20
результатів додаткових
методів діагностики, виду збудника і
його чутливості до антибактеріальних
препаратів, а також з урахуванням характеру
попередньої терапії. Оскільки в розвитку
дисбіозу піхви зазвичай є кілька мікроорганізмів,
зазвичай використовують препарати широкого
спектру дії (включаючи грампозитивні
і грамнегативні бактерії, гриби роду candida та вагінальні
трихомонади).
Якщо
інфекції, що передаються статевим шляхом,
не виявлено, лікар не завжди призначає
протимікробні препарати. Якщо він все-таки
приходить до висновку, що вони необхідні,
вибір найчастіше падає на антимікробні
засоби, застосовувані місцево (вони краще
переносяться і викликають менше побічних
ефектів). Це можуть бути гель або вагінальні
таблетки метронідазолу, вагінальний
крем з антибіотиком з групи лінкозамідов
– кліндаміцин [13,14,16]. Недолік більшості
антибактеріальних препаратів в тому,
що вони пригнічують ріст не тільки "шкідливої"
мікрофлори, але і лактобактерій. Тому
вони можуть погіршити дисбиоз піхви,
а нерідко і спровокувати появу молочниці.
З російських препаратів можна відзначити
вагінальні свічки на основі хлоргексидину
– Гексикон. Перевага цих свічок не тільки
в широкому спектрі і зручній лікарській
формі, але і в тому, що препарат в процесі
лікування не пригнічує корисну лактофлору.
Ряд препаратів вже містить у своєму складі
протигрибковий компонент ністатин - Поліжинакс,
Макмірор. Для зменшення надмірного зростання
умовно патогенної мікрофлори можуть
бути використані також місцеві антисептики,
наприкладБетадин.Ідеального препарату
не існує, лікар обирає той чи інший із
них, зважуючи всі "за" (користь) і"проти"
(можливі ризики).
На другому етапі лікування
застосовують препарати, що
21
представляють собою
біомасу лакто - або біфідобактерій в активному
або ліофілізованому стані (Біфідумбактерін,
Лактобактерин, Аципол, Ацілакт, Біфікол,
Бифидин, Вагилак). Особливий інтерес представляє
застосування препарату Вагилак. В даний
час Вагилак - єдиний оральний пробіотик,
виготовлений на основі лактобацил, виділених
з урогенітального тракту здорових жінок.
Що входять до його складу лактобактерії,
успішно долають агресивне середовище
шлункового вмісту та заселяють піхву.
Тому Вагилак можна застосовувати не місцево,
як більшість інших пробіотиків, а всередину,
що значно зручніше. Достатньо приймати
по 1 капсулі препарату 2 рази в день.
До переваг Вагилака також можна віднести
те, що цей препарат містить дуже високу
концентрацію живих лактобактерій в одній
капсулі - 109 КУО. Ефективність
препарату підтверджена цілим рядом клінічних
досліджень. Вони показали, що Вагилак
швидко усуває неприємні симптоми захворювання,
ефективно відновлює нормальну мікрофлору
піхви, підвищує стійкість слизової оболонки
піхви до впливу патогенних мікроорганізмів.
Препарат може застосовуватися для лікування
і профілактики запальних захворювань
органів малого тазу, для профілактики
розвиткувнутрішньоутробної інфекції
і ускладнень післяпологового періоду
[19,20].
Деякі препарати для
корекції піхвового дисбіозу (Вагинорм
С) містять в своєму складі вітамін С. Він
знижує рН піхви, а також має антиоксидантнудію.
Іноді в комплексному
лікуванні дисбіозів піхви застосовують
імуномодулятори: препарати на основі
інтерферонів (в свічках), Епіген інтим.
Останній відносять до іммуномодуляторів
рослинного походження. Його діюча речовина
-0,1% активована гліциризинова кислота,
що виділяється з кореня солодки. Епіген
інтим створює умови для розмноження лактобактерій,
загоює слизову оболонку
22
піхви,усуває дискомфорт,свербіж.
Критерії ефективності
лікування бактеріального вагінозу - зникнення
клінічних проявів симптомів захворювання
і нормалізації лабораторних показників.
Перше контрольне клініко-лабораторне
обстеження слід проводити через тиждень
після завершення терапії, повторне - через
4-6 тижнів [24,25].
23
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Отже, на
основі всього вище сказаного можна стверджувати
про актуальність та перспективи вивчення
нормальної мікрофлори урогенітального
тракту жінки,яка в даний час знаходиться
в центрі уваги лікарів акушер-гінекологів.
