Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини

На перші годування новонароджену  потрібно 8—10—15.мл молока. Якщо перші  ознаки лактації у жінки відсутні, дитину все одно необхідно прикладати до грудей. Сама процедура підготовки до годування, акт ссання мають великий умовно-рефлекторний вплив на організм матері, сприяють посиленню у неї інстинкту материнства, стимулюють лактацію.

За умови достатньої лактації і активного ссання кожне наступне годування повинно бути через 2,5—3 год, тобто на 1 добу дитина потребує семиразового, а частіше — восьмиразового годування.

Для того щоб дитина отримувала всі  компоненти грудного молока — білки, жири, вуглеводи у співвідношенні 1:3:6, її треба годувати з обох грудей. Якщо дитина наїлася (за час ссання 15— 20 хв), а у грудях ще залишилося молоко, мати повинна його зцідити. Відомо, що скільки виділиться молока з грудної залози, стільки його й прибуде.

Велике значення у природному вигодовуванні новонароджених набуває принцип сумісного перебування матері і дитини у післяпологовий період, а також вільний режим годування груддю, тобто на вимогу новонародженого.

Спільне перебування породіллі  і новонародженої дитини в палаті значно знижує частоту захворювань породіль і новонароджених, дає можливість забезпечити раннє прикладання дітей до грудей матері, повністю використати молозиво для годування дитини, сприяти становленню лактації. До того ж мати бере активну участь у догляді за новонародженим, набуває необхідних навичок виходжування дитини в домашніх умовах.

За умови сумісного перебування  матері і дитини після пологів  обмежується контакт новонародженого  з медичним персоналом, знижується можливість інфікування дитини госпітальними штамами мікробів, створюються сприятливі умови для заселення організму новонародженого мікрофлорою матері.

У палаті є інструкція для матерів, у якій наведено основні правила  догляду за новонародженими, їх годування, санітарно-гігієнічний режим.

Перший туалет новонародженого  і догляд за ним у 1-шу добу здійснює медична сестра відділення новонароджених у присутності матері. Медична сестра навчає матір особливостей догляду за новонародженим, вчить, як користуватися стерильним матеріалом та дезінфікуючими засобами.

Контроль за куксою пуповини та пупковою ранкою здійснює неонатолог. Обробку пуповини та пупкової ранки  виконує медична сестра.

За умови сумісного перебування  матері і дитини і дотриманні вільного режиму годування груддю можна повністю здійснювати принцип заборони всіх імітаторів грудної залози, насамперед соски.

Якщо новонароджена дитина, що знаходиться  на природному вигодовуванні, не потребує пити, то її можна не поїти, оскільки вона одержує з молоком достатню кількість води (приблизно 87%).

Пробудження новонароджених через деякий час після годування за умови достатньої лактації у матері є свідченням того, що

вони потребують води. Таких дітей  можна поїти перевареною водою, 5% розчином глюкози за вільним режимом, тобто тоді, коли дитина хоче пити. Кількість рідини на добу в перші 7—8 днів життя складає приблизно 50—60 мл, з 10-го дня життя — 100 мл.

Для годування дітей, яких тимчасово  не прикладають до грудей, у пологовому будинку використовують грудне зціджене пастеризоване молоко.

Якщо немає протипоказань, усім новонародженим роблять щеплення від туберкульозу, яке виконує спеціально підготовлена медсестра. Тепер вакцину БЦЖ уводять внутрішньошкірно в дозі 0,05 мг (вона розведена у 0,1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду). Для вакцинації треба мати окремий стерилізатор з набором спеціальних шприців, голок, пінцетів, мензурок та інших інструментів. Відповідальна за вакцинацію медсестра зберігає цей стерилізатор під замком. Вакцину в стерильних умовах уводять внутрішньошкірно у верхню третину задньої поверхні лівого плеча, про що роблять відповідний запис в історії розвитку новонародженого.