Аналіз інноваційного потенціалу ПАТ «Укртелеком»

– загальні результати здійснення заходів технічного розвитку.

Такий підхід у певній мірі забезпечує здійснення правильного  вибору стратегічної програми і процесу  впровадження інноваційної стратегії, що в результаті сприяє підвищенню ефективності всієї господарської  діяльності.

Процес обґрунтування і розробки інноваційної стратегії підприємства пов’язаний з управлінням змінами і його підприємницькою поведінкою. У зв’язку з цим, останніми роками на багатьох фірмах промислово розвинутих країн Заходу стала активно впроваджуватись інноваційна модель підприємництва, яка передбачає пошук нових шляхів розвитку підприємства. Це дає змогу говорити про управління ростом конкуренції, або інноваціями, які включають формування напрямків економічного прориву, розробку механізмів управління ризиком і відносин з покупцями, створення мережі обміну технологіями і ноу-хау. В даній моделі управління важливу роль відіграє інноваційний настрій управлінських робітників всіх рівнів, нейтралізація опору змінам, стимулювання різного роду ініціатив, ефективна організаційна структура.

Стратегія розвитку підприємства в інноваційній моделі підприємництва базується на постійному пошуку, прагненні  до розширення ринку товарів. Така стратегія  повинна передбачати створення  і постійне підтримування вигідного  технологічного випередження.

Подібну конкурентоспроможну  модель підприємницької діяльності характеризують невеликі підрозділи, укомплектовані висококваліфікованими  спеціалістами: невелике число рівнів управління; структура, заснована на інноваційних вподобаннях спеціалістів; технологічні процеси, орієнтовані на запити покупців. У цій моделі основна увага повинна звертатись на підбір висококваліфікованого персоналу, створення передової наукової бази виробництва і випередження конкурентів в оновленні технологій виробництва товарів. Від цього залежить вибір стратегії підприємництва і економічна безпека підприємства в цілому.

Важливим аспектом інноваційної стратегії підприємства має бути усвідомлення необхідності прийняття  нових технологічних рішень, а  саме:

– різко ускладнився  процес вибору виробничих технологій в умовах його динамічного розвитку;

– кожне підприємство все частіше  постає перед дилемою – закупляти  технологію на ринку або здійснювати  власні технологічні розробки;

– оскільки самі технології стають джерелами  доходу, підприємство повинне вирішувати питання просування своїх розробок на ринок чи використовування їх самим.

Дана тріада рішень потребує відповідної  адаптації організаційних структур підприємства, які традиційно орієнтуються на розгляд даних завдань ізольовано одна від одної.

Необхідно відмітити, що інноваційна  стратегія підприємства тісно пов’язана  з виробничою стратегією, що забезпечує випуск продукції на основі використання нових технологічних і технічних  рішень.

Реалізація інноваційної стратегії  підприємства вимагає створення адекватної системи управління. Якщо керівництво усвідомило значення інновацій для розвитку підприємства, то рішення має бути доведене до всього колективу. В цьому випадку відкривається широке поле діяльності для професіонального організатора.

Досвід великих промислових  країн свідчить про те, що організаційна  структура підприємства має відповідати  стратегії його розвитку. Професійному організатору не слід замикатись в  своєму колі завдань і обов’язків. Він повинен вміти вловлювати нові тенденції в розвитку підприємства, намагатись, по можливості, впливати на них. Тільки в такому випадку знання і досвід організатора можуть бути своєчасно використані для підвищення ефективності інноваційного розвитку підприємства.

Основні напрямки діяльності менеджера в інноваційній сфері підприємства:

1) обґрунтування і розробка стратегії  розвитку підприємства (включаючи  інноваційну) і адекватний механізм  її реалізації;

2) розробка нових і модернізація  існуючих методів управлінської  діяльності на підприємстві;

3) обґрунтування і розробка системи стимулювання інноваційної діяльності;

4) розробка нових форм організації  інноваційного процесу;

5) формування в колективі підприємства  творчого клімату;

6) розробка нових моделей використання  робочого часу;

7) реалізація проектів впровадження інформаційних і комунікаційних технологій.

Вивчення і аналіз досвіду інноваційної діяльності американських компаній дозволяє виділити три різні організаційні  форми: послідовна; паралельна; інтегральна.

Послідовна форма, передбачає поетапне проведення інноваційної діяльності, почергово в усіх функціональних підрозділах компанії .

Паралельна форма організації  інноваційної діяльності передбачає проведення усіх видів робіт по проекту одночасно  у всіх структурних підрозділах  підприємства.

Інтегральна форма (метод спільного конструювання) інноваційної діяльності базується на матричній системі організації управлінської діяльності. В системі поряд з функціональними і виробничими підрозділами організовуються спеціальні проектні цільові групи на чолі з керівником інноваційного проекту, який виконує координуючі функції. Як правило, на великих американських фірмах такі форми часто реорганізуються в самостійні науково-виробничі комплекси з розробки нових сфер підприємницької діяльності.

Особливою формою організації управління інноваційною діяльністю, яка активно використовується американськими компаніями в останні роки, є створення внутрішньофірмових венчурних підприємств. Вони формуються на великих американських фірмах з ціллю розвитку стратегічно важливих аспектів науково-дослідної діяльності і підтримки приватних інноваційних проектів окремих груп спеціалістів, а інколи і окремих співробітників – новаторів.

 

Рис. 1.2. Схема інтегральної форми інноваційної діяльності

Важливим аспектом успішної реалізації інноваційної стратегії  підприємства має бути розробка особливої  системи стимулювання інноваційної діяльності, формування інноваційної культури.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ДІАГНОСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ У СИСТЕМІ  УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

 

1.  Середовище функціонування ПАТ "Укртелеком"

 

Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” – сучасне підприємство з розвиненою інфраструктурою, що займає лідируючі позиції на ринку послуг фіксованого телефонного зв’язку України. Компанія охоплює близько 25% українського ринку телекомунікацій, у тому числі 80% – ринку послуг фіксованого телефонного зв’язку та 20% – ринку послуг з доступу до мережі Інтернет.

Історія створення ПАТ “Укртелеком” бере свій початок у 1993 році, коли було зареєстроване Українське об’єднання електрозв’язку “Укрелектрозв’язок” (з 1994 року – Укртелеком). На початку 1998 року було прийняте рiшення про реорганiзацiю об'єднання "Укртелеком" в єдине державне пiдприємство з дворiвневою вертикальною структурою управлiння. Державнi пiдприємства електозв'язку, що входили до складу об'єднання, набули статусу фiлiй. В 1999 роцi була проведена корпоратизацiя державного пiдприємства "Укртелеком, в результатi чого воно було перетворене у вiдкрите акцiонерне товариство "Укртелеком" ( зареєстроване 5 сiчня 2000 року). 13 липня 2000 року Верховна рада України прийняла Закон "Про особливостi приватизацiї ВАТ "Укртелеком". 16 листопада 2000 року Кабiнет Мiнiстрiв ухвалив рiшення про початок приватизацiї Укртелекому. 18 сiчня 2001 року розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв була створена Комiсiя з приватизацiї ВАТ "Укртелеком". Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв вiд 26.07.01 №306-р був затверджений план розмiщення акцiй , згiдно якого у державнiй власностi закрiплений пакет акцiй 50 вiдсоткiв плюс одна акцiя. 1 лютого 2002 року завершився перший етап приватизацiї ВАТ "Укртелеком"- пiльговий продаж акцiй працiвникам товариства та iншим особам, якi мали на це право. Акцiонерами товариства стали бiля         150 000 чол. 30 липня 2003 року вiдбулися першi загальнi збори акцiонерiв ВАТ "Укртелеком". В 2004 роцi на базi ЗАТ "Утел", у якому ВАТ "Укртелеком" володiло 100 вiдсотками акцiй, було створене дочiрнє пiдприємство "Утел". В 2005 роцi дочiрнє пiдприємство "Утел" шляхом реорганiзацiї було приєднане до ВАТ "Укртелеком" на правах фiлiї.

Сьогодні ПАТ “Укртелеком” – це підприємство, організаційна структура якого сформована за вертикальним принципом управління фінансами, технологічними процесами, персоналом. На початок 2012 р. до складу товариства входить 32 філії.

Станом на 31.12.2012 Укртелеком є учасником (акціонером) ряду спільних підприємств та господарських товариств, що функціонують на телекомунікаційному ринку України:

• ТОВ “Інфоком” (документальний електрозв’язок, Інтернет, ІР-телефонія) – частка Укртелекому в статутному фонді дорівнює 51%;
• ЗАТ “Елсаком-Україна” (мобільний супутниковий зв’язок у системі “Глобалстар”) – Укртелекому належить 34% акцій;
• СП “Українська хвиля” (фіксований абонентський радіодоступ) – частка Укртелекому в статутному фонді дорівнює 23,6%;
• ПАТ “Телекомінвест” (розробка та впровадження автоматизованих систем документообігу) – Укртелекому належить 26% акцій;
• ПАТ “Свемон-інвест” (будівництво, монтаж та експлуатація засобів телекомунікацій) – 1,12%;
• ТОВ “Телесистеми України” (проектування, будівництво, технічне обслуговування та експлуатація мереж міжнародного, міжміського і місцевого телефонного зв’язку та надання послуг у цих мережах) – 2,47%;
• ЗАТ “Телесистеми України” (мобільний зв’язок та абонентський радіо доступ в стандарті CDMA) – 2,47%.

Для прийняття оптимальних  рішень щодо визначення ринків телекомунікаційних послуг необхідно їх проаналізувати, визначаючи при цьому неефективні  послуги. Це дозволить вибрати телекомунікаційні послуги, надання яких необхідно розвивати .

