Фізична реабілітація при сколіозі у дітей молодшого шкільного віку

      У комплексі ЛФ застосовуються загально розвинені , дихальні і спеціальні вправи, які створені задля корекцію патологічної деформації хребта – коригуючі вправи. Вони можуть бути симетричними,асиметричними,деторсіонними. При сколіозі III і IV ступенів використовується весь арсенал фізичних вправ. Але у сколіозах протипоказані фізичні вправи, які збільшують гнучкість хребта (нахили, скручування, повороти) і що призводять для її розтяжіння.[6]

      Симетричні коригуючі вправи сприяють зміцненню ослаблених м'язів за опуклості викривлення і поступового зменшення м'язових контрактур за увігнутості, що безпосередньо призводить до нормалізації м'язової тяги хребетного стовпа.

      -Асиметричні коригуючі вправи використовуються з метою зменшення сколіотичного викривлення. Вони підбираються індивідуально і впливають на патологічну деформацію локально. Асиметричні вправи тренують ослаблені і розтягнуті м'язи. Слід пам'ятати, що неправильне застосування асиметричних вправ може спричинити подальше прогресування сколіозу.

     -Деторсионні вправи виконують такі: обертання хребців убік, протилежну торсії; корекція сколіозу вирівнюванням таза; розтягування скорочених й зміцнення розтягнуті м'язів в поперековому і грудному відділах хребта.[21]

    Група загально  розвинутих вправ включає у собі вправи зміцненого характеру попри всі м'язові групи силового і скоросно-силового характеру, вправи на рівновагу, корекцію руху, витягування і розслаблення.

Дітям, котрі займаються коригируючою гімнастикою велике значення мають дихальні вправи, тому що в них зазвичай слабко розвинена, а нерідко деформована грудної клітки. Грудну клітину розвивають з допомогою спеціальних дихальних вправ. У цьому вона збільшується обсягом, відповідно збільшується ЖОЛ. Застосовується брюшне і грудне дихання. Нерідко діти, захоплюючись рухом, забувають про подиху і затримують його. Тому команда методиста «раз-два» часто замінюється командою «вдих-видихнув».[12]

    Значне місце у фізичної реабілітації сколіозів займає лікувальне плавання; його оздоровче, лікувальне й гігієнічний значення у житті дитині важко переоцінити. Під час плавання забезпечується природна розвантаження хребта, а самовитяження під час ковзання доповнює розвантаження зон зростання. За виконання гребкових рухів послідовно втягуються в роботу майже всі м'язові групи, зникає асиметрична робота міжхребцевих м'язів, відновлюються умови на шляху зростання тіл хребців. Одночасно зміцнюються м'язи живота, спини і кінцівок, вдосконалюється координація рухів.

    Зазвичай діти, страждають сколіозом II і III ступеня, психічно пригнобленні, вольові зусилля у них знижено. Такі особливості пов'язані з прикрим загальним станом, змусити займатися регулярно дітей дуже важко. Використання в ЛФ різних ігор, гімнастика, й окремі видів спорту сприятимуть розвитку самостійності, ініціативи й наполегливості. Запровадження емоційних моментів надає позитивний вплив на настрій, підвищує інтерес до занять.[17]

    Третя ступінь сколіозу.

Лікувальна гімнастика в III ступеня передбачає переважно вплив на загальний стан хворого, підвищення загального тонусу, вплив спеціальними фізичними вправами на м'язи спини, косі м'язи живота, вправи на гіперкоррекцію хребта, дихальні і помірні деторсіонні вправи. Необхідно регламентувати навчальні заняття, вводити відпочинок серед дня, звільняти дітей від уроку фізкультури у шкільництві, позаяк у плані цього уроку подаються фізичні вправи для здорової людини, цілком протипоказані при деформації III ступеня.

     У комплексне лікування передбачається застосування масажу, що є додатковим засобом на м'язову і кісткове системи. Масаж повинен сполучатися з редресирующими прийомами.

     При сколіозі II-III ступеня завдання корекції деформації диктує застосування асиметричних вихідних положень під час занять лікувальним плаванням. Плавання в позі корекції з часів освоєння техніки брасу на грудях має займати на занятті 40-50% часу. Це значно знімає навантаження з увігнутим боку дуги викривлення.[30]

     Четверта ступінь сколіозу.

 При сколіозі IV ступеня використав основному оперативний метод лікування. Але у цієї міри сколіозу годі було відмовитися від лікувальної гімнастики, оскільки він може полегшити тяжкий стан хворого, а окремих випадках зменшити больові відчуття. Лікувальна гімнастика при IV ступеня сколіозу має такі: створити сприятливі умови для роботи серцево-судинної системи, дихального апарату і різко підняти фізичні сили хворого. Поруч із цим звертає уваги на розтягнення запалих м'язів, як за допомогою гімнастичних вправ, і масажу. Надалі ці розтягнуті і звільнені м'язи зміцнюються і складається корсет для утримання спущених грудної клітини. На протилежному боці реберні проміжки розтягуються спеціальними рухами і масажем. Відтягується кут лопатки шляхом введення внутрішнього краю пензля під лопатку, як у методиці масажу .Зміцнюються м'язи у сфері м'язового валика, і надавлюванням знижується його висота.

У лікувальному плаванні при IV ступеня сколіозу першому плані висувається завдання корекції деформації, а поліпшення загального стану організму, функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем. У зв'язку з цим, зазвичай, використовується симетричне плавання.[24]

    Масаж показаний при сколіозі всіх ступенів.

    Задачі масажу:

-покращити лімфо- і кровообіг;

-укріпити м’язи спини і нормалізувати їх тонус;

-зменшити відчуття втоми м’язів;

-сприяти корекції викривлення не тільки хребта, але й всього тулуба;

-при наявності болю зменшити її прояв.

    Методика масажу при грудному С-подібному сколіозі.

    Масаж спини.

Масаж шиї і трапецієвидного м’язу.

Масаж руки на боці випуклої дуги.

Масаж передньої поверхні грудини.

    Масаж живота.

    На спині масаж робиться на обох сторонах, починаючи з тієї половини, де присутня випукла сторона сколіозу, застосовуючи прийом поглажування (прямокутні, поперемінні), потім віджимання по тим же лініям, що і при поглажуванні (основою долоні, ребром долоні).[7]

    Розминання виконується на довгих і широких м’язах спини. На довгих м’язах застосовуються такі види розминання: колоподібні подушечкою великого пальця, колоподібне подушечками чотирьох пальців, колоподібне фалангами зігнутих пальців, колоподібне бугром великого пальця, щипоподібне подвійне кільцьове стиснення. На широких м’язах застосовують такі види прийомів розминання: ординарне, подвійне кільцьове, комбіноване, колоподібне фалангами зігнутих пальців, колоподібне основою долоні або бугром великого пальця.[9]

    На міжреберних проміжках виконують прийоми розтирання: прямолінійне подушечками чотирьох пальців, колоподібне подушечками чотирьох пальців, прямолінійне і колоподібне подушечкою великого пальця, прямолінійне і колоподібне подушечкою середнього пальця.

    На фасції трапецієвидного м’язу, тобто у між лопатковій і лопатковій ділянках, де розташовані ромбовидні м’язи і м’яз, що піднімає лопатку, застосовують прийоми розминання: прямолінійне подушечкою і бугром великого пальця, колоподібне подушечкою великого пальця, колоподібне подушечками чотирьох пальців, колоподібне фалангами зігнутих пальців, щитоподібне.[5]

     На шиї і трапецієвидному м’язі роблять розминку: одинарне, подвійне кільцьове, колоподібне подушечками чотирьох пальців, колоподібне фалангами зігнутих пальців, колоподібне променевою стороною кисті.

     На всій цій поверхні тіла прийоми виконуються за тим самим темпом і тривалістю.

     Особливу увагу необхідно приділити масажу нижнього краю трапецієвидного і ромбовидного м’язів (навпроти випуклості дуги згину), який дає можливість у найбільшій степені їх розслабити, тому, що вони розтягнуті. Чередувати прийоми слід з елементами прогладжування і потрушування.[13]

     Виконавши рекомендовані прийоми на цій задній половині спини і шиї, діють на випуклі частини. Для цього масажист приводить лопатку до середньої лінії, трохи відводить плече назад, підклавши під нього валик, і м’якими рухами надавлюють на виступаючі ребра. Потім пальцями пробує порушити з місця випуклу кістку хребетного стовпа на місце, поперемінно постукуючи кінчиками пальців по остистим відросткам дуги. Проводячи ці маніпуляції і утримуючи однією рукою відведене плече назад, другою рукою масажують м’язи між лопаткової і лопаткової ділянок.

      На другій половині спини і шиї перші два сеанси проводяться з тією ж методичною послідовністю і з такими ж намірами (розслабити м’язи). А послідуючі сеанси масажу виконуються з ціллю укріпити м’язи, підвищити їх тонус навпроти ввічненої дуги.[19]

      На передній поверхні грудної клітки на боці сколіозу плече виступає вперед. Задача масажиста - розслабити ці м’язи і відновити нормальне положення плеча. Для цього він захвачує плече рукою і відтягує його, з ціллю відновити симетричне положення по відношенні іншого плеча, і діє на великий грудний м’яз такими прийомами розминання: одинарним, подвійним грифом, подвійним пальцевим, комбінованим і фалангами зігнутих пальців, а на міжреберні проміжки - прямолінійними і колоподібними подушечками чотирьох пальців, подушечкою великого і середнього пальця.

