Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Октября 2013 в 21:12, курсовая работа
Метою дослідження моєї курсової роботи є аналіз чинного антимонопольного законодавства в Україні, дослідження негативного впливу монополій та доведення необхідності проведення антимонопольної політики.
Щоб досягти даної мети у дослідженні ставляться такі завдання:
- розкрити суть монополій, причини та особливості їх виникнення;
- дослідити негативний вплив монополій та необхідність проведення антимонопольної політики;
Вступ
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МОНОПОЛІЙ
1.1. Об’єктивні основи, необхідність та спрямованість антимонопольної політики держави
1.2. Світовий досвід антимонопольного регулювання та можливості його застосування у вітчизняній економіці
РОЗДІЛ 2 МОНОПОЛЬНА ВЛАДА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВРЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ
2.1. Методи та показники діагностування ринкової влади монополіста та наслідки монополізації
2.2. Особливості регулювання діяльності природних монополій
2.3. Антимонопольне законодавство України та напрями його вдосконалення
РОЗДІЛ 3 МАКРОЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ТА АНТИМОНОПОЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
3.1. Інструменти впливу антимонопольної політики на вітчизняну економіку
3.2. Труднощі впровадження антимонопольної та регуляторної політики держави
3.3. Економічні наслідки антимонопольної політики в Україні
Висновки
Список використаних джерел
Але все ж таки, на думку спеціалістів, для нашої країни питання антимонопольної політики є надто новим та незвичним. Сьогодні надмірний рівень монополізації не тільки зберігся з минулих років, а й певною мірою навіть збільшився, оскільки держава протягом останніх років, послабивши контроль за виробником, своєчасно не впровадила механізм його обмеження шляхом створення умов і підтримки конкуренції.
Основним змістом сучасного етапу антимонопольної політики в Україні є захист уже створеного конкурентного середовища, підвищення ефективності функціонування існуючих конкурентних відносин. Це призвело до трансформації антимонопольної політики держави у конкурентну політику, а антимонопольного законодавства - в конкурентне законодавство, тобто систему заходів держави щодо створення та розвитку конкурентного середовища, регулювання конкурентних відносин i конкурентного процесу з метою підтримки та заохочення економічної конкуренції, боротьби з негативними наслідками монополізму, захисту законних інтересів підприємців i споживачів, сприяння розвитку цивілізованих ринкових відносин, створення конкурентоспроможного вітчизняного виробництва [23].
В Україні на сьогодні створено законодавчу базу й органiзацiйні засади здійснення ефективної державної конкурентної політики і тому питання з обмеження монополізму, підтримки та розвитку економічної конкуренції мають бути й надалі важливим елементом економічної політики держави .
Але в українському законодавстві існує дуже багато проблем які можна було б усунути. Однією з таких прогалин є майже нерозвинуте законодавство щодо монополій у міжнародній торгівлі. Тобто антимонопольне законодавство розвинутих країн світу поширюється на компанії самої країни та іноземні компанії, діяльність яких має прямий, суттєвий і передбачуваний у недалекому майбутньому вплив на комерцію цієї країни. Зрозуміло, що йдеться не про дрібні, а серйозні антиконкурентні дії стосовно відповідного ринку.
Антиконкурентна дія територіально може відбуватися як у певній країні, так і за її межами. Якщо така дія відповідного ринку не стосується, то, як правило, жодних дій стосовно такого порушника не відбувається. Це мотивується тим, що інші країни мають свої антимонопольні органи, які зобов'язані за цим стежити [17].
Проаналізувавши вище сказане можна зробити висновок, що економічні наслідки антимонопольної політики в Україні можна віднести до позитивних, адже вони майже всі направлені на захист вільної конкуренції.
Вирішальну роль у створенні на ринку сприятливого конкурентного середовища відіграють антимонопольне законодавство і діяльність антимонопольних органів, правильна поведінка яких сприяє стабілізації всієї економіки в цілому.
Антимонопольний комітет
України вже зробив перші кроки
до нормалізації ситуації за цими проблемам,
однак йому ще потрібно вжити рішучих
заходів одночасно з
Висновоки
На основі проведених досліджень мною зроблені такі висновки, що у сучасному розумінні поняття «монополія» лежить поняття не лише відсутності будь-яких видів конкуренції, а й знищення усіх проявів розвитку економічно обґрунтованого рівня цін на товари та послуги.
До завоювання підприємцями монопольного становища на ринку ведуть такі основні шляхи, як конкуренція виробництва і централізація виробництва і капіталу.
Умови й особливості виникнення монополій безпосередньо пов'язані з рядом умов, за якими монополія існує. Серед них: відсутність досконалих замінників, відсутність можливості вільного входу на ринок (в галузь), тобто наявність вхідних бар'єрів (наявність у підприємств-монополістів патентів на продукцію чи застосовувану при її виробництва технологію; існування державних ліцензій; контроль монополістом джерел необхідної сировини чи інших спеціальних товарів; наявність значної економії на масштабі і т.д.).
Монопольного становища
на ринку фірма може досягти за
допомогою заходів
Ще одним поширеним шляхом досягнення монопольного становища є змова між кількома великими фірмами.
Процес монополізації економіки має як позитивні так і негативні наслідки, проте ніхто не заперечує, що недоліків у монополії значно більше, і перший з них - практика встановлення монопольних цін, такі ціни створюють додаткові прибутки монополістам, а покупці змушені купувати товари за цінами вищими, ніж за умов конкурентного ринку. Щоб запобігти деяким з цих негативних наслідків, держава змушена проводити антимонопольну політику, до складу якої входить видання актів, законів, обмеження сфер впливу монополістичних об'єднань. Основними обов'язками держави у її діяльності щодо проведення антимонопольної політики є створення антимонопольного законодавства, яке б регулювало діяльність вже існуючих монополій, а також прийняття законів, які б не допускали антиконкурентних дій, а також передбачали відповідальність за недобросовісну конкуренцію.
Органом, який забезпечує нагляд за дотриманням антимонопольного законодавства в Україні є Антимонопольний комітет України. Завданнями цього комітету є здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захист законних інтересів підприємств та споживачів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень антимонопольного законодавства, накладання стягнень за порушення антимонопольного законодавства в межах своїх повноважень, сприяння розвитку добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки.
Комітет бере участь в укладанні міждержавних угод, розробці та реалізації міжнародних проектів і програм, а також співпрацює з державними органами і неурядовими організаціями інших держав та міжнародними організаціями з питань, що належать до його компетенції.
Формування антимонопольної політики держав світу почалося з того, що навколо них формувалась негативна громадська думка, яка вимагала захисту споживачів від свавілля монополістів, обмеження діяльності останніх. Необхідність застосування практики зарубіжних країн не викликає сумнівів, адже досвід України в цій галузі вимірюється в 10 -15 років, в той час як багато інших держав працюють в цій сфері вже десятки років.
На мою думку, Україні потрібно удосконалити антимонопольне законодавство, звичайно, переймаючи багатовіковий досвід антимонопольного законодавства США та антимонопольну практику країн Західної Європи, яка детальніше була описана в роботі.
Вивчивши та проаналізувавши різні економічні джерела, я дійшла висновку, що монополія є невід'ємною частиною ринкової економіки. І, на мою думку, радикальна боротьба з нею та її наслідками недопустима, адже при цьому можна внести хаос у розмірену економічну діяльність, саме тому антимонопольна політика має бути ретельно зважена та послідовна. Тому держава ставить перед собою обмеження монополій та монополізації, а не повне їх знищення.
Список використаної літератури: