Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Мая 2015 в 14:19, курсовая работа
Краткое описание
Актуальність цієї теми полягає у тому, що дипломатія завжди займала важливе місце в міжнародних відносинах. Особливо зараз цінуються дипломатичні стосунки через те, що в світі існує безліч конфліктів, і саме за допомогою дипломатичних переговорів можна вирішити ці конфлікти. Важливим фактором сьогодні є становлення миру в світі і саме дипломатія може допомогти підтримати баланс мирних відносин між державами. Українсько-американські відносини є дуже важливими на даному етапі розвитку нашої країни. Оскільки наша країна є дуже молодою, то допомога ззовні дуже корисна. Також вибір такого дипломатичного партнера як Сполучені Штати Америки є стратегічно вірним, через те, що Америка є однією з найрозвиненіших та найдемократичніших країн світу.
Содержание
Вступ…………………………………………………………………………3 Розділ 1. Встановлення відносин нової влади з адміністрацією США.....5 1.1. Відновлення дипломатичних відносин……………………………….5 1.2. Результати двосторонньої співпраці на міжнародній арені……........10 1.3. Договірно-правова база українсько-американських відносин …….13 Розділ 2. Погіршення стосунків………………………………. ……….....16 2.1. Наслідки відмови від підписання угоди про Асоціацію з Європейським Созом................................................................................................................19 2.2. Проблематика нової зовнішньої політики…………………………...24 2.3. Подальші відносини з ЄС та Росією…………………………………28 Висновок……………………………………………………………………32 Список використаних джерел та літератури……………………………..33
США у відповідь на дії проти
протестувальників на майдані Незалежності
в Києві вводять санкції проти ряду громадян
України .
"Посольство США скасувало
візи кільком громадянам України
" , - йдеться в заяві посольства
США на Україні , розміщеному на
сайті дипломатичного представництва
в середу.
Підтвердженням того є офіційна
петиція від Білого Дому для Віктора Януковича
та Кабінету Міністрів України. В петиції
говориться про те, що адміністрація Барака
Обами не в змозі прийняти той факт, що
Віктор Янукович та його адміністрація
відмовила народу в праві бути ближче
до Західної цивілізації. В зв’язку з
цим було введено санкції против Віктора
Януковича та Кабінету Міністрів України,
які передбачають: заборону в’їзду до
Сполучених Штатів та країн Європейського
Союзу Януковичу та українському уряду;
а також заморозити банковські рахунки
їх компаній. Санкції мають силу до тих
пір, поки Янукович не підпише Угоду про
Асоціацію на саміті Східного партнерства
в Вільнюсі.
У американському списку офіційних
осіб , на яких накладені санкції , - глава
" Роснафти " Ігор Сечін , гендиректор
держкорпорації " Ростех " Сергій
Чемезов , віце- прем'єр російського уряду
Дмитро Козак і заступник глави адміністрації
президента В'ячеслав Володін.
Крім того , до списку увійшли
повпред президента в Криму Олег Белавенцев
, глава ФСТ Євген Мурів і голова комітету
Держдуми з міжнародних справ Олексій
Пушков .
"Міністерство фінансів
накладає санкції на сім російських
офіційних осіб , включаючи двох
членів близького кола президента
Путіна - їхні активи будуть заморожені
, а видача віз США заборонена
- а також на 17 компаній , пов'язаних
з ближнім колом Путіна" , - йдеться
в заяві Білого дому.
По словами прес -секретаря
Білого дому Джея Карні , з 17 квітня Росія
не зробила нічого , щоб виконати Женевські
угоди , а , навпаки , сприяла ще більшої
ескалації кризи на Україну .
За його словами , Вашингтон
вводить адресні санкції проти низки російських
приватних осіб і компаній , а також посилює
видачу ліцензій для деяких статей американського
експорту до Росії.
Представники адміністрації
Обами кажуть , що в найближчій перспективі
ніякі санкції не стосуватимуться особисто
президента Росії Володимира Путіна ,
але його найближче оточення відчує на
собі їх вплив повною мірою.
У американському списку офіційних
осіб , на яких накладені санкції , - глава
" Роснафти " Ігор Сечін , гендиректор
держкорпорації " Ростех " Сергій
Чемезов , віце- прем'єр російського уряду
Дмитро Козак і заступник глави адміністрації
президента В'ячеслав Володін.
