Аналіз впливу глобалізаційних процесів на діяльність митної служби України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ  ЗЕД

 

 

 

 

 

 

Комплексна  курсова робота

з менеджменту

за темою: “Аналіз впливу глобалізаційних процесів на діяльність митної служби України”

 

 

 

 

Виконав курсант

гр. М08-1

Шугалка Ганна Вікторівна

Науковий керівник

Доц. Осадча Наталія Вікторівна

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СВІТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДІЯЛЬНІСТЬ МИТНОЇ СЛУЖБИ

1.1. Поняття глобалізації та її вплив на економіку країн, участь в міжнародній економічній інтеграції……………………………………………………………...4

1.2. Економічні наслідки глобалізаційних процесів…………………………...…6

1.3. Вплив Європейського Союзу на економіку України………………………...7

1.4. Митні союзи та об’єднання …………………………………………………..11

1.5. Всесвітня митна організація………………………………………………….13

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МИТНІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

2.1. Значення глобалізації для митних органів…………………………………..17

2.2. “Електронна митниця” як технологія забезпечення економічної безпеки держави……………………………………………………………………………..18

2.3. Проблеми глобалізації ………………………………………………………..26

2.4. Шляхи вирішення  глобалізаційних проблем, пов’язаних з діяльністю митної служби…………………………………………………………….......……30

ВИСНОВОК……………………………………………………………...………....34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………...….…36

ДОДАТКИ………………………………………………………………..………...38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сьогодні набирає обертів епоха колосальних змін, коли кожної секунди світ не стоїть на місці, а прогрес так стрімко біжить, що ми ледь встигаємо за його темпом. Одним із аспектів такого розвитку є становлення глобальної господарської системи, що і є предметом вивчення курсової роботи, а саме системи, що руйнує кордони національних господарств, пов'язаних міцними торгівельними, фінансовими, політичними, соціальними і культурними відносинами. Це  найбільш значущий процес, який визначив обличчя світу на межі ХХ-ХХІ століть.

Знаходження оптимальних  шляхів і методів інтеграції української  економіки у світове господарство неможливе без оволодіння найбагатшим інструментарієм, наявними в арсеналі багатьох зарубіжних країн і міжнародних організацій. З огляду на це, Україна в останні роки активізувала роботу з реформування національного законодавства (зокрема, в аспекті регулювання зовнішньоекономічних зв'язків), наближаючи його до загальноприйнятих у міжнародній торгівлі правовим нормам та стандартам.

Не обійшли зміни  і митну політику України, як невід’ємну складову життєдіяльності держави. Формування та зміна регуляторної митної політики знаходиться під впливом глобалізаційних процесів. Важливим питанням у митній справі є питання пов’язані з її вдосконаленням, наприклад, питання з приводу електронного митного декларування, що допомагає спрощити процес декларування взагалі, саме це і стало об’єктом дослідження роботи.

Завданням роботи є дослідити  світові глобалізаційні процеси та проаналізувати їх вплив на митну справу України, за ключовий елемент дослідження вибрано комплексну систему “Електронна митниця”, а саме електронне декларування.

 

РОЗДІЛ 1. ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СВІТІ

 

1.1. Поняття глобалізації та її вплив на економіку країн, участь в міжнародній економічній інтеграції.

 

Глобалізація - це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в  масштабах  усієї планети капіталу, людських  та  виробничих  ресурсів, стандартизація  законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів [1].

Перші спроби осмислення і оптимізації  суспільного розвитку різного рівня  тісно пов’язані з появою і  розвитком перших релігійних і філософських систем людства. Найбільш конкретними  були так звані утопії, починаючи від утопій Платона, Томаса Мора, Томазо Кампанели та закінчуючи утопіями Маркса, Леніна та їх послідовників.

Основою сучасного світового  господарства є світовий ринок, який зародився ще у XVI столітті у період Великих географічних відкриттів. На його основі почав формуватися міжнародний поділ праці. Проте лише в останні кілька десятиріч є підстави стверджувати, що процеси глобалізації набули ознак цілісності і незворотності. Цьому також сприяє розвиток відповідної інфраструктури, НТР, новітніх форм руху товарів і капіталу. В той же час, міжгалузевий поділ праці (обмін товарів АПК на промислові), який панував впродовж кількох століть, заміняється і доповнюється внутрішньогалузевим. Все більше значення набуває обмін товарів на послуги, який перевищив 50% обсягу світової торгівлі.

