сучасних митних служб.

Щоб досягти своїх  цілей, ВМО розробила ряд таких інструментів:

1) Міжнародна конвенція про гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС) була прийнята в 1983 і вступила в силу в 1988 році. Дана номенклатура використовується в різних цілях, зокрема, в якості основи для розрахунку митних тарифів та збору міжнародної митної статистики. Система включає в себе близько 5000 груп товарів, кожна з яких має шестизначний код, присвоєний згідно чітко визначеними правилами, з метою досягнення єдиної класифікації товарів. ГС також використовується для розробки торгової політики, розгляду правил походження товарів, моніторингу контрольованих товарів, розрахунку податків, тарифів на перевезення, контролю за квотами і цінами, а також для проведення економічних досліджень та аналізу.

2) Міжнародна конвенція про спрощення та погодження митних процедур (Кіотська конвенція переглянута) була спочатку прийнята в 1974 і переглянута в 1999 році. Конвенція набула чинності в 2006 році. Вона включає в себе кілька основних принципів: прозорість і передбачуваність операцій з митного контролю; стандартизацію та спрощення товарних декларацій та супроводжуючих документів; спрощені процедури для уповноважених операторів; максимальне використання інформаційних технологій; мінімально необхідний митний контроль при дотриманні митних правил; застосування процедур митного контролю, заснованих на аналізі ризиків та аудиті; проведення спільних операцій за участю інших прикордонних служб; партнерство з приватним сектором. Ковенція також передбачає дієві заходи зі спрощення процедур торгівлі та ефективному контролю, а також містить нові обов'язкові вимоги щодо їх впровадження.

3) Конвенція про карнет АТА і Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція). Обидві Конвенції є інструментами ВТАО з тимчасового ввезення товарів. Система АТА, яка є частиною обох Конвенцій, дозволяє свободу пересування через кордони і тимчасове ввезення товарів на митну територію, звільняючи від сплати податків і мит. Товари супроводжуються одним документом, відомим, як карнет АТА. Функціонування системи АТА забезпечується за допомогою міжнародних гарантій [7].

4) Декларація Аруша про професійну етику була прийнята в 1993 і переглянута в 2003 році. Декларація носить необов'язковий характер і являє собою ряд основних положень для просування принципів професійної етики та боротьби з корупцією в митній сфері.

5) Система рамкових стандартів із забезпечення безпеки та сприяння глобальній торгівлі (SAFE) була прийнята в 2003 році. Даний юридично необов'язковий документ містить в собі стандарти щодо забезпечення безпеки ланцюга постачань і спрощення процедур міжнародної торгівлі, дозволяє здійснювати інтегроване управління ланцюгом поставок для всіх видів транспорту, сприяє розвитку зв'язків між митними службами з метою виявлення ризикових вантажів, а також співпраці між митними органами і діловим спільнотою за допомогою впровадження концепції уповноваженого економічного оператора [8].

Всесвітня митна організація була створена також під впливом глобалізаційних процесів, а саме стандартизації та уніфікації техніки митної справи та митного законодавства. ВМО видала ряд нормативно- правових актів, що регулюють та впорядковують діяльність усіх митних органів, що входять до її складу.

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МИТНІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

2.1. Значення глобалізації  для митних органів

Важливу роль у захисті, національних інтересів відіграє митна  політика, яка є невід'ємним складником зовнішньоекономічної політики держави. Для України дослідження проблем становлення митної політики має особливу актуальність, оскільки трансформація економіки, нестабільність законодавства, вплив суперечливих тенденцій формування глобальної системи та макрорегіональних інтеграційних об’єднань.

Для захисту і розвитку вітчизняного виробника важливим є  створення відкритої інформаційної  бази, що передбачає збір, вивчення та поширення інформації про попит  і пропозицію на внутрішньому та зовнішньому ринках, про митні ставки тощо. Можна назвати ще великий перелік заходів, та майже всі вони спрямовані на удосконалення існуючої економічної системи загалом та управлінської сфери окремих галузей.

Одним з головних дестабілізаційних  чинників внутрішнього ринку України, що негативно впливає на розвиток національної економіки, її стратегічних галузей та міжнародного становища, є наявність такого явища, як контрабанда [9].

Організація і робота митної служби – важливий елемент міжнародної діяльності. А ефективне функціонування митної служби будь-якої держави безпосередньо залежить від її участі у процесах міжнародного митного співробітництва та додержання існуючих у цій галузі міжнародних норм і стандартів [10].

Митна система  кожної країни формувалась окремо, під впливом різноманітних економічних, історичних і національних чинників, характерних для даної країни. Внаслідок цього між державами дуже часто виникають непорозуміння з питань митної справи. Тому виникла об’єктивна необхідність розробки світових митних стандартів, спрощення і гармонізації митних процедур, які б забезпечували безпеку і зручність мережі міжнародної торгівлі та сприяли побудові міцної митної системи.