Крім того , до списку увійшли
повпред президента в Криму Олег Белавенцев
, глава ФСТ Євген Мурів і голова комітету
Держдуми з міжнародних справ Олексій
Пушков .
"Міністерство фінансів
накладає санкції на сім російських
офіційних осіб , включаючи двох
членів близького кола президента
Путіна - їхні активи будуть заморожені
, а видача віз США заборонена
- а також на 17 компаній , пов'язаних
з ближнім колом Путіна" , - йдеться
в заяві Білого дому.
За словами прес -секретаря
Білого дому Джея Карні , з 17 квітня Росія
не зробила нічого , щоб виконати Женевські
угоди , а , навпаки , сприяла ще більшої
ескалації кризи на Україну .
За його словами , Вашингтон
вводить адресні санкції проти низки російських
приватних осіб і компаній , а також посилює
видачу ліцензій для деяких статей американського
експорту до Росії.
Представники адміністрації
Обами кажуть , що в найближчій перспективі
ніякі санкції не стосуватимуться особисто
президента Росії Володимира Путіна ,
але його найближче оточення відчує на
собі їх вплив повною мірою.
Раніше президент США Барак
Обама заявив , що нові санкції являють
собою спробу " змінити поведінку Росії".
Пояснюючи сенс нових санкцій
, Обама зауважив , що їх " метою не є
покарати особисто Путіна".
"Їх мета - змусити його
усвідомити , що його нинішня політика
щодо України матиме довготривалі
негативні наслідки для російської
економіки. Ми хочемо , щоб він
не просто говорив про готовність
вирішити кризу на Україні
за допомогою дипломатії , а й
почав діяти в цьому напрямку"
, - заявив Обама.
В результаті двох попередніх
раундів санкцій кілька десятків російських
і українських посадових осіб і великих
бізнесменів піддалися забороні на в'їзд
в західні країни і арешту їхніх активів
в Європі та США .
"Найімовірніше, існуючі
санкції - заборони на в'їзд і
арешти активів - охоплять більш
широке коло осіб" , - сказав
у неділю міністр закордонних
справ Великобританії Вільям
Хейг.
Західні країни звинувачують
Росію в розпалюванні сепаратистських
настроїв на сході України . Москва , анексувати
Крим у березні , заперечує , що намагається
відторгнути від України та інші східні
регіони .
При цьому Росія заявляє , що
має право захищати , при необхідності
і силою , російськомовне населення Донбасу.
У Москві стверджують , що етнічним росіянам
на Україні загрожує уряд, який прийшов
до влади в Києві в лютому після втечі
президента Віктора Януковича , і радикальні
націоналістичні угруповання.
2.2 Зовнішньополітична тактика
виявилася доволі проблематичною в сенсі
оптимізації зусиль ЄС, з одного боку,
та Росії – з другого, задля вироблення
механізмів тристоронньої співпраці акторів
і, як наслідок, зниження ймовірності виникнення
негативних наслідків підписання Угоди
про асоціацію між Україною та ЄС для нашої
держави. Тому відтермінування процедури
укладання документа, котра первинно мала
стати основним політичним досягненням
«Східного партнерства» та, безпосередньо,
Литовської Республіки (котра наразі головує
в Раді ЄС), спричинило неоднозначну оцінку
учасників саміту, не змінивши, однак,
курсу України на зближення з Європою.
«На жаль, Україна призупинила
свій поступ на шляху євроінтеграції.
Але ЄС готовий допомогти їй завершити
реалізацію необхідних реформ, уключаючи
забезпечення демократичного розвитку
та дотримання прав людини, котрі мають
стати головним досягненням цієї держави»,
– зазначила Президент Литовської Республіки
Даля Грібаускайте під час проведення
фінальної пресконференції саміту 29 листопада.
«Проте, у принципі, уряд України може
змінити своє рішення, відстоявши загальні
переконання українського суспільства.
Сподіваємося, що до проведення 2015 року
чергового саміту Ініціативи українське
керівництво трансформує свою точку зору
щодо Угоди про асоціацію», – додала вона.
«Європейський вибір залишається
для України стратегічним напрямом подальшого
цивілізаційного розвитку, зміцнення
місця й ролі країни в сучасному конкурентному
світі. Вимушена пауза в процесі укладання
угоди не означає припинення вкрай необхідних
для неї євроінтеграційних реформ», –
заявив Президент України Віктор Янукович,
виступаючи перед учасниками пленарного
засідання саміту 29 листопада.