Політичним фактором, який значно прискорив глобалізаційні процеси, став розпад СРСР і соціалістичної системи. Це сприяло перетворенню капіталізму  в єдино можливий варіант світового  розвитку. Крім того, значно розширився простір, на який поширилися однотипні ринкові відносини і інститут приватної власності.

Теоретичні та практичні  засади сучасної моделі глобалізації почали активно розвиватися з  початку 80-тих років минулого століття [2].

Глобалізацію можна  визначити через її прояв у наступних процесах:

1) рух товарів і  послуг між країнами і секторами  економіки;

2) рух фінансового  капіталу між країнами;

3) переміщення людей  між країнами, спричинене потребами  здійснення економічної діяльності;

4) валютні операції на міжнародних валютних ринках;

5) рух інтелектуальної  продукції та ідей між дослідницькими  і навчальними центрами.

Також існує певний індекс глобалізації, як зазначає швейцарський центр KOF. Цей індекс визначає три  головні чинники глобалізації: економічний, соціальний, і політичний чинники. На додаток до трьох індексам, що вимірює ці фактори, повний індекс глобалізації та підіндексі, які звертаються до фактичних економічних потокам, економічним обмеженням, інформаційним потокам і враховуються дані по культурній близькості країн.

У глобалізації є різні  аспекти, які стосуються світових процесів різними способами, такими  як:

1. Індустріальний - поява  міжнародних ринків виробництва  і більш широкого доступу до  діапазону іноземних продуктів  для споживачів і компаній

2. Фінансовий - поява міжнародних  фінансових ринків і кращого  доступу до зовнішнього фінансування  для корпоративних, національних і піднаціональних позичальників

3. Економічний - реалізація  глобального Спільного ринку,  заснованого на свободі обміну товарами і капіталом.

4. Політичний - політична глобалізація - створення світового уряду, який  повинен регулювати відносини  серед націй і гарантувати  права, які є результатом соціально-економічної  глобалізації.

5. Інформаційний - збільшуються  потоки інформації між географічно віддаленими  країнами.

6. Культурний - зростання культурних  контактів; поява нових категорій свідомості, таких як глобалізм - який втілює культурне поширення, бажання споживати і володіти іноземними продуктами та ідеями, приймаючи нову технологію і методи, і брати участь в "світовій культурі".

7. Екологічний - поява глобальних  екологічних закликів, які не  можуть бути вирішені без міжнародного  співробітництва, наприклад, зміна  клімату, грунтові води і забруднення  повітря, виснаження рибних запасів океану, і поширення агресивних різновидів  флори і фауни.

8. Соціальний - досягнення вільного обігу людей всіх націй.

9. Транспортний - менше і менше  європейських автомобілів на  європейських дорогах з кожним  роком (то ж саме може також  бути сказано про американських автомобілях на американських дорогах) [3].

Отже, глобалізація є всесвітнім незворотнім  процесом, що проявляється майже в  усіх сферах людського життя. Наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція , уніфікація та  стандартизація тощо.

 

1.2. Економічні наслідки глобалізаційних процесів

 

Для людства в цілому альтернативи глобалізації, власне, і  не існує, оскільки в планетарному масштабі вона несе раціоналізацію та оптимізацію  використання ресурсів людства, є шляхом до збільшення ефективності окремих  галузей та світової економіки в цілому. Окрім того, глобалізація містить вельми потужний синергетичний ефект, котрий виходить далеко за межі простої суми оптимізаційних чинників. Глобалізація у цьому сенсі відкриває перед людством якісно нові горизонти можливостей, багато з яких на сьогодні навіть важко передбачити.

Глобалізація є життєво  необхідною і, по суті, безальтернативною  стратегією просування людства до повнішого  розкриття власних можливостей  та різкого поліпшення якості життя. Проте далеко не для всіх. Фахівці підрахували (хоча не всі сприймають такі прогнози всерйоз), що скористатися повною мірою перевагами процесу глобалізації зможе лише відносно невелика частка населення землі – “золотий мільярд”. Що ж матиме від “вигод глобалізації” решта людства? Цілком імовірно, що через зростання прірви між двома частинами людства за багатьма показниками. По суті, виникає класична ситуація на зразок тієї, що виникла після індустріального розподілу в ХVIII-ХIХ століттях. Його наслідки людство не змогло подолати до сьогодні. Можна сказати, що нинішнє протистояння між Північчю та Півднем викликане не в останню чергу реакцією на наслідки глобалізації [4].

