Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2013 в 07:43, курсовая работа
Для характеристики гомеопатичних лікарських засобів можуть використовуватися всі загальні тексти та інші статті Державної Фармакопеї України, застосовні до гомеопатії.
Розділ «Гомеопатичні лікарські засоби» містить загальні статті та монографії, що описують вихідні матеріали та лікарські засоби, що використовуються практично виключно для гомеопатичної медицини. Посилання на ці монографії для інших цілей мають бути підтверджені компетентним уповноваженим органом.
І. Вступ
ІІ. Огляд літератури
Гомеопатична методика терапії, актуальність і можливість.
Основні принципи гомеопатії.
Правила виписування гомеопатичних рецептів.
Розведення, що використовуються в гомеопатії.
Готування основних гомеопатичних препаратів відповідно до вимог нормативної документації.
Рецептура гомеопатичних ЛФ заводського та екстемпорального виготовлення.
ІІІ. Висновок.
IV. Література.
Для одержання першого розведення з есенції, отриманої 3-м методом, беруть З вагові частини есенції і розтирають з 99 ваговими частинами молочного цукру. При змішуванні 1 вагової частини тинктури (яка вже є першою десятковою потенцією) з 99 ваговими частинами молочного цукру виходить перше сотенне розведення. Інші розведення виготовляють звичайно.
Рідкі розведення з порошків (тритурацій) виготовляють так. 1 вагову частину тритурації лікарської речовини в третьому сотенному розведенні розчиняють у 79 вагових частинах води, додають 20 вагових частин 90 % етилового спирту і збовтують 10 разів у посудині, наповненій на дві третини. Одержують розведення 4 (четверте сотенне). Одну вагову частину розведення 4 змішують з 99 ваговими частинами 45 % етилового спирту, збовтують 10 разів - виходить розведення 5.
Наступні сотенні розведення виготовляють змішуванням 1 вагової частини попереднього розведення і 99 вагових частин 45 % етилового спирту.
6. РЕЦЕПТУРА ГОМЕОПАТИЧНИХ ЛФ ЗАВОДСЬКОГО ТА ЕКСТЕМПОРАЛЬНОГО ВИГОТОВЛЕННЯ.
Усі лікарські препарати, застосовувані в гомеопатичній практиці для внутрішнього і зовнішнього застосування, як правило, виготовляють з основних вихідних препаратів (есенції, тинктури, тритурації, розчину) у точній відповідності з вказівками, викладеними в керівництві «Гомеопатичні лікарські засоби» (Гомеопатична фармакопея).
При описі кожного лікарського засобу, що входить у фармакопею, вказується відповідний розділ, за яким готується лікарський препарат з цього засобу, і ступінь його розведення.
Лікарські форми твердої консистенції. До цієї групи лікарських форм належать порошки, гранули (пілюлі, крупинки) і таблетки, що використовуються для внутрішнього застосування. Зазначені лікарські форми не проковтують, а розсмоктують в роті. У гомеопатичній практиці найчастіше застосовуються крупинки і порошки.
Порошки (Triturationes), як вказувалося вище, виготовляють і відпускають у вигляді відповідних розведень твердих і різних рідких засобів. Для дозування їх застосовують спеціальні скляні чи кістяні лопаточки або ж просто рекомендують приймати на кінчику кавової ложки. Доза на один прийом виходить близько 0,2 г.
Calcarea iodata 3 trit.
На кінчику кавової ложки 3-4 рази в день.
Виготовляють за цим рецептом тритурацію по 1-му методу і відповідно оформляють до відпустки як нерозділений порошок. Через те, що кількість порошку не зазначено, відпускають 10,0 г.
Гранули (Granulae) виготовляють із тростинного цукру вищої якості. У міру потреби в гомеопатичних аптеках гранули насичуються певною кількістю рідких препаратів (есенції, тинктури, розчини і т. п.). Після цього крупинки висушують, кожна має вагу 0,032-0,033 г.
Якщо в рецепті кількість крупинок не прописано, то їх відпускають 10,0 г.
Насичення гранул проводиться так. У посудину завантажують гранули з розрахунку на 1 кг гранул 10,0 г відповідного розведення лікарської речовини, додають 10,0 г 60 % етилового спирту, щільно закупорюють і струшують протягом 10 хвилин чи вручну 3-4 хвилини при використанні механізації.
Гранули сушать на повітрі, після чого їх пересипають у відповідну тару.
Не можна насичувати гранули ліками, виготовленими з летких, пахучих речовин, а також з усіх кислот у концентрації нижче третього сотенного розведення.
Aurum muriaticum 6 gran.
По 8 гранул 3-4 рази в день.
Таблетки (Tabulettae) являють собою ті ж тритурації, тому що їх пресують без додавання допоміжних речовин, причому кожна таблетка відповідає разовій дозі тритурації, тобто близько 0,2 г. Приймають таблетки так само, як тритурашї і крупинки.