Але, говорячи про необхідність
існування передумов, які забезпечать
отримання максимальних результатів від
імплементації документа, український
лідер наголосив на важливості здійснення
програми спільних заходів, спрямованих
на адаптацію економіки України до нових
реалій. Серед них Президент виокремив
спільну роботу над програмою економічної
допомоги Україні, яка дасть їй змогу здійснити
підготовку до підписання угоди; розблокування
програм бюджетної секторальної підтримки
ЄС; дієву допомогу міжнародних фінансових
інституцій (зокрема, Міжнародного валютного
фонду та Світового банку); необхідність
перегляду Євросоюзом торговельних обмежень
щодо окремих позицій українського експорту;
активну участь ЄС та міжнародних фінансових
інституцій у модернізації української
газотранспортної системи як ключового
елементу європейської енергетичної мережі,
а також забезпечення всіма належними
засобами та механізмами Європейського
Союзу енергетичної незалежності України;
розроблення узгодженого плану дій із
метою усунення суперечностей та врегулювання
проблем у рамках торговельноекономічного
співробітництва з Росією та іншими членами
Митного союзу, що пов’язуються зі створенням
зони вільної торгівлі між Україною та
ЄС, на основі започаткування відповідної
співпраці у форматі Україна – ЄС – Росія.
У принципі, окреслена проблематика
стала основою риторики представників
української сторони під час проведення
всіх заходів саміту, що мало довести обґрунтованість
та виваженість позиції нашої держави.
Так, виступаючи перед учасниками ІІ бізнесфоруму
«Східного партнерства» 28 листопада 2013
року, президент Українського союзу промисловців
і підприємців Анатолій Кінах зазначив,
що український бізнес розглядає співпрацю
з ЄС як можливість доступу до платоспроможного
ринку з 507 мільйонами споживачів, адже
важливо, що економіка ЄС – друга в світі,
а ВВП держав–членів організації становить
близько 16 трлн. доларів США. Тож вітчизняні
підприємці сприймають ці переваги як
відкриття доступу до інвестиційних ресурсів,
сучасних технологій і обладнання, яке
не виготовляється на території України,
проте вкрай необхідне для прискорення
модернізації виробничого процесу й економіки
держави загалом.
«Поки триває дискусія в політичній
площині, бізнес робить свою справу. До
30 відсотків нашої зовнішньої торгівлі
припадає на держави–члени Євросоюзу;
78 відсотків усіх інвестицій, укладених
в українську економіку, становлять інвестиції
з Європи; а європейський інвестиційний
імпорт сягає 40 відсотків. Саме тому українські
промисловці й підприємці виступають
на підтримку підписання Угоди про асоціацію
і поглиблену та всеохопну зону вільної
торгівлі з Євросоюзом. Але за умов, які
дозволять мінімізувати ризики», – наголосив
Анатолій Кінах.
«У той же час, – і це наша принципова
позиція, – інтеграція з Євросоюзом аж
ніяк не суперечить співпраці з Росією
та Митним союзом. Україна виступає стратегічним
партнером для обох сторін. Частка ЄС у
нашому зовнішньоторговельному обороті
становить 30 відсотків, а Митного союзу
– 40, причому 32 відсотки в даному разі
припадає на Росію. Саме тому дуже важливо
віднайти баланс інтересів», – підкреслив
президент УСПП.
Аргументуючи позицію Української
держави щодо відтермінування підписання
Угоди про асоціацію з ЄС, Перший віцепрем’єрміністр
України Сергій Арбузов зауважив, що наша
держава не змінила своєї позиції і «тримає
курс на Європу», адже не було здійснено
«розвороту» від обраної мети. Проте особливістю
політичних рішень, котрі приймалися під
час підготовки угоди, було врахування
оцінки економічних та політичних ризиків.
Тому, відзначаючи позицію РФ, потрібно
брати до уваги увесь перелік загроз, що
виникають унаслідок налагодження контактів
із різними економічними партнерами.
Хоча, аналізуючи це питання,
представники інших держав–учасниць
Ініціативи «Східне партнерство» навели
низку аргументів, котрі, по суті, піддають
сумніву припущення щодо виникнення непоправних
дисбалансів та економічних негараздів
у країнах унаслідок переформатування
відносин із РФ.
«Ми маємо напружені відносини
з Росією, зокрема після конфлікту 2008 року.