Компанія надає  практично всі види сучасних телекомунікаційних послуг по всій території України:

• міжнародний, міжміський та місцевий телефонний зв’язок;
• послуги передавання даних та побудови віртуальних приватних мереж;
• Інтернет - послуги, у т. ч.:

- комутований та широкосмуговий доступ до Інтернет для абонентів      мережі фіксованого телефонного зв’язку;

- постійне IP-з’єднання по виділеній лінії;

- апаратний і віртуальний хостинг;

• надання в користування виділених некомутованих каналів зв’язку;
• ISDN;
• відео конференц - зв’язок;
• проводове радіомовлення;
• телеграфний зв’язок;
• технічне обслуговування мереж ефірного телемовлення та радіомовлення.

Товариство володіє  потужною та розгалуженою транспортною мережею з високим ступенем надійності та резервування, яка є основою телекомунікаційної інфраструктури України.

З метою задоволення  зростаючих потреб клієнтів Укртелеком розвиває найпотужнішу в Україні  магістральну мультисервісну оптичну транспортну мережу на базі технології DWDM, яка дозволяє надавати якісні інформаційно-телекомунікаційні послуги в усіх регіонах України.

Укртелеком є  найбільшим в Україні оператором фіксованого телефонного зв’язку  та Інтернет - провайдером, обслуговуючи понад:

• 10,1 млн. телефонних ліній;
• 613 тис. користувачів Інтернет.

У кінці 2005 року ПАТ “Укртелеком” отримало ліцензію на право надання послуг мобільного зв’язку третього покоління (3G) стандарту UMTS/WCDMA та протягом 2006 року здійснювало будівництво мережі.

Для забезпечення клієнтів послугами швидкісного  доступу до Інтернет товариство продовжувало реалізовувати масштабний проект створення  загальнонаціональної мережі широкосмугового  доступу до інформаційно-телекомунікаційних послуг. На початок 2010 р. було побудовано 1 440 вузлів ADSL-доступу загальною ємністю 167 тис. портів. Це дає можливість високоякісного підключення до мережі Інтернет у будь-якому регіоні України.

Для надання  клієнтам послуг зв’язку з іноземними державами, а також послуг транзитного передавання трафіку партнерів товариства як в Україні, так і за кордоном, Укртелеком бере активну участь у міжнародних телекомунікаційних проектах, що забезпечують вихід на цифрові телекомунікаційні системи країн Європи, Азії, Африки і Північної Америки, є співвласником 14 міжнародних підводних систем передавання даних, таких як ITUR, BSFOCS, а також є учасником проектів ТЕЛ та ТАЄ.

Вигідне географічне  положення України, потужна транспортна  мережа з високим ступенем надійності та резервування дозволяють ПАТ “Укртелеком” надавати послуги з організації високошвидкісних транзитних каналів для міжнародних операторів.

Динаміка основних фінансово – економічних показників діяльності ПАТ “Укртелеком” за 2011 – 2012 роки наведена в таблиці 211

З таблиці 2.1 в  якій наведена динаміка основних фінансово – економічних показників діяльності ПАТ “Укртелеком” за 2010 – 2012 рок видно, що не дивлячись на те, що в 2011 році порівняно з 2010 роком величина активів зменшилась на 5,21% в 2012 році величина активів на 3,55% перевищила величину активів 2010 року.

 

 

 

Таблиця 2.1 

Динаміка фінансово - економічних показників діяльності

ПАТ “Укртелеком” за 2010 – 2012 рр.

Показник	Роки			Темпи росту до 2010р.,%
	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2011 р.	2012 р.
Величина активів	12258473,3	11620161,9	12694232,4	94,79	103,55
Обсяг основних засобів, тис. грн.	7560522,4	8447342,7	8989340,1	111,73	118,90
Обсяг оборотних коштів, тис. грн.	3391041,5	2241739,3	2692716,4	66,11	79,41
Чисельність працюючих, чол.	120822	117018	104275	96,85	86,30
Обсяг реалізованих послуг, тис. грн.	6606286,5	6701156,8	6808919,1	101,44	103,07
Продуктивність праці, тис.грн./чол.	54,68	57,27	65,3	104,73	119,42
Собівартість реалізованих послуг з урахуванням  адміністративних витрат, витрат на збут,  інших операційних витрат,тис. грн.	7 256 998,6	6 765 357,5	6 467 874,1	93,23	89,13
Прибуток (збиток) від   операційної діяльності, тис. грн.	902 448,3	950 363,4	809 355,8	105,31	89,68
Прибуток до   оподаткування, тис.грн.	818 317,3	678 645,3	575 793,4	82,93	70,36
Чистий прибуток,  тис. грн.	519 133,5	467 823,5	267 193,4	90,12	51,47
Фондовіддача, грн.	0,87	0,79	0,76	90,79	86,69
Рентабельність активів, %	4,23	4,03	2,10	95,07	49,70
Рентабельність продажу  послуг, %	0,08	0,07	0,04	88,84	49,94