Нормальну флору піхви жінок при усьому
її різноманітті складають лактобактерії
(95-95% від загального числа виявлення мікробних
клітин). Рівень (підпис) лактобактрій
в піхві досягає 108-109 КОЕ/мл. Захисні властивості
лактобактерій здійснюються за рахунок
продукування ними так званих ендобіотиків
- речовин, дія яких подібна до антибіотиків.
Лактобактерії виробляють молочну кислоту
, яка створює кисле середовище піхвового
вмісту. Крім кислого середовища, розмноження
патогенних мікроорганізмів перешкоджає
здатність лактобацил до продукції перекису
водню, лактобактерії стимулюють синтез
секреторного імуноглобуліну, який підтримує
місцевий імунітет. Зниження кількості
або зникнення в піхві лактобацил сприяє
розвитку інфекційних захворювань.
Порушення
кількісного співвідношення бактеріальних
видів призводить до клінічних проявів
інфекційного процесу в піхві. Ступінь
порушення мікрофлори може бути різний
і стосуватися як видового складу , так
і кількісного рівня кожного виду. Тому
що виникають зміни,які найчастіше носять
полімікробний характер.
Через війну спринцювання, застосування
протизаплідних засобів,які містять 9-ноноксинол
(свічки «Патентекс Овал», свічки «Ноноксинол»);
зміни статевого партнера зменшується
частка лактобацил в мікрофлорі піхви.
Одночасно зростає частка Gardnerella
24
vaginalis, Mycoplasma hominis і анаеробних бактерій. У цьомувиникає
дисбактеріоз піхви – так званий бактеріальний
вагиноз.
Хронічні
запальні процеси органів малого тазу
займають провідне місце у структурі гінекологічних
захворювань. Це спричиняє негативний
вплив не тільки на репродуктивне здоров’я
жінки, але і на якість соціального життя.
Стабільність кількісного
та якісного складу нормальної вагінальної
мікрофлори підтримує фізіологічний стан
статевих органів жінки, забезпечує їх
нормальну функцію та попереджує заселення
піхви патогенними мікроорганізмами.
Широке застосування
антибіотиків, несприятливі екологічні
умови проживання, несвоєчасне звернення
жінки до лікаря при порушенні менструального
циклу та інші чинники створюють передумови
для порушення мікробіоценозу піхви, що
призводить до розвитку гінекологічної
патології та зниження рівнярепродуктивного,здоров’я.
Для лікування використовувались
препарати широкого спектра антимікробної
дії з тривалим періодом напіввиведення
і низькою вірогідністю розвитку резистентних
штамів мікроорганізмів (Заноцин ОД “Ранбаксі
Лабораторіз Лімітед”, Протефлазід, свічки
“Нео-Пенотрон” форте. Встановлено, що
своєчасна активація місцевого імунітету
зв’язана з нормалізацією мікрофлори
піхви, прискорює епітелізацію ендоцервіксу,
протидіє розвитку урогенітальної інфекції,
попереджує розвиток полірезистентних
штамів мікроелементів, поліпшує загальний
стан.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Корчинська О.О. Мікроекологічна
система піхви: репродуктивное здоровье
женщин / О.О. Корчинська.– К: Експкрт,2006.–
С.194-398.
2. Векірчик К.М. Практикум з
мікробіології: Навчальний посібник
/ К.М. Векірчик.– К: Либідь, 2001. – С.144 .
3. Вершигора А, Ю., БранцевичЛ.
Г., Василевская И. А. [и др.]. Общая микробиология
/ Вершигора А, Ю., БранцевичЛ. Г., Василевская
И. А. [и др.]. — К: Вища школа. Головное издательство,
1988. —С. 342 .
4. Генкель Л. А. Микробиология
с основами вирусологии / Л. А. Генкель.
— М: Просвещение, 1974. — С.270 .
5. Гусев М. В., Минова Л. А. Микробиология
/ М. В.Гусев, Л. А. Минова.– М: Изд-во
Моск. ун-та, 1992.– С. 448 .
6. Микробиологическая диагностика дисбактериозов:
Методические рекомендации / – Киев., 1986.
– 27 с.
7. Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Ю.
[и др.]. Микробиология: Руководство к лабораторным
заняттям / Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева
Н.Ю.[ и др.]. – Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы,
2002. –С. 444.