Тому Грузія диверсифікує ринки, адже
російський напрям – не єдиний у світі.
Наразі ми лише відновлюємо економічні
взаємини, і якщо РФ, приміром, ще раз перекриє
імпорт грузинського вина (як то було 2006
року), це істотно вплине на нашу економіку.
Проте ми налаштовані на подальший розвиток»,
– наголосив віцепрем’єрміністр, міністр
економіки та сталого розвитку Грузії
Георгій Квірікашвілі.
У цьому ж ключі міністр економіки
Молдови Валерій Лазер підкреслив важливість
компліментарності економік двох країн,
адже Кишинів у такому тандемі імпортує
ресурси, а Москва – продукти харчування.
Тож, виробляючи товари за європейськими
зразками, Молдова приноситиме певні вигоди
й для РФ, оскільки постачатиме на її територію
якісну продукцію. «Однак вагомими передумовами
для налагодження такого діалогу є деідеологізація
відносин сторін та інтенсифікація діалогу
між їхніми бізнессферами», – додав він.
«Ми контактуємо з Україною
на рівні реалізації низки проектів, зокрема
в бізнесовій та енергетичній сфері. Однак
Європейський інвестиційний банк – це
підрозділ ЄС, котрий також має обговорювати
з країнамипартнерами питання їхньої
зовнішньої політики», – зазначив президент
Європейського інвестиційного банку Вернер
Хойєр, аргументуючи можливість надання
Україні фінансової допомоги для модернізації
її виробничих та промислових потужностей.
Справді, у рамках реалізації
ЄС Ініціативи «Східне партнерство» Європейський
інвестиційний банк інтенсифікував процес
надання позик її державамучасницям, збільшивши
обсяг кредитування останніх зі 170 млн.
євро у 2008 році до 934 млн. у 2012му. Крім того,
згідно з положеннями Спільної декларації
саміту «Східне партнерство: шлях уперед»,
протягом 2014–2015 років передбачається
інтенсифікація виконання програм надання
макрофінансової допомоги Україні та
Грузії. Однак останні мають виконати
наявні передумови зближення з ЄС та підтвердити
взаємозв’язок таких програм із конкретним
порядком денним реформ у країнах. У цьому
ж ключі вбачається можливим застосування
інструментів макрофінансової допомоги
Євросоюзу для надання підтримки країнампартнерам
у питаннях усунення короткострокових
коливань платіжного балансу.
Проте, говорячи про наслідки
підписання Угоди про асоціацію Україна
– ЄС, озвучені вітчизняним урядом, Комісар
ЄС з питань розширення та європейської
політики сусідства Штефан Фюле назвав
оцінки українського уряду щодо можливих
збитків країни у 160 млрд. євро перебільшеними.
Зі свого боку, член Європейського
парламенту, співголова Місії ЄП в Україні
Пет Кокс під час пленарного засідання
«Український курс», що відбулося 28 листопада
в рамках Зустрічі голів комітетів закордонних
справ парламентів Європейського Союзу
та Парламентського форуму за демократію,
наголосив, що «жодні цифри не є офіційними».
«ЄС не отримав документів, котрі підтверджували
б обґрунтованість таких розрахунків.
Тому вони не повинні обговорюватися»,
– заявив він.
За його словами, така політика
не є виваженою, адже ЄС – надійний стратегічний
партнер, який завжди дотримується зобов’язань
щодо економічної модернізації партнерів,
котрі бере на себе. Тому після Вільнюса
розвиток кооперації залежить лише від
України.
«Угоду з Україною було відкладено,
проте пропозиція ЄС щодо її підписання
все ще залишається на порядку денному.
Тим більше що українські громадяни протягом
останніх днів довели розуміння важливості
європейського шляху своєї держави. Однак
ЄС має поважати суверенні рішення його
партнерів, адже співробітництво з цією
організацією є процесом, спрямованим
не проти певної сторони, а на досягнення
стабільності, процвітання та демократичного
розвитку країн», – наголосив Президент
Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу
під час проведення 29 листопада фінальної
пресконференції ІІІ Саміту країн – учасниць
Ініціативи «Східне партнерство». За його
словами, Росія також є стратегічним партнером
ЄС, проте ця організація не допускає жодного
втручання третіх сторін у питання ведення
переговорів щодо асоціації, адже вони
є двостороннім елементом співробітництва
Євросоюзу та його партнерів.