За рубежем у даний час виготовляють таблетки, використовуючи як наповнювачі сахарозу, магнію стеарат. пшеничний крохмаль, тальк.
Рідкі лікарські форми. Лікарські форми в рідкому стані призначаються як для внутрішнього, так і для зовнішнього застосування, причому дуже рідко у виді первинних есенцій і тинктур. Найчастіше користуються відповідними розведеннями за десятковою чи сотенною шкалою. Для одноразового прийому всередину рідкі лікарські препарати призначають по 5-8 крапель у чайній ложці води чи без води. Кількість діючої речовини в одній краплі залежить від ступеня розведення. Так, наприклад, 5 крапель першого десяткового розведення відповідають 0,025 г, другого - 0,0025 г і т. п.
Рідкі лікарські форми застосовуються у виді мікстур, крапель, обмивань, примочок, розтирань, змазувань, масляних розчинів та ін.
Розчини (Solutionis чи Dilutiones). Мікстури в гомеопатичній практиці застосовуються дуже рідко. Іноді їх застосовують у дитячій практиці.
Для виготовлення водного розчину десяткового чи сотенного розведення беруть 10 крапель відповідного розведення на 30,0 г очищеної води і призначають по 1 чайній ложці кілька разів у день.
Розчини для зовнішнього застосування часто виготовляють з есенцій і тинктур, для чого 20 крапель розчиняють у половині склянки прокип'яченої чи очищеної води.
Arnica Ø
По 20 крапель на півсклянки води для зігрівальних компресів.
Thuja Ø
Для змазування бородавок.
За цими рецептах відпускають по 10,0 г есенцій, що застосовуються згідно з призначенням.
Краплі (Guttae) - це одна з найпоширеніших лікарських форм. Дозуються за допомогою піпетки. Відпускають їх, як і інші лікарські препарати, у кількості 10,0 г.
Camphora-Rubini
По 3-5 крапель на прийом на цукрі 3-4 рази в день.
Виготовляють 10,0 г розчину, що складається з рівних частин камфори і 96 % спирту. Називається цей гомеопатичний лікарський препарат по імені італійського професора Рубіні, який його запропонував.
Allium сера 3 10,0 dil.
По 5-7 крапель відповідно до розкладу прийому.
Для виготовлення препарату за рецептом використовують тинктуру, отриману з есенції цибулі ріпчастої за 1 способом.
Виготовляють дилюцію шляхом потенціювання за десятковою шкалою від х1 до х6 (3) на 45 % етиловому спирті при енергійному струшуванні кожної потенції 10 разів.
Lachesis 6
По 8 крапель 3-4 рази в день.
Виготовляють тритурацію по 2-му методу, а потім розводять спиртом до шостої сотенної потенції.
Олії (Оlеа) також призначаються винятково для зовнішнього застосування у виді 10 % розчину лікарських засобів (есенцій, тинктур) у прованській (оливковій), мигдальній чи соняшниковій олії.
Oleum Cantharis 50,0
Для змазування місця опіку
Спирти (Spiritus seu Solutiones spirituosae) виготовляють змішуванням відповідної кількості спиртових настойок (3,5, 10 %) з 60 % етиловим спиртом. Використовують їх тільки зовнішньо.
Spiritus Apis 3 % 10,0
Для змазування місця укусу чи забитого місця.
Лініменти (Linimenta) (оподельдоки рідкі). Основу оподельдока виготовляють змішуванням 2 вагових частин спирту мильного, 1 вагової частини води і 1 вагової частини 96 % етилового спирту, потім змішують з різними кількостями (3, 5, 10 %) настойок. Наприклад, оподельдок Ледум містить 10 % настойки багна, оподельдок Рус - 5 % настойки сумаху отруйного.
Концентрація оподельдока відповідає мазям і оліям. На етикетці позначається оподельдок і назва лікарської речовини, з якою він змішаний.
М'які лікарські форми. Мазі (Unguenta). Як основи використовуються вазелін і ланолін. Мазі виготовляють за загальними правилами, викладеними в однойменній статті ДФ XI. Якщо немає вказівок у власних статтях, то з несильнодіючих засобів мазі виготовляють 10 % концентрацій, із сильнодіючих - 5 %. Деякі мазі виготовляють в іншій концентрації(0,5 %, 1 %, 3 %).
У мазях, а також лініментах, спиртах та інших формах для зовнішнього застосування принцип малих доз не використовується.
Більшість гомеопатичних мазей виготовляють по типу мазей-емульсій, використовуючи як основний діючий компонент матричні (базисні) настойки.
Unguentum Calendulae 10% 100,0
Для змащення опрілостей.