       На боці, де ребра зближені, міжреберні проміжки звужені, а м’язи скорочені, застосовуються прийоми для розслаблення м’язів і розширення міжреберних проміжків, з проникненням їх в заглиблення для розтягування. На ослаблені при сколіозі м’язи живота діють класичними загальноприйнятими прийомами для їх укріплення: прогладжування - колове; розминання - на прямих м’язах живота - одинарне, подвійне кільцьове, колоподібне фалангами зігнутих пальців однією і обома руками; на косих м’язах живота - одинарне, подвійне кільцьове, колоподібне фалангами зігнутих пальців, колоподібне клювовидне.[11]

     Методика масажу при поперековому С-подібному сколіозі.

     Масаж спини.

     Масаж тазової ділянки.

     Масаж ноги на боці випуклості дуги.

     Масаж живота.

    На спині застосовують прийоми поглажування - прямолінійне, поперемінне; віджимання - основою долоні, клювовидне; розминання на довгих м’язах спини - колоподібне подушечкою великого пальця, колоподібне подушечками чотирьох пальців, колоподібне фалангами зігнутих пальців, щипоподібне, колоподібне подушечками великих пальців; на широких м’язах спини - одинарне, подвійний гриф, подвійне кільцьове, комбіноване, колоподібне фалангами зігнутих пальців; на міжреберних проміжках - прямолінійне подушечками пальців, колоподібне подушечками чотирьох пальців, подушечкою великого пальця - прямолінійне, зигзагоподібне і колоподібне, подушечкою середнього пальця - прямолінійне і колоподібне; на поперековій ділянці - прямолінійне подушечкою і бугром великого пальця, колоподібне подушечками чотирьох пальців, колоподібне клювовидне, пересікання. Причому на тій стороні, де знаходиться випукла частина сколіозу, проводяться прийоми з ціллю розслаблення, а на боці з ввігнутою частиною - з ціллю укріплення м’язів.[23]

     На тазовій ділянці масаж роблять на сідничних м’язах: поглажування - прямолінійне, спіральне, зигзагоподібне; віджимання - ребром долоні, клювовидне; розминання - одинарне, подвійний гриф, подвійне кільцьове, колоподібне двома кулаками, колоподібне клювовидне. На хрящі - колоподібне подушечкою великого пальця, колоподібне подушечками чотирьох пальців, зжимання, колоподібне бугром великого пальця. На гребні повздовжньої кістки - колоподібне подушечками чотирьох пальців, колоподібне фалангами зігнутих пальців, колоподібне гребнем кулака, ребром долоні.

    Зробивши масаж на спині і в тазовій ділянці, діють на випуклу частину хребетного стовпа подушечками пальців, пробуючи перемістити її на місце.

    У випадку, якщо реберна дуга зближена з крилом повздовжньої кістки і точки прикріплення м’язів зближені, масаж повинен сприяти їх розслабленню, внаслідок - розширенню відстані між реберною дугою і крилом повздовжньої кістки. Дуже ефективне силове розтягнення цього простору за допомогою масажу, тобто раніше збільшивши простір між реберною дугою і крилом повздовжньої кістки, потім на цій ділянці проводять масаж.[18]

    Масаж ноги на боці випуклості дуги проводиться за загальноприйнятій методиці: спочатку діють на задню поверхню - на стегно, колінний суглоб, Ахіллове сухожилля, підошву; потім на передню поверхню - на стегно, колінний суглоб, голінь, голіностопний суглоб.[15]

   Потім проводять масаж живота, де масажуються прямі і косі м’язи живота.

    Методика при S - подібному сколіозі.

    При S - подібному сколіозі, який охвачує грудну і поперекову ділянки, поєднують приведені вище методики масажу для спільного застосування. Необхідність поєднання масажу при сколіозі з коригуючою гімнастикою, тобто із спеціальним вправами, які направлені на корекцію викривлення хребта і укріплення м’зевого корсету.

     Курс лікування - 12-16 процедур, перші 4-8 процедур щодня, послідуючі - через день.

    Дослідження фізіотерапевтичних процедур.

    Лікування сколіозів являється однією із важких проблем ортопедії. Найкращий терапевтичний ефект досягається на початку розвитку сколіозу, одразу після його виявлення. Тому особливу увагу необхідно приділити хворим на сколіоз I ступеня. Враховуючи схильність сколіозу до прогресування, прийнято рахувати сприятливим результатом стабілізацію процесу. В комплекс лікувально-відновних міроприємств чітке місце займає фізіотерапія, задача якої про I-II ступені сколіозу надати загальну зміцнюючу і коригуючі дії на хребет, покращити кровообіг та кістково-м”язові тканини, зміцнити м’язи спини й живота, нормалізувати функціональний стан нервово-м”язового апарату, розгрузити слабку половину хребта. У розвитку статично-динамічного режиму (носіння певний час корсету) патогенетичними методами фізіотерапії є: електрогімнастика, електрофорез, індуктотермія, УФО, водолікування, масаж або підводний душ-масаж і лікувальна гімнастика.[11]