8.Анкирская А. Е. Бактериальный
вагиноз. Акуш. и гинек./ А.Е. Анкирская
–1995, – № 6, С. 13-56.
9.Бондаренко В.М., Э.И. Рубакова,
В.А. Лаврова. Иммуностимулирующее действие
лактобактерий, используемых в качестве
основы препаратов пробиотиков. Журн.
микробиол. эпидемиол. иммунобиол. 1998.
5:107-112.
10.Воробьев А.А., Е.А.
Лыкова. Бактерии нормальной микрофлоры:
биологические свойства и защитные функции.
Журн. микробиол. эпидемиол. иммунобиол.
1999. –Стр.365.
11.Кира Е. Ф. Клиника
и диагностика бактериального вагиноза.
Акуш. Гинекол / Е.Ф. Кира – 1994. – № 2, С.498.
12. Кошелева Н.Г., Аржанова
О.Н., Громыко Г.Л. Актуальные вопросы физиологии
и патологии репродуктивной функции женщины
/ Кошелева Н.Г., Аржанова О.Н., Громыко Г.Л.–
С-Пб.,1995.-С.121-323.
13. Применение эубиотиков
для лечения бактериального вагиноза.
Антибиотики и химиотерапия. / Кира Е.Ф.,
Кочеровец В. И., Поспелова В. В., Ханина
Г. И. – 1994. Т. 39, № 2-3,– С. 31-34.
14.Коршунов В.М., Кафарская
Л. И., Володин Н. Н. Коpрекция дисбиотических
нарушений вагинальной микрофлоры с помощью
препарата из высокоадгезивных лактобацилл
/ Коршунов В.М., Кафарская Л. И., Володин
Н. Н. – ЖМЭИ. 1990. № 7, – С. 123.
15.Baerheim A., Larsen E., Digranes
A. Vaginal application in the prophylaxis of reccurent lower urinary
tract infection in women / Baerheim A., Larsen E., Digranes A. –
Scandinavian Journal of Primary Health Care. – 1994. 12: 239-243.
16. Лебідь Л. О. Запальні
захворювання геніталій у жінок
з інфекціями сечової системи
/ Лебідь Л. О. – Педіатрія, акушерство
та гінекологія. – 2005. – № 3. –
С. 129–133.
17. Е. А. Воропаева, Л.
В. Григорович, М. В. Кравцоваидр. Микробиологические
и иммунологические характеристики
дисбиотических нарушений биотопов
слизистых оболочек респираторного
и урогенитального трактов / Е. А. Воропаева,
Л. В. Григорович, М. В. Кравцоваидр. –
ВестникРоссийскойАМН. – 2006. – № 1. – С.
3–295.
18. Назарова Е. К.
Микробиоценоз влагалища и его
нарушения / Е. К. Назарова . – Клиническая
лабораторная діагностика. – 2003. –
№ 2. – С. 25–132.
19. Венцсковский Б.М., Товстановская
В.А., Дымент Г.С., Микроэкологические
аспекты репродуктивного здоровья
женщин и современные подходы
к его поддержанию / . Венцсковский
Б.М., Товстановская В.А., Дымент Г.С.
– Здоровье женщины. – 2002.-№3(11).–С.86-91.
20. Савичева А.М., Башмакова
М.А. Урогенитальные инфекции у женщин
и их последствия / Савичева А.М., Башмакова
М.А. – Репродуктивное здоровье женщин.
– 1999.-№7.-С.112-414.
21. Балан
В.Е. Урогенитальные расстройства в климактерии
(клиника, диагностика, заместительная
гормонотерапия) / Балан В.Е. – Дис. докт.
мед. наук. – М., 1998. – С.305 .
22. Анкирская
А. С. Бактериальный вагиноз / Анкирская
А. С. – Акушерство и гинекология. – 1995.
– С.13-116 .
23. Муравьева
В.В. Микробиологическая диагностика бактериального
вагиноза у женщин репродуктивного возраста
: Автореф. дис. канд. биол. Наук: спеціальність
03.02.10 « Імунологія»/ В.В. . Муравьева
.– М. ,2003. – 23 с.
24. Балан
В.Е., Сметник В.П. Урогенитальные расстройства
в постменопаузе /. Балан В.Е., Сметник В.П.
.– М., 1998 – С.3-65 .
25. Прилепская
В.Н. Лечение урогенитальных нарушений
у женщин в постменопаузе препаратом Овестин
/ Прилепская В.Н. –-М., 1995. – С. 11-14.