Таким чином можна  сказати, що по суті глобалізація відкриває  майже безмежні можливості в економічній  сфері, але чи будуть вони доступні усім – питання другого плану. Адже як показує практика – переваги від глобалізаційних процесів отримують саме розвинуті країни, а отже зростає  і так існуюча різниця між показниками розвитку.

 

1.3. Вплив Європейського Союзу на економіку України

 

Європейський Союз— союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат).

Стосовно євроінтеграції фактор глобалізації має нині суперечливі  ознаки. З одного боку, процес розширення ЄС, за думкою багатьох західних аналітиків, характеризує європейську відповідь  викликам глобалізації. З іншого —  наявні плани розширення ЄС свідчать про відсутність дійсно глобальних європейських амбіцій. Може, як ніколи раніше, Західна Європа підійшла до необхідності не просто кількісного, а якісного розширення ЄС не тільки в суто прагматичному, але й у історичному розумінні глобальної перспективи феномену євроінтеграції. Ймовірна корекція етапів розширення ЄС за масштабами і швидкістю інтеграції може посилити сприятливі для України політичні фактори впливу і нівелювати несприятливі.

Уряд України здійснює кроки для гармонізації національного законодавства та проведення необхідних інституційних змін, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності економіки України у рамках спільного економічного простору з Євросоюзом.

З іншого боку, за песимістичного для України розвитку ситуації розширення ЄС може призвести у середньостроковій перспективі до появи нової лінії розподілу в Європі, яка залишить Україну на узбіччі європейських інтеграційних процесів.

Наслідки розширення ЄС для України в економічній  сфері зумовлюються, по-перше, поточним станом та наявною перспективою взаємовідносин з країнами- членами Євросоюзу та країнами-кандидатами, по-друге, внутрішніми структурними трансформаціями в розширеному ЄС та новою його зовнішньоекономічною стратегією у східному напрямі, по-третє, здатністю економіки України до справді ринкових інституційних і структурних перетворень.

 Слід також ураховувати, що поповнення ЄС десятьма центрально- і східноєвропейськими країнами збільшить чисельність його населення на 27,9%, а сукупний валовий продукт — лише на 4,3%, що може призвести до зниження середнього рівня ВВП на душу населення приблизно на 20%.

Розширений ЄС стане  нарівні з СНД головним ринком українського експорту, хоча імпортна залежність України від СНД (насамперед, Росії) буде досить тривалою через поставку енергоносіїв.

 

 

 

Таблиця 1.1.

Торгівельні потоки між  ЄС та основними торгівельними в 2009 р., € млрд.

Країна	Обсяг торгівлі
США	428
Країни—кандидати на вступ (13)	267
Країни—члени Європейської асоціації  вільної торгівлі (ЄАВТ)	204
Японія	130
Китай	95
Нові незалежні держави	82

 

Дуже чутливою сферою у цьому  аспекті залишатиметься стандартизація. Очевидно, що, за інших рівних умов, перспективи проникнення України  на ринки ЄС (включаючи нових членів Союзу) переважно визначатимуться  технічним рівнем і якістю її товарів. У цьому контексті запровадження новими країнами-членами європейських норм і процедур технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного характеру, а також правил захисту прав споживачів може істотно обмежити можливості українського експорту — враховуючи відставання за технологічним рівнем і рівнем якості в ряді галузей економіки, що характеризуються найбільшим динамізмом міжнародної торгівлі. Невідповідність у цілому ряді секторів українських стандартів і норм європейським стандартам, невизнання українських сертифікаційних процедур у ЄС вже зараз є суттєвим бар’єром на шляху співробітництва з Євросоюзом, а з його розширенням перетвориться на масштабну проблему. Водночас слід зауважити, що в 2001 р. в Україні почали створюватися законодавчі передумови для вирішення цього питання: прийняті закони України “Про стандартизацію”, “Про підтвердження відповідності”, “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”, що містять положення, узгоджені з нормами ГАТТ/СОТ.