Даний пропис мазі затверджений наказом МОЗ УРСР № 165 від 30.08.89 р. її склад:
Tinctura Calendulae 10,0
Vaselinum 85,0
Lanolinum 5,0
Беруть 10,0 г настойки календули, емульгують у ступці з ланоліном і змішують з вазеліном.
По типу мазей-суспензій виготовляють, наприклад, мазі Графіт 1 % чи Сульфур субліматум 10%.
Прикладом мазі-розчину може служити мазь від нежитю, до складу якої входять ментол і олія евкаліптова по 1 %.
Зустрічаються і багатокомпонентні комбіновані мазі, наприклад, суспензійно-емульсійна мазь «Плазмін»:
Tinctura Calendulae 2,0
Tinctura Phytolaceae 6,0
Tinctura Bryoniae 2,0
Acidum boricum 18,0
Lanolinum 40,0
Vaselinum 140,0
Борну кислоту (більше 5 %) розтирають з частиною розплавленого вазеліну (близько 10,0 г) і змішують з рештою вазеліну. Настойки по черзі емульгують у ступці водним ланоліном і змішують з раніше виготовленою суспензійною частиною мазі.
Супозиторії (Suppositoriae). Як основа застосовується масло какао. Супозиторії виготовляють змішуванням основи з есенцією чи настойкою з розрахунку на один супозиторій 2 краплі есенції чи 20 крапель настойки, попередньо згущених за допомогою випарювання.
ОЦІНКА ЯКОСТІ, ЗБЕРІГАННЯ І ВІДПУСК ГОМЕОПАТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ
Якість рідких препаратів визначають за наступними показниками: щільність рідини, вміст етилового спирту, екстрактивних речовин, жирних олій, алкалоїдів, відновників, фарбування есенцій, настойок і рідких розведень; капілярний і капілярно-люмінесцентний аналіз рідких розведень, тритурацій та ін.
Рівномірність розподілу лікарської речовини в тритураціях визначають за допомогою лупи чи мікроскопа. У низьких розведеннях можна визначити забарвлення, запах, смак відповідних лікарських речовин. У деяких випадках для перевірки тритурацїї використовують явище перекристалізації лікарських речовин з пересичених розчинів. Величину часток металів і вугілля в тритураціях вимірюють під мікроскопом.
У мазях визначають однорідність, у супозиторіях - час повної деформації. Дійсність препаратів визначають за допомогою загальних, специфічних кольорових реакцій, а також методів тонкошарової хроматографії. Цей метод використовується як орієнтований на встановлення доброякісності матричних настойок. При аналізі хроматограми, як правило, не вказуються діючі речовини, а дається лише її опис із вказанням послідовності розташування зон.
Кількісний вміст БАР вказується лише в рідкісних випадках, зокрема, при аналізі настойок, що містять отруйні речовини, а також препарати миш'яку, ртуті, кадмію. Якість настойок гарантується параметрами хроматографічного аналізу заданої кількості проби, а також випробуванням 4-го десяткового розведення, якому піддаються настойки, що містять отруйні і сильнодіючі речовини (аконіт, строфант, нукс воміка, ігнація, беладона).
У гомеопатичних фармакопеях деяких країн (США, Бельгія) лікарські засоби приводяться в гомеопатичних розведеннях, які також випробовуються. Так, французька фірма «Буарон» у сертифікатах якості приводить випробування четвертого десяткового, другого і четвертого сотенного розведень з посиланням на фармакопейну статтю, а іноді - на стандарт фірми.
У гомеопатичних аптеках відпускають без рецептів різні комплексні засоби, що мають відповідні назви: антигрипін, антиклімактерин, антинервін, краплі антиасматичні, золоті, від коклюшу, мазь д-ра Флемінга та ін.
Гомеопатичні лікарські засоби, включені в списки «А» і «Б», зберігаються за загальними правилами фармації й оформляються відповідними етикетками. Сильнодіючі лікарські речовини й отрути можна відпускати, починаючи тільки з четвертого десяткового розведення.
Гомеопатичні лікарські препарати залежно від виду лікарської форми відпускають у флаконах, коробках, пакетах. На етикетках вказують номер аптеки, номер рецепта і порядковий номер препарату в рецепті., масу препарату, що відпускається, дату і підпис фармацевта. Порядок і черговість прийому ліків за рецептом вказується в окремому розкладі, виписаному лікарем.
З метою удосконалення
гомеопатичних препаратів, при позитивних
результатах перевірки клініцис
Для вивчення і контролю якості гомеопатичних лікарських засобів у різних концентраціях (розведеннях) можуть бути використані сучасні чутливі методи фізико-хімічного аналізу.
Невідкладна задача - дослідження доброякісності лікарської і тваринної сировини, а також стабільності різних гомеопатичних засобів при зберіганні, у т.ч. тих, які застосовуються в субмікроконцентраціях.